Продовження таблиці 8.3

Формула	Автор	Район	Породи	R
V=0,32+4 lnп	Д. II. Рудницка	Західний Сибір	Глини	0,91
V = 0,81+3,4 lnп	Л. А. Фролова			0,82
V=0,47+3,3 lnп	Д. І. Рудницка	Західний Сибір	Алевроліти	0,89
V = 0,65+3,4 lnп	Л. А. Фролова			0,92
V =0,38 +0,88 lnп	С. С. Гаполаєва	Кенкияк	Пісковики	0,93
V = 1,83 lnп-2,4			Глини	0,89
V = l,19+1,13 lnп		Биикжал		0,93

Примітка VІІ—швидкість по нашаруванню ; V дані в км/с;  - в Омм.

М.Н. Гогоненков та ін. (1968 р.) найбільше детально розглянули залежністьшвидкості пружних хвиль від позірного електричного опору стосовно до палеозойських відкладень Поволжя. Кореляційний зв'язок між швидкістю V і _п надійно апроксимується залежністю типу V = а+b ln _п. Коефіцієнти а i b є константами для кожної свердловини й оцінюються емпірично.

В ряді районів при співпаданні опорних сейсмічних і електричних горизонтів можна оцінити зв'язок між середньою швидкістю пружних хвиль V_ср і геоелектричними параметрами покриваючої товщі. Для границь відбиття за даними t₀ і середньої швидкості V_ср оцінюється глибина Н:

. (8.10)

В умовах широко розповсюджених типів геоелектричних розрізів глибина до опорного електричного горизонту Ноцінюється по сумарнійповздовжній провідності S і величині середнього повздовжнього опору _l:

Н=S_l: (8.11)

З формул (8.10) і (8.11) випливає, що в розглянутих умовах

. (8.12)

Величини t₀ і S оцінюються звичайно з більшою точністю, чим V_ср і _l:, безпосередньо по експериментальних матеріалах. Тому вираз (8.5) зручно перетворити для оцінки взаємозв'язку V_ср і _l:

, (8.13)

де: K = t₀/2S.

Зазначений взаємозв'язок, установлений В.К.Сєровим у Пермському Прикам'ї, знаходить практичне застосування для оцінки швидкості поширення пружних коливань у верхньому теригенному комплексі, підошва якого картується за даними електророзвідки з залученням результатів буріння.

Визначення швидкості пружних хвиль з багатомірних кореляційних зв'язках із промислово-геофізичними параметрами. Для вивчення пружних властивостей порід платформенних розрізів застосовуються багатомірні кореляційні зв'язки з І_нгк,_п,з силою струму при гамма-каротажі І_гк. Рівняння регресії,що зв'язують названі параметри, оцінені Г.Н.Гогоненковим для Саратовського і Куйбишевського Поволжя, Н.Я.Куніним, В.М.Бреннером і ін. для підсольових відкладень Биикжала, С.С.Гацолаєвою для підсольових відкладень Кенкияка (таблиця8.4).

Тіснота кореляційних зв'язків при множинній кореляції порівнянна з тіснотою двовимірних зв'язків. Приведені кореляційні залежності не є універсальними. У кожному конкретному регіоні потрібно виявляти заекспериментальними матеріалами специфічні залежності, що можуть істотно відрізнятися від вищенаведених.

Таблиця 8.4

Рівняння багатомірних кореляційних зв'язків для визначення швидкості пружних хвиль в породах

по промислово-геофізичними параметрам

Формула	Район	Порода	R
V = 3,5+0,62 ln- 0,78 Ігк	Куйбишевське Поволжя	Карбонати	0,78
V = 2,9+0,66 ln-0,41 Ігк	Саратовське Поволжя		0,89
V = 3,7+0,49 ln+ 0,92 Інгк- -0,98 Ігк	Куйбишевське Поволжя		0,81
V=3,1 + 0,55 ln + 0,90 Інгк- - 0,52 Ігк	Саратовське Поволжя		0,91
V =0,99 + 0,63 ln+0,14 Інгк	Кенкияк	Пісковики	0,89
V = 1,46 ln+ 4,44 Інгк- 1,77	Кенкияк	Глини	0,86
V= 1,29 + 0,7 ln + 2,6 Інгк	Биикжал		0,91

Зв'язок між густиною, електричним опором і промислово-геофізичними параметрами. Густина і електричний опір порід тісно зв'язані з пористістю і вологонасиченністю порід.

Для Жетибай-Узіньської площі залежність відносного електричногоопору Р_п від густини, виправленої за вологість, була отримана А.П.Данилиним. Вона виражається кореляційним співвідношенням Р_п = е ^8,5-16,8. Побудований за цією залежністю густинний розріз по площіУзінь у всіх інтервалах відрізняється більш ніж на 0,0510³кг/м³від величингустини, оцінених по керну.

Виявлення зв'язку між електричним опором і густиною порід має велике значення, тому що дозволяє оцінювати густину у природному заляганні за матеріалами електрокаротажу.У ряді випадків, особливо для прогнозування і розрахунків величин аномально високих пластових тисків (АВПТ), необхідно оцінювати величину густини за матеріалами промислової геофізики. Для цього Н.Я.Куніним, С.С.Гацолаєвою і ін. були використані дані про опір (в Омм); і_нгкі швидкості пружниххвиль (у км/с) за даними акустичного каротажу. Отримано наступні рівняння регресії і коефіцієнти кореляції:

Биикжак, св. СГ-2, глини

 = 1,98-0,008 _п+0,118 I_нгк + 0,160 V при R = 0,90; Кенкияк, св. П-89, глини

 = 2,28+0,128ln _п - 0,36 I_нгк - 0,017 V при R = 0,75; Кенкияк, св. П-89, пісковики

 = 2,20+0,081 ln _п+ 0,475 I_нгк + 0,036 V при R = 0,41.

Зв'язок між густиною і магнітною сприйнятливістю. Для магматичних порід з підвищенням основності відзначається збільшення густини і магнітної сприйнятливості. Однак велика дисперсія магнітної сприйнятливості і її багатогранна залежність від умов формування магматогенних порід призводить до великого розкиду значень  і  на площині кореляції. На рисунку 8.3,а приведені дані про кореляцію цих параметрів за матеріалами вивчення магматичних порід Центрального Казахстану на 6300 зразках (А.К. Курськеєв, Б.М. Уразаєв, 1966 р.). Рівняння зв'язку при порівняно невисокому коефіцієнті кореляції, рівному 0,65, має вигляд

.

Г.Е.Кузнєцов (1966 р.) (рисунок 8.3, б) досліджував зв'язок між ідля порід кристалічного фундаменту Волго-Камського краю. Поля кореляції в площині logі , побудовані для різних петрографічних группорід, не дозволяють скласти кореляційних рівнянь. Однак загальна тенденція погодженої зміни густини і магнітної сприйнятливості очевидна, особливо в метаморфічних породах початкового основного складу.

Вивчення зв'язку між густиною і магнітною сприйнятливістю має велике значення при інтерпретації гравітаційних і магнітних аномалій, зумовлених магматогенними породами фундаменту. Однак наявність такого зв'язку не є обов'язковим і часто не спостерігається.

1 – метасоматичні утворення з початкових кислих і середніх порід –

біотитові гнейси і мікроклинові граніти;

2 — комплекс гнейсів з початкових осадових і магматичних порід;

3 — метаморфічні породи початкового основного складу — піроксенові гнейси, амфіболіти, чарнокіти, габбро-діабази, габбро-норіти

Рисунок 8.3 Залежності між густинною і магнітною сприйнятливістю. а — групові середні значення по 6300 зразкам для порід фундаменту ЦентральногоКазахстану (по А.К.Курськеєву і Б. М. Уразаєву),б — для порідфундаменту Волго-Камського краю (по Г. Е. Кузнєцову):

Зв'язок між густиною і електричним опором. При вирішенні окремих прикладних задач, зокрема при інтерпретації даних високоточної гравіметрії в рамках комплексу досліджень по прямих методах пошуків, необхідно оцінити латеральну мінливість густини на добре вивчених бурінням площах. При відсутності матеріалів спеціального гравітаційного каротажу і даних таких методів, як ГГК, НГК і ГК, припустимо в ряді випадків одержання кореляційних зв'язків між густиною і електричним опором. Це відкриває шлях оцінки густини порід у природному заляганні за матеріалами електрокаротажу. В.П.Степанов і І.Ф.Мустафіна, виконавши обробку даних для 10 свердловин Бастрикського родовища Татарії, оцінивши середні електричні опори потужних порівняно однорідних пачок, одержали кореляційну залежність

(8.14)

перетворену в рівняння регресії

(8.15)

при коефіцієнті кореляції 0,98.

Існування аналогічних залежностей у конкретних умовах вимагає експериментальної перевірки.