Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Заняття 4..docx
Скачиваний:
41
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
45.62 Кб
Скачать

Затверджую

завідувач кафедри теорії і методики

практичної психології

______________ доцент Ковальчук З.Я.

«_______»_____________________20 р.

План проведення практичного заняття з навчальної дисципліни «практикум з психологічного консультування»

Спеціальність – «Психологія управління»

Курс – 4

Група (и) – ПУз-41, ПУз-42

Тема 4. Типові проблеми психологічного консультування

Питання

1. Структура первинної діагностики проблеми.

2. Розкрити зміст та здійснити аналіз типових скарг клієнтів, в психологічному консультуванні.

3. Змоделювати прийом психолога консультанта.

Час – 2 год.

Основна література:

  1. Алешина Ю.Е. Индивидуальное и семейное консультирование. - М., 1997.

  2. Кочюнас Р. Основы психологического консультирования. – М.: Академический проект, 1999.

  3. Меновщиков В.Ю. Введение в психологическое консультирование. – М.: Смысл, 2000.

  4. Немов Р. С. Основы психологического консультирования: Учеб. для студ. педвузов. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – 394 с.

  5. Цимбалюк І.М. Психологічне консультування та корекція. – Навч. посібн. Модульно-рейтинговий курс. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: ВД «Професіонал», 2007. – 544с.

Додаткова література:

  1. Ассаджиоли Р. Духовное развитие и его кризисы // Психология человеческих проблем. – Минск, 1998. С. 106-126.

  2. Атватер И. Я Вас слушаю: Советы руководителю, как правильно слушать собеседника. – М., 1984.

  3. Бурно М.Е. Терапия творческим самовыражением. – М., 1987.

  4. Варга А.Я. Системная семейная психотерапия. Краткий лекционный курс. – СПб., 2001.

  5. Василюк Ф.Е. Психология переживания. – М., 1984.

  6. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. – Л., 1984.

  7. Мэй Р. Искусство психологического консультирования / Пер. с англ. Т.К. Кругловой. – М.: Класс, 1994.

  8. Пиз А. Язык жестов. – Воронеж, 1992.

  9. Столин В.В., Бодалев А.А. Семья в психологической консультации. – М., 1989.

Завдання:

  1. Вивчити: теоретичний матеріал теми.

  2. Осмислити такі поняття та зв’язки між ними: індивідуальне, сімейне, психолого-педагогічне, телефонне, ділове, клінічне та особистісно-орієнтоване консультування.

  3. Студентам вивчити та підготувати:

  • чинники, що впливають на результативність консультативного процесу;

  • підготовка до заліку.

Навчальна мета: розвинути базові навички проведення аналізу типових запитів клієнтів та способів їх вирішення (просвітницько-рекомендаційний характер) в психологічному консультування.

Виховна мета: виховувати вміння правильно та етично грамотно вести психологічне консультування.

Місце проведення: навчальна аудиторія за розкладом

Інформаційно-технічне забезпечення: дошка, крейда.

План проведення заняття

п/п

Зміст

Час (хв.)

1

2

3

І

Вступна частина:

  • перевірка наявності студентів, їх готовності до заняття;

  • оголошення теми практичного заняття і питань;

  • надання основної та додаткової літератури за темою;

  • визначення навчальної та виховної мети заняття;

  • визначення актуальності теми, її логічного зв’язку з іншими темами і практичною діяльністю;

до 10

ІІ

Основна частина:

1.Структура первинної діагностики проблеми.

Висновки до 1-го питання

2. Розкрити зміст та здійснити аналіз типових скарг клієнтів, в різних видах психологічного консультування.

Висновки до 2-го питання.

2. Змоделювати прийом психолога консультанта (разова консультація).

Висновки до 3-го питання.

60

15

15

30

ІІІ

Підсумкова частина заняття

1) висновки до заняття;

2) відповіді на запитання;

3) оцінювання ефективності практичного заняття, активності студентів і виставлення оцінок;

4) постановка завдань на самостійну роботу.

до 10

1. Структура первинної діагностики проблеми.

Запит – це певним чином мотивоване звернення до психолога з проханням надати конкретну форму психологічної допомоги. Переважно проблема визначає запит клієнта.

Тема – це виокремлений аспект психічної реальності, що є предметом взаємодії психолога і клієнта.

Проблема – це сукупність психологічних труднощів клієнта, що переживаються як дискомфорт, дисгармонія дезадаптація.

Завдання – це вивчення загальної картини проблем клієнта і його ставлення до них, вивчення особистості клієнта його стресостійкості та потенційної здатності впоратися з труднощами, виявлення попереднього досвіду, який сформував деструктивний спосіб переживання, демонстрація клієнтові цілісної картини того, що відбувається, пошук ресурсів для подолання труднощів, визначення пріоритетів та ієрархії у подоланні труднощів.

Самодіагноз – це власне пояснення клієнтом природи тих чи інших психологічних труднощів, пов’язане з його уявленням про самого себе, навколишній світ та людські стосунки.

  1. Симптоми:

  • психологічні симптоми: незадоволення собою, оточенням, життям, поганий натрій, відчуття самотності, брак мотивації, нездатність приймати рішення.

  • соціальні симптоми: безробіття, часті зміни роботи та шлюбного партнера, втечі, бродяжництва, крадіжки, кримінальні вчинки, проституція, наркоманія, алкоголізм.

  • фізичні симптоми: фізичні вади, міміка, експресія, психосоматичні захворювання, різні хворобливі ставлення.

  1. Синдром – це сукупність симптомів та ознак які характерні для певного явища.

  2. Гіпотеза – це тимчасове припущення про причини феноменів чи явищ або зв’язків між ними.

  3. Психологічний діагноз – це формулювання висновків про індивідуальні особливості особистості клієнта та характерні ознаки ситуації.

Висновки. Отже, первинна діагностика проблеми спрямована на те щоб створити певну основу аналізу для подальшого ефективного процесу консультативної взаємодії.

2. Розкрити зміст та здійснити аналіз типових скарг клієнтів, в психологічному консультуванні.

Основні принципи та правила організації при консультуванні, зводяться до наступних пунктів:

1. Встановлення контакту і приєднання консультанта до клієнтів. Досягається за допомогою дотримання конструктивної дистанції, що сприяє оптимальному спілкуванню, а також прийомів синхронізації міміки і подиху консультанта і консультованого, використання консультантом мовних форм, що відбивають домінуючу репрезентативну систему того, хто повідомляє про своє сімейне проблеми.

2. Збір інформації про проблему клієнта з використанням прийомів мета-моделювання (НЛП) і терапевтичних метафор. Щоб досягти цієї мети, консультант може задавати уточнюючі питання типу: "Якого результату Ви хочете досягти?", "Чого Ви хочете?", "Спробуйте сказати про це без негативної частки" ні ", тобто словами, що описують позитивний результат".

3. Обговорення психотерапевтичного контракту, що є однією з найважливіших завдань сімейного консультування. На цьому етапі відбувається обговорення того, як буде розподілятися відповідальність між клієнтом і його консультантом. Наприклад, консультант відповідає за умови безпеки сімейного консультування, за технології доступу до вирішення проблеми клієнта. У свою чергу, клієнт стає відповідальним за власну активність, щирість у бажанні змінити своє рольове поводження і так далі. Після успішного проходження цієї фази учасники домовляються про тривалість роботи (наприклад, 3-6 годин), тривалості проведення одного сеансу і періодичності терапевтичних зустрічей (наприклад, спочатку 1 раз на тиждень, згодом уже рідше - 1 раз на 2-3 тижні). Нарешті, обговорюються умови оплати, а також санкції за порушення сторонами умов контракту.

4. Далі відбувається уточнення проблеми клієнта, також визначаються ресурси родини в цілому і кожного її члена окремо. Цьому сприяють питання на кшталт: "Як ви раніше справлялися з труднощами? Що вам у цьому допомагало?", "У яких ситуаціях ви були сильними? Як ви використовували свою силу?"

5. Проведення власне консультації. Тут необхідно зміцнити віру клієнтів в успішність і безпеку процедури консультування: "Ваше бажання здійснити зміни, ваш колишній досвід, активність і щирість у поєднанні з бажанням консультанта співробітничати з вами, його професійні якості і досвід роботи будуть надійною гарантією успішності роботи". З учасниками консультування обговорюють позитивні і негативні сторони сформованих стереотипів поведінки, наприклад, за допомогою таких питань: "Що, на вашу думку, є найбільш негативним в ситуації, що склалася? А що найкраще в цих обставинах?" Здійснюється спільний пошук нових шаблонів поведінки. Консультант пропонує наступні питання: "Чого ви ще не робили, щоб розв'язати проблему? Як поводилися значимі для вас люди, якщо виявлялися в подібній ситуації? Змогли б ви так вчинити?" або "Що допоможе вам зробити такий же вчинок?" Консультант може використовувати прийоми візуалізації: клієнти, знаходячись у трансі, створюють образ нової ситуації, фіксуючи при цьому виникаючі кінестетичні відчуття.

6. "Екологічна перевірка". Консультант пропонує членам сім'ї уявити себе в подібній ситуації через 5-10 років і досліджувати свій стан.

7. Наближаючись до завершення сімейного консультування, консультант починає зусилля по "страхуванню" результатів. Це пов'язано з тим, що клієнти іноді мають потребу в діях, що допомагають їм знайти упевненість при освоєнні нових шаблонів поведінки. Вони можуть отримати від консультанта якесь домашнє завдання і запрошення прийти на повторну консультацію через деякий час для обговорення отриманих результатів.

8. Від'єднання. Така процедура виявляється потрібною в ряді випадків. Наприклад, у літературі описується, як це робив Джей Хейлі за допомогою "парадоксального завдання", точне виконання якого призводить до протилежного результату. Молодому подружжю, з якими проводилася консультація з приводу вираження своїх почуттів, було запропоновано сваритися по годині в день "для перевірки свого емоційного реагування". Хейлі враховував, таким чином, людську природу, знаючи, що ніхто не буде свідомо шкодити собі. Подружжя спробували виконувати завдання і кинули його, у них зміцнилося бажання цінувати один одного, і вони прийняли рішення відмовитися від послуг "став дурнішим консультанта", таким чином, відбулося "від'єднання".

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]