- •Міністерство аграрної політики україни
- •Тема 1. Земельні ресурси та ефективність їх використання
- •Тема 1. Земельні ресурси та ефективність їх використання
- •Завдання 2.1.
- •Структура земельного фонду та землезабезпеченість
- •Завдання 1.2 Визначити показники економічної ефективності використання землі
- •Вихідні дані до таблиці 6
- •Завдання 1.3 Провести економічну оцінку структури посівних площ
- •Економічна оцінка структури посівних площ
- •Економічна оцінка структури посівних площ
- •Тема 2. Основні засоби (необоротні активи) підприємства і показники ефективності їх використання
- •Тема 3. Оборотні засоби підприємства і показники їх використання Мета. Визначити:
- •Завдання 3.1 Визначити структуру оборотних засобів (таблиця 1)
- •Структура оборотних засобів на кінець звітного року
- •Завдання 3.2. Визначити показники оборотності та ефективність використання оборотних засобів (таблиця 3 та 4)
- •Показники оборотності оборотних засобів
- •Показники ефективності використання оборотних засобів
- •Тема 4. Авансований капітал та ефективність його використання
- •Завдання 4.1 Визначити структуру авансованого капіталу у розрізі активів та джерел їх формування
- •Завдання 4.2 Визначення часткових і узагальнюючих показників ефективності використання авансованого капіталу
- •Узагальнюючі показники ефективності використання авансованого капіталу
- •Вихідні дані для розрахунків ефективності використання авансованого капіталу
- •Завдання 4.3. Визначити ефективність використання авансованого власного і позичкового капіталу
- •Тема 5. Капітальні вкладення і показники їх використання
- •Завдання 5.1.
- •Методика виконання завдання
- •Завдання 5.2 Економічна ефективність капітальних вкладень на придбання нової або модернізацію існуючої техніки
- •Тема 6. Поточні витрати виробництва і собівартість
- •Примітка: Адміністративно-збутові витрати включають в себе адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати (код 070,080, 090, ф. № 2 с.-г.).
- •Продовження таблиці 3
- •Розрахунок собівартості 1 ц продукції озимих пшениці
- •Продовження таблиці 4
- •Тема 7. Кінцеві результати діяльності аграрних підприємств
- •Завдання 7.1.
- •Завдання 7.2. Визначити кількісний вплив факторів на обсяг виробництва продукції тваринництва в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь
- •Завдання 7.3. Визначити розмір чистої продукції підприємства
- •Визначення чистої продукції (для не с.-г. Підприємств)
- •Вихідні дані для розрахунку чистої продукції від реалізації
- •Визначення чистої продукції (для с.-г. Підприємств)
- •Вихідні дані для розрахунку чистої продукції від реалізації
- •Завдання 7.4.
- •Визначення фінансових результатів роботи підприємства
- •Вихідні дані для розрахунку фінансових результатів, тис. Грн.
- •Тема 8. Інтенсивність виробництва та її економічна ефективність
- •Завдання 8.1.
- •Визначити економічний тип розвитку аграрного підприємств
- •Завдання 8.2. Визначити рівень інтенсивності та економічну ефективність інтенсифікації
- •Тема 9. Визначення економічної ефективності діяльності підприємств Мета завдання:
- •Методика виконання завдання
- •Економічна ефективність роботи підприємств
- •Вихідні данні до таблиці 1
- •Тема 10. Рентабельність сільськогосподарського виробництва
- •Методика виконання завдання
- •Тема 11. Визначення фінансового стану підприємства
- •Методика виконання завдання
- •Показники фінансового стану підприємства
- •Тема 12. Розширене виробництво в сільському господарстві Завдання 12.1. Визначення коефіцієнта обороту сукупних авансованих ресурсів і показників, що характеризують розподіл знову створеної вартості
- •Тема 13. Спеціалізація, диверсифікація та формування цін в умовах агропромислової інтеграції
- •1 Кг м’яса основні фонди оборотні фонди
- •Тема 14. Визначення економічної ефективності виробництва продукції рослинництва
- •Список літератури
Тема 13. Спеціалізація, диверсифікація та формування цін в умовах агропромислової інтеграції
Мета завдання:
визначити виробничий напрям та рівень спеціалізації підприємства;
на основі приведених в табл. 3 вихідних даних розрахувати ціни, які б забезпечували рівновеликий прибуток на авансований капітал в сфері агробізнесу.
Методика виконання завдання
Спеціалізація відбиває якісний бік суспільного поділу праці і вказує, виробництво яких саме видів продукції є переважаючим на даній території. Ця форма дає можливість зосередити виробництво певних видів продукції на окремих територіях і підприємствах і одержати завдяки цьому кращих результатів господарської діяльності.
Залежно від об’єкта спеціалізації розрізняють такі три форми:
спеціалізація аграрних підприємств – це переважаюче виробництво в них відповідного виду (видів) продукції, для якого тут є відносно найкращі природноекономічні умови;
внутрішньогосподарська спеціалізація – це подальший розвиток спеціалізації підприємства відокремленням виробництва окремих видів продукції або його технологічних стадій на окремих внутрішньогосподарських підрозділах – бригадах, фермах, загонах, ланках, кооперативах;
За технологічним принципом виробництва продукції розрізняють:
галузеву – це така спеціалізація, за якої певна галузь функціонує в підприємстві за принципово замкнутим (закінченим) циклом виробництва;
внутрішньогалузева спеціалізація означає відокремленість виробництва в межах однієї галузі.
Для визначення територіальної спеціалізації і спеціалізації аграрних підприємств використовують показник структури товарної продукції. Він визначається співвідношенням грошової виручки від реалізації певного виду продукції за всіма каналами продажу на загальну суму грошових надходжень господарства і множенням одержаного результату на 100.
Щоб врахувати ступінь розвитку усіх товарних галузей у підприємстві, необхідно визначити і проаналізувати коефіцієнт спеціалізації (Кс):
де Рі – питома вага і- ї галузі в структурі товарної продукції, %
Νі – порядковий номер і-ї галузі в ранжированому ряду, побудованому за спадаючою ознакою: перше місце присвоюють галузі з найбільшою питомою вагою в структурі товарної продукції, а останнє – з найменшою.
За коефіцієнтом спеціалізації судять про рівень спеціалізації аграрного підприємства з урахуванням усіх його товарних галузей.
Якщо Кс < 0,20, то підприємство є багатогалузевим, при 0,21 – 0,30 – слабкий рівень спеціалізації, 0,31-0,40 – середній; 0,41-0,50 – вище середнього, 0,51-0,60 – високий і глибокий – понад 0,60.
Диверсифікація, як і спеціалізація, є однією із суспільних форм організації виробництва, і може бути визначена як урізноманітнення видів діяльності підприємства у виробничій, фінансовій та маркетингових сферах.
Для оцінки впливу диверсифікації виробництва на його результати необхідно обґрунтовано вимірювати її рівень. З цією метою може бути використано коефіцієнт диверсифікації Кдз:
Чим більше значення цього показника тим вищий рівень диверсифікації виробництва на підприємстві, і навпаки.
З підвищенням ступеня концентрації галузей коефіцієнт диверсифікації зменшується, оскільки більшість галузей у такому разі не відіграють більш-менш істотної ролі у формуванні грошового доходу підприємства. Разом з тим, із зростанням рівня зосередженості галузей підвищується і ризик втрати підприємством фінансової стабільності. Адже підприємства, де одна-три галузі займають домінуюче становище у формуванні їх грошового доходу, за несприятливої кон’юнктури ринку на продукцію цих галузей можуть зазнати істотних збитків і навіть опинитися на межі банкрутства.
На противагу цьому у підприємствах з рівномірним розподілом окремих галузей у грошовий дохід підприємства така ситуація виключається.
Ціна в кожній галузі агробізнесу повинна забезпечити прибутковість на авансовий капітал у всіх сферах агробізнесу.
Розрахуємо спочатку ціну 1 кг м’яса в загальній вазі (яловичини) в сільському господарстві. По цій ціні сільськогосподарський виробник буде продавати продукцію переробникам.
Цс/х = Собівартість + Прибуток на + Прибуток на