Рекомендована література.

1. Конспект лекцій.

2. Мартынов Ю.С. с соавт., Практикум по нервным болезням и нейро­хи­ру­р­гии», М.-1988.-С.37-44.

3. Неймарк Б.З. Семиотика и топическая диагностика заболеваний нервной системы.К.,1987.

4. Пулатов А.М. Пропедевтика нервных болезней. Ташкент,1979.

5. Ромоданов А.В. с соавт. Атлас топической диагностики заболеваний нервной системы. - Киев. - 1987.

6. Скоромец А.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. - Москва. - 1990.

7. Триумфов А.В. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. - Москва. - Техлит. - 1996.

8. Ярош О.А. Нервові хвороби. - Київ. - Здоров’я - 1995.

9. Віничук С.М., Дубенко Є.Г. Нервові хвороби. - Київ. - Здоров’я. - 2001.

Методичну розробку підготував ___________________ доц. Кобець С. Ф.

Методична розробка затверджена на засіданні кафедри неврології №1

Протокол № від „___” ________ 200 р.

Методична вказівка №6 /для студентів/

практичного заняття.

Тема: «Мозочок. Синдроми ураження мозочка. Види атаксій.»

1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ.

Розлади координації рухів зустрічаються як при суто неврологічних захворюваннях, так і при ряді соматичних (цукровий діабет, фунікулярний мієлоз, авітамінози і т.д.). Диференційна діагностика різних видів атаксій забезпечить своєчасну діагностику і адекватне лікування.

2. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОМАШНЬОЇ ПІДГОТОВКИ.

Повторити анатомо-фізіологічні дані мозочкової системи. Вивчити симптоми ураження мозочка та його провідних шляхів, види атаксій, патологічної ходи, методику дослідження функцій мозочка.

3. ГОЛОВНІ ПИТАННЯ ТЕМИ.

1. Будова мозочка, його провідні шляхи, функція мозочка.

2. Симптомокомплекс ураження мозочкової системи.

3. Атаксія, види атаксій.

3. Методика дослідження функцій мозочкової системи.

4. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

1. Що слід розуміти під статикою та координацією рухів?

2. Якою загальна будова мозочка і його фізіологічне значення?

3. Аферентні і еферентні зв’язки мозочка із спинним мозком та відділами голов­ного мозку.

4. Що таке атаксія і які її види ?

5. Зміст синдрому ураження півкуль мозочка і його черв’яка.

3. Види патологічної ходи і їх топіко-даіагностичне значення.

7. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.

1. Методика дослідженя функцій мозочка та сиптомів ураження мозочкової сис­теми.

2. Вміти дати топіко-діагностичну оцінку симптомам ураження мозочкової системи, різним видам атаксій, патологічної ходи.

Інструкції по виконанню практичних навичок, наведені в «Практикуме по нервным болезням и нейрохирургии», Ю.С.Мартынов с соавт., М.-1988.-С.37-44.

Тести вихідного рівня знань та контроль кінцевого рівня знань додаються.

Рекомендована література.

1. Конспект лекцій.

2. Мартынов Ю.С. с соавт., Практикум по нервным болезням и нейро­хи­ру­р­гии», М.-1988.-С.37-44.

3. Неймарк Б.З. Семиотика и топическая диагностика заболеваний нервной системы.К.,1987.

4. Пулатов А.М. Пропедевтика нервных болезней. Ташкент,1979.

5. Ромоданов А.В. с соавт. Атлас топической диагностики заболеваний нервной системы. - Киев. - 1987.

6. Скоромец А.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. - Москва. - 1990.

7. Триумфов А.В. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. - Москва. - Техлит. - 1996.

8. Ярош О.А. Нервові хвороби. - Київ. - Здоров’я - 1995.

9. Віничук С.М., Дубенко Є.Г. Нервові хвороби. - Київ. - Здоров’я. - 2001.

Методичну розробку підготував ___________________ доц. Кобець С. Ф.

Методична розробка затверджена на засіданні кафедри неврології №1

Протокол № від „___” ________ 200 р.

Мозочок лежить у задній черепній ямці, під потиличними частками великого мозку, позаду довгастого мозку і моста. Він складається з двох півкуль і розміщеного між ними черв'яка. Три пари ніжок мозочка (верхні, середні і нижні) з'єднують його відповідно із середнім мозком, мостом і довгастим мозком. Поверхня півкуль мозочка вкрита шаром сірої речовини — корою з великою кількістю глибоких борозен, малюнок яких на розрізі нагадує листя з прожилками. Це стало приводом в давнину назвати кору мозочка деревом життя (древні люди помітили, що при проникаючому пошкоджені голови в межах потилиці людина може померти, а при огляді розтрощеної голови помітили пошкоджений мозочок з характерним малюнком його кори. Це і послужило приводом назвати такий малюнок кори мозочка деревом життя. Хоча насправді смерть наступала від пошкодження стовбура мозку над яким знаходиться мозочок). Крім того, сіра речовина півкуль мозочка утворює парні ядра. Найбільшим з них є зубчасте ядро. Верхні (черепні) мозочкові ніжки містять висхідні (від спинного мозку до мозочка) і низхідні (від мозочка до екстрапірамідної системи, а потім до спинного мозку) нервові шляхи.

Середні (мостові) мозочкові ніжки складаються з нервових волокон, що починаються від ядер моста і закінчуються в корі проти­лежної півкулі мозочка — мосто-мозочкових волокон, які є час­тиною кірково-мосто-мозочкового шляху. Останній зв'язує кору великого мозку і кору протилежних півкуль мозочка.

Нижні (хвостові) мозочкові ніжки йдуть від мозочка до довгастого мозку, містять висхідні шляхи і волокна, які з'єднують з мо­зочком спинний і довгастий мозок.

Таким чином, через мозочкові ніжки здійснюється зв'язок мозочка з корою великого мозку, екстрапірамідною системою, стовбуром мозку і спинним мозком.

При цьому зв'язки мозочка із спинним мозком гомолатеральні, з мозковим стовбуром — білатеральні (гомо- і гетеролатеральні), з півкулями великого мозку — тільки гетеролатеральні.