Індивідуальні практичні завдання

1. Прокоментуйте судження Арістотеля: «Подив спонукає людей філософст­вувати».

2. «Наука – це те, що ми знаємо, філософія – те, чого ми не знаємо» (Б.Рассел).

Як ви гадаєте, чому філософ зробив такі висновки: Чи ви згідні з ним? У чому, на ваш погляд, принципова відмінність між наукою і філософією?

3. З наведеної цитати «Нема людини, котра була б вільною від філософії, хоча б примітивної, дитячої, безпосередньої, несвідомої» (М.Бердяєв) з’ясуйте, на підставі чого можна, по-вашому, це стверджувати? Що в людині доконечно зумовлює потребу філософствувати?

Завдання для контролю і самоконтролю

1. Спробуйте визначити предмет філософії та обґрунтувати його розуміння.

2. Окресліть та розкрийте зміст основних особливостей філософського мислення.

3. Охарактеризуйте найважливіші особливості міфологічного, релігійного та буденного світоглядів, їх відмінності від філософського світогляду.

4. В чому полягає різниця між науковим і релігійним світоглядом?

5. Чим відрізняється одна від одної міфологічна і наукова картина світу?

Рекомендована література

1. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І.: Курс лекцій з філософії: Навчальний посібник. – К., 1999. – С.5-16.

2. Захара І. Лекції з історії філософії. – Львів, 1997. – С.20-40.

3. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В. – К., 2002. – С.9-52.

4. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. – Львів, 2001. – С.35-50.

5. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії. – К., 2007.

6. Подольська Є.А., Парафійник Н.І. Філософія. – Х.: Основа, 1997. – С.21-46.

7. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За ред. М.А.Скри­н­ника, З.Є. Скринник. Львів, 2001. – С.36-52.

8. Причепій Є.М. Філософія: Посібник для студентів. – К., 2001. – С.47-56.

9. Сілаєва Т.О. Курс лекцій. – Тернопіль, 2000. – С.18-25.

10. Сініцина А.В., Татарин Я.Г. Філософія: науково-практичні орієнтири. – Ів.-Фр., 2010. – C.131-141.

11. Сморж Я.О. Філософія: Навчальний посібник. – К., 2004.– С.9-35

12. Татаркевич В. Історія філософії. – Львів, 1997. – Т.1.

13. Філософія. Навчальний посібник / За ред. Ю.В.Осічнюка. – К., 2003. – С.67-70.

Тема: «Філософія Стародавнього Світу»

Форма заняття: семінарське.

Мета заняття: порівнюючи і виокремлюючи аспекти, за якими розрізняються східний і західний тип культури, довести, що філософія Стародавнього Світу демонструє органічну цілісність людини і природи, розробляє оригінальні концепції світобудови.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Проблема «Схід – Захід» в сучасній філософії:

- особливість східного і західного типу філософування.

- ставлення до природи східним і західним типом культури;

- відношення до суспільства і до суспільного прогресу;

- відношення до людини і до ії духовного складу;

2. Філософська думка Стародавньої Індії:

• особливість культури Стародавньої Індії;

• літературно-джерельна база індійської культури – Веди, Упанішади;

• ортодоксальні і неортодоксальні філософські системи;

• філософські проблеми в системах санкх’я, веданта, міманса, ньяя, йога і вайшешика;

- чотири «благородні істини» буддизму – зміст буддизму;

- трактування буття і проблема людини у буддизмі.

3. Філософія Стародавнього Китаю:

• особливості китайської філософії;

• трактування першооснови світу у Стародавній філософії Китаю;

• проблема людини і суспільства у конфуціанстві; принципи конфуціанства;

• поняття «дао» і життя людини в даосизмі.

4. Філософія Античності:

• поняття античної філософії, передумови та духовні джерела античної філософії;

• основні етапи та проблематика античної філософії;

• особливості раннього періоду давньогрецької філософії:

• натурфілософські ідеї представників Мілетської школи (Фалес, Анаксимен, Анаксимандр);

• вчення Геракліта про першооснову буття, логос і діалектику;

• ідеалістичне трактування першооснови світу Піфагором;

• трактування буття і мислення в філософії Парменіда, Анаксагора, Ксенофана;

• апорії Зенона;

• атомістичне трактування буття і теорія пізнання за Демокрітом;

• особливості класичного періоду античної філософії:

• вчення софістів; суб’єктивізм і релятивізм софістів;

• філософія Сократа. Метод «сократичного діалогу»; «етичний раціоналізм» Сократа;

• проблема буття («теорія ідей») Платона; об’єктивний ідеалізм Платона;

• пізнання, проблема людини і держави в філософії Платона;

• критика «теорії ідей» Платона Аристотелем; проблема буття (форма і матерія);

• вчення про людину і суспільство; етичні погляди Аристотеля;

• закони формальної логіки, що визначив Аристотель.

• проблематика та особливість елліністичного періоду античної філософії:

• атомістично-етичні погляди філософії Епікура;

• основи світобудови, гносеології та етики у стоїцизмі;

• скептицизм і його світоглядні питання;

• неоплатонізм і вчення про Єдине; процес розвитку, творення та його ступені;

• антропологічна проблема, мета людського життя; шлях єднання людини з Єдиним.