Розділ 3. Господарська діяльність дп «шпат»

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Первинні документи — це письмові свідчення, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення[16].

При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо[16].

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:

• назву документа (форми);

• дату і місце складання;

• назву підприємства, від імені якого складено документ;

• зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

• посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватися з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов’язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм[16].

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо[16].

Якщо підприємство проводить частину операцій в іноземних валютах, то такі операції повинні відображатися в обліку за кожною валютою окремо. Це забезпечується відкриттям відповідних субрахунків валютного рахунка в банках чи різних аналітичних рівнів мультивалютного рахунка. На момент проведення господарської операції разом з відображенням її у відповідній валюті ця операція перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату виконання операції. При складанні фінансової звітності за потреби визначаються курсові різниці[16].

Для того, щоб уникнути помилок при оформленні операцій з використанням аналітичних рахунків чи аналітичних рівнів синтетичних рахунків, або якщо такі операції оформлюються різними співробітниками, слід звернути увагу на проведення звірок з тим, щоби забезпечити відповідність даних на таких аналітичних рахунках даним синтетичного обліку[16].

Під час проходження практики мною були розглянуті такі первинні документи:

• Прибутковий касовий ордер (Додаток С);

• Видатковий касовий ордер (Додаток Т);

• Звіт про використання грошових коштів виданих на відряження або під звіт (Додаток Ф);

• Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (Додаток Х);

• Акт на списання основних засобів (Додаток Ц);

• Акт введення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (Додаток Ш);

• Акт надання послуг (Додаток Щ);

• Прибуткова накладна (Додаток Ю);

• Надходження НМА (Додаток АА);

• Платіжне доручення (Додаток АБ);

• Накладна-вимога (Додаток АВ);

• Податкова накладна (Додаток АД);

• Видаткова накладна (Додаток АЖ).

На основі яких було складено журнал реєстрації господарських операцій.

Також підприємством було надано обороти за рахунками та оборотно-сольдову відомість за 2013 рік.

Фінансова звітність є основним джерелом інформації. У фінансових звітах відображуються як фінансовий стан підприємства, так і результати його фінансово-господарської діяльності[17].

Рух грошових коштів, у результаті якого поліпшуються або погіршуються фінансові показники підприємства, також знаходить відображення у фінансових звітах[17].

Фінансові звіти дають змогу не тільки оцінити ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства, а й вивчити і проаналізувати механізми управління власним капіталом і прибутком, що завжди важливо для акціонерів підприємства, його потенційних інвесторів і партнерів по бізнесу[17].

Фінансові звіти відображають поточний фінансовий стан і фінансово-господарську діяльність підприємства або результати його минулої діяльності та фінансовий стан протягом попередніх періодів. Однак за їх допомогою можна не тільки зробити висновки про діяльність підприємства в минулому, а и оцінити перспективи розвитку та розробити заходи, спрямовані на підвищення ефективності його діяльності в майбутньому[17].

Це свідчить про те, що фінансова звітність є необхідною і важливою складовою інформаційного забезпечення як фінансового менеджменту в цілому, так і окремих його розділів, зокрема фінансового аналізу, фінансового планування та прогнозування[17].

До бухгалтерська звітність дочірнього підприємства «Шпат» входить: фінансова звітність та статистична звітність.

Фінансова звітність включає такі форми звітності: Баланс (форма № 1) (Додаток АТ), Звіт про фінансові результати (форма № 2) (Додаток АФ), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3) (Додаток АХ), Звіт про власний капітал (форма № 4) (Додаток АЦ), Примітки до річної фінансової звітності (Додаток АШ) та Додаток до приміток ло річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (Додаток АЩ).

Також підприємством було надано форми статистичної звітності, як Капітальні інвестиції, вибуття й амортизація активів (Додаток АЮ), Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію (Додаток БА).

Сукупність цих форм звітності дає змогу отримати інформацію про всі види діяльності підприємства (операційну, фінансову, інвестиційну), його майновий стан, фінансові ресурси, результати виробничої діяльності та грошові потоки, які забезпечують цю діяльність. Іншими словами, за допомогою фінансової звітності можна отримати комплексну оцінку діяльності суб'єкта господарювання, визначити його економічний потенціал та оцінити перспективи розвитку[17].

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжну звітність складають щоквартальну наростаючим підсумком з початку звітного року в складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року). У разі ліквідації підприємства складають ліквідаційний баланс, який у випадках, передбачених законодавством, публікується в пресі протягом 45 днів.

Відповідно до українського законодавства підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, яким вони підпорядковані, трудовим колективам на їх вимогу, власникам згідно з установчими документами.