- •В. П. Степанюк
- •Тема 1. Методика петрофізичних досліджень
- •1.1 Методи вивчення фізичних властивостей
- •1.2 Відбір зразків гірських порід і руд у польових умовах
- •1.3 Метрологічні вимоги до вимірів фізичних параметрів
- •Для найбільше поширеного випадку парних спостережень
- •1.4 Статистичне опрацювання даних визначення фізичних властивостей
- •1.5 Побудова петрофізичних карт і розрізів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Густина і пористість мінералів і гірських порід
- •2.1 Густина і пористість фізичних тіл і
- •Методи їх виміру
- •Визначення густини зразків порід
- •Визначення мінералогічної густини
- •Визначення пористості
- •Визначення густини порід у природному заляганні
- •2.2 Густина хімічних елементів і мінералів
- •2.3 Густина магматичних порід
- •2.4 Густина метаморфічних порід
- •2.5 Густина і пористість осадових порід
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.Магнітні властивості мінералів і гірських порід
- •3.1 Магнітні параметри фізичних тіл і
- •3.2 Магнітні властивості хімічних елементів і мінералів
- •Магнітні властивості залізоскладаючих породоутворюючих
- •Магнітні властивості породоутворюючих мінералів магматичних і метаморфічних порід
- •Магнітні параметри феромагнітних мінералів
- •3.3 Магнітні властивості магматичних порід
- •Залежність магнітної сприйнятливості
- •Магматичних порід від їх мінералогічного
- •І хімічного складу
- •Намагніченість магматичних порід
- •Намагніченість (в 10-3 а/м) інтрузивних порід
- •3.4 Магнітні властивості метаморфічних порід
- •3.5 Магнітні властивості осадових порід
- •3.6 Палеомагнітна характеристика гірських порід
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Електричні властивості мінералів і гірських порід
- •4.1 Електричні властивості речовин і методи їх визначення
- •4.2 Питомий електричний опір хімічних елементів, мінералів і гірських порід
- •4.3 Питомий електричний опір гірських порід різних генетичних типів і складу
- •4.4 Діелектрична проникність мінералів і гірських порід
- •4.5 П'єзоелектричний ефект мінералів і гірських порід
- •4.6 Природна і викликана поляризація гірських порід
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 пружні властивості мінералів і гірських порід
- •5.1 Пружні параметри фізичних тіл
- •Параметри пружності
- •Методи виміру пружних параметрів
- •5.5 Швидкість пружних хвиль і пружні модулі осадових порід
- •Швидкість поширення подовжніх хвиль в км/с в осадових породах
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Теплофізичні властивості мінералів і гірських порід
- •6.1 Теплофізичні параметри речовин і методи їхнього виміру
- •6.2 Теплофізичні параметри елементів, мінералів, і гірських порід.
- •Теплопровідність і теплоємність самородних елементів
- •Теплофізичні характеристики осадових порід
- •Теплофізичні характеристики магматичних порід
- •Теплофізичні характеристики метаморфічних порід
- •Тема 7. Фізичні властивості газу, нафти, нафтогазоносних порід і структур
- •7.1 Фізичні властивості пластових вод нафти і газу
- •Розущільнення порід у склепінні структури. В даний час накопичений великий матеріал, що свідчить про наявність літолого-фаціальних змін порід у межах окремих структур.
- •Поклади інших видів. Розподіл фізичних властивостей значно ускладнюється при переході до районів із солянокупольної тектонікою.
- •1. Які Ви знаєте типи пластових вод?
- •Зв'язок густини і швидкості магматичних при різних тисках
- •Продовження таблиці 8.3
- •Питання для самоконтролю
- •Тематика домашніх завдань для студентів заочної та дистанційної форм навчання
- •Література
2.3 Густина магматичних порід
У породах нормального (лужноземельного) ряду найбільш низькою середньою густиною характеризуються граніти. За хімічним складом вони відрізняються від інших інтрузивних порід найбільшим вмістом кремнезему і найменшим - фемічних окислів.
Рисунок 2.3 Межі зміни густини і схема мінерального складу середніх типів інтрузивних порід (цифрами вказані густини мінералів г/см3)
Характерно також найменше (за винятком порід ультраосновного складу) утримання окислів алюмінію і кальцію. Від гранітів до габбро спостерігається поступове зростання густини, що визначається збільшенням вмісту в породах фемічних окислів і зменшенням кремнезему. Велике значення має також збільшення вмісту окислів кальцію (від альбіту до битовніту), тобто спрямований їхній ізоморфізм. У групі ультраосновних порід зміна густини відбувається більш різко і визначається головним чином великим вмістом фемічних компонентів.
Таблиця 2.3
Густина (в г/см3) і мінеральний склад інтрузивних порід
Порода |
ср |
min-max |
Мінеральний склад, % | |||||
Кварц |
Калієвий польовий шпат |
Плагіоклаз |
Біо-тит |
Амфібол, олівін |
Піро-ксен | |||
Граніт (фане-розойські області) |
2,58 |
2,55-2,67 |
35-25 |
60-35 |
0-40(альбіт-олікоглаз) |
0-10 |
- |
- |
Граніт (докем-брійські області) |
2,60 |
2,56-2,68 |
- |
- |
35-60(альбіт-олікоглаз) |
- |
- |
- |
Гранодіорит |
2,69 |
2,62-2,78 |
25-20 |
20-10 |
- |
10-20 |
- |
- |
Діорит кварцовий |
2,75 |
2,65-2,81 |
20-5 |
10-0 |
45-65(андезин) |
- |
20-30 (амфібол) |
- |
Діорит |
2,81 |
2,67-2,92 |
5-0 |
- |
50-65 (анде-зин-лабрадор) |
- |
20-30 (амфібол) |
10-20 |
Продовження таблиці 2.3
Порода |
ср |
min-max |
Мінеральний склад, % | |||||
Кварц |
Калієвий польовий шпат |
Плагіоклаз |
Біо-тит |
Амфібол, олівін |
Піро-ксен | |||
Габбро |
2,95 |
2,85-3,05 |
- |
- |
40-65(лабрадор) |
- |
- |
35-50 (діопсид авгіт) |
Піроксеніт |
3,19 |
2,90-3,40 |
- |
- |
- |
- |
0,5 (олівін) |
95-100 |
Перидотит |
3,19 |
2,88-3,29 |
- |
- |
- |
- |
50-90 (олівін) |
|
Сієніт |
2,62 |
2,57-2,65 |
0-5 |
35-75 |
0-45 |
10-20 |
- |
- |
Сієніт нефеліновий |
2,66 |
2,55-2,70 |
20-25 (нефе-лін) |
55-65 |
- |
20-45 (біотит, лужні амфіболи і піроксени) | ||
Примітка. Число виміряних зразків кожної породи – від декількох сотень до декількох тисяч |
Густина порід лужного ряду при однаковому вмісті кремнезему з породами нормального ряду нижче, що обумовлено високим вмістом лужних елементів із великим атомним радіусом, що утворюють мінерали менш щільних упаковувань.
Ущільнені текстури і повнокристалічні структури інтрузивних порід обумовлюють їхню невелику пористість, що для невивітрених порід змінюється від 0,2-2% у гранітах до 0,1-1,5% у габбро і 0,1-0,3% у гіпербазитах. Дещопідвищена пористість порід у відслоненнях пов'язана з їхнім механічним вивітрюванням, що фіксується по густині і швидкості пружних хвиль навіть у свіжих відколах.
Вплив структури порід на їхню густину спостерігається рідко. Для більшості інтрузивних порід розходження виражається в тисячних частках грама на кубічний сантиметр.
Густина інтрузивних порід різноманітних петрографічних груп, комплексів і формацій у процесі утворення складчастих областей і платформ, що супроводжується проявами магматизму, відбувається закономірна зміна одних природних асоціацій магматичних порід іншими, які відрізняються за речовим мінералогічним складом і фізичними властивостями.
Ультраосновні породи за вмістом кремнезему підрозділяються на три значні групи: олівініт-дуніти, перидотити і піроксеніти. Кожна з груп включає різноманітні породи, що відрізняються мінералогічним складом і густиною. Для всіх різновидів порід характерна висока густина - найбільша для олівінітів і дунітів, дещо менша для перидотитів і піроксенітів. При загальній залежності густини від утримання SiO2дуже велике значення має залізність мінералів у рядах піроксенів і олівінів.
Більшість масивів гіпербазитів піддано процесу серпентинізації, розвиненому в різній мірі. Більш типова слабка серпентинізація порід із збереженням високої густини (3,0-3,2103кг/м3). Встановлена і інтенсивна серпентинізація, що розвивається на значну глибину (більш 1 км), при якій відбувається пониження густини до 2,6-2,7103кг/м3.
Породи основного і середнього складу за вмістом мінералів, що утворюють породу, підрозділяються на різновиди, які характеризуються різноманітною густиною.
Залежність густини від утримання кольорових мінералів у групі середніх і особливо основних порід істотна, тому що кольорові мінерали, представлені роговою обманкою або піроксеном, помітно відрізняються за густиною від плагіоклазів, а в зв'язку з їх високим відсотковим вмістом (до 50 %) можливі великі варіації у значеннях.
Аномальну низьку густину для порід основного складу мають анортозити - істотно полевошпатові породи. Пояси і значні масиви анортозитів поширені в докембрійських складчастих областях і щитах (масивах).
Породи кислого складу за вмістом мінералів і густиною підрозділяються на більш вузькі групи.
Інтрузивні комплекси порід, які утворюються в процесі магматичної диференціації як багатофазні інтрузії, супроводжуються закономірною зміною густини. Густина зменшується від фази до фази зі зменшенням основності порід. Незалежно від основності і густини порід першої фази породи останньої фази кожного комплексу мають найбільше кислий (нормальний або лужний) склад і густину 2,57- 2,60, рідше 2,62103кг/м3.
Густинна характеристика інтрузивних комплексів залишається в більшості випадків постійною в межах складчастої області і відрізняється від щільнісної характеристики інших комплексів.
Густиннна характеристика інтрузивних комплексів різноманітних складчастих областей є витриманою для типових формацій різних стадій тектоно-магматичного циклу.
Підвищена густина характерна для формацій ранньої стадії, середня - для формацій середньої стадії і знижена - для типових формацій пізньої стадії. У платформних формаціях густина порід знову зростає.
Рисунок 2.4 Межі зміни густини середніх типів ефузивних порід (в порівнянні з інтрузивними)
Широкий діапазон зміни густини ефузивних порід близького мінералогічного складу зумовлений: 1) розходженням початкової структури і текстури;2)наступним діагенезом. При швидкому охолодженні лав і значній кількості газів утворюються пористі текстури (пемзові, пухирчасті, миндалекам’яні й ін.) і скловидні структури. При більш повільному охолодженні скло встигає розкристалізуватися, і породи стають кристалічними. Різноманітні структури і текстури порід можуть спостерігатися в одному лавовому потоці (у різноманітних його частинах), що призводить до великої неоднорідності порід за густиною.
У цілому для густини ефузивних порід різноманітного складу і віку характерна значна диференціація.
Таблиця 2.4
Густина (в кг/м3) ефузивних порід
Порода |
ср103 |
min-max103 |
Ліпарит пемзовий: |
2,10 |
1,90-2,20 |
миндалекам’яний |
2,30 |
2,15-2,45 |
масивний |
2,50 |
2,40-2,60 |
Порфір кварцовий |
2,60 |
2,55-2,65 |
Андезит пемзовий: |
2,10 |
1,90-2,20 |
миндалекам’яний |
2,35 |
2,15-2,50 |
масивний |
2,60 |
2,45-2,65 |
Порфірит андезитовий |
2,75 |
2,60-2,80 |
Кератофір, альбітофір |
2,65 |
2,60-2,70 |
Базальт пемзовий: |
2,10 |
2,00-2,15 |
бульбашковий |
2,30 |
2,10-2,45 |
миндалекам’яний |
2,50 |
2,40-2,60 |
масивний |
2,75 |
2,60-2,80 |
Діабаз |
2,85 |
2,75-3,10 |
Меймечит |
2,90 |
2,90-3,00 |
Примітка. Число виміряних зразків кожної породи – більше декількох сотень |
Встановлюється чітка залежність між густиною і складом палеотипних ефузивів і підвищення густини від молодих до древніх.