- •Фонетика урок 1 (lectio prima)
- •§1. Латинський алфавіт
- •§2. Класифікація звуків
- •§3. Правила читання голосних букв
- •§4. Дифтонги
- •§5. Приголосні (consonantes)
- •§6. Вправи
- •§7. Лексичний мінімум
- •Урок 2 (lестiо secunda)
- •§8. Вимова деяких приголосних
- •§9. Вправи
- •§10. Буквосполучення приголосних з голосними
- •§1L. Буквосполучення приголосних з н
- •§12. Лексичний мінімум
- •§13. Вправи
- •Крилаті латинсъкi вислови
- •Урок з (lectio теrтіа)
- •§14. Наголос (accentus)
- •§15 Лексичний мінімум
- •§16. Вправи
- •§17. Контрольні запитання
- •Морфологія урок 4 (lectio quarta)
- •§18. Дієслово (verbum). Загальні відомості
- •§19. Вправа
- •§20. Наказовий спосіб (modus impertivus) Утворення наказового способу
- •§21. Вправи
- •§22. Теперішній час дійсного способу
- •Словникова форма дієслова
- •§24. Допоміжне дієслово бути (sum, esse)
- •§25. Вправи
- •§26. Лексичний мінімум і дієвідміна
- •§27. Контрольні запитання
- •§30. Лексичний мінімум
- •§32. Контрольні запитання
- •Урок 6 (lectio sexta)
- •§33. Перша відміна іменників
- •Винятки щодо і.Менників першої відміни
- •Латинсько – грецькі дублети Латинський іменник Грецький іменник і його основа Значення
- •§37. Лексичний мінімум
- •§38. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§39. Контрольні запитання
- •Урок 7 (lectio septima)
- •§40. Словотвір. Терміноелементи
- •§41. Лексичний мінімум
- •§42. Вправи
- •§43. Контрольні запитання
- •§45. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський Грецький іменник Значення
- •Терміноелементи іменників іі відміни чоловічого poдy
- •§46. Лексичний мінімум
- •§47. Вправи
- •§48, Контрольні запитання
- •Іменники іі відміни середнього роду грецького походження
- •§50. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський іменник Грецький іменник Значення
- •§51. Лексичний мінімум
- •§52. Вправи
- •§53. Суфікси іменників другої відміни
- •3Разки відмінювання прикметників і і II відмін
- •Зразки відмінювання іменників з пpикметниками
- •Субстантuвація прикметників
- •Латинсько-грецькі дублетu прикметників I і II відмін
- •§56. Лексичний мінімум
- •§57. Суфікси прикметників першої і другої
- •2 Суфікси -ĭc-, -īn-. Приєднуючись до основи іменників, вказують на належність. А також на відношення до предмету або місця. Наприклад:
- •§58. Вправи
- •§59. Контрольні запитання
- •Уpok 11 (lec'iio undecima)
- •§60. Короткі відомості про рецепт
- •Про рецептурні скорочення
- •Приклади основних рецептурних скорочень
- •§61. Лексичний мінімум
- •§62. Вправи
- •§63. Контрольні запитання
- •Урок 12 (lectio duodecima)
- •§64. Латинська хімічна номенклатура
- •Безкисневі солі
- •§65. Вправи
- •§66. Лікарські форми
- •§67. Вправи
- •§68. Умовний спосіб (modus con!unctivus)
- •§69. Вправи
- •§70. Лексичний мінімум
- •§71. Контрольні запитання
- •§72. Третя відміна іменників (declinatio tertia)
- •§73. Іменники третьої відміни чоловічого роду
- •§74. Суфікси іменників третьої відміни чоловічого роду
- •§75. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§79. Суфікси іменників третьої відміни жіночого роду
- •§80.Терміноелементи іменників третьої відміни
- •§81. Вправи
- •§82. Лексичний мінімум
- •§83. Контрольні запитання
- •§84. Особливості відмінювання іменників і грецького походження на -sis
- •§85. Вправи
- •Урок 15 (lectio quinta decima)
- •§86. Іменники третьої відміни середнього роду
- •§87. Вправи
- •In corpore. В повному складі (в тілі).
- •§88. Лексичний мінімум
- •§89. Контрольні запитання
- •Урок 16 (lectio sexta deCiMa)
- •§90. Прикметники третьої відміни (прикметники другої групи)
- •Infinitivus Nominativus Genetivus
- •§91. Узгодження прикметників третьої відміни з іменниками першої, другої і третьої відмін
- •§92.Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§93. Лексичний мінімум
- •§94. Контрольні запитання
- •Урок 17 (lectio septima decima)
- •§95. Четверта відміна іменників (declinatio quarta)
- •§96. Вправи
- •§97. Лексичний мінімум
- •§98. П'ята відміна іменників (declinatio quinta)
- •§99. Вправи
- •In medias res. У суть справи.
- •§103. Найвищий ступінь порівняння (gradus superlaTlVus)
- •§104. Утворення ступенів порівняння прикметників від різних основ
- •§105. Недостатні ступені порівняння прикметників
- •Inferior, inferius infimus, a, um
- •§106. Вживання відмінків при ступенях порівняння
- •§107. Вживання ступенів порівняння прикметників у медичній термінології
- •§108. Вправи
- •§109. Контрольні запитання
- •§110. Прислівник (adverbum)
- •§111. Прислівники, які вживаються в рецептурі
- •§112. Вправи
- •§113. Контрольні запитані
- •§114. Числівник (nomen numerale)
- •§115. Числівники-префікси
- •§116. Вправи
- •§117. Контрольні запитання
- •Урок 20 (lectio vicesima)
- •§118. Короткі відомості про займенники
- •§119. Вправи
- •§120. Прийменники (praepositiones)
- •§121. Вправи
- •§122. Контрольні запитання
- •§123. Сполучники (coniunctiones)
- •§124. Вправи
- •§125. Підсумкові контрольні запитання
§96. Вправи
Провідміняти:
sinus frontalis — лобна пазуха
cornu coccygeum — копчиковий ріг
2.Визначити за словником рід І відміну таких іменників:
Bolus, arcus, corpus, virus, sinus, pectus, manus, acus, periodus, nervus, ulcus. musculus, salus.
З Перекласти українською мовою:
1.Processus spinosus. 2.Processus articularis. 3.Arcus zygomaticus. 4.Abscessus pulmonis. 5.Sensus hommis sunt: visus, auditus, gustus, olfactus et tactus 6.Radix arcus vertebrae. 7.Ductus choledochus. 8.Exitus letalis. 9.Partus praematurus. 10.Fractura manus dextrae. 11.Genu dextrum et sinistrum. 12Articulatio genus. 13.Vulnus contusum genus sinistri. 14. Decoctum corticis Quercus. 15.Ad usum externum, internum, proprium. 16.Agita mixturam ante usum. 17.Spiritus aethylicus.
4. Перекласти латинською мовою:
1.Поперечний відросток. 2.Гострий зір. 3.Дуга хребця. 4.Ліки для внутрішнього вживання. 5.Важкий стан хворого. 6.Камфорний спирт. 7.Плоди глоду 8.Плоди кропу.
5. Узгодити прикметники з іменниками, перекласти українською мовою:
Usus (externus. a: um); spiritus (aethylicus, a, um); fructus (amarus, a. um); arcus (zygomaticus, a: um); abscessus (subcutaneus, a: urn); processus (articularis, e).
6. Перекласти рецепти:
а) українською мовою:
1- Rp.: Spiritus aethylici 40% 50 ml
D. S. Для компресів.
2 Rp.: Decocti corticis Quercus ex 10,0 150 ml
Aluminis 2.0
Glycerini 15 ml
M. D. S. Для полоскання порожнини рота.
б) латинською мовою:
Візьми: Води перцевої м'яти
Гліцерину
Етилового спирту 70% по ЗО мл
Змішай. Видай. Познач. Для полоскання.
К
Usus
optimus magister est.
Досвід
— найкращий вчитель.
Pro
domo sua.
Для
свого дому, в своїх інтересах.
Status
praesens.-
Теперішній стан.
Radices
litterarum
amarae
sunt,
fructus
dulces.
Корені наук гіркі,
плоди солодкі.
§97. Лексичний мінімум
auditus, us m слух
exitus, us т кінець
exitus letalis смертельний кінець
arcus, us т дуга
visus, us т зір
sinus, us т пазуха
infarctus, us т інфаркт; ділянка тканини, змертвіла внаслідок закупорки живильної судини
processus, us m відросток
foetus, us m плід, зародок
manus, us f кисть, рука
prolapsus, us m випадіння
spiritus, us т спирт
vomitus, us m блювання;блювота
meatus, us m прохід, хід
collapsus. us т гостра судинна, недостатність, колапс
status, us m стан
pulsus, us т пульс
fructus, us т плід, фрукт
usus, us m вживання; досвід І
§98. П'ята відміна іменників (declinatio quinta)
До V відміни належать іменники жіночого роду, які в Nom, sing. закінчуються на -es. а в Gen. sing. — на -ēі. Наприклад: fades, faci-ēi f обличчя, поверхня
series, seri-ēi f ряд, серія
caries, сагі-ēі f костоїда, карієс
Відмінкові закінчення іменників V відміни
Casus Singularis Pluralis Nom. -es -es
Gen. -ei -erum
Dat. -ei -ebus
Acc. -em -es
Abl. -e -ebus
Примітки:
1- В Gen. і Dat. sing, голосний звук e у закінченні -ēі після і довгий, а у всіх інших випадках — короткий.
2. Не всі іменники V відміни мають множину. В однині і множині відмінюються іменники: faсies, ēі f— обличчя, поверхня: superficies, ēi f— зовнішня поверхня, res, rēi f— річ, справа:dies, ēi f, т - день:species, ēі f— вид, збір. Species у рецептах завижди вживається у Gen.plur.
Зразок відмінювання іменників V відміни
Superficies, ēi f зовнішня поверхня Casus Singularis Pluralis
Nom superfici-es superfici-es
Gen. superfici-ēi superfici-ērum
Dat. superfici-ēi superfici-ēbus
Acc. superfici-em superfici-es
Abl. superfici-e superfici-ēbus