Методична розробка №6 /для викладачів/

практичного заняття.

Тема: «Мозочок. Синдроми ураження мозочка. Види атаксій.»

І. МЕТА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ.

• відновити знання студентів по будові мозочка та його основних провідних шляхів;

• вивчити симптоми ураження мозочка, види атаксій, топіко-діагностичне значення розладів кординації рухів;

• навчити студентів методиці виявлення порушень координації рухів, видів атаксій.

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

№	Етапи заняття	Час	Місце проведен-ня	Оснащення
1.	Організаційні заходи	2 хв.	Учбова кімната	Академічний журнал
2.	Контроль вихідного рівня знань студентів	20 хв.	- « -	Тести - задачі, таблиці
3.	Освоєння методики дослідження функцій мозочка та симптомів його ураження	23 хв.	Палата	Неврологічний молоточок
4.	Вивчення порушень координації рухів, видів тп методики їх дослідження	20хв.	Палата	Неврологічний молоточок, історія хвороби
5.	Обговорення методики дослідження функцій мозочка	10 хв.	Учбова кімната	Таблиці, стенди, муляжі
6.	Контроль кінцевого рівня знань студентів	15 хв.	Учбова кімната	Тести-задачі, таблиці, муляжі
7.	Заключення, завдання додому	5 хв.	Учбова кімната	Орієнтовна карта

ІІІ. ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

Вивчення анатомо-фізіологічних особливостей координаторної сфери, освоє­н­ня практичних навичок, виявлення симптомів ураження мозочка і його зв’язків. Курація хворих з порушеннями координації рухів.

4. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ.

1. Підготовчий етап.

Викладач формулює основну мету заняття, коротко знайомить студентів з планом його проведення. Потім проводиться контроль вихідного рівня знань сту­дентів. Кожному студентові пропонується вирішити індивідуально тестові задачі. Ви­кладач перевіряє правильність рішення, яке обговорюється студентами групи. При неправильному вирішенні пропонується додаткова задача. Викладач оцінює ре­зуль­тати.

2. Основний етап.

Після того, як викладачем в палаті продемонстрована методика дослідження функцій мозочка та продемонстровані хворі з мозочковою патологією, студенти по черзі під контролем викладача самостійно засвоюють відповідні практичні навички.Для оцінки правильності засвоєння методики постійно залучаються інші студенти групи. В подальшому студенти відпрацьовують методику дослідження порушення координації рухів на тематичних хворих, самостійно невеликими групами (2-3 студенти) під керівництвом викладача.

Аналіз самостійної роботи студентів проводиться в учбовій кімнаті. Результати обговорення оцінюються студентами та викладачем і робиться висновок.

3. Заключний етап.

Контроль кінцевого рівня засвоєння навчального матеріалу здійснюється шляхом розв’язання кожним студентом по одній задачі. Результати задач під керівництвом викладача обговорюються студентами групи, викладач оцінює їх . Під кінець заняття викладач відповідає на запитання, пропонує тему до наступного заняття, орієнтовну карту для самопідготовки і відповідну літературу.

5. ЩО СТУДЕНТ ПОВИВИНЕН ЗНАТИ

• Що слід розуміти під статикою і координацією рухів?

• Будову мозочка та його фізіологічне значення.

• Зв’язки мозочка (аферентні та ефернтні) зі спинним мозком і відділами головного мозку.

• Як досліджується стан рівноваги тіла ?

• Як досліджується координація рухів?

• Що таке атаксія і її види?

• В чому заключається зміст синдрому при ураженні півкуль мозочка, червяка мозочка?

• Які види патологічної ходи розрізняють і їх топіко-діагностичне значення.

5. ЩО СТУДЕНТ ПОВИНЕН ВМІТИ

• Вияснити у хворого скарги, які вказують на розлад статики і координації рухів.

• Визначити вид патологічної ходи і дати їй топіко-діагностичну оцінку.

• Дослідити статику і координацію рухів (поза Ромберга, «сенсибілізована» поза Ромберга, пальце-носова, п’ятково-колінна проби, вказівна проба, проба на гіпер­ме­трію, на діадохокінез, проба Бабінського на асинергію, атсн артикуляції, характеристика почерку).

• Дати топіко-діагностичну оцінку синдрому порушення статики і координації рухів для визначення рівня ураженя нервової системи.

Практичні навички, якими повинні студенти оволодіти на занятті, викладені в «Практикуме по нервным болезням и нейрохирургии», Ю.С.Мартынов с соавт., М.-1988.-С.37-44.

Тести вихідного рівня знань та контроль кінцевого рівня знань додаються.