
- •В. П. Степанюк
- •Тема 1. Методика петрофізичних досліджень
- •1.1 Методи вивчення фізичних властивостей
- •1.2 Відбір зразків гірських порід і руд у польових умовах
- •1.3 Метрологічні вимоги до вимірів фізичних параметрів
- •Для найбільше поширеного випадку парних спостережень
- •1.4 Статистичне опрацювання даних визначення фізичних властивостей
- •1.5 Побудова петрофізичних карт і розрізів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Густина і пористість мінералів і гірських порід
- •2.1 Густина і пористість фізичних тіл і
- •Методи їх виміру
- •Визначення густини зразків порід
- •Визначення мінералогічної густини
- •Визначення пористості
- •Визначення густини порід у природному заляганні
- •2.2 Густина хімічних елементів і мінералів
- •2.3 Густина магматичних порід
- •2.4 Густина метаморфічних порід
- •2.5 Густина і пористість осадових порід
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.Магнітні властивості мінералів і гірських порід
- •3.1 Магнітні параметри фізичних тіл і
- •3.2 Магнітні властивості хімічних елементів і мінералів
- •Магнітні властивості залізоскладаючих породоутворюючих
- •Магнітні властивості породоутворюючих мінералів магматичних і метаморфічних порід
- •Магнітні параметри феромагнітних мінералів
- •3.3 Магнітні властивості магматичних порід
- •Залежність магнітної сприйнятливості
- •Магматичних порід від їх мінералогічного
- •І хімічного складу
- •Намагніченість магматичних порід
- •Намагніченість (в 10-3 а/м) інтрузивних порід
- •3.4 Магнітні властивості метаморфічних порід
- •3.5 Магнітні властивості осадових порід
- •3.6 Палеомагнітна характеристика гірських порід
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Електричні властивості мінералів і гірських порід
- •4.1 Електричні властивості речовин і методи їх визначення
- •4.2 Питомий електричний опір хімічних елементів, мінералів і гірських порід
- •4.3 Питомий електричний опір гірських порід різних генетичних типів і складу
- •4.4 Діелектрична проникність мінералів і гірських порід
- •4.5 П'єзоелектричний ефект мінералів і гірських порід
- •4.6 Природна і викликана поляризація гірських порід
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 пружні властивості мінералів і гірських порід
- •5.1 Пружні параметри фізичних тіл
- •Параметри пружності
- •Методи виміру пружних параметрів
- •5.5 Швидкість пружних хвиль і пружні модулі осадових порід
- •Швидкість поширення подовжніх хвиль в км/с в осадових породах
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Теплофізичні властивості мінералів і гірських порід
- •6.1 Теплофізичні параметри речовин і методи їхнього виміру
- •6.2 Теплофізичні параметри елементів, мінералів, і гірських порід.
- •Теплопровідність і теплоємність самородних елементів
- •Теплофізичні характеристики осадових порід
- •Теплофізичні характеристики магматичних порід
- •Теплофізичні характеристики метаморфічних порід
- •Тема 7. Фізичні властивості газу, нафти, нафтогазоносних порід і структур
- •7.1 Фізичні властивості пластових вод нафти і газу
- •Розущільнення порід у склепінні структури. В даний час накопичений великий матеріал, що свідчить про наявність літолого-фаціальних змін порід у межах окремих структур.
- •Поклади інших видів. Розподіл фізичних властивостей значно ускладнюється при переході до районів із солянокупольної тектонікою.
- •1. Які Ви знаєте типи пластових вод?
- •Зв'язок густини і швидкості магматичних при різних тисках
- •Продовження таблиці 8.3
- •Питання для самоконтролю
- •Тематика домашніх завдань для студентів заочної та дистанційної форм навчання
- •Література
5.5 Швидкість пружних хвиль і пружні модулі осадових порід
Швидкість в осадових породах, насичених різноманітними флюїдами (газ, вода, нафта), визначається складом породи, пористістю і типом флюїду. За розрахунками, виконаними різними авторами, розбіжність швидкостей за рахунок частотної дисперсії в насичених рідиною цементованих осадових породах невелика (менше 40 %), що дозволяє використовувати для практичних розрахунків простий вираз
;
(5.12)
Тут
,
,
де:
- стисливість пор, рідкої і твердої фаз
породи;
,
- мінералогічна густина рідкої і твердої
фаз породи.
Діапазон зміни швидкості пружних подовжніх хвиль в осадових породах набагато ширше, ніж у магматичних породах (таблиця 5.5). Швидкість змінюється від 300м/с для не ущільнених пісково-глинистих порід до 6000-7000м/с для карбонатних і добре зцементованих теригенних відкладів.
Є багато способів оцінки впливу пористості на швидкість повздовжніх хвиль. Найчастіше застосовується рівняння середнього часу, що пов’язує інтервальний час t із пористістюnлінійним співвідношенням
(5.13)
де:
і
- інтервальний час поширення хвилі в
скелеті породи і рідині.
Рівняння середнього часу справедливо для добре зцементованих порід, насичених водою або нафтою, на глибинах 2,5-3,5 км.
Можна скористуватися емпіричною формулою, що зв'язує швидкість повздовжніх хвиль із пористістю
(5.14)
де:
- максимальна для даного типу порід
швидкість у твердому скелеті приn=0;
-мінімальна, що спостерігається для
цих порід, швидкість при максимальній
пористості, тобто швидкість у
ненавантажених породах;В- коефіцієнт,
що характеризує розмір і форму пор.
При однаковій пористості швидкість VP(км/с) визначається глибиною залягання порід, типом цементації і складом породи. Для карбонатних порід важливим моментом є тип пористості. Значення стисливості пор цих порід у залежності від ступеня тріщинуватості і каверзності можуть
Таблиця 5.5
Швидкість поширення подовжніх хвиль в км/с в осадових породах
Порода |
VP min-VP max |
VS/VP |
Порода |
VP min-VP max |
VS/VP |
Алевроліт |
0,8-4,0 |
0,5-0,6 |
Конгломерат |
1,45-5,6 |
0,5-0,6 |
Ангідрит |
1,5-6,0 |
0,5-0,6 |
Лес |
0,3-0,6 |
0,3-0,6 |
Глина |
0,3-3,0 |
0,07-0,6 |
Пісок |
0,3-1,5 |
0,1-0,3 |
Аргіліт |
0,9-4,5 |
0,5-0,6 |
Мергель |
1,3-4,5 |
0,4-0,5 |
Брекчія |
1,45-5,6 |
0,5-0,6 |
Крейда |
1,7-4,2 |
0,4-0,5 |
Гравеліт |
1,7-5,4 |
0,5-0,6 |
Пісковик |
0,8-4,5 |
0,4-0,6 |
Гіпс |
1,5-4,6 |
0,5-0,6 |
Кам’яна сіль |
4,5-5,5 |
0,5-0,6 |
Доломіт |
0,9-6,3 |
0,5-0,6 |
Суглинок |
0,8-1,8 |
0,5-0,6 |
Вапняк |
1,0-5,5 |
0,5-0,6 |
|
|
|
змінюватися в широких межах. При однаковому значенні пористості швидкість максимальна в карбонатних породах із кавернозною пористістю, оскільки коефіцієнт стисливості каверн істотно нижче коефіцієнта стисливості гранулярних пор.
Вплив віку на швидкість поширення пружних хвиль в осадових породах зумовлене тим, що древні породи схильні більш значним діагенетичним змінам і інтенсивним впливом
Шифр кривих - Р ск, км/с
Рисунок 5.2 Залежність швидкості повздовжніх хвиль в осадових породах від пористості
на них складкотворних процесів. Тому швидкість пружних хвиль для однотипних порід у межах одного регіону менше в молодих відкладах.
Вплив глибини залягання порід на швидкість визначається термодинамічними умовами. Зі збільшенням глибини залягання підвищуються тиск і температура, що впливає на структуру і склад порід і на їхні фізичні параметри. Швидкість поширення повздовжніх хвиль змінюється з глибиною відповідно до залежності
,
(5.15)
де:
- значення швидкості на глибиніН;
- значення швидкості для не ущільненої
породи(Н= 0).
Шифр кривих - П 10-5 МПа-1
Рисунок 5.3 Залежність швидкості повздовжніх хвиль в карбонатних породах від пористості
Значення швидкості пружних хвиль залежить також від типу флюїду , що заповнює породи. У випадку насичення порового простору породи рідиною, що хімічно не взаємодіє з твердою фазою, збільшується пружність порової системи і, отже, підвищується швидкість поздовжніх хвиль. При насичені пісковиків і алевролітів розчином солі NaCl, що не спричиняє розмокання присутніх у породі глинистих мінералів, швидкість подовжніх хвиль збільшується з 5-10 до 100-120%. Вплив насичення наVPзалежить від складу основних породотворних мінералів і домішок у породі, структури і ступеня зцементованості. Відносне збільшенняVPпри насиченні породи водою в залежності від коефіцієнта пористості і складу цементу приведене на рисунку 5.4.
Насичення глин і глинистих пісковиків водою призводить до розбухання глинистих мінералів, утрати зв'язності породи і зменшенню швидкості.
Швидкість поширення поперечних хвиль в осадових породах при насиченні їх рідиною знижується. Спостерігається також підвищення Vsна 10-20%. При високих тисках швидкість поперечної хвилі стає нижче в насиченою водою породі в порівнянні із сухою породою.
Анізотропія швидкостей пружних хвиль зумовлюється шаруватістю і напрямком тріщинуватості порід. Особливо яскраво виражене явище анізотропії для порід із тонкими глинистими прошарками. Коефіцієнт анізотропії повздовжніх хвиль Vpв цих випадках може досягати 1,2-1,3. У більшості випадківVp>Vs. Якщо анізотропія швидкостей зумовлена тріщинуватістю, то відповідно до теоретичних і польових спостережень індикатриса швидкостей представляє еліпс, довга піввісь якого розташована вертикально.
Процес поглинання пружної енергії гірськими породами дотепер найбільше слабко вивчений, незважаючи на численні теоретичні і експериментальні дослідження в цій області. Для осадових порід, що є пористими неоднорідними середовищами, передбачається, що поглинання пружної енергії зумовлено в’язким тертям між твердою і рідкою фазами при їхньому відносному переміщенні під впливом звукового поля, а також теплообміном між фазами. Лабораторні експериментальні дослідження підтверджують основні положення цієї теорії. Проте абсолютні значення коефіцієнта поглинання для низьких частот (сейсмічні частоти) у нафтогазових покладах, за польовими даними, на два порядки менше визначених за лабораторними і теоретичними даними. Причина розбіжності полягає в тому, що в теорії не враховується ряд чинників, як, наприклад, поглинання пружної енергії породи в скелеті, двофазність порового заповнювача, стан газу (розчинений або вільний) у шаровій рідині.
1– цемент глинисто-слюдистий; 2 - цемент
глинисто-карбонатний;
3 – цемент опаловий і кремнієвий;
4 – розрахункові значення. Шифр кривих - п 10-5 МПа-1
Рисунок 5.4 Відносне збільшення швидкості розповсюдження пружних хвиль у пісковиках і алевролітах при їх насиченні розчином солі NaCl в залежності від коефіцієнта пористості і складу цементу.
Залежність
коефіцієнта поглинання від частоти
визначається зцементованістю середовища.
У насиченому піску коефіцієнт
зростає пропорційно частоті
(30-110кГц), тоді як у зцементованих
двофазних середовищах за лабораторними
експериментальними данимиз мінюється від частоти лінійно. Тим
часом відповідно до теорії Біо і
Ніколаєвського значення
повинно зростати з ростом частоти
пропорційно.
Із збільшенням пористості коефіцієнтзростає так
само, як і при збільшенні діаметра
зерен. Чим вище частота, тим більше це
збільшення.
Коефіцієнт Пуассона Посадових порід, так само як і інші параметри, залежить від структури і складу породи, глибини залягання і т.п. У залежності від зазначених чинників значенняП варіює в діапазоні 0,1-0,45. Для порід, що містять кварц, значенняПмінімальне, оскільки кварц має аномально низькі значенняП(П=0,07-0,09). Ще меншими значеннямиПволодіють високопористі газонасичені, тріщинуваті рифогенні вапняки. Якщо для водонасичених різницьПколивається від 0,2 до 0,37, то для газонасичених - від -0,3 до 0,3, тобто в ряді випадків можливі негативні значенняП. Значення модуля пружності (модуля Юнга)Епри одновісьовому стиску для осадових порід змінюються від 0,031010(глини) до 16,51010Па (доломіти). При визначенніЕметодом вигину або розтягу результати відрізняються від приведених вище. При вигині модуль Юнга в 1,1-1,3 рази більше його значення при розтязі і складає 0,25-0,35 модуля пружності при стиску. Потрібно також врахувати, що статичний модуль пружності менше динамічного. Це розходження може досягати для осадових порід 20-35%. Водонасичення призводить до збільшення модуля Юнга, особливо для низкопористих взірців (збільшення досягає 100-120%). Модуль зсуву унаслідок водонасичення може як збільшуватися (до 20-30%), так і зменшуватися (до 20%). Всі розглянуті пружні параметри зі збільшенням пористості зменшуються. При цьому чим більше стисливість порід, тим більше це зменшення.