
- •1.1 Загальні відомості про населений пункт
- •1.2 Кліматичні умови
- •1.4 Рельєф. Пересіченість
- •1.5 Гідрологічні умови та особливості водозабезпеченості підземними водами
- •1.6 Водовідведення та дощова каналізація
- •2.1 Зонування території
- •2.2 Архітектурно-планувальна організація сельбищної зони
- •2.3 Характеристика існуючого інженерного обладнання та його розрахунки на перспективу
- •2.4 Розрахунок житлової забудови
- •2.5 Розрахунок мережі культурно-побутового обслуговування
- •2.6 Складання кліматичного паспорту міста будівництва
- •2.7 Попередній розрахунок природного освітлення житлової кімнати
- •2.8 Остаточний розрахунок природного освітлення житлової кімнати
- •3.1 Функціональне зонування
- •3.2 Визначення площі парку
- •3.3 Облаштування дитячого майданчика
- •3.4 Визначення відвідувачів відповідної зони
- •3.5 Визначення площі споруд залежно від кількості відвідувачів
- •3.6 Мощення доріжок і майданчиків
- •3.7 Малі архітектурні форми та ліхтарі
- •3.8 Водні пристрої
- •3.9 Архітектурно-планувальна організація саду
- •3.10 Підбір дерев
- •3.11 Створення ландшафтної композиції
- •3.12 Влаштування квітника
- •4.1. Обґрунтування актуальності вирішення питань охорони праці та безпеки у надзвичайних ситуаціях в ході проектної розробки
- •4.2. Аналіз будівельного процесу з метою виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів
- •4.3 Роботи з реконструкції будівель і споруд
- •4.4. Аналіз надзвичайних ситуацій, що можуть виникнути
- •4.5. Запроектовані заходи протипожежної профілактики
- •4.6. Надання першої долікарської допомоги у надзвичайних ситуаціях та при нещасних випадках
- •5.1 Зародження і розвиток промисловості
- •5.2 Місце промислових територій в структурі міста
- •5.3 Етапи реконструкції та пропозиції щодо її реалізації
2.8 Остаточний розрахунок природного освітлення житлової кімнати
Вихідні дані:
глибина приміщення
;
довжина приміщення
;
висота вікна
;
ширина вікна
Розрахункова схема
Рисунок 1 – Розріз приміщення
Рисунок 2 – План приміщення
Визначаємо коефіцієнт природного освітлення (при боковому освітленні) за формулою
де
– геометричний КПО у розрахунковій
точці при боковому освітленні, який
ураховує пряме світло неба, визначаємо
за формулою
де
– кількість променів за нормами, які
проходять від неба крізь світлові
прорізи в розрахункову точку на
поперечному розрізі приміщення.
Визначення
показано на рис.3.
Рисунок 3
– Визначення
Тоді
– кількість променів за нормами, які
проходять від неба крізь світлові
прорізи в розрахункову точку на плані
приміщення. Для визначення
попередньо знаходимо номер напівкола
на графіку І, що проходить крізь точку
С – середину світлового прорізу.
Визначення
показано на рис.4.
Рисунок
4
– Визначення
Тоді
.
Визначення
показано на рис.5.
Рисунок 5
– Визначення
Тоді
.
Визначаємо
у розрахунковій точці
– коефіцієнт, який ураховує нерівномірну
яскравість хмарного неба, визначається
за нормами. Для цього визначаємо кутову
висоту середини світлового прорізу над
робочою поверхнею;
;
тоді
– геометричний КПО в розрахунковій
точці при боковому освітленні, що
враховує світло, відбите від протилежних
будинків, визначається за нормами. Не
враховуємо;
R – коефіцієнт, який ураховує відносну яскравість протилежного будинку, приймаємо за нормами. Не враховуємо.
Значення коефіцієнтів
,
,
та
приймаємо з попереднього практичного
завдання.
Обчислюємо коефіцієнт природного освітлення в розрахунковій точці (при боковому освітленні) за формулою
Визначаємо розходження між нормативним та розрахунковим значенням КПО в розрахунковій точці за формулою
Оскільки розходження
між нормативним
та розрахунковим значенням КПО в
розрахунковій точці
більше ±10 %, то розміри світлового прорізу
визначені не правильно. Необхідно
зменшити розміри світлового прорізу.
3.1 Функціональне зонування
Для грамотного розміщення функціональних зон на ділянці і об'єктів усередині кожної зони необхідний облік тривалості впливу сонячного освітлення, ландшафту.
Поділ зон більш гармонійно буде виглядати з зеленних насаджень. Розміри кожної зони, їх послідовність та поєднання залежать не тільки від смаків та вподобань, але і від природно-кліматичних умов регіону, зон морозостійкості .
Визначивши схему зонування території ділянки, необхідно приділити увагу благоустрою кожної з них і організації шляхів пересування по ділянці.
3.2 Визначення площі парку
Кількість відвідувачів парку будь-якого призначення визначається за формулою:
де
-
кількість відвідувачів парку, тис.
чоловік;
- кількість населення
міста чи мікрорайону, тис. чоловік;
- коефіцієнт
відвідування парку (для парку культури
і відпочинку
).
Загальна відвідуваність парку:
Пзаг=КхН=0,15х1017=153,
де К=0,1-0,18,
Н - чисельність насилля міста.
Одноразова відвідуваність парку:
Подн=К1хПзаг/К2=0,5х153/1,7=45,
де К1=0,6-0,4,
К2=1,5-2.
Площа парку розраховується за формулою:
де
- площа парку, га.;
- кількість
відвідувачів парку, тис. чоловік;
- норма площі парку
на 1 відвідувача, м2.
Рекомендована мінімальна площа території парку культури і відпочинку, що забезпечує нормальні умови відпочинку відвідувачів, складає 60 м2. Із розрахунку на перспективу цю норму приймають рівною 100 м2. Відповідно до цих показників необхідна площа парків культури і відпочинку становить (табл. 1):
Розрахункова площа парків культури і відпочинку
Таблиця 1
Населення міста або району, тис. чол. |
Одноразова місткість парку, чол. |
Площа парку (га) при нормі на відвідувача, м2 | |
60 |
100 | ||
50 |
2500 |
15 |
25 |
100 |
5000 |
30 |
50 |
200 |
10000 |
60 |
100 |
250 |
12500 |
75 |
125 |
300 |
15000 |
90 |
150 |
400 |
20000 |
120 |
200 |
Встановлена кількість відвідувачів парку приймається для розрахунку ємності та пропускної здатності споруд та систем обслуговування.
Площа парку:
Рекомендована площа парку – 0,383 га, але за генпланом ми можемо її збільшити до 0,436 га.
Запроектована територія загальною площею 0,436 га призначена для масового відпочинку населення. Розглянута ділянка території поділена на дві основні зони.
Перша зона - це зона тихого відпочинку. На території розміщені алеї, які ведуть до центру, де знаходиться фонтан, а навколо нього лавочки та клумби. У зоні тихого відпочинку прийнято вільне, ландшафтне планування. Вона максимально віддалена від джерел шуму і основних напрямків руху, знаходитися серед масивних насаджень. Усі ділянки цієї зони зв’язують основною прогулянковою дорогою від якої прокладені додаткові дороги, що проходять через лісовий масив і підводять до красивих видових точок. Серед зелених масивів влаштовано невеликі галявини для тихого відпочинку.
У різних місцях зони тихого відпочинку встановлено альтанки, декоровані виткими рослин.
Друга зона – максимально декоративна. Тут запроектовані арабески, дерева різних порід, прогулянкова доріжка по всій довжині зони.
Третя зона – дитячого відпочинку, організована відособлено, на незначному віддаленні від входу і враховані захисні насадження.