Заняття №3

Тема: Дисперсні системи, їх класифікація, методи одержання та очищення. Одержання колоїдних розчинів.

Актуальність: Складні процеси, пов'язані з життєдіяльністю тваринних та рослинних організмів, у значній мірі мають колоїдно-хімічний характер. Більшість біологічних рідин – кров, плазма, спинномозкова рідина, білки, крохмаль, представляють собою колоїдні розчини. У фармацевтичній практиці багато лікарських препаратів застосовуються у вигляді колоїдних розчинів (коларгол, протаргол, іхтіол та ін.). Тому необхідно володіти методами одержання колоїдних розчинів (дисперсних систем).

Навчальні цілі:

Знати:

• поняття дисперсна фаза, дисперсне середовище, умови існування дисперсної системи;

• класифікацію дисперсних систем: за ступенем дисперсності, за агрегатним станом дисперсної фази і дисперсійного середовища, за механізмом утворення дисперсної фази, за характером взаємодії між дисперсною фазою і дисперсним середовищем, за характером взаємодії між частинами дисперсної фази; за формулою частинок дисперсної фази;

• конденсаційні методи одержання дисперсних систем;

• одержання дисперсних систем методом пептизації;

• одержання дисперсних систем методом заміни розчинника.

Вміти :

• одержувати гідроксиди металів методом гідролізу та пептизації;

• одержувати золі нерозчинних у воді солей реакцією подвійного обміну;

• одержувати золі простих речовин металів та неметалів окисно-відновними реакціями;

• одержувати гідрофобні золі органічних та неорганічних речовин методом заміни розчинника.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи і. Засвоїти основний матеріал навчальної програми

1. Повторити матеріал, який виноситься на змістовий модуль №3.

2. Поняття про дисперсні системи. Дисперсна фаза і дисперсійне середовище. Ступінь дисперсності як величина, обернена радіусу частинок. Класифікація дисперсних систем.

3. Механізми та умови стабілізації дисперсних систем.

4. Ліофобні (гідрофобні) золі. Методи їх одержання: диспергаційний і конденсаційний. Фізична і хімічна конденсація. Метод пептизації та механізм пептизації. Гелі, умови переходу золь ↔ гель.

5. Методи очищення колоїдних розчинів: діаліз, електродіаліз, ультрафільтрація.

Іі. Дати письмові відповіді на контрольні запитання

1. Що таке дисперсна система, дисперсна фаза, дисперсійне середовище?

2. Як класифікують дисперсні системи за ступенем дисперсності? За спорідненістю дисперсної фази до дисперсійного середовища?

3. Як класифікують дисперсні системи за механізмом утворення дисперсної фази? За характером взаємодії частинок дисперсної фази?

4. Що таке гелі? Золі?

5. В чому полягають відмінності у властивостях колоїдних розчинів від істинних розчинів?

6. Яка основна умова існування дисперсної системи?

7. В чому полягає суть диспергаційного і конденсаційного методів одержання колоїдних розчинів?

Ііі. Розв’язати задачі

1. При розгляді гідрозолю золота під ультрамікроскопом у видимому об'ємі 12∙10^-19м³ нараховано 5 частинок. Вважаючи частинки сферичними, обчислити їх середній радіус. Концентрація золю становить 30∙10^-2 кг/м³, густина золота – 19,3∙10³ кг/м³.

2. При дослідженні гідрозолю золота методом потокової ультрамікроскопії в об'ємі

1,6∙10^-11 м³ нараховано 70 частинок. Обчислити середній радіус частинок золю, вважаючи їх кубічними. Масова концентрація золю становить 7∙10^-6 кг/м³, а густина – 19,3∙10³кг/м³.

3. Яка сумарна площа поверхні кулястих частинок ртуті з діаметром 25∙10^-8 м, якщо золь одержаний подрібненням 5,2 г ртуті, густина якої 13546 кг/м³.