§ 1. Поняття, види і форми юридичної освіти

У системі професійної підготовки юриста першорядне значення має юридична освіта.

Юридична освіта — певний освітній рівень, здобутий в результа­ті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвопі ня системи правових знань, поглядів, переконань, умінь і навичок, формування особи як громадянина, здатного до професійно-право­вої діяльності. Під здобуттям юридичної освіти слід розуміти досяг­нення визначеного освітнього цензу, засвідченого певним докумен­том.

Як явище багатогранне, юридична освіта здійснюється залежно від того, до якого профілю юридичної діяльності готуються фахівці. Відповідно до цього складається програма їх навчання, де разом з фундаментальними знаннями передбачено оволодіння спеціальни­ми знаннями з урахуванням специфіки тієї сфери, де їм прийдеть-ся працювати. Так, юрисконсультам необхідно знати цивільне, гос­подарське право, практику господарських судів; нотаріусам — цивільне право; слідчим і дізнавачам — кримінальне і кримінально-процесуальне; суддям господарського суду — господарське право, цивільне право, цивільно-процесуальне право, суддям місцевого суду — кримінальне, кримінально-процесуальне, трудове, сімейне, адміністративне, кримінально-процесуальне, цивільно-процесуаль­не та ін. Усі юристи, незалежно від спеціалізації, повинні знати кон­ституційне право і насамперед його основне джерело — Конститу­цію України. Курс України на європейську інтеграцію вимагає, щоб практикуючі юристи і учені-правознавці, що навіть не є фахівцями в галузях, схильних до впливу права Європейського союзу, мали ґрунтовні знання загальної структури і методів права ЄС.

У підготовці юристів виділяють такі напрямки: І) загальна підго­товка юристів широкого профілю, так звана університетсько-акаде­мічна; 2) підготовка юристів широкого профілю, що зорієнтовані на певні галузі подальшої діяльності — сфера міжнародних відносин, управління, економіка та ін.; 3) відомча підготовка юристів, що пе­редбачає чимале здобуття загальних юридичних знань, але чітко

■«шчна освіта і юридична наука у системі професійної... ⁴)5

і иримована на працю в органах внутрішніх справ, служби безпеки,

піч ііравоохоронних органів тощо. Юристи з підготовкою широкого

профілю, не володіючи певними практичними навичками, змушені Ідаитуватися до практичної діяльності, але здатність працювати і ні ірчо, пропонувати нестандартні рішення дає можливість обрати н. професійної праці, що відповідає нахилам. Юристи, що здобу-іи підготовку у визначеній сфері та володіють іноземними мовами, оч і нелегко адаптуються в нових умовах, але можуть вільно міня­ні і .іду іь професійної праці, здатні досягти чималих успіхів (якщо не імітують своїх очікувань). Юристи, що здобули освіту в відомчих ах, добре підготовлені до роботи в цій системі, мають різно-і шимі навички практичного характеру (самооборони, володіння її іроєю та ін.), фізичне загартування, але не здатні легко змінюва-і и напрямок праці, бо слабо орієнтуються в інших сферах юриди­чнім діяльності.

Юридична освіта — це двосторонній процес, що передбачає ■ і >пц формацію знань про державно-правові явища, з одного боку, і і прийняття їх, з іншою. В умовах, коли основними напрямками н.іурно-освітнього і науково-технічного розвитку Україна визна-чила створення передумов для отримання членства в Європейсько-- оюзі, виникла необхідність у впровадженні європейських норм і ' і андартів в освіту, науку і техніку, в розповсюдженні досягнень < < І Ісзважаючи на певні успіхи у сфері юридичної освіти в Україні, їй і іракує ще необхідної якості. Немало випускників вищих навчаль­ні і \ закладів не досягай належного рівня, конкурентоспроможність їх пі і кропейському ринку праці є слабкою. Це зобов'язує глибше ана-п іувати тенденції в національній, європейській і світовій юридичній і її ві 11 з тим, щоб трансформувати кількісні показники освітніх по-

I і\ І II ЯКІСНІ.

( пстема вищої освіти в Україні, що перебуває в стадії рефор-м\ пашім, потребує, щоб її нормативно-правове забезпечення відбу-

юся з урахуванням вимог міжнародної і європейської систем і гандартів і сертифікації. Болонський освітній процес, до яко-111 приєдналася Україна, має на меті: побудову Європейського прос-ГОру вищої освіти як передумову розвитку мобільності громадян і можливістю їх працевлаштування; посилення міжнародної конку-I" шоспроможності як національних, так і в цілому європейської І и< гем вищої освіти; досягнення більшої сумісності і порівняності

96

Рож>»г(1

Середня юридична освіта (бакалавр)

Вища юридична освіта (спеціаліст).

Магістратура — на базі здобутих ступенів «бакалавр» та «спеціаліст»

Післявузівська юридична освіта:

Аспірантура (ад'юнктура) — на базі здобутих ступенів «спеціаліст» та «магістр»

Докторантура,

Юридична самоосвіта

Форми юридичної освіти:

1. з відривом від виробництва — денна

2. без відриву від виробництва — вечірня; заочна; дистанційна

3. шляхом поєднання цих форм, рідко — екстерном

Юридична освіта базується на ряді принципів. Особливої зпа

чущості набуває принцип безперервного, довічного навчання на базі вищої освіти, поступового ускладнення навчального процесу, зростання можливостей для навчання незалежно від віку, включаю­чи зарахування попередньої освіти, вдосконалення форм і методів підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації юриста. Знакове місце мають принципи поєднання загальних і спеціалізованих знань в процесі навчання; поєднання теоретичної і практично) підготовки, підкріплення теоретичних знань практикою. Успішне функціонування всієї правової системи суспільства, правопорядок в державі в значній мірі залежить від висококваліфікованих, творчо мислячих фахівців. Розвиток творчого підходу до вирішення науко­вих проблем і практичних ситуацій — також один з найважливіших принципів юридичної освіти.

Безперервність професійної підготовки юриста будь-якої спеці­алізації забезпечується поступовістю по такій системі:

1. Початкова підготовка (вища освіта).

2. Підвищення кваліфікації.

чи, і о, чтіа і юридична наука у системі професійної... 97

і 11, і" підготовка. і і і \ намни. < і\ ж»іона підготовка.

■ 11 .піч.шия в аспірантурі (ад'юнктурі) і докторантурі. / Симоетійна підготовка.

І'і і\ п.і,иом цього процесу є формування високої професійної і і \ иьтури. Як відмічено в Стандартах незалежності юриди- • і профі сії міжнародної асоціації юристів (2000 р.), «юридична 11 і повинна бути доступною всім людям, що мають необхідну ч \ 111 кому не може бути в цьому відмовлено внаслідок ко-

■ і и і іри, раси, статі, релігійних, політичних або інших погля- Ийцюпальної або соціальної приналежності, наявності влас-

н походження, соціального становища, фізичних вад». Ипронадження ступінчастої вищої освіти в Україні значно роз-

і равові рамки фахівців, про що проголосила ратифікована

І 11 Верховною Радою України Конвенція «Про визнання

уііфікацій з вищої освіти в європейському регіоні» (Лісабон,

17 р.)

і и і іііііїі професійно-юридичної освіти — навчити юридичній і ігіі умінню розбиратися в структурі права, способах юриди­ чні, вирішенню на цій основі питань юридичної кваліфікації. | ііннн 11, навчання техніці і технології обумовлена соціальним ип.ічсішям юридичної професії. Проте головна мета полягає і• ■ |■ м\ чанні світоглядної позиції юриста, яка грунтується на чііііічпти. усвідомленні і осмисленні всього багатства юридич- <<\ \п п і накопиченого правового досвіду, на пошані честі і гід- пи особи.

І І.піпшальна юридична освіта не може бути нижче сучасного НОВОГО світогляду суспільства, що базується на досягненнях \ п.ніиподської культури. Спираючись на новітні наукові розробки, 1.1 повинна постійно оновлювати зміст і організацію навчально-ініііоні процесу, впроваджувати освітні інновації і інформаційні ИОЛОї н, формувати нормативно-правові і організаційно-еконо-мі механізми залучення і використання позабюджетних засобів; 11 л на і моя в європейський і світовий освітній простір. Основи н'пічної, як і будь-якої іншої, освіти: вчитися, щоб знати; вчити-

б працювати; вчитися, щоб жити разом з іншими; вчитися,

• п

98

Розділ /|