- •Оптика та офтальмологія у медичному приладобудуванні
- •Технологія оптичних деталей Частина і Розділ 1. Оптичні деталі, матеріали, характеристики та якісні показники Вступ
- •1.1. Характеристики матеріалів оптичних деталей
- •1.2 Хімічні характеристики матеріалів
- •1.3. Оптичні характеристики матеріалів і нормовані показники якості оптичного скла
- •1.4. Визначення вимог до якості оптичного матеріалу
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Вимоги до оформлення креслень оптичних деталей
- •3.1. Визначення залишкових напружень у склі
- •Таблиця 3.2
- •3.2. Контроль малої клиноподібності пластин на інтерферометрі Чапського
- •Опис конструкції приладу
- •Порядок виконання роботи:
- •Таблиця 3.3
- •Таблиця 4.3
- •Контрольні питання
- •3.3. Визначення положення оптичної осі в одноосьових кристалах коноскопічним методом
- •Опис конструкції приладу
- •Офтальмологічні медичні прилади Частина іі частина іі. Офтальмологічні медичні прилади Розділ 1. Прилади для дослідження функцій ЗоРу
- •1.1 Прилади для дослідження гостроти зору
- •1.2. Транспарантні апарати
- •1.3. Прилади для проектування знаків
- •1.4. Коліматорні прилади
- •1.5. Лазерні прилади
- •1.6. Прилади для об'єктивного дослідження гостроти зору
- •Розділ 2. Прилади для дослідження поля зору
- •2.1. Кампіметри
- •2.2. Периметри
- •Розділ 3. Прилади для дослідження світлової і колірної чутливості ока
- •3.2. Прилади для дослідження колірної чутливості ока
- •Розділ 4. Прилади для дослідження акомодації і конвергенції
- •4.1. Акомодометр ака-1
- •4.2. Акомоконвергенцтренер акт-02
- •4.3. Дослідження конвергентних рухів очей
- •Розділ 5. Прилади і апарати для дослідження і відновлення бінокулярного зору
- •5.1. Плеоптичні прилади
- •5.2. Амбліотренер атр-1
- •5.3. Макулотестер мтп-2
- •5.4. Ортоптичні прилади
- •5.5. Синоптофор
- •5.6. Кольоротест цт-1
- •5.7. Розділювач полів зору
- •5.8. Грати для зміцнення бінокулярного зору
- •Розділ 6. Прилади для дослідження переднього відділу, середовищ ока і очного дна
- •6.1. Щілинні лампи
- •6.2. Гоніоскопи
- •6.3. Офтальмоскопи
- •6.3.1. Ручний дзеркальний офтальмоскоп оз-5
- •6.3.4. Великий безрефлексний офтальмоскоп бо-58
- •Розділ 7. Оптичні прилади для дослідження гідродинаміки ока
- •7.2. Апланаційний тонометр до щілинної лампи
- •Оптичні медичні прилади Частина ііі Вступ
- •Розділ 1. Призначення, класифікація і принцип побудови медичних ендоскопів
- •1.1. Призначення і класифікація медичних ендоскопів
- •1.2. Принцип побудови оптичної схеми ендоскопів
- •1.2.1. Спостерігаюча система ендоскопа
- •Розділ 2. Ендоскопи з лінзовою оптикою
- •2.1. Загальна характеристика ендоскопів з лінзовою оптикою
- •2.2 Особливості габаритного розрахунку ендоскопів з лінзовою оптикою
- •2.3. Об'єктиви ендоскопів
- •2.4. Системи передачі зображення
- •2.4.1. Лінзові системи передачі зображення
- •2.4.2. Граданні системи передачі зображення
- •2.4.3. Телевізійні системи передачі зображення
- •2.5. Окуляр ендоскопів
- •2.6. Жорсткі медичні ендоскопи
- •2.6.1. Оптичні системи жорстких медичних ендоскопів
- •2.6.2. Типи жорстких медичних ендоскопів
- •2.6.6. Конструкції жорстких медичних ендоскопів
- •Розділ 3. Ендоскопи з волоконною оптикою
- •3.1. Узагальнена схема ендоскопа з волоконною оптикою
- •3.2. Вступ у волоконну оптику
- •3.2.1. Повне внутрішнє відбиття
- •3.2.2. Оптика одиничних волокон. Поширення меридіональних променів
- •3.2.3. Втрати світла при проходженні через одиничне волокно
- •3.2.4. Особливості поширення променів в зігнутих волокнах
- •3.2.5. Поширення косих променів у волокні
- •3.2.6. Поширення хвиль по прозорих циліндрах
- •3.2.7. Порушення повного внутрішнього відбиття в оптичних волокнах
- •3.2.8. Передача зображення пучком волокон
- •3.3. Основні елементи ендоскопів з волоконною оптикою
- •3.3.1. Волоконно-оптичні джгути
- •3.3.2. Об'єктиви
- •3.3.3. Окуляр
- •3.3.4. Освітлювальні системи ендоскопів
- •Розділ 4. Конструктивні особливості гнучких медичних ендоскопів
- •4.1. Зовнішні оболонки гнучких медичних ендоскопів
- •4.2. Механічні системи керування ендоскопом
- •4.2.1. Конструкції гнучкої частини ендоскопа
- •4.2.2. Механізм керування гнучкою частиною ендоскопа
- •4.2.3. Розрахунок елементів гнучкого зчленування ендоскопа
- •4.3. Гастродуоденоскоп з волоконною оптикою
- •4.4. Особливо тонкий уретероскоп
- •Розділ 5. Загальні технічні вимоги і методи випробувань медичних ендоскопів
- •5.1. Основні технічні вимоги до оптики ендоскопів
- •5.2. Методи випробувань
- •5.3. Прилади для випробувань і контролю оптики ендоскопів
- •Розділ 6. Збільшувальні прилади
- •Навчальний практикум
- •1. 3 Класи.
- •2. 5 Класів.
- •3. 4 Класи.
- •Тестові завдання до частини 2 Офтальмологічні медичні прилади
- •Тестові завдання до частини 3 Оптичні медичні прилади
- •Додаток 9 Конструктивні параметри ендоскопа
Опис конструкції приладу
Використовуваний у даній роботі інтерферометр Чапського (рис. 3.6) складається із широкого джерела світла 1 (неонової лампи зі світним диском), щілинної діафрагми 2 змінні величини, конденсора 3, разподілювальної призми 4 з кутами 60о, об'єктива 5, окуляра 6.
Промінь світла, пройшовши конденсор, відбивається призмою і, пройшовши через об'єктив, падає на випробувану пластинку, відбивається від двох поверхонь, знову проходить об'єктив, призму і потрапляє в окуляр.
Інтерференційна картина локалізується у фокальній площині об'єктива 5. Спостерігають інтерференційну картину за допомогою окуляра 6. Прилад застосовують для контролю пластин з величиною клина не більше 12 при товщині пластини 10[мм].
Порядок виконання роботи:
Ввімкнути джерело світла.
Помістити дослідну пластинку на столик інтерферометра.
Одержати різке зображення штрихової сітки окуляра.
Обертаючи кільце об'єктива, домогтися різкого зображення інтерференційної картини в поле зору окуляра.
Обертаючи столик, встановити пластинку в таке положення, щоб при переміщенні її по одних напрямних картина залишалася без змін (це відповідає переміщенню пластини паралельно ребру клина), а при переміщенні по напрямних, перпендикулярних першій, спостерігався зсув інтерференційних кілець (це відповідає переміщенню пластини перпендикулярно ребру клина).
Переміщаючи пластину по напрямних, перпендикулярним ребру клина, порахувати число кілець (N), що перемістилися в поле зору окуляра відносно штриха сітки, зняти за шкалою, нанесеною на направляючих, початковий і кінцевий відліки, що відповідають переміщенню пластини на її довжину L. Результати вимірів для всіх контрольованих пластин занести в таблицю 3.3.
Таблиця 3.3
№ зразка |
Марка скла |
n |
N |
L(M) |
tg |
|
|
|
|
|
|
|
|
7. Для однієї з пластинок з максимальним N повторити кілька разів виміру, знявши за шкалою відліку, що відповідають переміщенню пластини на кожне кільце. Дані вимірів занести в таблицю 4.3.
Таблиця 4.3
Переміщення пластини [мм] |
Порядковий номер кільця |
Різниця оптичної товщини пластини [мкм] |
|
|
|
Зникненню або появі одного кільця відповідає зміна товщини пластини на , деn - показник переломлення матеріалу пластинки.
8. На підставі дані таблиці 2 побудувати графічну залежність зміни товщини пластини в даному напрямку від переміщення d = (L). Оцінити похибку вимірювання клиновидності при побудові графіка зміни товщини пластини від переміщення використавши метод найменших квадратів.
Контрольні питання
Пояснити різницю між інтерференційними смугами рівного нахилу і рівної товщини.
Чому при малій клиновидності контрольованої пластини спостерігаються смуги рівного нахилу?
У якому інтервалі клиновидності пластини можуть виконуватись вимірювання за допомогою інтерферометра Чапського?
Призначення елементів оптичної схеми інтерферометра Чапського.
Для чого необхідний контроль клиновидності плоскопаралельних пластин?
Яку мінімальну клиновидність можна знайти за допомогою інтерферометра Чапського?
Як розширити діапазон вимірювань?
Якими причинами обмежується верхня границя вимірів?