
- •Фонетика урок 1 (lectio prima)
- •§1. Латинський алфавіт
- •§2. Класифікація звуків
- •§3. Правила читання голосних букв
- •§4. Дифтонги
- •§5. Приголосні (consonantes)
- •§6. Вправи
- •§7. Лексичний мінімум
- •Урок 2 (lестiо secunda)
- •§8. Вимова деяких приголосних
- •§9. Вправи
- •§10. Буквосполучення приголосних з голосними
- •§1L. Буквосполучення приголосних з н
- •§12. Лексичний мінімум
- •§13. Вправи
- •Крилаті латинсъкi вислови
- •Урок з (lectio теrтіа)
- •§14. Наголос (accentus)
- •§15 Лексичний мінімум
- •§16. Вправи
- •§17. Контрольні запитання
- •Морфологія урок 4 (lectio quarta)
- •§18. Дієслово (verbum). Загальні відомості
- •§19. Вправа
- •§20. Наказовий спосіб (modus impertivus) Утворення наказового способу
- •§21. Вправи
- •§22. Теперішній час дійсного способу
- •Словникова форма дієслова
- •§24. Допоміжне дієслово бути (sum, esse)
- •§25. Вправи
- •§26. Лексичний мінімум і дієвідміна
- •§27. Контрольні запитання
- •§30. Лексичний мінімум
- •§32. Контрольні запитання
- •Урок 6 (lectio sexta)
- •§33. Перша відміна іменників
- •Винятки щодо і.Менників першої відміни
- •Латинсько – грецькі дублети Латинський іменник Грецький іменник і його основа Значення
- •§37. Лексичний мінімум
- •§38. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§39. Контрольні запитання
- •Урок 7 (lectio septima)
- •§40. Словотвір. Терміноелементи
- •§41. Лексичний мінімум
- •§42. Вправи
- •§43. Контрольні запитання
- •§45. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський Грецький іменник Значення
- •Терміноелементи іменників іі відміни чоловічого poдy
- •§46. Лексичний мінімум
- •§47. Вправи
- •§48, Контрольні запитання
- •Іменники іі відміни середнього роду грецького походження
- •§50. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський іменник Грецький іменник Значення
- •§51. Лексичний мінімум
- •§52. Вправи
- •§53. Суфікси іменників другої відміни
- •3Разки відмінювання прикметників і і II відмін
- •Зразки відмінювання іменників з пpикметниками
- •Субстантuвація прикметників
- •Латинсько-грецькі дублетu прикметників I і II відмін
- •§56. Лексичний мінімум
- •§57. Суфікси прикметників першої і другої
- •2 Суфікси -ĭc-, -īn-. Приєднуючись до основи іменників, вказують на належність. А також на відношення до предмету або місця. Наприклад:
- •§58. Вправи
- •§59. Контрольні запитання
- •Уpok 11 (lec'iio undecima)
- •§60. Короткі відомості про рецепт
- •Про рецептурні скорочення
- •Приклади основних рецептурних скорочень
- •§61. Лексичний мінімум
- •§62. Вправи
- •§63. Контрольні запитання
- •Урок 12 (lectio duodecima)
- •§64. Латинська хімічна номенклатура
- •Безкисневі солі
- •§65. Вправи
- •§66. Лікарські форми
- •§67. Вправи
- •§68. Умовний спосіб (modus con!unctivus)
- •§69. Вправи
- •§70. Лексичний мінімум
- •§71. Контрольні запитання
- •§72. Третя відміна іменників (declinatio tertia)
- •§73. Іменники третьої відміни чоловічого роду
- •§74. Суфікси іменників третьої відміни чоловічого роду
- •§75. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§79. Суфікси іменників третьої відміни жіночого роду
- •§80.Терміноелементи іменників третьої відміни
- •§81. Вправи
- •§82. Лексичний мінімум
- •§83. Контрольні запитання
- •§84. Особливості відмінювання іменників і грецького походження на -sis
- •§85. Вправи
- •Урок 15 (lectio quinta decima)
- •§86. Іменники третьої відміни середнього роду
- •§87. Вправи
- •In corpore. В повному складі (в тілі).
- •§88. Лексичний мінімум
- •§89. Контрольні запитання
- •Урок 16 (lectio sexta deCiMa)
- •§90. Прикметники третьої відміни (прикметники другої групи)
- •Infinitivus Nominativus Genetivus
- •§91. Узгодження прикметників третьої відміни з іменниками першої, другої і третьої відмін
- •§92.Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§93. Лексичний мінімум
- •§94. Контрольні запитання
- •Урок 17 (lectio septima decima)
- •§95. Четверта відміна іменників (declinatio quarta)
- •§96. Вправи
- •§97. Лексичний мінімум
- •§98. П'ята відміна іменників (declinatio quinta)
- •§99. Вправи
- •In medias res. У суть справи.
- •§103. Найвищий ступінь порівняння (gradus superlaTlVus)
- •§104. Утворення ступенів порівняння прикметників від різних основ
- •§105. Недостатні ступені порівняння прикметників
- •Inferior, inferius infimus, a, um
- •§106. Вживання відмінків при ступенях порівняння
- •§107. Вживання ступенів порівняння прикметників у медичній термінології
- •§108. Вправи
- •§109. Контрольні запитання
- •§110. Прислівник (adverbum)
- •§111. Прислівники, які вживаються в рецептурі
- •§112. Вправи
- •§113. Контрольні запитані
- •§114. Числівник (nomen numerale)
- •§115. Числівники-префікси
- •§116. Вправи
- •§117. Контрольні запитання
- •Урок 20 (lectio vicesima)
- •§118. Короткі відомості про займенники
- •§119. Вправи
- •§120. Прийменники (praepositiones)
- •§121. Вправи
- •§122. Контрольні запитання
- •§123. Сполучники (coniunctiones)
- •§124. Вправи
- •§125. Підсумкові контрольні запитання
3Разки відмінювання прикметників і і II відмін
І. Albus, а, um – білий
Casus Singularis .
m f n
Nom. alb-us alb-а alb-um
Gen. alb-і alb-ае alb-і
Dat. alb-о alb-ae alb-о
Аес. alb-um alb-am alb-um
Abl.. alb-o alb-а alb-o
Pluralis
Nom. alb-і alb-ае alb-а
Gen. alb-orum alb-arum alb-ōrum
Dat. alb-is alb-is alb-is
Acc. alb-os alb-as alb-a
Abl alb-is alb-is alb-is
2. Niger, gra, grum - чорний
Casus Singularis .
m f n
Nom. nig-er nigr-a nigr-um
Gen. nigr-і nigr-ае nigr-і
Dat. nigr-о nigr-ae nigr-о
Аес. nigr-um nigr-am nigr-um
Abl.. nigr-o nigr-а nigr-o
Pluralis
Nom. nigr-і nigr-ае nigr-а
Gen. nigr-orum nigr-arum nigr-ōrum
Dat. nigr-is nigr-is nigr-is
Acc. nigr-os nigr-as nigr-a
Abl nigr-is nigr-is nigr-is
Прикметники в латинській мові, як і в українській, узгоджуються в роді, числі і відмінку з іменниками, до яких вони відносяться. В латинській мові прикметники стоять після іменників Наприклад:
lіnеа аlbа біла лінія
musculus rectus прямий м'яз
oculus dexter праве око
unguentum flavum жовта мазь
infusum frigĭdum холодний настій
Якщо іменники і прикметники належать до різних відмін, то вони відмінюються відповідно до своєї відміни (іменник за своєю відміною, а прикметник за своєю). Наприклад:
bolus (ІІ) аlbа (І) біла глина
реrіǒdus (ІІ) critica (І) критичний період
methǒdus (ІІ) bоnа (І) добрий метод
соllēgа (І) verus (ІІ) справжній товариш
Зразки відмінювання іменників з пpикметниками
І. Tinctura amāra - гірка настойка
Casus Singularis Pluralis
Nom. tinctur-a аmаr-а tіnсtur-ае аmаr-ае
Gen. tinctur-ae аmаr-ае tіnсfur-ārum amar-ārum
Dat. tinctur-ae аmаr-ае tinctur-is amar-is
Асс. tinсtur-аm аmаr-аm tinctur-as amar-as
АbІ. tinctur-ā аmаr-ā tіnсtur-is аmаr-is
2. Bolus аlbа - біла глина
Casus Singularis Pluralis
Nom. bolus alb-а bоl-і alb-ае
Gen. bоl-і alb-ае bol-ōrum alb-ārum
Dat. bоl-о alb-ае bol-is alb-is
Аcс. bоl-um alb-аm bol-os alb-as
Abl. bоl-о alb-ā bol-is alb-is
Субстантuвація прикметників
Деякі прикметники в латинській мові можуть втрачати ознаку предмета і переходити в іменники. Наприклад:
rectus, а, um прямий
rectum, i n пряма кишка (іменник)
aegrōtus, а, um хворий
аеgrōtus, і m хворий (іменник)
рuer аеgrōtus хворий хлопчик
але Medicus aegrotum auscultat. Лікар вислухує хворого
caecus, а, um сліпий
саесum, i n сліпа кишка
Латинсько-грецькі дублетu прикметників I і II відмін
Латинський Грецький прикметник Значення
прикметник і його основа
albus, а, um leucos, lеuс білий
durus, а, um scleros, scler твердий
magnus, а, um mаcros, macr великий
multus, а, um polys,poly численний
parvus, а, um micros, mісг малий
oligos, olig
rectus, а, um orthos, orth прямий
rubber, a, um erythros, erythr червоний
§56. Лексичний мінімум
acutus, а, um гострий
benignus, а, um доброякісний
bonus, а, um добрий, хороший
dexter, tra, trum правий
cinereus, а, um сірий
compositus, a, um складний
соntаgіōsus, а, um заразний
externus, а, um зовнішній
flavus, а, um жовтий
malignus, а, um злоякісний
obliquus, а, um косий
profundus, а, um глибокий
purus, а, um чистий
rectificatus, а, um очищений
rectus, а, um прямий
ruber, bra, brum червоний
sanguifer, era, erum кровоносний
fluidus, a, um рідкий
gelatinosus, а, um желатиновии
latus, a, um широким
liber, era. erum вільний
sinister, tra, trum лівий
spissus, а. um густий
ustus, а, um палений