
- •Фонетика урок 1 (lectio prima)
- •§1. Латинський алфавіт
- •§2. Класифікація звуків
- •§3. Правила читання голосних букв
- •§4. Дифтонги
- •§5. Приголосні (consonantes)
- •§6. Вправи
- •§7. Лексичний мінімум
- •Урок 2 (lестiо secunda)
- •§8. Вимова деяких приголосних
- •§9. Вправи
- •§10. Буквосполучення приголосних з голосними
- •§1L. Буквосполучення приголосних з н
- •§12. Лексичний мінімум
- •§13. Вправи
- •Крилаті латинсъкi вислови
- •Урок з (lectio теrтіа)
- •§14. Наголос (accentus)
- •§15 Лексичний мінімум
- •§16. Вправи
- •§17. Контрольні запитання
- •Морфологія урок 4 (lectio quarta)
- •§18. Дієслово (verbum). Загальні відомості
- •§19. Вправа
- •§20. Наказовий спосіб (modus impertivus) Утворення наказового способу
- •§21. Вправи
- •§22. Теперішній час дійсного способу
- •Словникова форма дієслова
- •§24. Допоміжне дієслово бути (sum, esse)
- •§25. Вправи
- •§26. Лексичний мінімум і дієвідміна
- •§27. Контрольні запитання
- •§30. Лексичний мінімум
- •§32. Контрольні запитання
- •Урок 6 (lectio sexta)
- •§33. Перша відміна іменників
- •Винятки щодо і.Менників першої відміни
- •Латинсько – грецькі дублети Латинський іменник Грецький іменник і його основа Значення
- •§37. Лексичний мінімум
- •§38. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§39. Контрольні запитання
- •Урок 7 (lectio septima)
- •§40. Словотвір. Терміноелементи
- •§41. Лексичний мінімум
- •§42. Вправи
- •§43. Контрольні запитання
- •§45. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський Грецький іменник Значення
- •Терміноелементи іменників іі відміни чоловічого poдy
- •§46. Лексичний мінімум
- •§47. Вправи
- •§48, Контрольні запитання
- •Іменники іі відміни середнього роду грецького походження
- •§50. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський іменник Грецький іменник Значення
- •§51. Лексичний мінімум
- •§52. Вправи
- •§53. Суфікси іменників другої відміни
- •3Разки відмінювання прикметників і і II відмін
- •Зразки відмінювання іменників з пpикметниками
- •Субстантuвація прикметників
- •Латинсько-грецькі дублетu прикметників I і II відмін
- •§56. Лексичний мінімум
- •§57. Суфікси прикметників першої і другої
- •2 Суфікси -ĭc-, -īn-. Приєднуючись до основи іменників, вказують на належність. А також на відношення до предмету або місця. Наприклад:
- •§58. Вправи
- •§59. Контрольні запитання
- •Уpok 11 (lec'iio undecima)
- •§60. Короткі відомості про рецепт
- •Про рецептурні скорочення
- •Приклади основних рецептурних скорочень
- •§61. Лексичний мінімум
- •§62. Вправи
- •§63. Контрольні запитання
- •Урок 12 (lectio duodecima)
- •§64. Латинська хімічна номенклатура
- •Безкисневі солі
- •§65. Вправи
- •§66. Лікарські форми
- •§67. Вправи
- •§68. Умовний спосіб (modus con!unctivus)
- •§69. Вправи
- •§70. Лексичний мінімум
- •§71. Контрольні запитання
- •§72. Третя відміна іменників (declinatio tertia)
- •§73. Іменники третьої відміни чоловічого роду
- •§74. Суфікси іменників третьої відміни чоловічого роду
- •§75. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§79. Суфікси іменників третьої відміни жіночого роду
- •§80.Терміноелементи іменників третьої відміни
- •§81. Вправи
- •§82. Лексичний мінімум
- •§83. Контрольні запитання
- •§84. Особливості відмінювання іменників і грецького походження на -sis
- •§85. Вправи
- •Урок 15 (lectio quinta decima)
- •§86. Іменники третьої відміни середнього роду
- •§87. Вправи
- •In corpore. В повному складі (в тілі).
- •§88. Лексичний мінімум
- •§89. Контрольні запитання
- •Урок 16 (lectio sexta deCiMa)
- •§90. Прикметники третьої відміни (прикметники другої групи)
- •Infinitivus Nominativus Genetivus
- •§91. Узгодження прикметників третьої відміни з іменниками першої, другої і третьої відмін
- •§92.Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§93. Лексичний мінімум
- •§94. Контрольні запитання
- •Урок 17 (lectio septima decima)
- •§95. Четверта відміна іменників (declinatio quarta)
- •§96. Вправи
- •§97. Лексичний мінімум
- •§98. П'ята відміна іменників (declinatio quinta)
- •§99. Вправи
- •In medias res. У суть справи.
- •§103. Найвищий ступінь порівняння (gradus superlaTlVus)
- •§104. Утворення ступенів порівняння прикметників від різних основ
- •§105. Недостатні ступені порівняння прикметників
- •Inferior, inferius infimus, a, um
- •§106. Вживання відмінків при ступенях порівняння
- •§107. Вживання ступенів порівняння прикметників у медичній термінології
- •§108. Вправи
- •§109. Контрольні запитання
- •§110. Прислівник (adverbum)
- •§111. Прислівники, які вживаються в рецептурі
- •§112. Вправи
- •§113. Контрольні запитані
- •§114. Числівник (nomen numerale)
- •§115. Числівники-префікси
- •§116. Вправи
- •§117. Контрольні запитання
- •Урок 20 (lectio vicesima)
- •§118. Короткі відомості про займенники
- •§119. Вправи
- •§120. Прийменники (praepositiones)
- •§121. Вправи
- •§122. Контрольні запитання
- •§123. Сполучники (coniunctiones)
- •§124. Вправи
- •§125. Підсумкові контрольні запитання
§66. Лікарські форми
Лікарська форма — це лікарський засіб у готовому вигляді. Лікарські форми, в залежності від речовин, які входять до їх складу, поділяються на тверді, м 'які й рідкі.
Тверді лікарські форми
Порошки — pulveres (pulvis. eris m)
Збори — species (species, ei f)
Пілюлі — pilulae (pilula, ae f)
Таблетки — tabulettae (tabuletta, ae f)
Драже— dragée
Гранули — granula (granulum, і n)
М'які лікарські форми
Мазі — unguenta (unguentum. і п)
Лініменти (рідкі мазі) — linimenta (linimentum, і n)
Свічки (супозиторії) — suppositoria (suppositorium, іі п)
Пластирі — emplastra (emplastrum, і п)
Пасти — pastae (pasta, ae f)
Рідкі лікарські форми
Розчини — solutiones (solutio, onis f)
Мікстури — mixturae (mixtura. ae f)
Краплі — guttae (gutta. ae f)
Настої — infusa (inrusum, і n)
Відвари — decocta (decoctum, і п)
Настойки — tincturae (tinctura, ae f)
Екстракти — extracta (extractum, і n)
.Емульсії— emulsa (emulsum, і п)
9.Ін'єкції — iniectiones (iniectio, onis f)
10.Слизи — mucilagĭnes (mucilage, inis f)
§67. Вправи
1. Визначити види лікарських форм:
unguentum Zinci: pulvis radicis Rhei; tinctura Belladonnae, Oleum Ricini; solutio Acidi bоriсі; sirupus Aloes cum Ferro, mucilago Gummi Arabici; emplastrum Plumbi simplicis; species diureticae; species sedativae; tabulettae Erythromycini: dragee Aminazini; extractum Belladonnae siccum.
2.Перекласти рецепти і визначити вид лікарських форм: 1. Recipe: Natrii fluidi
Boli albae ana 1,0
Glycerini 1,2 ml
Misce, fiat pasta.
Detur. Signetur. Пасту втирати 2-3 міс. у чутливий дентин.
2. Recipe:Proserini 0,1
Sacchari 0,2
Misce, fiat pulvis
Dentur tales doses numero 20
Signetur. По І порошку 3-4 рази надень.
3. Recipe:Euphylini 0,3
Olei Cacao 3.0
Misce, fiat suppositorium rectale
Dentur tales doses numero 10
Signetur. По І супозиторію двічі на день.
4. Recipe:Spiritus Acidi bоriсі 2% 10.0
Da. Signa. Вушні краплі.
5. Recipe:Pulveris radicis Rhei
Magnesiae ustae ana 0,3
Extracti Belladonnae 0,015
Misce, fiat pulvis
Dentur tales doses numero 10
Signetur.
6 Recipe:Specierum laxantium 5,0
Da in saccŭlo cerato
Signa. Чай.
§68. Умовний спосіб (modus con!unctivus)
Форми умовного способу теперішнього часу активного і пасивного станів широко застосовуються в рецептурі. Praesens coniunctit actіvi et passіvi дієслів І дієвідміни утворюється за допомогою заміни кінцевого голосного основи а на е і приєднання особових закінчень активного або пасивного стану. У всіх дієвідмінах в 1-й особі однини в активному стані особовим закінченням виступає приголосний m. а в пасивному стані — приголосний r.
Praesens coniunctivi дієслів II, III і IV дієвідмін утворюється з допомогою приєднання до дієслівної основи суфікса а і додаванні особових закінчень активного або пасивного стану. Отже, характерною ознакою Praesens coniunctivi в І дієвідміні є голосний е, а в інших дієвідмінах — голосний а.
Зразки відмінювання дієслів а умовному способі в 3-й особі однини і множини
-
Infinitivus
Activum
Переклад
Passivum
Переклад
І дієвідміна
signe-t
нехай він
signe-tuг
нехай буде
sign ā ге
позначає
позначено
signe-nt
нехай вони
signe-ntur
нехай будуть
позначають
позначені
II дієвідміна
misce-a-t
нехай він
misce-a-tur
нехай буде
miscere
•змішає
змішано
misce-a-nt
нехай вони
misce-a-ntur
нехай будуть
змішують
змішані
III дієвідміна
solv-a-t
нехай він
solv-ā-tur
нехай буде
solve ге
розчиняє
розчинено
solv-a-nt
нехай вони
solv-a-ntur
нехай будуть
розчиняють
розчинені
IV дієвідміна
audi-a-t
нехай він
audi-ā-tur
нехай буде
audire
слухає
вислухано
audi-a-nt
нехай вони
audi-ā-ntur
нехай будуть
слухають
вислухані
Praesens conjunctivi допоміжного дієслово esse – бути
(в 3-й особі однини і множини)
Singularis Pluralis
sit — він (вона, воно) був би, sint — вони були б, нехай
нехай він (вона, воно) буде вони будуть
Вживання умовного способу в рецептурі
В латинській мові умовний спосіб вживається частіше, ніж в українській. В рецептурі умовний спосіб вживається:
а) замість наказового способу. На українську мову перекладається за допомогою слова нехай і форм 3-ї особи дієслова теперішнього або майбутнього часу або неозначеною формою в значенні наказу. Наприклад:
Misceatur. Detur. Signetur. Нехай буде змішано, видано,позначено.
Змішати. Видати. Позначити.
б) після сполучника ut — щоб (в рецептах сполучник випускається). Наприклад:
Misce, ut formetur pilula. Змішай, щоб утворилась пілюля.
або: Misce, formetur pilula. Змішай, нехай утвориться пілюля
Звичайно в рецептах, в яких вказується, яку лікарську форму потрібно надати приписаним лікарським засобам, вживається дієслово fio, fieri — ставати, утворюватись, робитись. Це дієслово неправильне, тому що має форми активного стану, а значення — пасивного. В рецептах воно вживається в умовному способі в 3-й особі однини і множини:
fiat — нехай буде зроблено: нехай утвориться
fiant — нехай будуть зроблені: нехай утворяться
Наприклад:
Misce, ut fiat unguentum. Змішай, щоб утворилась мазь.
або (без сполучника ut):
Misce, fiat unguentum. Змішай, нехай утвориться мазь.
Misce, ut fiat pulvis. Змішай, щоб утворився порошок
Misce, ut fiat ernulsum. Змішай, щоб утворилась емульсія
Misce, ut fiant pilulae. Змішай, щоб утворились пілюлі.
Misce, ut fiant species. Змішай, щоб утворився збір.