Розущільнення порід у склепінні структури. В даний час накопичений великий матеріал, що свідчить про наявність літолого-фаціальних змін порід у межах окремих структур.

Переважно спостерігається зменшення щільності порід від крил до склепіння. Це явище назване пошаровою зональністю. В останні роки крім цього визначення використовуються «латеральна зональність», «латерально-пошарова зональність» і ін. Розущільнення порід у склепіннях відзначається як для окремих шарів, так і для ряду шарів, при цьому охоплюються значні об'єми осадової товщі. Величина розущільнення різна. Так, для структур Татарії зменшення щільності карбонатних порід складає (0,06—0,19)10³кг/м³, для ряду структур Азербайджану і Північного Кавказу розущільнення порід у склепіннях структур досягає (0,15-0,25)10³кг/м³. Розущільнення приводить до зменшення швидкостей сейсмічних хвиль до 0,5 км/с і збільшення їхнього поглинання. Електричний опір зон розущільнення вивчено недостатньо повно. Однак на практиці в розрізах_пдля зон розущільнення спостерігаються аномалії заниженого опору, що може свідчити про зменшення опору.

Магнітні властивості порід вище покладу значною мірою залежать від окислювально-відновної активності середовища, що підрозділяється на дві зони. У зоні відновлення (нижня зона) сполуки заліза частково переходять у більш розчинні двовалентні форми, які можуть виноситися до країв області над покладом і поза нею. Окисні і гідроокисні форми заліза частково відновлюються до сульфідів, в основному, піриту. Первинний магнетит під впливом сірководню переходить в інші форми і частково виноситься. Усе це призводить до зменшення магнітної сприйнятливості порід. Величина зменшення у середньому може складати (40—60)10^-5од. СІ, а в окремих випадках і більше. В зоні окислювання (верхня зона) залізо знаходиться в тривалентному стані, що знижує його мігруючі властивості, у тому числі первинного магнетиту. Тут також відбувається нагромадження гематиту й ільменіту різного генезису. Крім того, можлива поява вторинного магнетиту під впливом вуглеводнів, які мігрують з покладу. Усе це призводить до збільшення порід зони окислювання від 20 до 20010^-5од. СІ в порівнянні з породами поза областю над покладом. Подібний розподіл з урахуванням інших факторів може зумовити різні магнітні аномалії над продуктивними структурами: позитивні, негативні і знакозмінні.

Зони субвертикальних неоднорідностей чи порід різнонапружених станів. У межах крил структур наявність зон аномально-високих і низьких напруг гірських порід, що виражається насамперед у збільшенні і зменшенні щільності, пористості і швидкості пружних хвиль порід у порівнянні зі склепінням.

Кількісні характеристики цих явищ вивчені поки недостатньо. Однак зараз є упевнені дані про прояв зон неоднородностей у геофізичних полях. Так, гравітаційне і магнітні поля характеризуються підвищеною зазубреністю кривих над зонами, невеликими негативними і позитивними аномаліями. В електричних полях також спостерігається чередування відносних позитивних і негативних аномалій.

Виніс радіоактивних речовин приводить до появи «кільцевих» аномалій гамма-випромінювання. У сейсмічному полі спостерігаються сукупності позитивних і негативних аномалій поглинання.