- •Фонетика урок 1 (lectio prima)
- •§1. Латинський алфавіт
- •§2. Класифікація звуків
- •§3. Правила читання голосних букв
- •§4. Дифтонги
- •§5. Приголосні (consonantes)
- •§6. Вправи
- •§7. Лексичний мінімум
- •Урок 2 (lестiо secunda)
- •§8. Вимова деяких приголосних
- •§9. Вправи
- •§10. Буквосполучення приголосних з голосними
- •§1L. Буквосполучення приголосних з н
- •§12. Лексичний мінімум
- •§13. Вправи
- •Крилаті латинсъкi вислови
- •Урок з (lectio теrтіа)
- •§14. Наголос (accentus)
- •§15 Лексичний мінімум
- •§16. Вправи
- •§17. Контрольні запитання
- •Морфологія урок 4 (lectio quarta)
- •§18. Дієслово (verbum). Загальні відомості
- •§19. Вправа
- •§20. Наказовий спосіб (modus impertivus) Утворення наказового способу
- •§21. Вправи
- •§22. Теперішній час дійсного способу
- •Словникова форма дієслова
- •§24. Допоміжне дієслово бути (sum, esse)
- •§25. Вправи
- •§26. Лексичний мінімум і дієвідміна
- •§27. Контрольні запитання
- •§30. Лексичний мінімум
- •§32. Контрольні запитання
- •Урок 6 (lectio sexta)
- •§33. Перша відміна іменників
- •Винятки щодо і.Менників першої відміни
- •Латинсько – грецькі дублети Латинський іменник Грецький іменник і його основа Значення
- •§37. Лексичний мінімум
- •§38. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§39. Контрольні запитання
- •Урок 7 (lectio septima)
- •§40. Словотвір. Терміноелементи
- •§41. Лексичний мінімум
- •§42. Вправи
- •§43. Контрольні запитання
- •§45. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський Грецький іменник Значення
- •Терміноелементи іменників іі відміни чоловічого poдy
- •§46. Лексичний мінімум
- •§47. Вправи
- •§48, Контрольні запитання
- •Іменники іі відміни середнього роду грецького походження
- •§50. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський іменник Грецький іменник Значення
- •§51. Лексичний мінімум
- •§52. Вправи
- •§53. Суфікси іменників другої відміни
- •3Разки відмінювання прикметників і і II відмін
- •Зразки відмінювання іменників з пpикметниками
- •Субстантuвація прикметників
- •Латинсько-грецькі дублетu прикметників I і II відмін
- •§56. Лексичний мінімум
- •§57. Суфікси прикметників першої і другої
- •2 Суфікси -ĭc-, -īn-. Приєднуючись до основи іменників, вказують на належність. А також на відношення до предмету або місця. Наприклад:
- •§58. Вправи
- •§59. Контрольні запитання
- •Уpok 11 (lec'iio undecima)
- •§60. Короткі відомості про рецепт
- •Про рецептурні скорочення
- •Приклади основних рецептурних скорочень
- •§61. Лексичний мінімум
- •§62. Вправи
- •§63. Контрольні запитання
- •Урок 12 (lectio duodecima)
- •§64. Латинська хімічна номенклатура
- •Безкисневі солі
- •§65. Вправи
- •§66. Лікарські форми
- •§67. Вправи
- •§68. Умовний спосіб (modus con!unctivus)
- •§69. Вправи
- •§70. Лексичний мінімум
- •§71. Контрольні запитання
- •§72. Третя відміна іменників (declinatio tertia)
- •§73. Іменники третьої відміни чоловічого роду
- •§74. Суфікси іменників третьої відміни чоловічого роду
- •§75. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§79. Суфікси іменників третьої відміни жіночого роду
- •§80.Терміноелементи іменників третьої відміни
- •§81. Вправи
- •§82. Лексичний мінімум
- •§83. Контрольні запитання
- •§84. Особливості відмінювання іменників і грецького походження на -sis
- •§85. Вправи
- •Урок 15 (lectio quinta decima)
- •§86. Іменники третьої відміни середнього роду
- •§87. Вправи
- •In corpore. В повному складі (в тілі).
- •§88. Лексичний мінімум
- •§89. Контрольні запитання
- •Урок 16 (lectio sexta deCiMa)
- •§90. Прикметники третьої відміни (прикметники другої групи)
- •Infinitivus Nominativus Genetivus
- •§91. Узгодження прикметників третьої відміни з іменниками першої, другої і третьої відмін
- •§92.Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§93. Лексичний мінімум
- •§94. Контрольні запитання
- •Урок 17 (lectio septima decima)
- •§95. Четверта відміна іменників (declinatio quarta)
- •§96. Вправи
- •§97. Лексичний мінімум
- •§98. П'ята відміна іменників (declinatio quinta)
- •§99. Вправи
- •In medias res. У суть справи.
- •§103. Найвищий ступінь порівняння (gradus superlaTlVus)
- •§104. Утворення ступенів порівняння прикметників від різних основ
- •§105. Недостатні ступені порівняння прикметників
- •Inferior, inferius infimus, a, um
- •§106. Вживання відмінків при ступенях порівняння
- •§107. Вживання ступенів порівняння прикметників у медичній термінології
- •§108. Вправи
- •§109. Контрольні запитання
- •§110. Прислівник (adverbum)
- •§111. Прислівники, які вживаються в рецептурі
- •§112. Вправи
- •§113. Контрольні запитані
- •§114. Числівник (nomen numerale)
- •§115. Числівники-префікси
- •§116. Вправи
- •§117. Контрольні запитання
- •Урок 20 (lectio vicesima)
- •§118. Короткі відомості про займенники
- •§119. Вправи
- •§120. Прийменники (praepositiones)
- •§121. Вправи
- •§122. Контрольні запитання
- •§123. Сполучники (coniunctiones)
- •§124. Вправи
- •§125. Підсумкові контрольні запитання
§99. Вправи
1 . Перекласти українською мовою:
1. Scabies morbus periculosus est- 2.Canities praematura. 3. Facies costalis. 4.Caries dentium. 5Ossa faciei. 6.Facies hominis ante mortem facies Hippocratica vocatur.
Примітка: Facies Нірросratiса — Гіппократове обличчя — вираз обличчя вмираючої людини з запалими очима, холодними вухами, загостреним носом і підборіддям, шкіра обличчя мертвенно бліда. Вперше описав основоположник старогрецької медицини лікар Гіппократ (460-377 pp. до н.е.)
2. Перекласти латинською мовою:
1 Кістки обличчя. 2.Костоїда зубів — важка хвороба. 3.Приготуй мазь проти корости. 4.Грудний збір. 5.Глибока вена обличчя. 6.Сечогінний збір. 7.Протиастматичний збір. 8.Гіркий збір. 9. Заспокійливий збір.
3. Перекласти рецепти: а) українською мовою:
1. Rp.: Specierum anthiasthmaticarum 50,0
D. S. При бронхіальній астмі.
2. Rp.:Radicis Althaeae
Radicis Glycyrrhizae aa 20,0
Fnictuum Foeniculi 10,0
Misce, fiant species.
D S. Столову ложку суміші залити 2 склянками кип”ятку, настоювати 20 хвилин, процідити, приймати по ¼ склянки через кожні З години.
б) латинською мовою:
1- Візьми: Грудного збору 100,0
Видай. Познач. Столову ложку суміші залити 2
склянками кип"ятку. Настоювати 20 хвилин, процідити, приймати по 1/2 склянки двічі надень.
2.Візьми: Кореня алтеї
Квітів ромашки по 50.0
Насіння льону 25,0
Змішай, нехай утвориться збір.
Видай. Познач. Заварити як чай.
К
Est
modus in rebus. Є
міра в усьому.
Bona
fide.
За доброю вірою, чистосердно, щиро,
сумлінно.
In
spe.
У
надії, в майбутньому.
Nulla
dies sine linea. Жодного
дня без риски (без праці) (тобто жодного
дня без занять).
Pro
die.
На день (добова доза ліків).
Сарге
diem.
Використовуй (кожний) день.
In medias res. У суть справи.
§100. ЛЕКСИЧНИЙ МІНІМУМ
facies, ei f обличчя, поверхня
facies Hippocratka Гіппократове обличчя
fides ei f віра
caries, ei f костоїда, карієс
spes, ei f надія
rabies, ei f сказ
sanies, ei f сукровиця, кров з гноем
scabies, ei f короста
species, ei f суміш, збір (лікарська форма): вид (бот.)
species aromaticae ароматичний збір
species diuretlcae сечогінний збір
species laxantes проносний збір
species pectorales грудний збір
species sedative заспокійливий збір
§101. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
Які іменники належать до IV відміни?
Назвати винятки щодо іменників IV відміни.
Навести приклади іменників на -us в інших відмінах.
Навести приклади іменників V відміни.
5.Що означає слово species і в якому числі і відмінку воно вживається
в рецептах?
6.Навести приклади зборів.
УРОК 18 (LECTIO DUODEVICESIMA)
§102. СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ПРИКМЕТНИКІВ (GRADUS COMPARATIONIS)
В латинській мові є три ступені порівняння прикметників.
gradus positivus — звичайний
gradus comparativus — вищий
gradus superlativus — найвищий
Ступені порівняння мають тільки якісні прикметники.
Вищий ступінь (Gradus comparativus)
Виший ступінь утворюється за допомогою суфіксів -іоr (для чоловічого і жіночого роду) і -ius (для середнього роду), які додаються до основи прикметника.
Gradus positivus Основа Gradus comparativus
m,f n
purus, a, um pur- pur-ior pur-ius
чистий чистіший, а чистіше
longus, a, um long- long-ior long-ius
довгий довший, а довше
simplex, icis simplic- simplic-ior simplic-ius
простий простіший, а простіше
recens, ntis recent- recent-tior recent-ius
свіжий свіжіший, а свіжіше
acer, cris, cre acr- acr-ior acr-ius
гострий гостріший, а гостріше
Прикметники у вищому ступені відмінюються за приголосним типом Ш відміни (чоловічого і жіночого роду як іменники чоловічого роду на -or типу dolor, oris т, а середнього роду — як іменник corpus, oris п).
Зразок відмінювання
Casus Singularis Pluralis
m,f n m,f n
Nom. latior latius latiores latiora
Gen. latioris latiorum
Dat. latiori latiorĭbus
Acc. latiorem latius latiores latiora
Abl. latiore latiorĭbus