
- •Фонетика урок 1 (lectio prima)
- •§1. Латинський алфавіт
- •§2. Класифікація звуків
- •§3. Правила читання голосних букв
- •§4. Дифтонги
- •§5. Приголосні (consonantes)
- •§6. Вправи
- •§7. Лексичний мінімум
- •Урок 2 (lестiо secunda)
- •§8. Вимова деяких приголосних
- •§9. Вправи
- •§10. Буквосполучення приголосних з голосними
- •§1L. Буквосполучення приголосних з н
- •§12. Лексичний мінімум
- •§13. Вправи
- •Крилаті латинсъкi вислови
- •Урок з (lectio теrтіа)
- •§14. Наголос (accentus)
- •§15 Лексичний мінімум
- •§16. Вправи
- •§17. Контрольні запитання
- •Морфологія урок 4 (lectio quarta)
- •§18. Дієслово (verbum). Загальні відомості
- •§19. Вправа
- •§20. Наказовий спосіб (modus impertivus) Утворення наказового способу
- •§21. Вправи
- •§22. Теперішній час дійсного способу
- •Словникова форма дієслова
- •§24. Допоміжне дієслово бути (sum, esse)
- •§25. Вправи
- •§26. Лексичний мінімум і дієвідміна
- •§27. Контрольні запитання
- •§30. Лексичний мінімум
- •§32. Контрольні запитання
- •Урок 6 (lectio sexta)
- •§33. Перша відміна іменників
- •Винятки щодо і.Менників першої відміни
- •Латинсько – грецькі дублети Латинський іменник Грецький іменник і його основа Значення
- •§37. Лексичний мінімум
- •§38. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§39. Контрольні запитання
- •Урок 7 (lectio septima)
- •§40. Словотвір. Терміноелементи
- •§41. Лексичний мінімум
- •§42. Вправи
- •§43. Контрольні запитання
- •§45. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський Грецький іменник Значення
- •Терміноелементи іменників іі відміни чоловічого poдy
- •§46. Лексичний мінімум
- •§47. Вправи
- •§48, Контрольні запитання
- •Іменники іі відміни середнього роду грецького походження
- •§50. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський іменник Грецький іменник Значення
- •§51. Лексичний мінімум
- •§52. Вправи
- •§53. Суфікси іменників другої відміни
- •3Разки відмінювання прикметників і і II відмін
- •Зразки відмінювання іменників з пpикметниками
- •Субстантuвація прикметників
- •Латинсько-грецькі дублетu прикметників I і II відмін
- •§56. Лексичний мінімум
- •§57. Суфікси прикметників першої і другої
- •2 Суфікси -ĭc-, -īn-. Приєднуючись до основи іменників, вказують на належність. А також на відношення до предмету або місця. Наприклад:
- •§58. Вправи
- •§59. Контрольні запитання
- •Уpok 11 (lec'iio undecima)
- •§60. Короткі відомості про рецепт
- •Про рецептурні скорочення
- •Приклади основних рецептурних скорочень
- •§61. Лексичний мінімум
- •§62. Вправи
- •§63. Контрольні запитання
- •Урок 12 (lectio duodecima)
- •§64. Латинська хімічна номенклатура
- •Безкисневі солі
- •§65. Вправи
- •§66. Лікарські форми
- •§67. Вправи
- •§68. Умовний спосіб (modus con!unctivus)
- •§69. Вправи
- •§70. Лексичний мінімум
- •§71. Контрольні запитання
- •§72. Третя відміна іменників (declinatio tertia)
- •§73. Іменники третьої відміни чоловічого роду
- •§74. Суфікси іменників третьої відміни чоловічого роду
- •§75. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§79. Суфікси іменників третьої відміни жіночого роду
- •§80.Терміноелементи іменників третьої відміни
- •§81. Вправи
- •§82. Лексичний мінімум
- •§83. Контрольні запитання
- •§84. Особливості відмінювання іменників і грецького походження на -sis
- •§85. Вправи
- •Урок 15 (lectio quinta decima)
- •§86. Іменники третьої відміни середнього роду
- •§87. Вправи
- •In corpore. В повному складі (в тілі).
- •§88. Лексичний мінімум
- •§89. Контрольні запитання
- •Урок 16 (lectio sexta deCiMa)
- •§90. Прикметники третьої відміни (прикметники другої групи)
- •Infinitivus Nominativus Genetivus
- •§91. Узгодження прикметників третьої відміни з іменниками першої, другої і третьої відмін
- •§92.Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§93. Лексичний мінімум
- •§94. Контрольні запитання
- •Урок 17 (lectio septima decima)
- •§95. Четверта відміна іменників (declinatio quarta)
- •§96. Вправи
- •§97. Лексичний мінімум
- •§98. П'ята відміна іменників (declinatio quinta)
- •§99. Вправи
- •In medias res. У суть справи.
- •§103. Найвищий ступінь порівняння (gradus superlaTlVus)
- •§104. Утворення ступенів порівняння прикметників від різних основ
- •§105. Недостатні ступені порівняння прикметників
- •Inferior, inferius infimus, a, um
- •§106. Вживання відмінків при ступенях порівняння
- •§107. Вживання ступенів порівняння прикметників у медичній термінології
- •§108. Вправи
- •§109. Контрольні запитання
- •§110. Прислівник (adverbum)
- •§111. Прислівники, які вживаються в рецептурі
- •§112. Вправи
- •§113. Контрольні запитані
- •§114. Числівник (nomen numerale)
- •§115. Числівники-префікси
- •§116. Вправи
- •§117. Контрольні запитання
- •Урок 20 (lectio vicesima)
- •§118. Короткі відомості про займенники
- •§119. Вправи
- •§120. Прийменники (praepositiones)
- •§121. Вправи
- •§122. Контрольні запитання
- •§123. Сполучники (coniunctiones)
- •§124. Вправи
- •§125. Підсумкові контрольні запитання
§19. Вправа
Переписати дієслова, підкреслити основу, визначити дієвідміну:
Filtrāre - фільтрувати; construĕre - будувати; hаbērе - мати; laborāre - працювати; repetĕre - повторяти; ambulāre - прогулюватися:; servāre - зберігати; studērе - вчитися; sentīre - відчувати; praepārare - приготовляти; vivĕre - жити; sterilisāre – стерилізувати
§20. Наказовий спосіб (modus impertivus) Утворення наказового способу
В латинській мові наказовий спосіб дієслова має дві форми: 2-гу особу однини і 2-гу особу множини.
Перша форма утворюється відніманням закінчення -re від неозначеної форми дієслова.
Друга форма утворюється за допомогою суфікса -te. Який додається до основи дієслова, а для дієслів третьої дієвідміни -ĭ-te
-
Дієвідміна
Infinitivus
Iформа
Infinitivus
singularis
II форма
Infinitivus
pluralis
І
dāre видавати
singnāre позначати
curāreлікувати
daвидай
signaпознач
curaлікуй
dā-teвидайте
signā-teпозначте
curā-te лікуйте
ІІ
miscēreзмішувати
docēreнавчати
misceзмішуй
doceнавчати
miscē-teзмішуйте
docē-teнавчите
ІІІ
repetĕre повторяти
coquĕre варити
recipĕre брати
repete повтори
coque вари
recipeвізьми
repetĭ-teповторіть
coquĭ-teваріть
recipĭ-teвізьміть
IV
audīreслухати
finīreзакінчувати
audiслухай
tiniзакінчуй
audī-teслухайте
tinī-teзакінчуйте
§21. Вправи
1. Утворити наказовий спосіб від таких дієслів:
Macerāre - вимочувати: ргаераrārе - приготовляти; dіvіdērе - розділяти: agitāre - збовтувати: sanāre – оздоровляти; dіluērе - розбавляти: nutrīre - годувати.
2. Перекласти латинською мовою:
1. Фільтруй. Фільтруйте. 2. Вислухай. Вислухайте. 3. Розітри. Розітріть. 4.Поверни. Поверніть. 5. Налий. Налийте. 6. Прийми. Прийміть. 7. 3мішай. Видай. Познач.
З. Перекласти українською мовою:
1. Аusсultārе disce. 2. Filtra іnfūsum. 3. Ргаерărа medicamentum. 4. Date еmрlаstrum. 5. Attente curāte. 6. Міsсētе, agitāte, colāte. 7. Аmātе patriam (батьківщину). 8. Lаbōrа cito. Laborăte cito. 9. Divĭde massаm pilulārum (пілюльну масу).
§22. Теперішній час дійсного способу
АКТИВНОГО І ПАСИВНОГО СТАНУ
(PRAESENS INDlCATІVI АCTІVІ ЕТ PASSIVI)
Латинське дієслово в теперішньому часі дійсного способу змінюється за особами і числами. Теперішній час утворюється за допомогою особових закінчень, які додаються до основи дієслова.
Особові закінчення дієслова
Асtīvum Раssī vum
Sing. 1 особа: -о(m) Sing. 1 особа: -or
2 особа: -s 2 особа: -ris
3 особа: -t 3 особа: -tur
Plur. 1 особа: -mus Plur. 1 особа: -mur
2 особа: -tis 2 особа: -mǐni
3 особа: -nt 3 особа: -ntur
(для І, ІІ дієвідмін) -u-nt (для І, ІІ дієвідмін) -u-ntur
(для ІІІ, ІV дієвідмін) (для Ш. ІУ дієвідмін)
§23. ЗРАЗКИ ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄСЛІВ У ТРЕТІЙ ОСОБІ
ОДНИНИ І МНОЖИНИ В PRAESENS INDICAТĪVІ АСТІVІ
ЕТ PASSIVI
Coniugatio prima
curārе - лікувати, основа - curа-
Асtīvum Раssīvum
Sing. cura-t він лікує Sing. cura-tur його лікують
він лікується
Plur. cura-nt вони лікують Plur. cura-ntur їх лікують
вони лікуються
Coпiugatio secиnda
mіsсērе - змішувати, основа - mіsсē-
Асtīvum Раssīvum
Siпg. misce-t він змішує Sing. mіsсē-tur його змішують
він змішується
Plur. misce-nt вони змішують Plur. misce-ntur їх змішують
вони змішуються
Coпiugatio tertia
solvĕre - розчиняти, основа - solv-
Асtīvum Раssīvum
Siпg. solv-i-t він розчиняє Siпg. solv-i-tur його розчиняють
він розчиняється
Plur. solv-u-nt вони розчиняють Plur. solv-u-ntur їх розчиняють
вони розчиняються
Соniugatio qиаrtа
audīre - слухати, основа – audi-
Асtīvum Раssīvum
Sing. audi-t він слухає Sing. audi-tur його слухають
Рlur. audi-unt вони слухають Рlur. audi-untur Їх слухають
Особливості відмінювання дієслів
1. В І дієвідміні в І-й особі однини в активній і пасивній формі голосний основи -а- зливається з особовим закінченням -o і -оr: curā + o = curo - я лікую: curā + оr = сuror - мене лікують
2. В ІІІ дієвідміні в 2-й і 3-й особах однини, l-й і 2-й множини між основою і закінченням вставляється голосний ĭ, а перед r в пасивній формі - ĕ.
3. Особові займенники як підмети при дієсловах не вживаються: curat - він лікує, divĭdunt - вони розділяють.