5.1.3. Перенесення проекту в натуру (на місцевість)

Переносять проект у натуру відповідно до технічних вимог та ін­струкцій з виконання відповідних робіт, що діють у системі органів виконавчої влади з управління земельними ресурсами.

Перенесення проекту в натуру (відведення земельної ділянки) по­лягає в технічно точному прокладанні на місцевості проектних меж

землеволодінь і землеко-ристувань та закріпленні їх межовими знаками.

Проект переносять у натуру на основі робочого (розбивного) креслення, на якому показують гра­фічно з написами всі еле­менти, необхідні для дій у польових умовах: ситуа­цію для орієнтування на місцевості; геодезичні дані для вимірювання кутів і довжин ліній; напрямок ходу (стрілками); місця установлення межових знаків. Приклад розбивного креслення при відве­денні земель фермерсько­му господарству показано на рис. 5.2.

Рис. 5.2. Оформлення розбивного креслення

Кожне землеволодіння і землекористування має узгоджуватися з пунктами Державної геодезичної мережі і опорної межової мережі (ОММ) або опорними межовими знаками (ОМЗ).

Залежно від матеріалу пунктами ОММ є: бетонний пілон, моноліт (рис. 5.3, а); металева труба (рис. 5.3, б); дерев'яний стовп (рис. 5.3, в), або марки, штирі, болти, закріплені цементним розчином на основі різних споруд.

Обкопують пункт ОММ у вигляді круглого кургану заввишки 0,25 м, діаметром 2,0 м, глибина канави 0,3 м, ширина по верху 0,5 м, по низу 0,2 м.

Усі поворотні пункти межі земельної ділянки, крім меж, що про­ходять по «живих» урочищах і лінійних спорудах (загорожі, фасади будинків, елементи дорожньої мережі й ін.), збігаються з межами, закріплюються межовими знаками.

На кресленні меж земельної ділянки показують: поворотні пунк­ти меж, їхні номери, міри ліній; елементи гідрографічної мережі (ріки, озера) і лінійні об'єкти (дороги, канали тощо), що є межами ділянки; межі і кадастрові номери земельних ділянок інших влас­ників і користувачів, розміщених у межах наданої ділянки (сформо­ваного землекористування); межі і номери територій (зон), на які встановлено обмеження або особливий режим використання земель; межі територій, обтяжених правами інших фізичних і юридичних осіб з використання частин ділянки.

Рис. 5.3. Основні типи опорних межових знаків

(розміри подано в сантиметрах)

Масштаб креслення вибирають залежно від конфігурації земе­льної ділянки і можливості показу поворотних пунктів меж.

Креслення в двох примірниках підписує посадова особа районно­го відділу із земельних ресурсів, де зберігається й оригінал цього документа.

Креслення меж (план) земельної ділянки обов'язкове при здійс­ненні будь-яких земельних угод, його додають як кадастровий план при державній реєстрації права на цю ділянку.

5.1.4. Оформлення і видача землевпорядної документації

Документи, що засвідчують право власності на землю, оформля­ють відповідно до вимог інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів про право власності на зем­лю і право постійного користування землею, договорів оренди землі, затвердженої Держкомземом України.

Державні акти складають у такій послідовності:

• виконують підготовчі роботи;

• установлюють (відновлюють) у натурі (на місцевості) межі зе­мельної ділянки та обмеження на використання землі;

• заповнюють бланк державного акта;

• вносять відомості про власність і земельну ділянку в держав­ний земельний кадастр.