218. Вводять, використовують і виводять акушерський інструмент під час рододопомоги:

+ Лише під контролем руки акушера.

- Лише під наглядом акушера.

- Лише після консультації акушера.

- Лише під час виявлення терміну вагітності.

219. Особливості рододопомоги у разі тазового предлежання плода:

+ Надають допомогу для швидкого виведення плода.

- Переводять у головне передлежання .

- Не втручаються у родовий процес.

220. Під час черевного передлежання плід переводять:

+ У головне передлежання.

- У тазове передлежання .

- Немає різниці у яке передлежання.

- Очікують настання родів.

221. Акушерський інструмент поділяють на групи:

+ Інструмент для витягування та відштовхування плодів, інструмент для фетотомії, допоміжний інструмент.

- Інструмент для фетотомії, хірургічний інструмент, додатковий інструмент.

- Інструмент для витягування плодів, інструмент та прилади для введення лікарських речовин, додатковий інструмент.

- Ланцюгові ножі Маша і Лінгорста.

222. Для витягування плода використовують інструмент:

+ Акушерські мотузки і тясьма, очні гачки, анальні гачки, екстрактори.

- Акушерські клюки Гюнтера, Кюна, Афанасьева, петлепровідники Лінгорста і Цвіка.

- Ланцюгові ножі Маша і Лінгорста.

- фетотоми

223. Акушерська мотузка або тасьма, це:

+ Міцна, гладенька, м’яка мотузка – товщиною 0,5-0,8 см, довжиною 1,5-3 м, на обох кінцях із вушками.

- Міцна, гладенька, м’яка мотузка – товщиною 2-4 см, довжиною 1,5-3 м, на обох кінцях із вушками.

- Міцна, гладенька, м’яка мотузка – товщиною 2-4 см, довжиною 5,5-7 м, на обох кінцях із вушками.

224. Кінцівки плода фіксують:

- Петлю з мотузки необхідно розташовувати нижче путових суглобів

- Петлю з мотузки необхідно розташовувати вище кульшових суглобів.

+ Петлю з мотузки необхідно розташовувати вище путових суглобів.

225. Фіксувати акушерську петлю на нижній щелепі плода можна лише:

- у живого плода.

+ у мертвого плода.

- не можна.

- можна для виправлення завертання голови

226. Правила використання очних гачків у живих плодів:

+ Живим плодам гачки вводять лише у внутрішні кути очей.

- Гачки вводять у орбіту ока живого плода.

- Гачки вводять позаду ока живого плода.

- Гачки не вводять.

227. Екстрактори є:

- Мюзо, Афанасьева, Ордіна, Лінгорста.

+ Пфлянца, Хавренкова, Варганова і Юмакіна.

- Крея-Шотлера, Вітта.

- Персена і Цвіка.

228. Екстрактори застосовують:

- Для відштовхування плодів у матку.

- Для полегшенння відштовхування плодів у овець і кіз.

+ Для полегшення витягування плодів у корів.

- Для визначення терміну вагітності

229. Прихований ніж Малькмуса від ножа Афанасьєва відрізняється:

+ У ножа Малькмуса лезо виступає поміж металевих пластин ручки у щілину, а у Афанасьєва – висувається із ручки вперед.

- Вони не мають різниці.

- У ножа Афанасьєва лезо виступає поміж металевих пластин ручки в щілину, а у Малькмуса висувається із ручки вперед.

230. Фетотом – це:

- Інструмент для відштовхування плода.

- Інструмент для витягування плода.

+ Інструмент для розрізання плода.

- Інструмент для введення лікарських речовин

231. Фантом являє собою:

- Модель передньої частини корови.

+ Модель тазової частини корови.

- Модель грудної клітки корови.

- Модель для введення лікарських речовин.

232. До допоміжних відносять інструмент:

- Акушерські мотузки і тасьми.

- Акушерські гачки-очні, шарнірні, реберні, анальні.

+ Петлепровідники, петлепилопровідник,

- Інструмент для розрізання плода

233. Акушерські клюки є:

- Мюзо, Крея-Шотлера, Лінгорста, Цвіка.

- Пфляна, Хавренкова, Варганова, Юмакіна.

+ Гюнтера, Кюна, Афанасьєва, Беккера.

- Клюки для введення лікарських речовин.

234. Шпателі використовують з метою:

- Для відокремлення м’язів від кісток у разі закритих методів фетотомії.

+ Для відокремлення шкіри від м’язів у разі закритих методів фетотомії.

- Для відокремлення голови плода у разі закритих методів фетотомії.

- Для введення лікарських речовин.

235. У разі сумнівного прогнозу не можна застосовувати лікарські засоби:

+ Креолін, лізол, карболову кислоту, йодоформ, камфорну олію,іхтіол.

- Хлорид кальцію, глюкозу, вітаміни.

- Антибіотики, біостимулятори.

- гормональні препарати.

236. Довжина тулуба у новонароджених нормотрофіків телят, лошат, ягнят, поросят (см):

+ 80-100; 100-150; 50-60; 20-25

- 60-70; 80-95; 20-25; 10-14

- 110-120; 160-200; 60-70; 25-30

- 130-140; 190-210; 80-90; 45-50

237. Маса новонароджених нормотрофіків: телят, лошат, ягнят, поросят (кг):

- 15-20; 20-25; 15-200,5-1; 0,6-0,7

+ 20-40; 26-50; 2-3; 1-1,5

- До 20; до 25; до 2; до 0,8

- До 50; до 60; до 5; до 3,5.

238. Оцінювання новонародженних нормотрофіків телят, лошат за характером різців:

- Навколо різців червона кайма; різці хитаються.

+ У телят прорізались всі різці; у лошат – всі різці та 3 премоляри.

- Прорізались защепи та внутрішні середні різці.

239. Рефлекс руху проявляється у новонародженних телят, лошат, ягнят, поросят нормотрофіків через (хв):

-60-90; до 90; 100-180; 30-40.

+20-60; до 60; 20-90; 5-10

-100-130; 100-150; 190-220; 50-60 .

-140-160; 160-170; 220-240;

240. Рефлекс ссання у новонародженниих телят, лошат, ягнят, поросят нормотрофіків проявляться через (хв.):

-100-130; 100-150; 100-120; 40-60

-140-160; 160-200; 130-18; 70-90

+30-60; до 90; 20-90; 5-10.

-110-120; 110-120; 110-120; 20-40.

241. Допомога у разі завороту голови плода у бік:

+ Петлями фіксують кінцівки, відштовхують у матку, а голову плода підтримують рукою і, підтягуючи, виправляють.

- Витягують плід не виправляючи голови.

- Плід переводять у тазове передлежання.

242. Порядок рододопомоги у разі живих двійнят:

- Виконують фетотомію.

+ На всі кінцівки накладають петлі, визначають передні і задні та їх приналежність плодам. Витягують спочатку верхній, нижній відштовхують у матку, а потім витягують нижній.

- На всі кінцівки накладають петлі і обидва плоди витягують разом.

- Плід переводять у тазове передлежання.

243. Післяродовий період це:

+Відрізок часу, протягом якого в організмі і статевих органах породіллі зникають зміни, зумовлені вагітністю і родами.

+Відрізок часу від закінчення родів (3-ї стадії) до завершення інволюції у статевому апараті.

- Відрізок часу від закінчення родів (3-ї стадії) до запліднення.

- Відрізок часу від початку родів до прояву статевого циклу.

244. Інволюція це:

- зворотний розвиток залозистої тканини молочної залози.

+зворотній розвиток статевого апарату самки, при якому виникають всі умови для повторного запліднення і нової вагітності.

- зворотній розвиток, що сприяє росту і дозріванню фолікулів.

245. Тривалість післяродового періоду (вказати правильну відповідь):

+ У корів – 18-25 діб.

- У кобил – 21-25 діб.

- У кіз і овець – 7-12 діб.

- У свиней – 10-20 діб.

+ У сук – 14-27 діб.

246. Ветеринарний контроль за перебігом післяродового періоду здійснюється:

+ Щоденним клінічним оглядом породіллі.

- Щоденно проводять аускультацію.

+ Проводять лабораторні дослідження (вмістимого матки, мазків-відбитків піхви, ендоскопія, сонографія).

- Щоденний контроль молочної продуктивності.

247. До післяродових ускладнень запального ґенезу відносять:

+ Післяродовий метрит.

- Виворіт та випадіння матки.

- Післяродовий невроз.

- Поїдання посліду та приплоду.

248. До післяродових ускладнень незапального ґенезу належать:

- Післяродовий метрит.

- Післяродова інфекція та інтоксикація.

- Субінволюція матки.

+ Виворіт і випадіння матки.

249. Види і тривалість післяродової субінволюції матки за перебігом:

+ Гостра (до 14 діб після родів).

- Підгостра (більше 30 діб).

- субклінічна (біля 3 діб).

250. За перебігом метрит буває:

+ Клінічно виражений, субклінічний.

+ Гострий, хронічний.

- Катаральний, гнійний, фібринозний.

- Некротичний, гангренозний.

251. Безпосередньою причиною метриту є:

- Неповноцінна годівля, порушення умов утримання.

- Порушення експлуатації тварин.

+ Контамінація матки мікрофлорою.

- Нейрогуморальні порушення.

252. Загальна післяродова інфекція перебігає у вигляді:

- Вульвіту, вестибуліту, вагініту.

- Цервіциту, сальпінгіту, оофориту.

+ Септицемії, піємії, септикопіємії.

253. Неплідність, це:

- Порушення родового акту.

- Патологічний перебіг післяродового періоду.

- Період від запуску до родів.

+. Тимчасова або постійна втрата відтворної функції.

254. Автор класифікації форм неплідності у самок і самців с.-г. тварин:

- І.І.Воронін

- Д.Д.Логвинов

+ А.П.Студенцов

- М.Ф.Іванов.

255. Етіологічні фактори аліментарної неплідності у самок:

+ Годівля за незбалансованими раціонами, ожиріння, наявність екзотоксинів у кормах, неповноцінна годівля тварин у період їх росту та розвитку.

- Недорозвинутість статевих органів.

- Інтоксикація, скорочені строки сухостійного періоду.

- Скорочений термін сервіс-періоду.

256. Вроджена неплідність у самок виникає внаслідок:

- Порушення обміну речовин.

- Персистенції жовтого тіла.

+ Гермафродитизму.

- Скороченого строку сухостійного періоду

257. Стареча неплідність зумовлюється:

- Абортом.

+ Атрофічними процесами в тканинах гонад і матки.

- Запаленням яєчників.

- Скороченим строком сухостійного періоду

258. Причини симптоматичної неплідності:

+Хвороби статевих та інших органів незаразного, інфекційного та інвазійного характеру.

- Порушення технології штучного осіменіння.

- Аномалія внутрішньоутробового розвитку.

- Інтоксикація, скорочені строки сухостійного періоду

259. Експлуатаційна форма неплідності у корів виникає внаслідок:

- Порушень технології утримання.

+ Подовження лактаційного періоду.

-Неповноційної годівлі.

-Інтоксикації організму.

260. Кліматична форма неплідності у корів зумовлюється:

-Порушеннями умов утримання

-Клімаксом.

-Інтоксікацією організму.

+Несприятливими погодними умовами.

261. Штучно-набута форма неплідності виникає внаслідок:

-Кастрації самок.

- Планових пропусках осіменінь самок під час стадії збудження статевого циклу.

+ Порушеннями технологій штучного або природного осіменінь.

- Скороченого строку сухостійного періоду

262. Неплідною вважають корову:

- Від якої протягом року не отримали приплід.

- З патологічним перебігом родів.

+ Яка протягом 30 діб після родів не проявила стадію збудження статевого циклу та не запліднилась.

- Самка віком 15–18 місяців.

263. Неплідна телиця –це:

+Самка, яка не запліднилася протягом місяця після досягнення нею фізіологічної зрілості.

- Телиця, яка досягла статевого дозрівання, але не осіменялася.

- Самка віком 12–13 місяців.

- З патологічним перебігом родів

264. Неплідною свиноматкою вважається самка, яка:

+Не запліднилася через місяць після відлучення поросят.

- Не досягла фізіологічної зрілості до 12–ти місяців.

- Не запліднилася протягом парувального сезону.

- Не досягла фізіологічної зрілості до 10–ти місяців.

265. Розміри неплідності стада визначають з метою:

+ Об’єктивного оцінювання рівня відтворення стада.

- Виявлення недоліків у роботі техніка штучного осіменіння.

- Визначення причин гінекологічних хвороб у самок.

- Визначення сухостійного періоду у корів.

266. Розміри неплідності складаються з:

- Кількості недоотриманих телят за рік.

- Кількості ялових корів.

+ Суми діб неплідності кожної корови стада.

- Тривалості сухостійного періоду.

267. Складові міжотельного інтервалу:

- Термін вагітності та тривалість післяродового періоду.

- Тривалість післяродового періоду та лактації.

+Термін сервіс-періоду та тривалість вагітності.

268. Тривалість післяродового періоду у корови (діб):

- 10-20

+ 30

- Більше 30-ти

- Більше 50-ти.

269. Міжотельний інтервал складає (діб):

+ 315

- 350

- 365

- 425.

270. Неплідність корів призводить до:

-Народження неповноцінних телят.

+Недоотримання телят і молока.

- Значної поширеностї абортів.

- Скорочення тривалості сухостійного періоду.

271. Від неплідної корови з продуктивністю 4000 кг щоденно недоотримують молока (кг):

- 0,3.

+ 3.

- 30.

-35

272. Економічний збитки від неплідності корів визначають за:

- Витратами на годівлю та утримання неплідних корів.

- Вартістю спермодоз, витрачених на осіменіння неплідних самок.

+ Вартістю недоотриманих телят, молока та витратами на лікування неплідних корів.

- вартістю обладнання для утримання тварин.

273. Розміри неплідності (у днях) за методикою Г.В. Звєрєвої визначають:

+Відніманням продуктивно використаних корово-діб від кількості корово-діб по стаду.

- За кількістю недоотриманих телят на 100 корів.

- За величиною індексу осіменіння.

- За тривалістю сухостійного періоду.

274. Акушерська диспансеризація – це:

+Комплекс діагностичних, профілактичних, лікувальних заходів, направлених на забезпечення нормального перебігу вагітності, родів і післяродового періоду у самок.

- Проведення своєчасної рододопомоги самкам.

- Заходи, направлені на профілактику абортів.

- Визначення терміну вагітності.

275. Акушерській диспансеризації підлягають:

- Неплідні самки.

- Самки, які досягли фізіологічної зрілості.

+ Самки у період від встановлення у них вагітності до закінчення інволюції статевих органів у післяродовий період.

- Самки віком 12-15місяців.

276. Кратність проведення акушерської диспансеризації:

- Багатократно, залежно від рівня відтворення стада.

+ Поетапно: вперше – корів під час запуску; друга – під час родів; третя – у післяродовий період.

- Одноразово – у кінці календарного року.

- Один раз у два роки.

277. Акушерська диспансеризація корів під час запуску включає в себе:

- Вакцинацію самок проти сальмонельозу та колібактеріозу.

- Визначення термінів вагітності.

+ Відбір крові для проведення біохімічних досліджень.

- Визначення тривалості сухостійного періоду.

278. У сироватці крові сухостійних корів під час диспансеризації визначають вміст:

+ Загального білку, кальцію, фосфору, сечовини, каротину, вітаміну А, цукру, кетонових тіл, кислотну ємкість тощо.

- Вміст статевих гормонів.

- Форменні елементи, ферменти.

279. Під час диспансеризації сухостійних корів є обов’язковим проведення дослідження :

- Визначення функціонального стану шийки матки.

- Трансректальне пальпаторне оцінювання морфофункціонального стану яєчників.

+ Дослідження молочної залози та її секрету (за наявності )

- Визначення тривалості сервіс-періоду.

280. У разі виявлення порушень обміну речовин у сухостійних корів необхідно:

- Організувати пасовищне утримання самок.

+ Провести відповідну корекцію раціонів, застосовувати парентеральне введення вітамінних, мінеральних, антиоксидатних, загальностимулювальних препаратів.

- Відокремити хворих тварин в окремі групи та проводити у них щоденний контроль за перебігом вагітності.

- Надати акушерську допомогу

281. У разі проведення акушерської диспансеризації корів під час родів:

- Визначають смертність новонароджених.

- Стимулюють родову активність у самок.

+ Проводять контроль за перебігом родів.

- Визначають тривалість сервіс-періоду.

282. Метою післяродової акушерської диспансеризації є:

-Своєчасна ізоляція корів з акушерськими хворобами з репродуктивного стада.

+Своєчасні діагностика, лікування та профілактика післяродових акушерських патологій.

- Оцінювання морфофункціонального стану новонароджених.

- Організація пасовищного утримання самок.

283. Післяродову акушерську диспансеризацію потрібно проводити:

+ На 2-3-ю, 5-7-у, 13-14-у добу та в кінці післяродового періоду (25-26 доба).

- Одноразово, на 5-й день після родів.

- Одноразово, в кінці післяродового періоду.

- Один раз у квартал.

284. Фізіологічний перебіг післяродового періоду у корів характеризується закінченням інволюції статевих органів до:

-10-ї доби після родів.

+ 30-ї доби після родів.

- 60-ї добипісля родів.

- 6-ти місяців.

285. Гінекологічній диспансеризації підлягають:

-Вагітні самки.

- Неплідні самці.

+Неплідні самки.

- У стадії збудження статевого циклу.

286. Вкажіть кратність проведення гінекологічної диспансеризації:

- Одноразово – на початку календарного року.

- Одноразово – перед пасовищним періодом.

+ Щомісячно.

- У разі відсутності статевої циклічності чи перегулів самки.

287. Під час гінекологічної диспансеризації виконують:

+ Комплексне дослідження статевих органів неплідних самок.

- Діагностику вагітності.

- Визначення індексу осіменіння.

- Визначення тривалості сухостійного періоду.

288. Результати проведених акушерської та гінекологічної диспансеризації оформляють:

- Записують у журнал осіменінь та отелень корів і телиць.

- В усній формі доповідають керівництву господарства.

- Передають електронною поштою.

+У вигляді акту.

289. Оптимальна тривалість сухостійного періоду:

+ У молочних порід 55-70 діб (60 в середньому)

- У молочних порід менш ніж 40 діб

- У молочних порід більш ніж 70 діб

290. Неплідність на ґрунті незаразних захворювань:

- Трихомоноз, лептоспіроз, хламідіоз.

+ Забої , рани, розриви.

- Метрит, вульвіт, вагініт.

291. Неплідність на ґрунті функціональних розладів яєчників:

+ Гіпофункція, персистентне жовте тіло, кіста яєчників.

- Атрофія матки, ендометріоз, гідрометра.

- Гіпотонія, атонія матки, метрорагія.

292. Неплідність на ґрунті інфекційних та інвазійних захворювань:

+ Лептоспіроз, трихоманоз, хламідіоз, ІРТ.

- Метрит, мастит, цервіцит.

- ендометріоз, гідрометра, метрорагія.

293. Самка великої рогатої худоби вважається неплідною за відсутності запліднення:

+ На 31 добу після родів.

- На 60 добупісля родів.

- Якщо не отримали протягом року теля.

- Через 90 діб після родів.

294. Економічна категорія, яка показує відсоток самок у стаді, що не дали приплоду протягом календарного року – це:

+ Яловість.

- Неплідність.

- Перегули.

- Кількість отриманого молока від корови.

295. Інфантилізм, фримартинізм, гермафродитизм характерні для:

- Симптоматичної неплідності.

+ Вродженої неплідності.

- Штучно-набутої неплідності.

296. Тимчасова чи постійна нездатність тварини репродуктивного віку давати нащадків – це:

- Яловість.

+ Неплідність.

- Малоплідність.

- Гермафродитизм.

297. Класифікація неплідності сільськогосподарських тварин була запропонована:

- В.С. Шипіловим.

+А.П. Студенцовим.

- Б.А. Башкіровим.

- М.Ф.Іванов.

298. Стареча неплідність наступає (вказати правильну відповідь):

+ У свині після 7 років.

- У кролиці у 8-10 років.

- У кішки у 4-5 років.

+ У верблюдиці у 20-25 років.

299. Стареча неплідність наступає (вказати правильну відповідь):

- У корів 15-20 років.

- У кобил у 6-8 років.

- У вівці, кози у 17-27 років.

+ У собаки у 10-11 років.

300. Класифікація неплідності за А.П.Студенцовим:

+ Вроджена, стареча, експлуатаційна.

- Тимчасова і постійна.

- Придбана, перехідна.

+ Аліментарна, симптоматична, штучна.

Тести:Внутрішні незаразні хвороби.

1. Етіотропна терапія спрямована:

1. На усунення причини хвороби;

2. На механізм розвитку хвороби;

3. На підвищення неспецифічної резистентності;

4. На поповнення нестачі життєво необхідних речовин в організмі.

2. Патогенетична терапія спрямована:

1. На поповнення нестачі життєво необхідних речовин в організмі.

2. На механізм розвитку хвороби;

3. На усунення причини хвороби;

4. На нормалізацію функцій нервової системи.

3. Замінна терапія спрямована:

1. На поповнення нестачі життєво необхідних речовин в організмі.

2. На механізм розвитку хвороби;

3. На усунення причини хвороби;

4. На нормалізацію функцій нервової системи.

4. До етіотропної терапії відносять:

1. Новокаїнові блокади;