- •Міністерство освіти і науки України
- •Вихідні дані курсового проекту
- •1.Визначення витрат та концентрацій забруднень стічних вод, які утворюються в басейні водойми
- •Витрати стічних вод
- •Витрати стічних вод населеного пункту
- •Витрати стічних вод підприємств
- •Збагачувальне свинцево-цинкове підприємство
- •Підприємство по виробництву картопляного крохмалю
- •Збагачувальне свинцево-цинкове підприємство
- •Підприємство по виробництву картопляного крохмалю
- •Концентрації та маси забруднень стічних вод
- •Забруднення стічних вод населеного пункту
- •Забруднення стічних вод, які утворюються від населення
- •Забруднення стічних вод підприємств
- •Збагачувальне свинцево-цинкове підприємство
- •Підприємство по виробництву картопляного крохмалю
- •Забруднення стічних вод, які утворюються на промислових підприємствах
- •2. Розрахнок умов скиду стічних вод до водойми
- •2.1. Визначений кратності розведення стічної води випуску водою водойми
- •2.2.Визначення нормативних показників забруднення води водойми
- •Нормативні показники забруднень стічних вод
- •3.Розрахунок умов скиду стічних вод окремими випусками
- •3.1. Визначення граничнодопустимих концентрацій забруднень у воді водойми
- •Випуск від населеного пункту
- •Населений пункт
- •Збагачувальне свинцево-цинкове підприємство
- •Підприємство по виробництву картопляного крохмалю
- •3.2. Визначення фактичних концентрацій забруднень у стічних водах, які випускаються до водойми
- •Очищення стічних вод від населеного пункту
- •Очищення стічних вод для збагачувального свинцево – цинкового підприємства
- •Очищення стічних вод для підприємства по виробництву картопляного крохмалю
- •3.3. Визначення фактичних концентрацій забруднення у воді водойми після випуску стічних вод
- •Розрахунок випуску №1 стічних вод від населеного пункту
- •Розрахунок випуску №2 стічних вод від збагачувального свинцево- цинкового підприємства
- •Розрахунок випуску №3 стічних вод від підприємства по виробництву картопляного крохмалю
- •4. Розрахунок умов скиду стічних вод спільним випуском
- •4.1 Визначення граничнодопустимих для випуску до водойми концентрацій забруднень суміші стічних вод.
- •Порівняльна таблиця фактичних та граничнодопустимих до скиду концентрацій забруднюючих речовин у спільному випуску стічних вод
- •4.2. Визначення граничнодопустимих для скиду у міську каналізаційну мережу концентрацій забруднень стічних вод підприємств та
- •4.3. Визначення концентрацій забруднень стічних вод, які надходять на міські очисні споруди після локального очищення на промислових підприємствах
- •4.4. Визначення фактичних концентрацій забруднень у воді водойми після випуску стічних вод.
- •Розрахунок спільного випуску стічних вод
- •5. Технологічна схема очищення стічних вод
- •5.1 Вихідні дані для проектування
- •5.2 Проектування споруд очищення стічних вод
- •5.2.1 Решітки-дробарки рд 400
- •5.2.2 Пісковловлювачі горизонтальні
- •5.2.3 Первинні відстійники
- •5.2.4. Аеротенки
- •5.2.5. Вторинні відстійники
- •5.2.6. Фільтри доочищення
- •5.2.7 Розрахункові витрати осадів стічних вод
- •Висновок
- •Використана література:
5.2.3 Первинні відстійники
Ефективність Eп.в. відстоювання обумовлюється тим, що на біологічне очищення рекомендується подавати воду із вмістом завислих речовин Сз.р/біо., який не перевищує 150 мг/л:
, (%) (5.11)
%
Глибина первинного відстійника Hв =2м. Гідравлічна крупність часток, які будуть видалені у первинному відстійнику за прийнятих умов, становить:
(мм/с) (5.12)
де Кв - коефіцієнт використання об’єму проточної частини (для горизонтальних відстійників Кв=0,5);
tв – тривалість відстоювання, с, у лабораторному циліндрі в шарі h1 = 0,5 м, яка залежить від виду завислих речовин, їх концентрації Сз.р/вип. та потрібного ефекту Eв відстоювання; для міських стічних вод tв розраховується інтерполяцією за додатком 4;
nв - показник ступеня, який залежить від Сз.р/вип. та Eв і приймається інтерполюванням за додатком 5;
αв, - коефіцієнт, який залежить від температури стічних вод розраховується інтерполяцією за додатком 6.
мм/с
Кількість відстійників Nв повинна бути не менша двох. Пропускна здатність одного відстійника розраховується за формулою:
(м3/год) (5.13)
причому kп = 1,2...1,3 за мінімального числа відстійників, або kп = 1 в інших випадках.
м3/год
Ширина первинного відстійника визначається за формулою:
(м) (5.14)
де qmax/вип - максимальна секундна витрата спільного випуску; Vв – швидкість води в первинному відстійнику (Vв=5-10 мм/с).
м
Довжина первинного відстійника визначається за формулою:
, (м) (5.15)
м
5.2.4. Аеротенки
Аеротенк проектується на повне очищення, до величини БСК=15 мг/л. Доза активного мулу в аеротенку аі, береться 2-4 г/л.
Тривалість окислення стічних вод в аеротенку визначається за формулою:
, (год) (5.16)
де : Sл - зольність активного мулу, (0,35); ρ – середня розрахункова швидкість окислення органічних речовин 1 г активного мулу за 1 годину (для попередніх розрахунків ρ= 4 мг БСК/год).
год
Робочий об’єм аеротенків визначається за формулою:
; (м3) (5.17)
м3
Конструювання аеротенка розпочинають з призначення кількості Na споруд, яка повинна бути не менше 2. Кількість коридорів аеротенка Nk, залежить від співвідношення об’ємів зон аерації та регенерації і може бути 2-5.
Робочий об’єм одного аеротенка визначається за формулою:
, (м3) (5.18)
м3
Робочий об’єм одного коридору визначається за формулою:
, (м3) (5.19)
м3
Розміри коридору беруть: глибина Нк=4,0 м; ширина за стандартними розмірами залізобетонних виробів Вк=3,0м, довжина визначається розрахунком і повинна бути в 10...30 разів більшою за ширину:
Довжина аеротенка визначається за формулою:
(м) (5.20)
м
Приріст активного мулу в аеротенку становить:
(мг/л) (5.21)
мг/л.
5.2.5. Вторинні відстійники
Тип вторинного відстійника та спосіб видалення мулу береться залежно від продуктивності очисної станції, ґрунтових умов та рівня ґрунтових вод і враховується при проектуванні аеротенка. Кількість вторинних відстійників Nвв повинна бути не менше 3.
Гідравлічне навантаження на водне дзеркало відстійника визначається за формулою:
(м3/м2·год) (5.22)
де Kвв - коефіцієнт використання об’єму (для горизонтальних відстійників Kвв =0,45);
Нвв – глибина води у вторинних відстійниках (Нвв = 1-3м);
jв – муловий індекс (для попередніх розрахунків jв=130 см3/г);
аі, - доза активного мулу, приймається із п. 5.2.4;
аt, - винос активного мулу з вторинного відстійника, (аt =15 мг/л).
м3/м2·год
Площа водного дзеркала відстійника:
(м2) (5.23)
м2