- •1. Предмет, об'єкт і завдання екології людини 2. Місце екології людини в системі природничих і гуманітарних наук 3. Методи досліджень екології людини
- •1. Предмет, об'єкт і завдання екології людини
- •2. Місце екології людини в системі природничих і гуманітарних наук
- •3. Методи досліджень екології людини
- •1. Основні поняття фізіології. 2. Об’єм, склад та функції крові. 3. Формені елементи крові. 4. Транспорт газів кров'ю. 5.Групи крові. 6.Лейкоцити.
- •1. Загальна система кровообігу, серце та його фізіологічні властивості 2. Показники роботи серця 3. Регуляція серцевої діяльності 4. Рух крові по судинах
- •1. Загальна система кровообігу, серце та його фізіологічні властивості
- •2. Показники роботи серця
- •3. Регуляція серцевої діяльності
- •4. Рух крові по судинах
- •1. Імунітет 2. Механізми реакції антиген – антитіло 3. Тромбоцити 4. Протизгортальна система крові 5. Кровотворення і його регуляція
- •Взаємодія антигену з антитілом
- •1. Біомеханіка зовнішнього дихання. 2. Механізми газообміну. 3. Етапи газопереносу в системі дихання. 4. Регуляція дихання.
- •Лекція 7. Роль ендокринних залоз в регуляції функцій організму
- •1. Загальна характеристика ендокринної системи.
- •2. Функції епіфізу та гіпофізу.
- •3. Функції надниркових залоз.
- •4. Функції щитоподібної, пара щитоподібної та вилочкової залоз.
- •5. Підшлункова залоза
- •6. Статеві залози
- •1. Мембранний потенціал спокою
- •2. Механізм проведення збудження нервовими волокнами
- •3. Посмуговані м'язи
- •4. Механізм м'язового скорочення
- •5. Особливості гладких м'язів
- •6. Міжклітинна передача збудження і гальмування
2. Показники роботи серця
ЧСС у стані спокою та під час фізичного навантаження.
ЧСС у стані спокою залежить від:
1. Віку. Від народження до 20-25 років, а також у людей похилого віку ЧСС збільшується. Причиною тому є те, що організм росте і розвивається, а, отже, підвищеною є інтенсивність обмінних процесів. У людей похилого віку сила міокарда стає меншою, тому кров перекачується за рахунок прискорення ЧСС.
2. Часу доби. У 5-6 год ЧСС на 6-7 уд/хв менша, ніж у 16-17 год.
3. Статі — у жінок ЧСС на 6-7 уд/хв більша, ніж у чоловіків.
4. Розмірів тіла — пряма залежність.
5. Способу життя людини. У фізично активних людей серцевий ритм, як правило, повільніший, ніж у людей, які ведуть малорухомий спосіб життя. ЧСС менша 60 уд/хв називається брадикардією. Для спортсменів це нормальне явище і воно може бути виражене досить сильно — до 40 уд/хв і менше (лижники, велосипедисти, стаєри). Прискорення ЧСС більше, ніж 90 уд/хв називається тахікардією
6. Сильного шуму (інтенсивністю 80 дБ) — ЧСС підвищується на 10%.
7. Емоційних впливів — жах, лють, очікування старту прискорюють ЧСС.
8. Положення тіла — у положенні лежачи ЧСС найменша, сидячи — на 10% більша, стоячи — на 20-30% більша.
9. Метеорологічні фактори. ЧСС залежить від t0 зовнішнього середовища (лінійна залежність).
10. Травлення їжі — ЧСС підвищується протягом перших трьох годин.
Змінюється ЧСС і під час м’язової роботи. В цих умовах ЧСС залежить від статі та віку. При виконанні однакової роботи ЧСС у жінок більша, ніж у чоловіків, у дітей і підлітків — більша, ніж у дорослих.
Максимально допустима величина ЧСС при фізичних навантаженнях визначається за формулою: ЧСС макс. = 220 - власні роки.
Тренування при ЧСС до 170 уд/хв сприяє розвитку сили серцевого м’яза, оскільки при даній ЧСС продуктивність роботи серця найбільша (серце виштовхує 200 мл крові). При ЧСС більше 170 уд/хв розвивається витривалість серця до роботи в умовах нестачі О2 — гіпоксії.
3. Регуляція серцевої діяльності
Ауторегуляція скоротливої спроможності серця.
Потреби організму в циркуляції крові змінюються в залежності від його фізичного стану. Тому необхідне тонке пристосування діяльності серця до умов існування і діяльності організму, що стає можливим завдяки існуванню двох механізмів: внутрішньосерцевого і позасерцевого. Перший об’єднує внутрішньоклітинні та міжклітинні взаємодії і внутрішньосерцеві периферичні рефлекси, другий — нервовий і гуморальний механізми.
Внутрішньоклітинні механізми забезпечують тривале пристосування міокарда до підвищених навантажень, які діють систематично. Воно полягає у прискоренні синтезу скоротливих білків протофібрил і розвитку структур, що забезпечують енергопотреби. При підвищеному м’язовому навантаженні спостерігається фізіологічна гіпертрофія м’яза.
Міжклітинні взаємодії в міокарді здійснюються завдяки нексусам.
Нервова позасерцева регуляція.
Дана регуляція здійснюється симпатичним і парасимпатичним відділом автономної нервової системи. Парасимпатичні нервові волокна зменшують ЧСС і силу скорочень міокарда.
Симпатичні нервові волокна ЧСС і силу скорочень міокарда.
Центри серцевих нервів постійно знаходяться у стані збудження. Цей стан називають центральним тонусом. Якщо перерізати блукаючий нерв, то ЧСС і сила скорочень збільшуються, якщо симпатичний — то навпаки. Після одночасного перерізування нервів ЧСС збільшується до 105 уд/хв. Цю частоту називають власним ритмом серця.
Рефлекторна та гуморальна регуляція роботи серця.
У рефлекторній регуляції діяльності серця головну роль відіграють баро- та хеморецептори. Ділянки судинної системи, де вони зосереджені називаються рефлекторними зонами (дуга аорти, місце розгалуження сонних і легеневих артерій, порожнисті вени, епікард).
При підвищенні тиску судина розтягується і збуджуються барорецептори. Їхня імпульсація надходить до ядер блукаючого нерву, що зумовлює підвищення його тонусу. Інформація від блукаючого нерва передається на серце, знижуючи його функцію. При зменшенні об’єму крові (тиску) в рефлексогенних зонах послаблюється тонус ядер блукаючого нерву, завдяки чому підвищується тонус симпатичного, що супроводжується посиленням роботи серця.
Рефлекторні зміни в роботі серця можуть виникати при подразненні механорецепторів внутрішніх органів. Наприклад, при ударі по животі людини, може виникнути зупинка серця. Рефлекторне зменшення ЧСС на 10-20 уд/хв спостерігається і при натискуванні на очні яблука, при зануренні у холодну воду. Потік імпульсів від пропріорецепторів посилює роботу серця. Больові подразнення, емоційні впливи також змінюють роботу серця.
Гуморальна регуляція роботи серця пов’язана з наявністю у крові хімічних речовин, які збуджують хеморецептори. Наприклад, СО2, молочна кислота, нікотин посилюють роботу серця, що забезпечує виведення цих речовин з організму. Посилюють роботу серця адреналін і норадреналін. Гормон тироксин посилює впливи серцевих нервів. Електроліти К+ та Са+ впливають на автоматію серця — К+ сповільнює ритм і зменшує силу скорочень серця, знижує його збудливість і провідність, а Са+ — навпаки.
Різні види ЦНС регулюють роботу серця, але чим вище розташований відділ, тим більше інформації він отримує і тим точніше регулює діяльність серця.