28.10. Які існують концепції патогенезу атеросклерозу?

Існуючі теорії патогенезу атеросклерозу можна звести до двох, що принципово розрізняється по своїх відповідях на питання: що первинно, а що вторинне при атеросклерозі, іншими словами, що є причиною, а що наслідком - ліпоїдоз внутрішньої оболонки артерій чи дегенеративно-проліферативні зміни останньої.

Відповідно до уявлень Р.Вірхова і його послідовників, при атеросклерозі спочатку розвиваються дистрофічні зміни внутрішньої оболонки стінки артерій, а відкладення ліпідів і солей кальцію - явище вторинного порядку. Перевагою даної концепції є те, що вона в стані пояснити розвиток спонтанного й експериментального атеросклерозу як у тих випадках, коли маються порушення холестеринового обміну, так і в ті (що особливо важливо), коли їхній немає. Першорядну роль автори цієї концепції відводять артеріальній стінці, тобто субстрату, що безпосередньо утягує в патологічний процес.

На противагу цим поглядам з часу дослідів Я.Анічкова і С.Халатова успішно розвивається концепція про роль у розвитку атеросклерозу загальних метаболічних порушень в організмі, що супроводжуються гіперхолестеринемією і гіперліпопротеїнемією. З цих позицій атеросклероз - наслідок первинної дифузійної інфільтрації ліпідів, зокрема холестерину, у незмінену внутрішню оболонку артерій. Подальші зміни в судинній стінці (явища мукоїдного набряку, дистрофічні зміни волокнистих структур і клітинних елементів субендотеліального шару, продуктивні зміни) розвиваються в зв’язку з наявністю в ній ліпідів, тобто є вторинними.

28.11. У чому сутність плазменної теорії патогенезу атеросклерозу?

Відповідно до плазменної теорії, основу патогенезу атеросклерозу й інфільтрації судинної стінки, зокрема, складають зміни хімічного складу плазми крові, що виникають унаслідок загальних порушень ліпідного обміну в організмі.

Пріоритет у становленні цієї теорії належить Н.Н.Анічкову і його послідовникам.

Плазменна теорія у своєму розвитку пройшла два етапи.

Перший етап - холестериновий. Сутність теорії на цьому етапі її розвитку зводилася до положення: "без холестерину немає атеросклерозу". Вважалося, що причиною виникнення інфільтративних змін артеріальної стінки (ліпоїдоз) є збільшення вмісту холестерину в плазмі крові - гіперхолестеринемія.

Після того, як стало відомо, що транспорт ліпідів, у тому числі і холестерину, здійснюється в складі ліпопротеїдів, виявилося, що для розвитку атеросклерозу має значення не стільки гіперхолестеринемія, скільки кількісні і якісні зміни ліпопротеїдів плазми крові. Наступив другий етап розвитку плазменної теорії - ліпопротеїновий. Основою його стало положення: "без атерогенних ліпопротеїдів немає атеросклерозу".

28.12. Які функції виконує в організмі холестерин? Чим доводиться його роль у розвитку атеросклерозу?

Про велике фізіологічне значення холестерин а свідчать наступні факти:

а) щодня з їжею в організм людини надходить 300-500 мг холестерину;

6) в організмі синтезується (в основному в печінці) ще 700-1000 мг холестерину щодня;

в) кожна клітина організму, за невеликим винятком, має власні системи синтезу холестерину, здатні забезпечувати потреби клітин у цій речовині.

Така висока надійність забезпечення організму холестерином порозумівається його важливими функціями. Серед них:

1) Мембранна функція. Холестерин є важливим компонентом плазматичних мембран усіх клітин. Його наявність у мембранах забезпечує такі їхні властивості: а) механічну міцність; б) рідинний стан ліпідів мембрани; в) проникність мембран для іонів і метаболітів; г) електроізоляційні властивості; д) активність деяких мембранних ферментів; е) здатність мембран до злиття.

2) Метаболічна функція. Холестерин є попередником цілого ряду з’єднань, що виконують важливі функції в організмі. Серед цих речовин: а) жовчні кислоти. На їх утворення використовується 600 мг холестерину щодня; б) стероїдні гормони, (глюко- і мінералокортикоїди, чоловічі і жіночі статеві гормони). Їх синтез вимагає близько 40 мг холестерину щодня; в) вітамін D₃. Синтезується в шкірі під дією ультрафіолетового випромінювання з 7-дегидрохолестерину.

Роль холестерину у виникненні атеросклерозу доводиться насамперед "холестериновою" моделлю цього захворювання, запропонованої Н.Анічков і С.Халатовим (див. вопр. 28.8).

Принципово можливими є наступні механізми розвитку гіперхолестеринемії:

1) надлишкове надходження холестерину в організм у складі їжі;

2) надлишковий синтез холестерину в самому організмі;

3) порушення виведення холестерину з організму в складі жовчі;

4) порушення використання холестерину периферичними клітинами.