- •В. П. Степанюк
- •Тема 1. Методика петрофізичних досліджень
- •1.1 Методи вивчення фізичних властивостей
- •1.2 Відбір зразків гірських порід і руд у польових умовах
- •1.3 Метрологічні вимоги до вимірів фізичних параметрів
- •Для найбільше поширеного випадку парних спостережень
- •1.4 Статистичне опрацювання даних визначення фізичних властивостей
- •1.5 Побудова петрофізичних карт і розрізів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Густина і пористість мінералів і гірських порід
- •2.1 Густина і пористість фізичних тіл і
- •Методи їх виміру
- •Визначення густини зразків порід
- •Визначення мінералогічної густини
- •Визначення пористості
- •Визначення густини порід у природному заляганні
- •2.2 Густина хімічних елементів і мінералів
- •2.3 Густина магматичних порід
- •2.4 Густина метаморфічних порід
- •2.5 Густина і пористість осадових порід
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.Магнітні властивості мінералів і гірських порід
- •3.1 Магнітні параметри фізичних тіл і
- •3.2 Магнітні властивості хімічних елементів і мінералів
- •Магнітні властивості залізоскладаючих породоутворюючих
- •Магнітні властивості породоутворюючих мінералів магматичних і метаморфічних порід
- •Магнітні параметри феромагнітних мінералів
- •3.3 Магнітні властивості магматичних порід
- •Залежність магнітної сприйнятливості
- •Магматичних порід від їх мінералогічного
- •І хімічного складу
- •Намагніченість магматичних порід
- •Намагніченість (в 10-3 а/м) інтрузивних порід
- •3.4 Магнітні властивості метаморфічних порід
- •3.5 Магнітні властивості осадових порід
- •3.6 Палеомагнітна характеристика гірських порід
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Електричні властивості мінералів і гірських порід
- •4.1 Електричні властивості речовин і методи їх визначення
- •4.2 Питомий електричний опір хімічних елементів, мінералів і гірських порід
- •4.3 Питомий електричний опір гірських порід різних генетичних типів і складу
- •4.4 Діелектрична проникність мінералів і гірських порід
- •4.5 П'єзоелектричний ефект мінералів і гірських порід
- •4.6 Природна і викликана поляризація гірських порід
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 пружні властивості мінералів і гірських порід
- •5.1 Пружні параметри фізичних тіл
- •Параметри пружності
- •Методи виміру пружних параметрів
- •5.5 Швидкість пружних хвиль і пружні модулі осадових порід
- •Швидкість поширення подовжніх хвиль в км/с в осадових породах
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Теплофізичні властивості мінералів і гірських порід
- •6.1 Теплофізичні параметри речовин і методи їхнього виміру
- •6.2 Теплофізичні параметри елементів, мінералів, і гірських порід.
- •Теплопровідність і теплоємність самородних елементів
- •Теплофізичні характеристики осадових порід
- •Теплофізичні характеристики магматичних порід
- •Теплофізичні характеристики метаморфічних порід
- •Тема 7. Фізичні властивості газу, нафти, нафтогазоносних порід і структур
- •7.1 Фізичні властивості пластових вод нафти і газу
- •Розущільнення порід у склепінні структури. В даний час накопичений великий матеріал, що свідчить про наявність літолого-фаціальних змін порід у межах окремих структур.
- •Поклади інших видів. Розподіл фізичних властивостей значно ускладнюється при переході до районів із солянокупольної тектонікою.
- •1. Які Ви знаєте типи пластових вод?
- •Зв'язок густини і швидкості магматичних при різних тисках
- •Продовження таблиці 8.3
- •Питання для самоконтролю
- •Тематика домашніх завдань для студентів заочної та дистанційної форм навчання
- •Література
Розущільнення порід у склепінні структури. В даний час накопичений великий матеріал, що свідчить про наявність літолого-фаціальних змін порід у межах окремих структур.
Переважно спостерігається зменшення щільності порід від крил до склепіння. Це явище назване пошаровою зональністю. В останні роки крім цього визначення використовуються «латеральна зональність», «латерально-пошарова зональність» і ін. Розущільнення порід у склепіннях відзначається як для окремих шарів, так і для ряду шарів, при цьому охоплюються значні об'єми осадової товщі. Величина розущільнення різна. Так, для структур Татарії зменшення щільності карбонатних порід складає (0,06—0,19)103кг/м3, для ряду структур Азербайджану і Північного Кавказу розущільнення порід у склепіннях структур досягає (0,15-0,25)103кг/м3. Розущільнення приводить до зменшення швидкостей сейсмічних хвиль до 0,5 км/с і збільшення їхнього поглинання. Електричний опір зон розущільнення вивчено недостатньо повно. Однак на практиці в розрізахпдля зон розущільнення спостерігаються аномалії заниженого опору, що може свідчити про зменшення опору.
Магнітні властивості порід вище покладу значною мірою залежать від окислювально-відновної активності середовища, що підрозділяється на дві зони. У зоні відновлення (нижня зона) сполуки заліза частково переходять у більш розчинні двовалентні форми, які можуть виноситися до країв області над покладом і поза нею. Окисні і гідроокисні форми заліза частково відновлюються до сульфідів, в основному, піриту. Первинний магнетит під впливом сірководню переходить в інші форми і частково виноситься. Усе це призводить до зменшення магнітної сприйнятливості порід. Величина зменшення у середньому може складати (40—60)10-5од. СІ, а в окремих випадках і більше. В зоні окислювання (верхня зона) залізо знаходиться в тривалентному стані, що знижує його мігруючі властивості, у тому числі первинного магнетиту. Тут також відбувається нагромадження гематиту й ільменіту різного генезису. Крім того, можлива поява вторинного магнетиту під впливом вуглеводнів, які мігрують з покладу. Усе це призводить до збільшення порід зони окислювання від 20 до 20010-5од. СІ в порівнянні з породами поза областю над покладом. Подібний розподіл з урахуванням інших факторів може зумовити різні магнітні аномалії над продуктивними структурами: позитивні, негативні і знакозмінні.
Зони субвертикальних неоднорідностей чи порід різнонапружених станів. У межах крил структур наявність зон аномально-високих і низьких напруг гірських порід, що виражається насамперед у збільшенні і зменшенні щільності, пористості і швидкості пружних хвиль порід у порівнянні зі склепінням.
Кількісні характеристики цих явищ вивчені поки недостатньо. Однак зараз є упевнені дані про прояв зон неоднородностей у геофізичних полях. Так, гравітаційне і магнітні поля характеризуються підвищеною зазубреністю кривих над зонами, невеликими негативними і позитивними аномаліями. В електричних полях також спостерігається чередування відносних позитивних і негативних аномалій.
Виніс радіоактивних речовин приводить до появи «кільцевих» аномалій гамма-випромінювання. У сейсмічному полі спостерігаються сукупності позитивних і негативних аномалій поглинання.