
- •Фонетика урок 1 (lectio prima)
- •§1. Латинський алфавіт
- •§2. Класифікація звуків
- •§3. Правила читання голосних букв
- •§4. Дифтонги
- •§5. Приголосні (consonantes)
- •§6. Вправи
- •§7. Лексичний мінімум
- •Урок 2 (lестiо secunda)
- •§8. Вимова деяких приголосних
- •§9. Вправи
- •§10. Буквосполучення приголосних з голосними
- •§1L. Буквосполучення приголосних з н
- •§12. Лексичний мінімум
- •§13. Вправи
- •Крилаті латинсъкi вислови
- •Урок з (lectio теrтіа)
- •§14. Наголос (accentus)
- •§15 Лексичний мінімум
- •§16. Вправи
- •§17. Контрольні запитання
- •Морфологія урок 4 (lectio quarta)
- •§18. Дієслово (verbum). Загальні відомості
- •§19. Вправа
- •§20. Наказовий спосіб (modus impertivus) Утворення наказового способу
- •§21. Вправи
- •§22. Теперішній час дійсного способу
- •Словникова форма дієслова
- •§24. Допоміжне дієслово бути (sum, esse)
- •§25. Вправи
- •§26. Лексичний мінімум і дієвідміна
- •§27. Контрольні запитання
- •§30. Лексичний мінімум
- •§32. Контрольні запитання
- •Урок 6 (lectio sexta)
- •§33. Перша відміна іменників
- •Винятки щодо і.Менників першої відміни
- •Латинсько – грецькі дублети Латинський іменник Грецький іменник і його основа Значення
- •§37. Лексичний мінімум
- •§38. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§39. Контрольні запитання
- •Урок 7 (lectio septima)
- •§40. Словотвір. Терміноелементи
- •§41. Лексичний мінімум
- •§42. Вправи
- •§43. Контрольні запитання
- •§45. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський Грецький іменник Значення
- •Терміноелементи іменників іі відміни чоловічого poдy
- •§46. Лексичний мінімум
- •§47. Вправи
- •§48, Контрольні запитання
- •Іменники іі відміни середнього роду грецького походження
- •§50. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський іменник Грецький іменник Значення
- •§51. Лексичний мінімум
- •§52. Вправи
- •§53. Суфікси іменників другої відміни
- •3Разки відмінювання прикметників і і II відмін
- •Зразки відмінювання іменників з пpикметниками
- •Субстантuвація прикметників
- •Латинсько-грецькі дублетu прикметників I і II відмін
- •§56. Лексичний мінімум
- •§57. Суфікси прикметників першої і другої
- •2 Суфікси -ĭc-, -īn-. Приєднуючись до основи іменників, вказують на належність. А також на відношення до предмету або місця. Наприклад:
- •§58. Вправи
- •§59. Контрольні запитання
- •Уpok 11 (lec'iio undecima)
- •§60. Короткі відомості про рецепт
- •Про рецептурні скорочення
- •Приклади основних рецептурних скорочень
- •§61. Лексичний мінімум
- •§62. Вправи
- •§63. Контрольні запитання
- •Урок 12 (lectio duodecima)
- •§64. Латинська хімічна номенклатура
- •Безкисневі солі
- •§65. Вправи
- •§66. Лікарські форми
- •§67. Вправи
- •§68. Умовний спосіб (modus con!unctivus)
- •§69. Вправи
- •§70. Лексичний мінімум
- •§71. Контрольні запитання
- •§72. Третя відміна іменників (declinatio tertia)
- •§73. Іменники третьої відміни чоловічого роду
- •§74. Суфікси іменників третьої відміни чоловічого роду
- •§75. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§79. Суфікси іменників третьої відміни жіночого роду
- •§80.Терміноелементи іменників третьої відміни
- •§81. Вправи
- •§82. Лексичний мінімум
- •§83. Контрольні запитання
- •§84. Особливості відмінювання іменників і грецького походження на -sis
- •§85. Вправи
- •Урок 15 (lectio quinta decima)
- •§86. Іменники третьої відміни середнього роду
- •§87. Вправи
- •In corpore. В повному складі (в тілі).
- •§88. Лексичний мінімум
- •§89. Контрольні запитання
- •Урок 16 (lectio sexta deCiMa)
- •§90. Прикметники третьої відміни (прикметники другої групи)
- •Infinitivus Nominativus Genetivus
- •§91. Узгодження прикметників третьої відміни з іменниками першої, другої і третьої відмін
- •§92.Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§93. Лексичний мінімум
- •§94. Контрольні запитання
- •Урок 17 (lectio septima decima)
- •§95. Четверта відміна іменників (declinatio quarta)
- •§96. Вправи
- •§97. Лексичний мінімум
- •§98. П'ята відміна іменників (declinatio quinta)
- •§99. Вправи
- •In medias res. У суть справи.
- •§103. Найвищий ступінь порівняння (gradus superlaTlVus)
- •§104. Утворення ступенів порівняння прикметників від різних основ
- •§105. Недостатні ступені порівняння прикметників
- •Inferior, inferius infimus, a, um
- •§106. Вживання відмінків при ступенях порівняння
- •§107. Вживання ступенів порівняння прикметників у медичній термінології
- •§108. Вправи
- •§109. Контрольні запитання
- •§110. Прислівник (adverbum)
- •§111. Прислівники, які вживаються в рецептурі
- •§112. Вправи
- •§113. Контрольні запитані
- •§114. Числівник (nomen numerale)
- •§115. Числівники-префікси
- •§116. Вправи
- •§117. Контрольні запитання
- •Урок 20 (lectio vicesima)
- •§118. Короткі відомості про займенники
- •§119. Вправи
- •§120. Прийменники (praepositiones)
- •§121. Вправи
- •§122. Контрольні запитання
- •§123. Сполучники (coniunctiones)
- •§124. Вправи
- •§125. Підсумкові контрольні запитання
§113. Контрольні запитані
1 . На які групи поділяються прислівники?
Як утворюється друга група прислівників?
Які ступені порівняння мають прислівники?
Назвати прислівники, що вживаються в рецептурі.
УРОК 19 (LECTIO UNDEVICESIMA)
§114. Числівник (nomen numerale)
Латинські числівники поділяються на чотири групи:
1 . Кількісні (numeralia cardinalia), що відповідають на питання скільки?
2. Порядкові (numeralia ordinalia), що відповідавідають на питання котрий?
3.Розподільні (numeralia distributiva). які відповідають на питання по скільки?
4.Числівники-прислівники (numeralia adverbia), які відповідають на питання скільки разів?
Римські Арабські Кількісні Порядкові
цифри цифри числівники числівники
I 1 unus. una. unum primus, a, um
один. одна, одне перший, а. е
II 2 duo, duae, duo secundus, a, um, alter,
два, дві, двоє другий, а, е
III 3 tres, tria tertius, a, um
три третій, я, е
IV 4 quattuor quartus, a, um
чотири четвертий, а. е
V 5 quinque п'ятий, а, е
VI 6 sex sextus, a, um
шість шостий, а, е
VII 7 septem septimus, a, um
сім сьомий, а, е
VIII 8 octo octavus, a, um
вісім восьмий, а, е
IX 9 novem nonus, a, um
дев’ять дев'ятий, а, е
X 10 decem decimus, a, um
десять десятий, а, е
XI 11 undecim undecimus, a, um
XII 12 duodecim duodecimus, a, um
XIII 13 tredecim tertius, a, um decimus, a, um
XIV 14 quattuordecim quartus, a, um decimus a, um
XV 15 quindecim quintus, a, um decimus a, um
XVI 16 sedecim sextus, a, um decimus, a, um
XVII 17 septendecim septimus, a, um decimus, a, um
XVIII 18 duodeviginti duodevicesimus, a, um
XIX 19 undeviginti undevicesimus, a, um
XX 20 viginti vicesimus, a, um
XXX 30 triginta tricesimus, a, um
XL 40 quadraginta quadragesimus, a, um
L 50 quinquaginta quinquagesimus, a, um
LX 60 sexaginta sexagesimus, a, um
LXX 70 septuaginta septuagesimus, a, um
LXXX 80 octoginta octogesimus, a, um
XC 90 nonaginta nonagesimus, a, um
C 100 centum centesimus, a, um
M 1000 mille millesimus, a, um
З наведених кількісних числівників відмінюються лише unus, a, um (в однині), duo, duae, duo i tres, tria (у множині).
Зразки відмінювання кількісних числівників
Casus m f n m f n
Nom. unus una unum duo duae duo
Gen. unius duorum duarum duorum
Dat. uni duobus duabus duobus
Acc. unum unam unum duos duas duos
Abl. uno una uno duobus duabus duobus
Casus m,f n
Nom. tres tria
Gen. trium trium
Dat. tribus tribus
Acc. tres tria
Abl. tribus tribus
В латинській мові кількісні числівники узгоджуються з іменниками в роді, числі і відмінку; як прикметники. Наприклад:
costa una — одне ребро: os unum — одна кістка: musculi duo -два м'язи: costae duae — два ребра, grammata decem — десять грамів.
Всі порядкові числівники узгоджуються з Іменниками в роді, числі та відмінку і відмінюються, як прикметники першої i другої відмін.
§115. Числівники-префікси
Ряд медичних термінів утворюється за допомогою префіксів,утворених від числівників:
Префікси Значення Приклади
bi- дво- biceps, bicipitis (bis + caput)
двоголовий
bicarbonicus, a, um (bis + carbonicum)
двовуглекислий
tri- три triceps, tricipitis (tria + caput)
триголовий
quadri- чотири- quadriceps, quadricipitis (quadri + caput)
чотириголовий
deci- десяти- decigramma, atis n дециграм
centi- сто- centigramma, atis n центиграм
semi- пів- semitunaris, e (semi + luna) півмісячний
Числівники-префікси грецького походження
Префікси Значення Приклади
mon(o)- одно- monobrachia (mono + brachia)
вроджена відсутність однієї кінцівки
di(s)- дво- digastricus (di + gastricus)
двочерeвний
tri(s)- три- triplegia (tri + plegia)
параліч руки й обох ніг
Triphthazinum трифтазін
tetra- чотири- Tetracyclinum тетрациклін
penta- п'яти- Penthaphenum пентафeн
hexa- шести- Hexachloranum гексахлоран
(інсектицидний препарат)
hept(a)- семи- Heptan - гептан (лікарський засіб}
octo- восьми- Octoestrolum — октоестрол
(лікарський засіб)
deca- десяти- decapoda — десятиногі (раки)