- •Фонетика урок 1 (lectio prima)
- •§1. Латинський алфавіт
- •§2. Класифікація звуків
- •§3. Правила читання голосних букв
- •§4. Дифтонги
- •§5. Приголосні (consonantes)
- •§6. Вправи
- •§7. Лексичний мінімум
- •Урок 2 (lестiо secunda)
- •§8. Вимова деяких приголосних
- •§9. Вправи
- •§10. Буквосполучення приголосних з голосними
- •§1L. Буквосполучення приголосних з н
- •§12. Лексичний мінімум
- •§13. Вправи
- •Крилаті латинсъкi вислови
- •Урок з (lectio теrтіа)
- •§14. Наголос (accentus)
- •§15 Лексичний мінімум
- •§16. Вправи
- •§17. Контрольні запитання
- •Морфологія урок 4 (lectio quarta)
- •§18. Дієслово (verbum). Загальні відомості
- •§19. Вправа
- •§20. Наказовий спосіб (modus impertivus) Утворення наказового способу
- •§21. Вправи
- •§22. Теперішній час дійсного способу
- •Словникова форма дієслова
- •§24. Допоміжне дієслово бути (sum, esse)
- •§25. Вправи
- •§26. Лексичний мінімум і дієвідміна
- •§27. Контрольні запитання
- •§30. Лексичний мінімум
- •§32. Контрольні запитання
- •Урок 6 (lectio sexta)
- •§33. Перша відміна іменників
- •Винятки щодо і.Менників першої відміни
- •Латинсько – грецькі дублети Латинський іменник Грецький іменник і його основа Значення
- •§37. Лексичний мінімум
- •§38. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§39. Контрольні запитання
- •Урок 7 (lectio septima)
- •§40. Словотвір. Терміноелементи
- •§41. Лексичний мінімум
- •§42. Вправи
- •§43. Контрольні запитання
- •§45. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський Грецький іменник Значення
- •Терміноелементи іменників іі відміни чоловічого poдy
- •§46. Лексичний мінімум
- •§47. Вправи
- •§48, Контрольні запитання
- •Іменники іі відміни середнього роду грецького походження
- •§50. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський іменник Грецький іменник Значення
- •§51. Лексичний мінімум
- •§52. Вправи
- •§53. Суфікси іменників другої відміни
- •3Разки відмінювання прикметників і і II відмін
- •Зразки відмінювання іменників з пpикметниками
- •Субстантuвація прикметників
- •Латинсько-грецькі дублетu прикметників I і II відмін
- •§56. Лексичний мінімум
- •§57. Суфікси прикметників першої і другої
- •2 Суфікси -ĭc-, -īn-. Приєднуючись до основи іменників, вказують на належність. А також на відношення до предмету або місця. Наприклад:
- •§58. Вправи
- •§59. Контрольні запитання
- •Уpok 11 (lec'iio undecima)
- •§60. Короткі відомості про рецепт
- •Про рецептурні скорочення
- •Приклади основних рецептурних скорочень
- •§61. Лексичний мінімум
- •§62. Вправи
- •§63. Контрольні запитання
- •Урок 12 (lectio duodecima)
- •§64. Латинська хімічна номенклатура
- •Безкисневі солі
- •§65. Вправи
- •§66. Лікарські форми
- •§67. Вправи
- •§68. Умовний спосіб (modus con!unctivus)
- •§69. Вправи
- •§70. Лексичний мінімум
- •§71. Контрольні запитання
- •§72. Третя відміна іменників (declinatio tertia)
- •§73. Іменники третьої відміни чоловічого роду
- •§74. Суфікси іменників третьої відміни чоловічого роду
- •§75. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§79. Суфікси іменників третьої відміни жіночого роду
- •§80.Терміноелементи іменників третьої відміни
- •§81. Вправи
- •§82. Лексичний мінімум
- •§83. Контрольні запитання
- •§84. Особливості відмінювання іменників і грецького походження на -sis
- •§85. Вправи
- •Урок 15 (lectio quinta decima)
- •§86. Іменники третьої відміни середнього роду
- •§87. Вправи
- •In corpore. В повному складі (в тілі).
- •§88. Лексичний мінімум
- •§89. Контрольні запитання
- •Урок 16 (lectio sexta deCiMa)
- •§90. Прикметники третьої відміни (прикметники другої групи)
- •Infinitivus Nominativus Genetivus
- •§91. Узгодження прикметників третьої відміни з іменниками першої, другої і третьої відмін
- •§92.Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§93. Лексичний мінімум
- •§94. Контрольні запитання
- •Урок 17 (lectio septima decima)
- •§95. Четверта відміна іменників (declinatio quarta)
- •§96. Вправи
- •§97. Лексичний мінімум
- •§98. П'ята відміна іменників (declinatio quinta)
- •§99. Вправи
- •In medias res. У суть справи.
- •§103. Найвищий ступінь порівняння (gradus superlaTlVus)
- •§104. Утворення ступенів порівняння прикметників від різних основ
- •§105. Недостатні ступені порівняння прикметників
- •Inferior, inferius infimus, a, um
- •§106. Вживання відмінків при ступенях порівняння
- •§107. Вживання ступенів порівняння прикметників у медичній термінології
- •§108. Вправи
- •§109. Контрольні запитання
- •§110. Прислівник (adverbum)
- •§111. Прислівники, які вживаються в рецептурі
- •§112. Вправи
- •§113. Контрольні запитані
- •§114. Числівник (nomen numerale)
- •§115. Числівники-префікси
- •§116. Вправи
- •§117. Контрольні запитання
- •Урок 20 (lectio vicesima)
- •§118. Короткі відомості про займенники
- •§119. Вправи
- •§120. Прийменники (praepositiones)
- •§121. Вправи
- •§122. Контрольні запитання
- •§123. Сполучники (coniunctiones)
- •§124. Вправи
- •§125. Підсумкові контрольні запитання
§87. Вправи
1. Провідміняти:
corpus sanum — здорове тіло
foramen rotundum — круглий отвір
2. Утворити терміни за допомогою суфікса -ота- від таких іменників:
fibra, ае f— волокно: haema, atis n — кров: derma, atis n — шкіра: cystis, is f— сечовий міхур.
3. Підкреслити терміноелементи, пояснити їх значення, перeкласти українською мовою:
Laparotomia. zoophobia. stethoscopia, chronologia, splanchnologia, odontoma. stomatorrhagia. hepatoptosis. Somatasthenia
4. Перекласти українською мовою:
1.Caput humeri.2. Ren dexter, ren sinister. 3. Vulnera capitis. 4Ossa corporis hominis. 5.Foramen magnum. 6. Foramen spinosum 7.Foramen palatinum. 8.Corpus femoris. 9. Decocta et infusa ex tempore parantur. 10. Corpus vertebrae. 11.Coque ad consistentiam mellis 12.Oedema pulmonum. 13.Sarcoma et carcinoma morbi maligni sunt 14.Capita et semina Papaveris. 15.Saccharum lactis.
5. Перекласти латинською мовою:
1.Виразка шлунка. 2.Лікування виразки шлунка. 3.Ліве стегно, праве стегно. 4.Тіло грудини. 5. Отвір черепа. 6.Маткові ріжки. •7.Осаджена сірка. 8. Емфізема легень. 9.Нервова система. 10.Рак печінки.
6. Перекласти рецепти:
а) українською мовою:
1. Rp.: Stigmatum Maydis 50,0
D. S. 1 столову ложку настояти в склянці кип'ятку.
2. Rp.: Acidi salicylici 2,0
Alummis usti
Talci ana 50:0
M. D. S. Присипка.
б) латинською мовою:
1. Візьми: Настою листя наперстянки 0,5-180 мл
Цукрового сиропу 20 мл
Змішай. Видай. Познач. По 1 столовій ложці 3-4 рази на день.
2. Візьми: Очищеної сірки 0.3
Персикового масла ЗО мл
Змішай. Простерилізуй.
Видай. Познач. Для внутрім'язових ін'єкцій.
3.Візьми: Слизу насіння льону ЗО мл
Видай. Познач. Для припарки.
К
Mens
sana in corpore sano.
Здоровий
дух у здоровому тілі.
Finis
coronat opus. Кінець
— ділу
вінець.
Ex
tempoге.
Вчасно.
In corpore. В повному складі (в тілі).
§88. Лексичний мінімум
abdomen, inis п живіт, черево
stigma, atis n приймочка
asthma, atis п астма, задишка
symptoma, atis n ознака, симптом
caput, itis п голова
corpus, oris п тіло
ulcus duodeni виразка дванадцятипалої кишки
crus, cruris п гомілка
eczema, atis п екзема
ulcus, eris п виразка
femur, oris п стегно
ulcus ventriculi виразка шлунку
foramen, inis п отвір
viscus, eris п внутрішній орган
hepar, atis п печінка
vulnus, eris п рана
vulnus contusum забита рана
vulnus incisum різана рана
vulnus laceratum рвана рана
vulnus punctum колота рана
occiput, itis п потилиця
pectus, oris п груди
rhizoma, atis л коренище
scleroma, atis л затвердження
§89. Контрольні запитання
Назвати закінчення іменників Ш відміни середнього роду.
Як відмінюються іменники з закінченням на -е, -аl, -аr?
Назвати винятки шодо іменників середнього роду III відміни.
На що вказує суфікс -оmа? Навести приклади.
5.Які закінчення мають іменники на -mа середнього роду III відміни у Dativus et Ablativus Pluralis?
Урок 16 (lectio sexta deCiMa)
§90. Прикметники третьої відміни (прикметники другої групи)
Прикметники III відміни залежно від кількості родових закінчень в Nom.sing, поділяються на три підгрупи:
І. Прикметники з трьома закінченнями: в чоловічому роді — -еr, в жіночому — -is і в середньому роді — -е. Наприклад:
saluber, salubris, salubre цілющий, цілюща, цілюще
puter, putris, putre гнилий, гнила, гниле
Форма запису прикметників першої підгрупи в словнику така:
acer, cris, cre гострий, а. е
saluber, bris, bre цілющий, а. е
silvester, tris, tre лісовий, а, е
2. Прикметники з двома закінченнями; в чоловічому і жіночому роді в Nom.. sing, спільне закінчення -is, а в середньому роді — -е. Наприклад:
brevis, е короткий, а. е
gravis, е важкий, а. е
aequalis, е рівний, а. е
Більшість прикметників другої підгрупи утворюється від основи іменників за допомогою суфіксів -аl- і -аr-:
abdomen, inis п живіт, черево
costa, ae f ребро
occiput, itis п потилиця
pectus, oris п груди
oculus, і т око
frons, ntis f лоб
dens, ntis т зуб
abdominalis. е черевний, а. е
costalis, e реберний, а. е
occipitalis, е потиличний, а, е
pectoralis, е грудний, а, е
ocularis, е очний, а. Е
frontalis, е лобний, а, е
dentalis, е зубний, а, е
3. Прикметники з одним закінченням для всіх трьох родів. В Nom. sing, вони закінчуються на -r, -s, -x.
Прикметники з одним закінченням записуються у словниках як іменники Ш відміни, повністю у називному відмінку однини, після чого подається закінчення родового відмінка однини разом з частиною основи. Наприклад.
recens, ntis свіжий, а, е
simplex, iсіs простий, а; e
teres, etis круглий, а, е
felix, icis щасливий, а. е
par, paris рівний, а. е
Основу прикметників з трьома і двома родовими закінченнями визначають за називним відмінком однини прикметника жіночого роду, відкинувши закінчення -is:
Nominativus Основа
acer, acris, acre асr-
saluber, salubris, salubre salubr-
brevis, breve brev-
Основу прикметників з одним родовим закінченням визначають за родовим відмінком однини, відкинувши закінчення -is:
Nominativus Genetivus Основа
recens recentis recent-
simplex simplicis simplic-
Всі прикметники III відміни відмінюються як іменники голосного типу III відміни, тобто в Abl sing, вони закінчуються на -і. в Gen. piur.— на -ium. В Nom. І Асc. plur. прикметники середнього роду закінчуються на -іа.
Зразки відмінювання прикметників III відміни І. Acer, acris, acre гострий, а. е
-
Casus
Singularis
Pluralis
т
f
n
m,f
n
Nom.
acer
acris
acre
acres
acria
Gen.
acris
acris
acris
acrium
acrium
Dat.
acri
acri
acri
acribus
acribus
Acc.
acrem
acrem
acre
acres
acria
Abl.
acri
acri
acri
acribus
acribus
2. Frontalis, е лобний, а, е
Casus Singularis Pluralis
m,f n m,f n
Nom. frontalis frontale frontales frontalia
Gen. fronfalis frontalis frontalium frontalium
Dat. frontalі frontali frontalibus frontalibus
Acc. frontalem frontale frontales frontalia
Abl. frontali frontali frontalibus frontalibus
Simplex, icis простий, а, е
Casus Singularis Pluralis
m,f n m,f n
Nom.Simplex simplex simplices simplicia
Gen. Simplicis simplicis simplicium simplicium
Dat. Simplici simplici simplicibus simplicibus
Acc. SimpIicem simplex simplices simplicia
Abl. simplici simplici simplicibus simplicibus
За зразком прикметників III відміни з одним закінченням відмінюються дієприкметники теперішнього часу активного стану (раrticipium praesentis activi). Вони утворюються за допомогою суфікса -ns-, який додається до основи дієслів І і II дієвідмін, і –ens до основи дієслів III і IV дієвідмін Наприклад: