Опис конструкції приладу

Рис. 3.12. Загальний вид коноскопу

Для контролю орієнтації оптичної осі в роботі використовується поляризаційний мікроскоп, що складається з коноскопа і власне мікроскопа з невеликим збільшенням.

Зовнішній вигляд приладу наведений на рис.24. Коноскоп складається з освітлювальної системи 6, поворотного столика 5, об'єктива 4, призми-аналізатора 3.

Мікроскоп утворений лінзою Бертрана 2, окуляром 1.

Конструктивно ці елементи розташовані в такий спосіб:

об'єктив 4 і окуляр 1 зміцнюються на кінцях тубуса, у якому установлена лінза Бертрана 2. Тубус і лінза Бертрана мають незалежні осьові переміщення.

Під лінзою Бертрана розташована поляризаційна призма-аналізатор 3. На верхній частині штатива укріплений поворотний столик 5 для установки досліджуваної пластини.

Нижче розташовується освітлювальна система 6, яка складається з дволінзового конденсора, поляризатора та дзеркала.

Отриману коноскопічну фігуру можна розглядати тільки при включеній лінзі Бертрана, що разом з окуляром складає мікроскоп, сфальцьований на фокальну площину об'єктива.

Фокусування зображення досягається переміщенням лінзи Бертрана вздовж тубуса за допомогою кремальєри.

Офтальмологічні медичні прилади Частина іі частина іі. Офтальмологічні медичні прилади Розділ 1. Прилади для дослідження функцій ЗоРу

Прилади для досліджень функцій зору поділяються на прилади, що забезпечують дослідження гостроти зору, поля зору, світловідчуття, кольоровідчуття, бінокулярного і глибинного зору. У зв'язку з тим що ряд приладів для дослідження бінокулярного і глибинного зору одночасно служать або застосовуються як лікувальні апарати для тренування в процесі відновлення бінокулярного і глибинного зору, вони виділені в окрему групу.

1.1 Прилади для дослідження гостроти зору

Зір людини в основі свій характеризується наступними властивостями: світловою чутливістю, контрастною чутливістю та гостротою зору. Зворотними величинами відповідно є: гранична яскравість, граничний контраст та граничний кут роздільної здатності. Всі три величини взаємозв'язані і в процесі зору не ізольовані. Проте в практиці дослідження функцій зору вони розділяються за тією функцією, яка перш за все цікавить дослідника.

Перші зовнішні порушення акту зору пов'язані зі зміною гостроти зору, тому дослідження гостроти зору обов'язкове практично у всіх офтальмологічних дослідженнях.

Гострота зору V обернено пропорційна кутовій межі роздільної здатності, тобто:

. (1.1)

За норму прийнята гострота зору V=1, тобто =1. Виходячи з цього, розраховують розміри знаків спеціальних таблиць для вимірювання гостроти зору. Розміри їх визначають, виходячи з відстані l, на якій вони повинні знаходитися від ока пацієнта. Для дослідження гостроти зору при спостереженні віддалених предметів - на відстані 5 м (за кордоном 6 м), що є практичною нескінченністю, а для дослідження гостроти зору при спостереженні наближених предметів - на відстані 0,33 м. Розмір інформативної ділянки знаку (товщина темного штриха, ширина світлого розриву) h визначається за формулою:

. (1.2)

Сам повний знак в 5 разів за своєю висотою та шириною більше розміру інформативної ділянки знаку.

Знаки в таблиці згруповані в окремі ряди. В кожному ряду поміщаються розгорнуті через 90° знаки для одного значення гостроти зору.

Ряди зі знаками для дослідження гостроти зору, кожен з яких відповідає певній гостроті зору, зводять в таблиці. Найбільшого поширення набули десяткові таблиці, запропоновані Монуайе, в яких розміри знаків змінюються через кожну 0,1 гостроти зору від 0,1 до 1.

У сучасних таблицях діапазон вимірювання гостроти зору знаходиться в діапазоні від 0,1 до 2.

Знаки, що використовуються для вимірювання гостроти зору, досить різноманітні. Найбільш поширеними є: знак Ландольта (кільце з розривом), знак Снеллена (Ш-подібний), букви алфавіту та цифри.

При вимірюванні гостроти зору необхідно забезпечити рівень освітлення таблиць (достатню яскравість тла) та відповідну контрастність знаків (інтенсивність забарвлення в чорний колір).

Залежність гостроти зору від інтенсивності освітлення практично припиняється при яскравості фону таблиці більше 320 кд/м², тому освітленість таблиць більш ніж 1500 лк не має сенсу. Аналіз залежності величини гостроти зору від яскравості тла показує, що ділянка яскравості тла від 32 до 320 кд/м² сприяє незначному підвищенню гостроти зору, тобто при зміні яскравості в 10 разів гострота зору змінюється всього на 20%.

Контрастність знаків повинна наближатися до 1 (100 %). У якісних таблицях використовуються темні знаки на світлому тлі практично забезпечують контрастність 0,8-0,9 (80-90%).

Всі прилади для дослідження гостроти зору можна поділити на прилади для суб'єктивного і об'єктивного методів дослідження. По методу пред'явлення знаків - на освітлювачі друкованих таблиць, транспарантні апарати, прилади для проектування знаків (зорових тестів) і прилади коліматорів.

Освітлювач таблиць для дослідження гостроти зору. Призначений для рівномірного освітлення таблиць, застосовуваних при суб'єктивному дослідженні гостроти зору.

Освітлювач (рис. 1) складається з коробчатого корпусу, на внутрішніх сторонах чотирьох стінок якого укріплені дзеркала. Чотири дзеркала і центральне положення рефлектора з освітлювальною лампою 40 Вт забезпечують достатнє за інтенсивністю рівномірне освітлення таблиць.

На основній стінці корпусу зміцнюються таблиці випробувальних знаків - тестів Головіна - Сивцева. Вони складаються з двох половин, одна з яких містить ряди рядків з друкованими буквами алфавіту, а інша - з кільцями Ландольта. Навпроти кожного ряду в таблицях відмічена гострота зору (0,1; 0,2; 0,3; 0,4; 0,5; 0,6; 0,7; 0,8; 0,9; 1,0; 1,5 і 2,0), відповідна відстані від досліджуваного - 5 м.

Рис.1.1 Освітлювач таблиць для дослідження гостроти зору

Для визначення гостроти зору у дітей застосовують таблиці з тестами у вигляді картинок, розміри яких відповідають певній гостроті зору.

Для дослідження людей з поганим зором, при гостроті зору від 0,04 до 0,09, застосовують набір Поляка, що є тестами у вигляді кілець Ландольта та трилінійних фігур.

Установка апарату є дуже простою: він має бути підвішений на стіні таким чином, щоб нижній край корпусу знаходився на висоті 1,2 м від підлоги і розташовувався на відстані 5 м від досліджуваного.

Для збереження постійних умов освітлення необхідно регулярно протирати від пилу електричну лампочку, дзеркала й таблиці.

Освітлювачі друкованих таблиць є найбільш простими і дешевими апаратами. Суттєвим недоліком їх є недостатня яскравість тла, контрастність внаслідок неякісного друку знаків.