- •Фонетика урок 1 (lectio prima)
 - •§1. Латинський алфавіт
 - •§2. Класифікація звуків
 - •§3. Правила читання голосних букв
 - •§4. Дифтонги
 - •§5. Приголосні (consonantes)
 - •§6. Вправи
 - •§7. Лексичний мінімум
 - •Урок 2 (lестiо secunda)
 - •§8. Вимова деяких приголосних
 - •§9. Вправи
 - •§10. Буквосполучення приголосних з голосними
 - •§1L. Буквосполучення приголосних з н
 - •§12. Лексичний мінімум
 - •§13. Вправи
 - •Крилаті латинсъкi вислови
 - •Урок з (lectio теrтіа)
 - •§14. Наголос (accentus)
 - •§15 Лексичний мінімум
 - •§16. Вправи
 - •§17. Контрольні запитання
 - •Морфологія урок 4 (lectio quarta)
 - •§18. Дієслово (verbum). Загальні відомості
 - •§19. Вправа
 - •§20. Наказовий спосіб (modus impertivus) Утворення наказового способу
 - •§21. Вправи
 - •§22. Теперішній час дійсного способу
 - •Словникова форма дієслова
 - •§24. Допоміжне дієслово бути (sum, esse)
 - •§25. Вправи
 - •§26. Лексичний мінімум і дієвідміна
 - •§27. Контрольні запитання
 - •§30. Лексичний мінімум
 - •§32. Контрольні запитання
 - •Урок 6 (lectio sexta)
 - •§33. Перша відміна іменників
 - •Винятки щодо і.Менників першої відміни
 - •Латинсько – грецькі дублети Латинський іменник Грецький іменник і його основа Значення
 - •§37. Лексичний мінімум
 - •§38. Вправи
 - •Крилаті латинські вислови
 - •§39. Контрольні запитання
 - •Урок 7 (lectio septima)
 - •§40. Словотвір. Терміноелементи
 - •§41. Лексичний мінімум
 - •§42. Вправи
 - •§43. Контрольні запитання
 - •§45. Латинсько-грецькі дублети іменників
 - •Латинський Грецький іменник Значення
 - •Терміноелементи іменників іі відміни чоловічого poдy
 - •§46. Лексичний мінімум
 - •§47. Вправи
 - •§48, Контрольні запитання
 - •Іменники іі відміни середнього роду грецького походження
 - •§50. Латинсько-грецькі дублети іменників
 - •Латинський іменник Грецький іменник Значення
 - •§51. Лексичний мінімум
 - •§52. Вправи
 - •§53. Суфікси іменників другої відміни
 - •3Разки відмінювання прикметників і і II відмін
 - •Зразки відмінювання іменників з пpикметниками
 - •Субстантuвація прикметників
 - •Латинсько-грецькі дублетu прикметників I і II відмін
 - •§56. Лексичний мінімум
 - •§57. Суфікси прикметників першої і другої
 - •2 Суфікси -ĭc-, -īn-. Приєднуючись до основи іменників, вказують на належність. А також на відношення до предмету або місця. Наприклад:
 - •§58. Вправи
 - •§59. Контрольні запитання
 - •Уpok 11 (lec'iio undecima)
 - •§60. Короткі відомості про рецепт
 - •Про рецептурні скорочення
 - •Приклади основних рецептурних скорочень
 - •§61. Лексичний мінімум
 - •§62. Вправи
 - •§63. Контрольні запитання
 - •Урок 12 (lectio duodecima)
 - •§64. Латинська хімічна номенклатура
 - •Безкисневі солі
 - •§65. Вправи
 - •§66. Лікарські форми
 - •§67. Вправи
 - •§68. Умовний спосіб (modus con!unctivus)
 - •§69. Вправи
 - •§70. Лексичний мінімум
 - •§71. Контрольні запитання
 - •§72. Третя відміна іменників (declinatio tertia)
 - •§73. Іменники третьої відміни чоловічого роду
 - •§74. Суфікси іменників третьої відміни чоловічого роду
 - •§75. Вправи
 - •Крилаті латинські вислови
 - •§79. Суфікси іменників третьої відміни жіночого роду
 - •§80.Терміноелементи іменників третьої відміни
 - •§81. Вправи
 - •§82. Лексичний мінімум
 - •§83. Контрольні запитання
 - •§84. Особливості відмінювання іменників і грецького походження на -sis
 - •§85. Вправи
 - •Урок 15 (lectio quinta decima)
 - •§86. Іменники третьої відміни середнього роду
 - •§87. Вправи
 - •In corpore. В повному складі (в тілі).
 - •§88. Лексичний мінімум
 - •§89. Контрольні запитання
 - •Урок 16 (lectio sexta deCiMa)
 - •§90. Прикметники третьої відміни (прикметники другої групи)
 - •Infinitivus Nominativus Genetivus
 - •§91. Узгодження прикметників третьої відміни з іменниками першої, другої і третьої відмін
 - •§92.Вправи
 - •Крилаті латинські вислови
 - •§93. Лексичний мінімум
 - •§94. Контрольні запитання
 - •Урок 17 (lectio septima decima)
 - •§95. Четверта відміна іменників (declinatio quarta)
 - •§96. Вправи
 - •§97. Лексичний мінімум
 - •§98. П'ята відміна іменників (declinatio quinta)
 - •§99. Вправи
 - •In medias res. У суть справи.
 - •§103. Найвищий ступінь порівняння (gradus superlaTlVus)
 - •§104. Утворення ступенів порівняння прикметників від різних основ
 - •§105. Недостатні ступені порівняння прикметників
 - •Inferior, inferius infimus, a, um
 - •§106. Вживання відмінків при ступенях порівняння
 - •§107. Вживання ступенів порівняння прикметників у медичній термінології
 - •§108. Вправи
 - •§109. Контрольні запитання
 - •§110. Прислівник (adverbum)
 - •§111. Прислівники, які вживаються в рецептурі
 - •§112. Вправи
 - •§113. Контрольні запитані
 - •§114. Числівник (nomen numerale)
 - •§115. Числівники-префікси
 - •§116. Вправи
 - •§117. Контрольні запитання
 - •Урок 20 (lectio vicesima)
 - •§118. Короткі відомості про займенники
 - •§119. Вправи
 - •§120. Прийменники (praepositiones)
 - •§121. Вправи
 - •§122. Контрольні запитання
 - •§123. Сполучники (coniunctiones)
 - •§124. Вправи
 - •§125. Підсумкові контрольні запитання
 
Урок 7 (lectio septima)
§40. Словотвір. Терміноелементи
Для позначення частин і органів людського тіла, хвороб, лікарських засобів рослинного, тваринного і неорганічного походження в медичній термінології вживаються латинські и грецькі слова, а також слова, до складу яких входять латинські і грецькі терміноелементи.
Для кращого засвоєння латинських медичних термінів потрібно знати відповідні значення їх складових частин.
Складові частини латинських слів, як і в українській мові. такі: корінь, префікс, суфікс і закінчення.
Корінь - це спільна частина споріднених слів, яка виражає їх загальне значення. Наприклад:
medic-us лікар
mеdіс-īn-а медицина
medic-in-al-is медичний
У цих словах спільною частиною із загальним значенням є корінь medic- .
Префікс - частина слова, що стоїть перед коренем і надає йому додаткового значення або змінює лексичне чи граматичне значення слова. Наприклад:
parare готувати
рrае-раrare приготовляти.
Суфікс - частина слова, що стоїть після кореня і надає йому додаткового значення або змінює лексичне чи граматичне значення слова. Наприклад:
cost-a ребро
cost-āl-is реберний
vertebr-a хребець
vеrtеbr-āl-іs хребетний
В значенні префіксів в латинській мові найчастіше вживаються латинські й грецькі прийменники. Наприклад:
sub (лат. під)
sublinguālis - під'язиковий
subcutaneus - підшкірний
inter (лат. між)
intercostālis - міжреберний
intermusculāris - міжм'язовий
hypo (гр. під)
hypoglossus - під'язиковий
hypodermĭcus - підшкірний (гр. derma - шкіра)
intra (лат. всередині)
intravenōsus- внутрівенний
іtrаmusculагіs – внутрім”язовий
trans (лат. через, пере-)
transfusio - переливання
tгаnsрlаntаtіо - пересадка
hуреr (гр. над)
hypertonia - підвищений кров'яний тиск
hурегаеmia – місцеве переповнення кров'ю
dys (гр. вказує на розлад функції)
dysphagia – дисфагія, утруднене ковтання
dуsрnоё - задишка
dyspepsia - розлад травлення
endo (гр внутрі-. всередині)
endocardium - внутрішня оболонка серця
endometrium – слизова оболонка матки
Складові частини .латинських слів можуть вживатися у словотворі як терміноелементи. Терміноелемент - це стійкий кінцевий компонент терміна, що вживається в клінічній лексиці. Наприклад: терміноелемент -algia в похідних словах вказує на біль без обмеженої причини: gastralgia - біль у шлунку: bronchalgia - біль у бронхах: myalgia - біль у м'язах. Терміноелемент -аеmіа (від гр.hаеmа. hаеmаtоs - кров) в похідних словах вказує на відношення до крові. Якщо слово кров є першою частиною складного слова, то пишеться hаеmа, якщо другою, то вживається написання -аеmіа. Наприклад:
haematologia гематологія
аnаеmіа, аe f анемія, недокрів'я
hydraemia, аe f розрідження крові
До найбільш поширених в латинській медичній термінології належать такі терміноелементи:
-logia (від гр. logos - вчення, слово)
oncologia, аe f вчення про пухлини
myologia, аe f вчення про м 'язи ,.
-pathia (від гр. pathos - хвороба) - хвороба, страждання
nephropathia, аe f захворювання нирок
psychopathia, аe f психічне захворювання
-рhilіа (від гр. рhіlіа - любов) - схильність
hаеmорhіlіа, аe f кровоточивість
spasmophilia, аe f- схильність до спазмів
-phobia (від гр. phobos - страх) - боязнь
hydrophobia, аe f гідрофобія. водобоязнь
monophobia. аe f боязнь самотності .
-plegia (від гр. plege - удар.) - удар, параліч
hemiplegia, аe f геміплегія. односторонній параліч м'язів
-rrhagia (від гр: rhagos - розірваний) - вказує на кровотечу
haemorrhagia, аe f кровотеча
gastrorrhagia. аe f шлункова кровотеча .
-scоріа (від гр. scopeo - дивитись) - огляд. обслідування за допомогою інструмента
rectoscopia, аe f ректоскопія. інструментальний огляд прямої кишки
bronchoscopia. аe f бронхоскопія. інструментальний огляд бронхів
-sthenia (від гр. sthenos - сила) - сила
asthenia. аe f астенія, безсилля, загальна слабість
-tomia (від гр. tome - розтин) - розтин, операція
phlebotomia, аe f флеботомія. оперативний розтин вен
-ectomia (від гр. ectome - видалення) - вирізання. видалення
appendectomia, аe f апендектомія - оперативне: видалення відростка сліпої
кишки
tonsillectomia, аe f тонзілектомія, оперативне видалення мигдаликів з ложа
разом з капсулою
-tonia (від гр, tonos - напруження, тиск) - напруження. сила
hypertonia, аe f гіпертонія, підвищений артеріальний тиск крові
hypotonia, аe f гіпотонія, понижений артеріальний тиск крові
-trophia (від гр, trophe - Їжа)- живлення (тканин, органів)
hypertrophia, аe f гіпертрофія, надмірний розвиток тканини
dystrophia, аe f розлад живлення
-urіа (від гр. uron - сеча) -- сеча
dуsurіа, аe f дизурія, утруднене сечовипускання
аnurіа, аe f анурія, припинення сечовиділення
