- •В. П. Степанюк
- •Тема 1. Методика петрофізичних досліджень
- •1.1 Методи вивчення фізичних властивостей
- •1.2 Відбір зразків гірських порід і руд у польових умовах
- •1.3 Метрологічні вимоги до вимірів фізичних параметрів
- •Для найбільше поширеного випадку парних спостережень
- •1.4 Статистичне опрацювання даних визначення фізичних властивостей
- •1.5 Побудова петрофізичних карт і розрізів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Густина і пористість мінералів і гірських порід
- •2.1 Густина і пористість фізичних тіл і
- •Методи їх виміру
- •Визначення густини зразків порід
- •Визначення мінералогічної густини
- •Визначення пористості
- •Визначення густини порід у природному заляганні
- •2.2 Густина хімічних елементів і мінералів
- •2.3 Густина магматичних порід
- •2.4 Густина метаморфічних порід
- •2.5 Густина і пористість осадових порід
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.Магнітні властивості мінералів і гірських порід
- •3.1 Магнітні параметри фізичних тіл і
- •3.2 Магнітні властивості хімічних елементів і мінералів
- •Магнітні властивості залізоскладаючих породоутворюючих
- •Магнітні властивості породоутворюючих мінералів магматичних і метаморфічних порід
- •Магнітні параметри феромагнітних мінералів
- •3.3 Магнітні властивості магматичних порід
- •Залежність магнітної сприйнятливості
- •Магматичних порід від їх мінералогічного
- •І хімічного складу
- •Намагніченість магматичних порід
- •Намагніченість (в 10-3 а/м) інтрузивних порід
- •3.4 Магнітні властивості метаморфічних порід
- •3.5 Магнітні властивості осадових порід
- •3.6 Палеомагнітна характеристика гірських порід
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Електричні властивості мінералів і гірських порід
- •4.1 Електричні властивості речовин і методи їх визначення
- •4.2 Питомий електричний опір хімічних елементів, мінералів і гірських порід
- •4.3 Питомий електричний опір гірських порід різних генетичних типів і складу
- •4.4 Діелектрична проникність мінералів і гірських порід
- •4.5 П'єзоелектричний ефект мінералів і гірських порід
- •4.6 Природна і викликана поляризація гірських порід
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 пружні властивості мінералів і гірських порід
- •5.1 Пружні параметри фізичних тіл
- •Параметри пружності
- •Методи виміру пружних параметрів
- •5.5 Швидкість пружних хвиль і пружні модулі осадових порід
- •Швидкість поширення подовжніх хвиль в км/с в осадових породах
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Теплофізичні властивості мінералів і гірських порід
- •6.1 Теплофізичні параметри речовин і методи їхнього виміру
- •6.2 Теплофізичні параметри елементів, мінералів, і гірських порід.
- •Теплопровідність і теплоємність самородних елементів
- •Теплофізичні характеристики осадових порід
- •Теплофізичні характеристики магматичних порід
- •Теплофізичні характеристики метаморфічних порід
- •Тема 7. Фізичні властивості газу, нафти, нафтогазоносних порід і структур
- •7.1 Фізичні властивості пластових вод нафти і газу
- •Розущільнення порід у склепінні структури. В даний час накопичений великий матеріал, що свідчить про наявність літолого-фаціальних змін порід у межах окремих структур.
- •Поклади інших видів. Розподіл фізичних властивостей значно ускладнюється при переході до районів із солянокупольної тектонікою.
- •1. Які Ви знаєте типи пластових вод?
- •Зв'язок густини і швидкості магматичних при різних тисках
- •Продовження таблиці 8.3
- •Питання для самоконтролю
- •Тематика домашніх завдань для студентів заочної та дистанційної форм навчання
- •Література
4.3 Питомий електричний опір гірських порід різних генетичних типів і складу
Магматичні і метаморфічні породи. Питомий електричний опір магматичних і метаморфічних порід у природних умовах залягання залежить від ряду факторів. Вище рівня ґрунтових вод породи характеризуються гігроскопічною вологістю; їхній опір досягає 103—106 Омм. Спостерігаються значні коливання опору порід у залежності від кліматичних умов. Нижче рівня ґрунтових вод водообільність кристалічних порід визначається наявністю в них зв'язаних (капілярних) і вільних (гравітаційних) вод. Капілярна вологість характерна для непорушених масивів і товщ, головним чином, нижче зони вивітрювання. Вільні гравітаційні води в складчастих областях і древніх щитах є тріщинно-жильними; вони підрозділяються на тріщинні води зони вивітрювання (до 100 м), жильні води (до 1—2 км) і тріщинно-карстові.
1
— глинисті сланці і пісковики ; 2
— діорити; 3
—
вапняки;
4
—
граніти; 5 — графітизація й вуглефікація
порід
Рисунок
4.9 Диференціація гірських порід за
електричним опором (симетричне
електропрофілювання АВ=600
м,
А'В'=400
м, район Примор'я, по М.Г.Ілаєву).
Для магматичних і метаморфічних порід з капілярною вологістю характеристика питомого електричного опору, отримана в результаті вимірів у водонасичених зразках, приведена вище. При розвитку тільки зв'язаних капілярних вод різні групи магматичних і метаморфічних порід відрізняються за питомим електричним опором за рахунок їхньої різної пористості і вологості.
Диференціація за опором характерна також і для ефузивних порід.
Питомий опір кристалічних порід, обводнених тріщинно-жильними водами, у кілька разів менше опору тих же порід у непорушених масивах.
Для різних районів величина питомого опору порід у зоні розвитку тріщиних вод неоднакова в зв'язку з різною інтенсивністю процесу вивітрювання і відмінністю в ступені мінералізації вод. У більшості випадків опір порід складає десятки чи сотні Омм. У гранітах і граніто-гнейсах знижений опір визначається, крім того, їхньою каолінізацією, широко розвинутої у корі вивітрювання. У межах окремих районів інтрузивні породи можуть відрізнятися за питомим опором у випадку неоднакового ступеня їх тріщинуватості (наприклад, граніти і габро). Опір одних і тих же порід зазвичай значно змінюється по площі.
Питомий опір порід, що залягають нижче зони вивітрювання, визначається переважно їхньою капілярною вологістю, а на ділянках розвитку жильних вод — цими водами. Зниження опору порід характерно як для великих зон тектонічних розломів, так і окремих тріщин.
У зв'язку з розходженням у мінералізації природних вод опір однотипних порід у різних районах неоднаковий. Спостерігається регіональне підвищення мінералізації вод від північних районів до південних аридних областей. На Українському щиті мінералізація вод на півночі 0,5 г/л і зростає на південь до 1 г/л; в Азовському масиві — 1—3 г/л і збільшується з глибиною до 2— 4 г/л. Тому більш високі значення питомого опору порід характерні для північних районів.
В окремих районах встановлена залежність мінералізації вод від ландшафту місцевості. При рівнинному ландшафті швидко міняються сольовий склад і ступінь мінералізації вод по площі й у розрізі, відповідно питомий опір порід міняється в широких межах. Для середнього ландшафту характерні переважно прісні води з мінералізацією 0,1—0,5 г/л. Рідше зустрічаються води з мінералізацією до 6—8 г/л. З високогірним ландшафтом зв'язані дуже прісні і прісні води з мінералізацією 0,02—0,5 г/л. Питомий електричний опір порід, що складають гірські масиви, найбільш високий. У межах рудних родовищ ступінь мінералізації вод вище, ніж у регіонально-розповсюджених породах
Таблиця 4.4
Питомий електричний опір (в Омм) магматичних і метаморфічних порід
(по літературним і фондовим даним)
Порода |
Виміри на зразках |
Виміру за допомогою ВЕЗ і каротажу в породах | ||
з гігроскопічною вологістю |
з максимальною капілярною вологістю |
з максимальною капілярною вологістю |
з вкрапленням рудних мінералів, графіту, вологістю вуглистої речовини | |
Граніт, гранодіорит |
1106 - 8107 |
1103 - 1104 |
1103 -2104 |
10 - 5103 |
Сієнит, діорит кварцовий, діорит, габро |
1106 - 3107 |
2103 - 2105 |
- |
50 - 5103 |
Піроксеніт, перидотит |
1106 - 1107 |
1105 - 1106 |
- |
10 - 1103 |
Порфир кварцовий |
5104 - 1106 |
1103 - 1104 |
1103 - 5104 |
50 - 1103 |
Порфірит |
5104 - 5105 |
1103 - 5104 |
1103 - 5104 |
- |
Діабаз |
5104 - 5106 |
1105 - 1106 |
- |
- |
Ліпарит |
- |
- |
1101 - 1103 |
- |
Продовження таблиці 4.4
Порода |
Виміри на зразках |
Виміру за допомогою ВЕЗ і каротажу в породах | ||
з гігроскопічною вологістю |
з максимальною капілярною вологістю |
з максимальною капілярною вологістю |
з вкрапленням рудних мінералів, графіту, вологістю вуглистої речовини | |
Андезит |
5103 - 1105 |
5102 - 1104 |
|
1102 - 1103 |
Базальт |
5103 - 1105 |
5102 - 1105 |
5102 - 1103 |
- |
Сланець мікрокриста-лічний і кристалічний |
5103 - 1105 |
5102 - 1105 |
1102 - 4105 |
50 - 1103 |
Філіт |
1104 - 1105 |
1103 - 1104 |
- |
10 - 50 |
Гнейс |
1104 - 1105 |
1103 - 1104 |
- |
10 - 50 |
Амфіболіт |
1106 - 1107 |
1103 - 1106 |
1103 - 5103 |
- |
Мармур |
1106 - 1107 |
1105 - 1106 |
- |
- |
Кварцит |
1106 - 1108 |
1103 - 1105 |
- |
50 - 1103 |
Роговик |
1106 - 1107 |
1103 - 1106 |
- |
50 - 1103 |
Скарн |
1106 - 1107 |
1103 - 1106 |
- |
50 - 1103 |
Необхідно відзначити, що в межах які знаходяться в експлуатації рудних родовищ у результаті розкриття їх гірськими виробками і порушення природної циркуляції вод рудні води характеризуються значно більш високою мінералізацією (10—20, рідше 100 г/л) у порівнянні з водами не експлуатованих родовищ. Тому опір порід, отриманий у результаті параметричних вимірів на експлуатованих родовищах, може бути значно нижче, ніж опір аналогічних порід у межах нерозкритих родовищ.
Осадові породи. Для осадових порід характерна іонна провідність. Водоносність порід визначається розвитком пластових підземних вод. Особливостями цих вод є: форми їхнього поширення, що наближаються до форми залягання шарів порід; порівняно рівномірний розподіл води в шарах, виразна залежність розподілу води в породі від генезису, характеру шаруватості, складу і залягання породи. Режим підземних вод, сольовий склад, температура й інші характеристики значною мірою залежать від глибини залягання водомістких порід і їхнього зв'язку з денною поверхнею. У складчастих районах поширені прісні води. У напрямку до центральних частин платформ — артезіанських басейнів, з'являються двох-, трох- і чотирохзональні пояси слабосолоноватих (1—3 г/л), сильносолоноватих (3—10 г/л), солоних (10—50 г/л) вод і розсолів (понад 50 г/л).
Вплив гідрогеологічного і гідрохімічного режимів на питомий електричний опір порід різного літологічного складу по-різному. Питомий опір піщано-уламкових порід: алевролітів, пісковиків, піщанистих сланців, конгломератів, насичених порово-пластовими водами, сильно залежить від ступеня мінералізації цих вод. Їхня водонасиченність знаходиться в прямій залежності від пористості, тобто від структури і діагенезу. Однак структура і ступінь діагенезу мають значення для піщано-уламкових порід тільки при однаковому ступені мінералізації. У цьому випадку більш щільні і зцементовані алевроліти і піщаники мають більш високий питомий опір.
У вертикальному розрізі великої товщини осадового покриву платформи при наявності різних гідрохімічних зон основного значення набуває ступінь мінералізації вод. Шари пісковиків і алевролітів у більш глибоких частинах розрізу мають більш низький опір, чим у верхніх горизонтах.
Для карбонатних порід (мергелів, вапняків, доломітів) основне значення мають тріщинно-пластові і карстово-пластові води. Питомий електричний опір цих порід залежить від структури, їхньої тріщинуватості і гідрохімічного режиму вод. Найбільш високий питомий опір мають доломіти і щільні кристалічні вапняки. При закарстованості чи тріщинуватості порід питомий опір визначається мінералізацією вод, він різко знижується зі збільшенням солоності вод. У верхніх частинах розрізів у зв'язку з мінливістю водяного режиму питомий опір карбонатних порід, як правило, також коливається в значних межах. Для шарів вапняків і доломітів, які залягають на більших глибинах, спостерігається порівняно постійний питомий опір.
Для глинистих порід (глин, аргілітів, глинистих сланців), а також для гідрохімічних порід (ангідриту, гіпсу) гідрогеологічний і гідрохімічний режими мають менше значення. Глинисті породи характеризуються низькими і порівняно постійними опорами. Високий питомий опір ангідриту і дуже високий гіпсу також порівняно постійні (таблиця 4.5). Варто сказати, що в окремих районах для порід, що залягають в одній гідрохімічній зоні, ці межі значно вужчі.
Змішана електронно-іонна провідність осадових порід спостерігається в рудних районах. Електронна провідність обумовлюється вкрапленістю сульфідних мінералів і дуже часто графітизацією й вуглефікацією порід. Як правило, у цих випадках значення електронної провідності більше, ніж іонної, і породи характеризуються значно більш низьким опором, чим аналогічні різниці, не збагачені мінералами з електронною провідністю. Питомий опір осадових порід, так само як інтрузивних і метаморфічних, залежить від питомого опору мінералів з електронною провідністю, від характеру вкрапленості цих мінералів і їхньої кількості.
Для шаруватих порід — осадових і метаморфічних (глинисті сланці, кристалічні сланці, гнейси й ін.) —
Таблиця 4.5
Питомий електричний опір (в Омм) осадових гірських порід
Порода |
Виміри на зразках з гігроскопічною вологістю |
Виміри за допомогою ВЕЗ і каротажу в породах | ||
насичених прісними і слабосолоноватими водами (до 3 г/л) |
насичених со-лоними водами і розсолами |
із вкрапленнями рудних мінералів, графіту й вуглистої речовини | ||
Глина |
1 • 103—1 • 105 |
1 • 10—1 • 102 |
1 — 10 |
— |
Аргіліт |
1 • 103—1 • 105 |
2 • 10—2 • 102 |
1 — 20 |
— |
Сланець глинис-тий |
1 • 103—1 • 105 |
5 • 10—2 • 102 |
1 — 50 |
1 —1 • 102 |
Алевроліт |
1 • 104—1 • 106 |
2 • 10—2 • 102 |
5 —1 • 102 |
1 —1 • 102 |
Піщаник: пористий |
1 • 105—1 • 106 |
3 • 101—2 • 102 |
1 — 10 |
1 —1 • 102 |
щільний |
1 • 105—1 • 106 |
1 • 102—1 • 103 |
5 —1 • 102 |
|
Конгломерат |
1 • 105—1 • 106 |
1 • 102—1 • 103 |
5 —1 • 102 |
— |
Продовження таблиці 4.5
Порода |
Виміри на зразках з гігроскопічною вологістю |
Виміри за допомогою ВЕЗ і каротажу в породах | ||
насичених прісними і слабосолоноватими водами (до 3 г/л) |
насичених со-лоними водами і розсолами |
із вкрапленнями рудних мінералів, графіту й вуглистої речовини | ||
Мергель |
1 • 104—1 • 105 |
1 • 102—1 • 103 |
10 —1 • 102 |
— |
Вапняк: тріщинуватий |
1 • 104—1 • 106 |
1 • 102—1 • 103 |
50 —1 • 102 |
1 —1 • 102 |
повнокриста- лічний |
1 • 104—1 • 105 |
1 • 103—1 • 105 |
1 • 102—1 • 103 |
1 —1 • 102 |
Доломіт |
1 • 105—1 • 106 |
1 • 103—1 • 105 |
1 • 102—1 • 103 |
1 —1 • 102 |
Ангідрит |
1 • 104—1 • 105 |
1 • 103—1 • 105 |
1 • 102—1 • 104 |
— |
Гіпс |
1 • 105—1 • 107 |
1 • 105—1 • 106 |
1 • 105—1 • 106 |
— |
спостерігається анізотропія електричного опору; опір порід вхрест нашарування завжди більший опору || по нашаруванню. Коефіцієнт анізотропії електричного опору р
. (4.14)
У шаруватих породах він міняється в межах 1,05—1,2.
У розрізі товщ при перешаруванні шарів з високим і низьким опором також спостерігається анізотропія (макроанізотропія); досягає значення 1,2—1,4.
Приведені матеріали дозволяють виділити три класи гірських порід, що характеризуються різною природою провідності і величиною (межами зміни) питомого електричного опору.
До першого класу можуть бути віднесені більшість магматичних і метаморфічних порід з ущільненими текстурами, а також катагенізовані пісковики, кристалічні вапняки і доломіти. Їм властива змішана провідність (іонна за рахунок водяних розчинів і напівпровідникова чи діелектрична мінерального кістяка порід) і високий питомий опір. Спостерігається різний опір різних петрографічних і літологічних груп у зв'язку з відмінністю в капілярній вологоємності, що визначається структурно-текстурними особливостями порід.
Другий клас порід складають осадові й ефузивні кайнотипні утворення з пористими текстурами і невисоким опором, зумовленим в основному іонною провідністю вод при різко підлеглому впливі мінерального кістяка. За природою провідності до цього ж класу можуть бути віднесені кристалічні й ущільнені уламкові породи, що залягають у зонах розвитку тріщинно-жильних вод. Для порід першого і другого класів істотна залежність питомого електричного опору від мінералізації порових і пластових вод.
Третій клас складають гірські породи зі зв'язаної вкрапленістю рудних мінералів і графіту, провідність яких в основному електронна, а питомий електричний опір низький. Для кожного класу породи питомий електричний опір визначається на кілька порядків. Однак для окремих регіонів і районів геологічні і гідрогеологічні умови є або витриманими, або підкоряються певним закономірностям зміни по латералі і вертикальному розрізу. Це зумовлює витриманість електричної характеристики петрографічних груд порід, шарів і : товщ і геоелектричних розрізів на електричний опір може замінюватися значних площах, а також у межах родовищ різних корисних копалин.