Акушерство

1. Органи, що належать до статевого апарату самок:

+Статеві губи, клітор, сечостатевий присінок, піхва, матка, яйцепроводи, яєчники.

- Калитка, сім’яниковий мішок, сім’яники.

- Препуцій, статевий член, сечостатевий канал.

- Надниркова залоза, печінка, сечовий міхур.

2. До зовнішніх статевих органів самок належать:

- Шийка, тіло і роги матки.

- Піхва, яйцепроводи, яєчники.

+ Статеві губи, клітор.

- Калитка, сім’яниковий мішок, сім’яники.

3. До внутрішніх статевих органів самок належать:

- Промежина, сім’яниковий мішок, сім’яники.

+ Сечостатевий присінок, піхва, матка, яйцепроводи, яєчники.

- Статеві губи, клітор.

- Надниркова залоза, печінка, сечовий міхур.

4. Яєчники виконують функції:

-Бар’єрну, виділення.

-Захисну, живлення.

+ Відтворну, гормональну.

- Переробну.

5. Яйцепроводи виконують функції:

+ Транспорт яйцеклітин, забезпечення запліднення і розвитку зигот та ембріонів протягом кількох днів.

- Виведення плода в період родів.

- Синтез і виділення гормонів.

- Синтез антитіл.

6. Будова клітора:

- Тіло, шийка і хвіст. Тіло клітора оточує серозна оболонка, головка покрита ендотелієм.

+ Головка, тіло, корінь, два печеристих тіла. Тіло клітора оточує фіброзна оболонка, головка покрита слизовою оболонкою.

- Валик, паренхіма, хрящ. Тіло клітора оточує слизова оболонка, головка покрита серозною оболонкою.

- Верхівка, тіло, корінь. Тіло вкрите серозною оболонкою.

7. Будова сечостатевого присінка (переддвер’я піхви):

+ Слизова оболонка оточена сполучною тканиною і кільцевим поперечносмугастим м’язом.

- Серозна оболонка оточена білковою і судинною оболонками.

- Мозкова і кіркова речовина оточена нервовим сплетінням.

- Утворений твердою, м’якою та павутинною оболонками.

8. Особливості будови зовнішніх статевих органів у сільськогосподарських тварин:

-У самок жуйних тварин сечостатевий присінок (переддвер’я піхви) відсутній, піхва розпочинається від статевих губ.

- У свиноматок і кобил клітор знаходиться у верхньому куті статевої щілини, відсутні вестибулярні залози.

+ У всіх самок, крім кобил, верхній кут статевої щілини заокруглений, а нижній – загострений, у бокових стінках сечостатевого присінка (переддвер’я піхви) кобил розміщується печеристе тіло.

- У великої рогатої худоби відсутній клітор.

9. Будова піхви самок сільськогосподарських тварин:

+Стінка піхви складається із слизової і м’язової оболонок та серозної оболонки (краніальна частина) або адвентиції (каудальна частина).

- Стінка піхви складається із білкової, жирової і судинної оболонок.

- Стінка піхви складається із шкіри, фасції та ендотелію.

- Стінка піхви складається із твердої, м’якої та павутинної оболонок.

10. Матка сільськогосподарських тварин складається з:

- Піхви, переддвер’я, яйцепроводів.

- Ампули, уретри, яєчників.

+ Шийки, тіла, рогів.

- Твердої, м’якої та павутинної оболонок.

11. Стінку матки формують оболонки:

- Білкова, фіброзна, залозиста.

-+. Ендометрій, міометрій, периметрій.

- Водна, судинна, сечова.

- Тверда, м’яка та павутинна.

12. У широкій матковій зв’язці проходять маткові артерії:

- Велика, широка і мала.

-Краніальна, середня і каудальна.

- Головна, соромітна і сім’яна.

- Зовнішня і внутрішня клубові.

13. Особливості будови шийки матки у сільськогосподарських тварин:

- У свиноматок шийка матки коротка, у овець слизова оболонка шийки гладенька, без складок.

+ У корів на слизовій оболонці шийки матки є 3–4 циркулярні складки, у овець – 5–7 складок, у свиноматок – численні складки-валики, розміщені у шаховому порядку.

- У кобил шийка матки довга – до 20 см, на її слизовій оболонці багато циркулярних складок.

- У суки слизова оболонка шийки матки має численні складки-валики, розміщені у шаховому порядку.

14. Гормони, що виробляються в яєчниках, їхній вплив на організм самки:

+ Естрон, естріол, естрадіол, прогестерон, релаксин. Беруть участь у нейрогуморальній регуляції статевої функції.

- Кортизол, інсулін, тироксин. Регулюють функцію травлення.

- Окситоцин, вазопресин, синестрол. Регулюють функцію кровотворення.

- Гідрокортизон, преднізолон. Регулюють функцію росту.

15. Види і функція жовтого тіла:

- Латентне. Виробляє гормон тестостерон.

- Просте. Виробляє гормон окситоцин.

+Статевого циклу, вагітності, персистентне. Виробляє гормон прогестерон.

- Складне. Виробляє гормон преднізолон.

16. Стадії розвитку фолікулів:

+ Примордіальні, первинні, вторинні, третинні.

- Малі, середні, великі.

- Морула, бластула, гаструла.

- Раннє дозрівання.

17. Стадії розвитку яйцеклітини:

- Лютеальна, фолікулярна, старіння.

+ Гоноцит, овогонія, ооцит першого і другого порядків, яйцеклітина.

-Зиготи, ембріональна, плідна.

-Раннє дозрівання.

18. Назвіть органи статевого апарату самця:

- Яєчники, яйцепроводи, матка.

- Мюллерові канали, піхва, сечостатевий присінок.

+ Калитка, сім’яники та їх придатки, сім’япроводи, сечостатевий канал, додаткові статеві залози, статевий член і препуцій.

- Шийка, тіло, роги.

19. Будова сім’яників:

- Серозна і м’язова оболонки, паралельні, довгі і петлеподібні канальці.

- Слизова і фіброзна оболонки, трубчасті, тонкі і виносні канальці.

+ Власна піхвова і білкова оболонки, частки, звивисті і прямі канальці, сітка сім’яника.

- Краніальна, каудальна і додаткова частки.

20. Функції сім’яників.

- Кровотворення, газообміну.

- Бар’єрна, виділення.

+ Відтворювальна, гормональна.

- Захисна функція та функція гемопоезу.

21. Особливості будови сім’япроводів:

- Стінка сім’япроводу має одну фіброзну оболонку. Сім’япроводи у жеребця над сечовим міхуром утворюють S-подібний згин.

+ Стінка сім’япроводу має слизову, м’язову і серозну оболонки. Сім’япроводи у барана, бугая і цапа над сечовим міхуром утворюють ампули.

- Стінка сім’япроводу має чотири оболонки: ендо-, міо-, пери- і параметрій. Сім’япроводи кнура мають діаметр 5 см.

- Стінка сім’япроводу має тверду та м’яку оболонки.

22. До додаткових статевих залоз самців належать:

- Бартолінієві, сальні, пітні.

+ Передміхурова (простата), міхурцеві, цибулинно-сечівникові, уретральні.

- Вестибулярні.

- Надниркові, щитоподібна, прищитоподібна.

23. Значення секрету міхурцевих залоз:

- Містить токсичні речовини, робить сперму більш густою.

+ Містить білки, ліпіди, фруктозу, лимонну кислоту, розріджує сперму, є живильним середовищем.

- Зменшує об’єм сперми, знижує її температуру.

- Сприяє ранньому дозріванню сперміїв.

24. Значення секрету передміхурової залози (простати):

- Переводить спермії у анабіотичний стан.

- Знижує активність і густину сперміїв.

+Містить ферменти, простагландини групи F2-альфа, що викликають скорочення м’язів матки, розріджує сперму, збільшує об’єм еякуляту.

- Сприяє ранньому дозріванню сперміїв.

25. Значення секрету уретральних залоз:

- Містить білки, ліпіди, цукри і є живильним середовищем для сперміїв.

+ Виділяється першим і промиває сечостатевий канал від залишків сечі перед проходженням сперми.

- Регулює осмотичний і онкотичний тиск у спермі.

- Сприяє ранньому дозріванню сперміїв.

26. Будова статевого члена:

- Тіло, хвіст, яйцепровід.

+ Головка, тіло, корінь, печеристі тіла, білкова оболонка.

- Основа, паренхіма, звивистий канал.

- Шийка, тіло, верхівка.

27. Будова сечостатевого каналу (уретри):

- Має черевну і маткову ділянки. Стінка складається з серозної і білкової оболонок.

- Має грудну і задню ділянки. Стінка складається із ендотелію і паренхіми.

+ Має тазову і статевочленну (удову) частини. Стінка складається із слизової оболонки, оточеної печеристим тілом і м’язами.

- Має шийку, тіло і верхівку.

28. Стадії спермогенезу:

- Брунькування, спороутворення.

+ Розмноження, росту, дозрівання і формування.

- Старіння, розсмоктування.

- Раннє та пізнє дозрівання.

29. Акушерське дослідження проводиться:

+ У період вагітності, родів та в післяродовий період.

- Під час досягнення самкою статевої зрілості.

- Під час досягнення самкою фізіологічної зрілості.

- Під час переведення у родильне відділення.

30. Акушерське дослідження під час родів проводять:

- В усіх випадках родів.

+ У разі підозри на патологію родів, із-за наявності передумов для дослідження.

- Під час перших родів.

- Під час переведення у родильне відділення.

31. Дайте визначення положення плода:

- Розміщення його рухомих частин у родовому каналі.

+ Відношення поздовжньої осі тіла плода до поздовжньої осі тіла матері.

- Відношення голови плода до його тулуба.

- Відношення маси тіла плода до висоти його у холці.

32. Назвіть правильне положення плода:

- Вертикальне.

- Поперечне.

+ Поздовжнє.

- Всі положення є правильними.

33. Передлежання плода – це:

- Відношення частин тіла плода до спини матері.

- Відношення рухомих частин тіла плода до його тулуба.

+ Відношення анатомічної частини тіла плода до входу в родові шляхи.

- Відношення маси тіла плода до висоти його у холці.

34. Назвіть правильне передлежання плода:

- Спинне.

+ Головне і тазове.

- Бокове і черевне.

- Всі передлежання є правильними.

35. Позиція плода, це:

- Відношення голови плода до спини матері.

+ Відношення спини плода до спини або черевних стінок матері.

- Відношення спини плода до входу в таз.

- Відношення маси тіла плода до висоти його у холці.

36. Правильна позиція плода:

+ Верхня.

- Бокова.

- Нижня.

- Всі позиції є правильними.

37. Членорозміщення плода – це:

- Відношення рухливих частин тіла плода до входу в таз.

- Відношення рухливих частин тіла плода до спини матері.

+ Відношення рухливих частин тіла плода до його власного тулуба.

- Відношення маси тіла плода до висоти його у холці.

38. Тривалість стадії виведення плода у кобил:

- До 6 годин.

- До 12 годин.

+ До 30 хвилин.

- До 3 хвилин.

39. Тривалість стадії виведення плода у корів:

- До 30 хвилин.

+ До 6 годин.

- До 15 хвилин.

- До 2-х годин.

40. Тривалість стадії виведення плода у овець і кіз:

+ До 2 годин.

- До 6 годин.

- До 12 годин.

- До 2-х годин.

41. Тривалість стадії виведення плодів у свиней:

+ До 6 годин.

- До 30 хвилин.

- До 12 годин.

- До 2-х годин.

42. Тривалість стадії виведення плодів у кролиць:

- До 6 годин.

+ До 30 хвилин.

-До 15 хвилин.

- До 2-х годин.

43. Тривалість стадії виведення плодів у собак і кішок:

- До 6 годин.

- До 30 хвилин.

+ До 6 годин.

- До 2-х годин.

44. Мета акушерського дослідження у післяродовий період:

- Визначення готовності самок до осіменіння.

+ Визначення перебігу інволюції статевих органів і діагностика післяродових ускладнень.

- Діагностика вагітності.

- Визначення раннього дозрівання.

45. Гінекологічне дослідження це:

+ Дослідження статевих органів неплідних самок.

- Дослідження статевих органів вагітних самок.

- Дослідження самок у разі досягнення статевої зрілості.

- Визначення раннього дозрівання.

46. Неплідною вважають корову:

+ Яка не вагітна через 30 діб після родів.

- У післяродовий період.

- Після осіменіння до діагностики вагітності.

- До 10 діб після отелення.

47. Середня тривалість вагітності у корів:

- 114 діб.

+ 285 діб.

- 340 діб.

- 725 діб.

48. Середня тривалість вагітності у кобил:

- 285 діб.

- 150 діб.

+ 340 діб.

- 725 діб.

49. Середня тривалість вагітності у свиней:

- 150 діб.

- 340 діб.

+ 114 діб.

- 725 діб.

50. Середня тривалість вагітності у овець і кіз:

- 285 діб.

+ 150 діб.

- 114 діб.

- 725 діб.

51. Види вагітності:

- За кількістю плодів: первинна і повторна.

- За часом настання: одно плідна і багатоплідна.

+ За перебігом: фізіологічна і патологічна.

52. Періоди утробного розвитку за Г.А. Шмідтом:

+ Зародковий, передплодовий, плодовий.

- Морули, ооцисти, зародковий.

- Зародковий, плодовий, після плодовий.

53. Періоди утробного розвитку за Г.А. Шмідтом:

- Яйцеклітини, морули, ембріональний.

- Ембріональний, передплодовий, плодовий.

+ Ембріональний, плодовий (фетальний), після плодовий (пост фетальний).

54. Періоди утробного розвитку в гуманній медицині:

- Зародковий, плодовий, післяплодовий.

+ Стадії зиготи, зародка, ембріона, плода.

- Стадії морули, ооцисти, плода.

55. Тривалість знаходження ембріона в яйцепроводі:

- У корови - 72 годин.

- У вівці – 90 годин.

+ У кобили – 98 години.

-У свині – 50години.

56. Тривалість знаходження ембріону в яйцепроводі:

+ У корови – 90 годин.

- У кролиці – 148 годин.

- У кішки – 49-74 години.

- У суки – 72 години.

57. Імплантація – це:

- Міграція зародка у матку.

+ Укорінення зародка у слизову оболонку матки.

- Міграція ембріона в матку.

58. Імплантація ембріона відбувається:

- У свиней на 10 добу.

- У кобил на 30 добу після запліднення.

+ У корів і овець на 17-32 добу.

-У сук і кішок на 18 добу.

59. Імплантація ембріона відбувається:

+ У кобил на 40 добу після запліднення.

- У корів і овець на 16-17 добу.

- У свиней на 10 добу.

- У сук на 13-14 добу.

60. Дайте визначення плацентації:

- Це утворення зародка.

+Це утворення плодових оболонок.

- Це утворення в ендометріумі кратера.

61. Які плодові оболонки оточують плід:

+ Амніон (водна оболонка), алантоїс (сечова оболонка), хоріон (судинна).

- Слизова, м’язова, судинна.

- Трофобласт, ембріобласт, судинна.

62. Дайте визначення плаценти:

- Це комплекс трофобластичних і ембріобластичних утворень, які здійснюють зв'язок плода з організмом матері.

- Це морфологічні тканинні утворення, які здійснюють зв'язок плода з організмом матері.

+ Це комплекс тканинних утворень на хоріоні плода і слизовій матки, які здійснюють зв'язок плода з організмом матері у період утробного розвитку.

63. Мастологією називають:

+ Наука, яка вивчає морфологію, фізіологію і патологію молочної залози.

- Наука, яка вивчає фізико-хімічний склад молока та його біологічну цінність.

- Наука, яка вивчає походження та вторинні ознаки молочної залози.

64. Під час дослідження молочної залози застосовують клінічні методи:

+ Огляд, пальпацію, візуальне оцінювання секрету молочної залози.

- Аускультацію, перкусію.

- Рентгенографію, кардіографію.

- Мікро- та макроскопчні.

65. Проводять дослідження молочної залози у сухостійних корів:

- Планово щомісяця протягом періоду сухостою.

+ У перші 10-15 діб до родів.

- Перед ставленням на сухостій.

- У перші дні після отелення.

65. Дослідження молочної залози у лактуючих корів проводять:

- Один раз на квартал протягом лактації.

+ Один раз на місяць для моніторингу субклінічного маститу, та щоденно, після звернення до лікаря оператора машинного доїння чи власника тварини.

- У разі переведення у родильне відділення.

- У перші дні після отелення.

67. Огляд молочної залози у дійних корів проводять:

- Протягом усього доїння.

+ Двічі: до і після доїння.

- Тричі з інтервалом 10 хвилин.

- Кожні 10 діб.

68. Техніка пальпації молочної залози:

+ Пальпацію проводять двома руками, пальпуючи окремо кожну чверть вим’я.

- Пальпацію проводять однією рукою.

- Пальпацію проводять аритмічними поштовхами руки, прикладеної до шкіри вим’я.

- Пальпацію проводять одночасно з аускультацією.

69. Техніка пальпації дійки і її цистерни:

- Пальпацію проводять двома руками, притискаючи дійку до її чверті.

+ Дійку захоплюють біля основи вказівним та великим пальцями і витягують, промацуючи її до верхівки.

- Дійку і її цистерну не пальпують.

- Пальпують тільки цистерну.

70. Прохідність дійкового каналу визначають:

- Катетеризацією.

+ За товщиною молочного струменя.

- За кількістю молока, видоєного за одну хвилину.

- За кількістю наявності жирових кульок.

71. Візуальне оцінювання секрету молочної залози проводять:

+ У молочно-контрольних пластинках або чашках Петрі визначають колір, консистенцію, наявність та характер включень.

- У пробірках визначають запах, смак.

- Шляхом проціджування. Визначають забрудненість та характер домішок.

- Шляхом визначення редуктазної проби.

72. Лікарські речовини вводять у матку у випадку:

+ Затримання посліду, субінволюції матки, метриті.

- Гепатиту, гепатодистрофії, анемії.

- Остеомаляції, остеопорозу, гіповітамінозу.

- Пневмонії, гастриту.

73. Застосовують для введення лікарських речовин у матку і піхву інструмент:

- Троакар, фетотом, акушерську клюку.

+ ПОС–5, шприц Жане, кружку Есмарха.

- Щипці Мюзо, еластратор, кератоскоп.

- Кружку Есмарха.

74. Патогенетична терапія, це:

+ Нормалізація гомеостазу та функції органів і тканин через регулювальні та захисні системи організму.

- Атака імунної системи проти органів і тканин власного організму, в результаті чого відбувається їх структурно-функціональне пошкодження.

- Технічні засоби, за допомогою яких лікар виконує різноманітні оперативні заходи на органах і тканинах живої тварини.

- Підбірантипарабіотичних препаратів, антиалергійних препаратів.

75. Новокаїнотерапія – це використання:

+ Антипарабіотичних препаратів.

- Антиалергійних препаратів.

- Антидепресивних препаратів.

- Антигістамінних препаратів.

76. Дія новокаїну у разі новокаїнових блокад:

- Імуностимулювальна, нейроендокринна, противірусна.

- Антиоксидантна, протимікробна, регенеративна.

+ Антигістамінна, антитоксична, анестезуюча.

- Антиалергійна, антидепресивна.

77. У разі внутрішньочеревного введення новокаїну він діє на:

+ Блокування сильних подразників із рецепторного поля очеревини.

- Блокування вагосимпатичного блоку в ділянці голови.

- Стимулювання репаративних процесів в органах черевної порожнини.

- Імуностимулювальну, нейроендокринну, противірусну функцію організму.

78. Розчин новокаїну готують для внутрішньовенних ін’єкцій на:

- Розчині Рінгера.

+ Фізіологічному розчині.

- Сироватці крові.

- Спирту.

79. Швидкість введення новокаїну під час внутрішньовенних ін’єкцій у коней і ВРХ не має бути більшою за:

+ 30-40 мл на хвилину.

- 5-10 мл на хвилину.

- 15-20 мл на хвилину.

- 50-70 мл на хвилину.

80. Відсоток та доза новокаїну для внутрішньовенних ін’єкцій становить:

+ 0,5% 20 мл або 1% 10 мл на 100 кг маси тіла.

- 1-2% – 5 мл на 1 кг маси тіла.

- 5-10% – 10 мл на 1 кг маси тіла.

- 10-15% – 15 мл на 1 кг маси тіла.

81. Місце уколу голки під час внутрішньоаортального введення новокаїну за І.І. Вороніним є:

- З правого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини.

+ З лівого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини.

- Між 4 та 5 поперечнореберними відростками поперекових хребців.

- Між 6 та 7 поперечнореберними відростками поперекових хребців.

82. Відсоток та доза для внутрішньоаортального введення новокаїну за І.І. Вороніним є:

+ 0,5% – 200-250 мл або 1% – 100-150 мл (0,002г/кг маси ).

- 2% – 1 мл на 1 кг маси тіла.

- 5% – 300-450 мл.

- 7 % – 420-450 мл.

83. Аортопункцію за Д.Д. Логвиновим проводять:

+ Між четвертим і п’ятим поперечними відростками поперекових хребців з правого боку.

- З лівого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини.

- Між другим та третім крижовим хребцем, відступивши від середньої лінії на 10 см.

- У яремній борозні.

84. Відсоток та доза розчину новокаїну для внутрішньоаортального введення за Д.Д. Логвиновим є:

+ 1% – 100-150 мл.

- 1% – 1 мл на 1 кг маси тіла.

- 1% – 300-400 мл.

- 2,5% – 10 мл на 1 кг маси тіла.

85. Введення новокаїну під час аортопункцій здійснюють:

- Швидким рухом під великим тиском.

+ Повільно вводять розчин під невеликим тиском.

- Контролюють самовільне всмоктування розчину.

- З попереднім підігріванням розчину до температури 40º С.

86. Місцем уколу голки під час паравертебральної блокади за І.І. Магдою є:

+ Каудальний край перших чотирьох поперечних відростків поперекових хребців на відстані 5 см від остистих відростків.

- У ділянці лівої голодної ямки на середині відстані між останнім ребром і маклоком.

- Перетин краніального краю останнього ребра з латеральним краєм найдовшого м’яза спини.

- Яремна борозна.

87. Доза та відсоток новокаїну під час паравертебральної блокади за І.І. Магдою:

- 1% р-н – 1 мл на 1 кг маси тіла.

- 10% р-н – 100 мл з одного боку.

+ 0,5% р-н – 20 мл в кожній точці.

- 0,7 % р-н – 150 мл в кожній точці.

88. Місце проведення промежинної блокади за І.І. Магдою:

+. Сіднична ямка.

- Голодна ямка.

-. Між третім та четвертим поперековим хребцями.

- Між четвертим та п’ятим поперековим хребцями.

89. Доза та відсоток новокаїну під час промежинної блокади за І.І. Магдою?

- 5-10 мл – 5% розчину.

+ 20 30 мл – 0,5% розчину.

- 50-70 мл – 1% розчину.

- 55-80 мл – 1% розчину.

90. Місце уколу голки під час внутрішньотазової провідникової анестезії зовнішніх статевих органів у бугая за І.І. Вороніним знаходиться:

+ У сіднично-прямокишковій ямці на рівні середини каудального краю крижово-сідничної зв’язки.

- Паралельно вентральній поверхні крижової кістки в напрямі до протилежного надлопаткового хряща.

- Попереду першого крижового хребця на 2-3 см вбік від середньої лінії

- Паралельно дорсальній поверхні крижової кістки в напрямі крижово-сідничної зв’язки

91. Доза та відсоток новокаїну під час внутрішньотазової провідникової анестезії зовнішніх статевих органів за І.І. Вороніним:

- 0,5% – 1 мл на 1 кг маси тіла.

- 5% – 100-110 мл.

+ 2% – 100 мл.

- 7 % – 100 мл.

92. Місце уколу голки під час парасакральної блокади тазового сплетіння за В.І. Завірюхою:

+ Краніодорсальний кут сіднично-прямокишкової ямки з обох боків від кореня хвоста.

- Каудальний край перших чотирьох поперечних відростків поперекових хребців на відстані 5 см від остистих відростків.

- На рівні третього крижового хребця, остистий відросток якого найвищий, з обох боків.

- На рівні четвертого крижового хребця, остистий відросток якого найвищий, з обох боків.

93. Відсоток новокаїну і доза, що застосовують під час парасакральної блокади тазового сплетіння за В.І. Завірюхою:

- 5% – 10 мл на 1 кг маси тіла.

- 2% – 5 мл на 1 кг маси тіла.

+ 0,6-0,7% – 0,5 мл на 1 кг маси тіла.

- 0,8-0,9 % – 0,9 мл на 1 кг маси тіла.

94. Про правильне введення голки під час надплевральної блокади за В.В. Мосіним свідчить:

- Всмоктування повітря.

- Витікання крові.

+ Кров не витікає та не всмоктується повітря.

- Кров витікає і всмоктується.

95. Для блокади зовнішнього сім’яного нерва за Б.О. Башкировим застосовують:

- 20-50 мл 2-5% розчину новокаїну.

+ 80-150 мл 0,25-0,5% розчину новокаїну.

- 200-350 мл 1-2% розчину новокаїну.

- 400 мл 1,5-1,8 % розчину новокаїну.

96. Про правильне введення голки під час блокади тазового сплетіння за А.Д. Ноздрачовим свідчить:

- Голка входить без зусиль, виділяється кров.

- Хрустіння, потім із голки під тиском витікає кров.

+ Хрустіння, потім провал голки.

- Під час введення провал голки і виділення крові.

97. Місце введення голки під час блокади за Т.С. Фатєєвим:

- Між другим та третім поперековими хребцями, відступивши від середньої лінії на 7-8 см.

- Голодна ямка.

+ Підхвостова ямка.

- Між четвертим та п’ятим хвостовим хребцями.

98. Глибина введення голки, відсоток та доза новокаїну під час блокади за Т.С. Фатєєвим:

+ 3-7 см – 0,25-0,5% – 100-250 мл

- Більше 10 см – 1-2% – 300-400 мл

- Більше 15 см – 5% – 2-5 мл

- Більше 25 см – 5 % – 3-6 мл.

99. Кров для гемотерапії готують:

+ Консервують 4% розчином цитрату натрію у співвідношенні 1:10 і 2-3 доби витримують за температури 2-4˚С.

- Заморожують на 2-3 доби, потім після розморожування добавляють

10% розчин глюкози.

- Витримують 5 діб за температури +15-20˚С, додають спермосан у співвідношенні 1:3.

- Витримують 8 діб за температури + 18-25 ˚С, додають спермосан у співвідношенні 1:5

100. Лактотерапію використовують лише для:

- Запобігання утворенню парааортальної гематоми.

- Лікування інфекційних хвороб.

+ Профілактики родових та післяродових ускладнень.

- Профілактики раннього дозрівання.

101. Препарати для лізатотерапії виготовляють з:

- Екстрактів лікарських рослин

+ Тканин (взятих від здорових тварин), гідролізованих під впливом ферментів, кислот, лугів.

- Гомогенізованих органів, взятих від перехворілих тварин.

- Печінки, надниркових залоз.

102. Серотерапія – це використання:

- Сировотки молока.

+Алогенної сироватки.

- Цільної крові.

- Залоз внутрішньої секреції.

103. Вазелін під час отримання сперми використовують із метою:

- Змащування тубуса.

- Змащування спермоприймача.

+ Змащування внутрішньої поверхні камери штучної вагіни з метою ослизнення гумової камери штучної вагіни

- Змащування ебонітового краника.

104. Кріобіологічний посуд за кімнатної температури перед стерилізацією витримують:

- Не менше трьох діб.

- Дві години.

+ Не менше двох діб.

- Не менше 10 діб.

105. Проводять знезараження кріобіологічного посуду:

- Через 5 років.

- Через 10 років.

+ 1 раз в рік.

- 1 раз в 6 місяців.

106. Для приготування 200 мл 1%-ного розчину натрію гідрокарбонату потрібно:

- 199 мл дистильованої води і 1 г натрію гідрокарбонату.

+ 198 мл дистильованої води і 2 г натрію гідрокарбонату.

- 197 мл дистильованої води і 3 г натрію гідрокарбонату.

- 200 мл дистильованої води і 5 г натрію гідрокарбонату

107. Термін зберігання свіжоприготовленого 1%-го розчину натрію гідрокарбонату, це:

+ Одна доба.

- Один тиждень.

- Один місяць.

- 60 діб.

108. Для приготування одного літра 0,85%-го розчину натрію хлориду потрібно:

- 0,85 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою.

+ 8,5 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою.

- 5 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою.

- 10 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою.

109. 2,9%-й розчин натрію цитрату знезаражують:

+ У водяній бані за температури 90°С протягом 10 хв.

- Кип’ятінням.

- Додають на 100 мл три краплі 3 % спиртового розчину йоду.

- Додають на 100 мл десять крапель 3 % спиртового розчину йоду

110. Стерилізують кип’ятінням:

- 1% розчин натрію гідрокарбонату.

+ 0,9% розчин натрію хлориду.

- 2,9% розчин натрію цитрату.

- 3,5% розчин натрію цитрату.

111. 2,9%-й розчин натрію цитрату використовують з метою:

- Довготривалого зберігання сперми.

+ Відтаювання сперми.

- Стерилізації інструментів.

- Знезаражування інструментів.

112. Визначають концентрацію спирту:

+ За допомогою спиртометра.

- За допомогою зважування.

- За допомогою спалювання.

- За допомогою жирометра.

113. Для знезараження піхвових дзеркал використовують:

- 96 %-й спирт.

- Перманганат калію у розведенні 1:1000.

- 4% розчин каустичної соди.

+ 70% спирт.

114. Використовують розчин фурациліну під час осіменіння корів у концентраціях:

+ 1:5000.

- 1:10000.

- 1:100.

- 1 : 200.

115. З якою метою використовують розчин фурациліну під час штучного осіменіння?

- Для розморожування і розрідження сперми.

- Для санації піхви перед введенням сперми.

+ Для обробки зовнішніх статевих органів перед введенням сперми.

- Для обробки внутрішніх статевих органів перед введенням сперми.

116. Для санітарного оброблення кріобіологічного посуду використовують:

- 2-3%-й розчин натрію гідрокарбонату.

- 3%-й спиртовий розчин йоду.

- 96 %-й етиловий спирт.

+ 70%-й етиловий спирт.

117. Приготування хромової суміші:

+ До 9,2 г калію двохромовокислого додають 100 мл концентрованої сірчаної кислоти.

- 1 г калію двохромовокислого розчиняють у 100 мл 40% азотної кислоти.

- 1 г калію двохромовокислого розчиняють у 100 мл 40% молочної кислоти.

- 1 г калію двохромовокислого розчиняють у 120 мл 30% молочної кислоти.

118. Хромову суміш застосовують для:

- Прання халатів і рушників.

+ Відмивання забрудненого білком і спермою скляного посуду.

- Відмивання піхвових дзеркал від залишків вазеліну чи бруду.

- Знезаражування інструментів.

119. Фільтрувальний папір стерилізують:

+ За допомогою гарячої праски.

- Просочують хромовою сумішшю.

- Просочують 3% розчином каустичної соди.

- Просочують 70% етиловим спиртом.

120. Вкажіть послідовність виготовлення паперових фільтрів:

- Вирізають трикутник відповідно до розмірів лійки.

- Вирізають чотирикутник відповідно до розмірів лійки, складають за діагоналлю так, щоб утворився трикутник і верхівку трикутника зрізають, для кращого проходження рідини.

- Вирізають восьмикутник відповідно до розмірів лійки, складають за діагоналлю.

+ Вирізають чотирикутник відповідно до розмірів лійки, складають за діагоналлю так, щоб утворився трикутник.

121. Для виготовлення тампонів необхідні матеріали:

+ Біла гігроскопічна вата і марля.

- Фільтрувальний папір.

- Негігроскопічна вата.

- Стерильні ножиці.

122. Тампони для знезараження штучних вагін зволожують:

- Рідким азотом.

- Ізотонічним розчином натрію хлориду.

- 0,02 % розчином фурациліну.

+ 70% спиртом.

123. Сухі ватно-марлеві тампони знезаражують:

- 3%-им спиртовим розчином йоду.

+ У сушильній шафі за температури 130°С 60 хвилин.

- 0,02 % розчином фурациліну.

- Рідким азотом

124. Марлеві серветки використовують:

- Для виймання гранул з посудин Дьюара.

- Для фламбування приладів.

+ Для витирання приладів та інструментів від залишків вазеліну, фізіологічного розчину тощо.

- Для знезаражування інструментів.

125. Стерилізують марлеві серветки:

+ За допомогою гарячої праски.

- 3 %-м спиртовим розчином йоду.

- 3 %-м розчином перекису водню.

- 3%-м розчином каустичної соди.

126. Чи можна 1% розчин натрію гідрокарбонату нагрівати вище 60°С?

- Можна, так як його стерилізують кип’ятінням.

- Можна, тільки у скляному посуді.

- Можна, тільки в емальованому посуді.

+ Не можна, тому що він перетворюється у натрію карбонат і стає токсичним для сперміїв.

127. Штучна вагіна для взяття сперми в бугая, кнура, жеребця і барана має будову:

+ Корпус, гумова камера, спермоприймач.

- Зонд довжиною 25 см з двома електродами на кінці та блок живлення.

- Шкіряний чохол діаметром 5 см та довжиною 40 см.

- Шкіряний чохол діаметром 10 см та довжиною 50 см.

128. Методи знезаражування штучної вагіни:

- Фламбування.

- Ультрафіолетове опромінення.

+ Автоклавування, кип’ятіння у дистильованій воді, використання 70 % спирту-ректифікату.

- Фільтрування, сушіння.

129. Нагнітання повітря в штучну вагіну проводиться:

+ За допомогою компресора або куль Річардсона до стискування стінок камери.

- Вливанням через патрубок 500 мл води.

- Закриванням патрубка і підігріванням штучної вагіни до температури 60–70 °С.

- За допомогою ебонітового краника.

130. Робоча температура у вагіні:

- 36–38,5 °С

- 55–70 °С

-. 60–65 °С.

+ 40–42 °С.

131. Відносять до хірургічних методів отримання сперми:

- Масажу ампулоподібних розширень сім’япроводів, електроеякуляції.

- Мастурбації, спермозбирача.

+. Отримання сперми після кастрації чи забою тварини, аспірації сперміїв з придатка сім’яника.

- Використання спермоприймача.

132. Для одержання сперми використовують метод мастурбації у самців:

+ Собак та хутрових звірів.

- Бугаїв.

- Жеребців.

- Баранів.

133. Методи, якими одержують еякулят із піхви самки після статевого акту з плідником:

- Уретральні.

- Хірургічні.

+ Піхвові.

- Гінекологічні.

134. До уретральних методів одержання сперми відносять:

- Піхвові.

- Хірургічні.

+ Метод мастурбації, спермозбирача, масажу ампулоподібних розширень сім’япроводів, електроеякуляції, фістульний та штучної вагіни.

- Гінекологічні.

135. Метод, яким одержують сперму в бугаїв із хворими кінцівками, неповноцінними та збоченими статевими рефлексами:

- Методом спермозбирача.

+ Методом масажу ампул сім’япроводів.

- Фістульним методом.

- Методом штучної вагіни.

136. Для отримання сперми в бугаїв частіше використовують метод:

+ На штучну вагіну.

- Мастурбації.

- Кастрації самця.

- Фістульний.

137. В яких тварин використовують метод масажу ампулоподібних розширень сім’япроводів для одержання сперми:

- Баранів і козлів.

+ Бугаїв.

- Кобелів.

- Жеребців.

138. Одержують сперму у кнура:

- Методом електроеякуляції.

- Методом спермозбирача.

+ Методом штучної вагіни.

- Фістульним методом.

139. Методи дослідження якості сперми, які є обов’язковими на пунктах штучного осіменіння:

- Визначення відсотка живих і мертвих сперміїв.

- Визначення концентрації сперміїв.

- Визначення стерильності сперміїв.

+ Визначення рухливості.

140. Нормальний об’єм еякуляту у бугая:

- 50-100 мл

- 1–2 мл

+ 4–5 мл

- 5-10 мл.

141. Сперму вважають густою:

+ Коли в полі зору мікроскопа між сперміями майже немає проміжків.

- Коли проміжки між сперміями добре виражені.

- Коли проміжки між сперміями перевищують довжину спермія.

- Коли проміжки між сперміями не перевищують довжину спермія.

142. Використовують для визначення відсотка живих і мертвих сперміїв у спермі жеребця фарбу:

- Еозин.

- Метиленовий синій.

- Гематоксилін.

+ Конго-рот.

143. Використовують для визначення інтенсивності дихання сперміїв фарбу:

- Конго-рот.

- Еозин.

+ Метиленовий синій.

- Гематоксилін.

144. Концентрація сперми, це:

- Кількість сперміїв з ППР в еякуляті.

- Кількість живих сперміїв в еякуляті.

- Кількість статевих клітин в 3 мл сперми

+ Кількість статевих клітин в 1 мл сперми.

145. Визначають виживаність сперміїв:

- Одразу після отримання сперми.

- Перед заморожуванням сперми.

+ Після певного строку зберігання.

- Після 10 діб зберігання.

146. Розріджують сперму з метою:

- Щоб краще транспортувалася у статевих органах самки.

- Щоб підвищити заплідненість самок.

- Щоб підвищити дозрівання фолікулів.

+ Щоб збільшити об’єм сперми та підтримати запліднювальну здатність протягом терміну зберігання.

147. Розводять сперму кнура:

+ У 2–10 разів.

- У 50 разів.

- У 20 разів.

- У 30 разів.

148. Компоненти середовищ для розрідження сперми, які підвищують стійкість сперміїв до швидкого охолодження та зберігання:

- Лактоза, цитрат натрію.

- Бідистильована вода, молоко.

+ Лецитин, жовток курячого яйця.

- 0,2 -0,3 % розчин перманганату калію.

149. Час збереження розрідженої сперми кнура за температури +18–20 °С, це:

- До 24 год.

+ 72 год.

- До 60 діб.

- До 30 діб.

150. Еквілібрація, це:

- Процес осідання сперміїв після розрідження сперми.

- Насичення розрідженої сперми вуглекислим газом.

- Насичення розрідженої сперми перманганатом калію.

+ Вирівнювання концентрацій осмотично-активних речовин і гліцерину між розріджувачем та плазмою сперміїв.

151. Використовують для приготування середовищ для розрідження спермии воду:

+ Бідистильовану.

- Артезіанську.

- Мінеральну, з високим вмістом гідрокарбонатів.

- Дистильовану.

152. Типи статевого циклу:

- Фолікулярний.

+ Естральний.

+ Менструальний.

- Кістозний.

153. Класифікація стадій статевого циклу за А.П.Студенцовим:

+ Збудження, гальмування, зрівноваження

- Загального збудження, тічки, гальмування

- Проеструм, еструс, метеструм, діеструс

154. Класифікація статевого циклу за У.Хіпом:

- Збудження, гальмування, зрівноваження.

+ Проеструм, еструс, метеструм, діеструс.

- Проеструм, збудження, гальмування, зрівноваження.

155. Види неповноцінних статевих циклів (вказати правильну відповідь):

- Анестральний – відсутня овуляція.

- Ареактивний – відсутня тічка.

+ Алібідний – відсутня охота.

- Ановуляторний – відсутня реакція.

156. Види неповноцінних статевих циклів (вказати правильну відповідь):

+ Анестральний – відсутня тічка.

- Ареактивний – відсутня охота.

- Алібідний – відсутня овуляція.

- Ановуляторний – відсутня реакція.

157. Тривалість тічки (вказати правильну відповідь):

+ У корови – 2-5 діб.

- У вівці, кози – 14-19 діб.

- У кобили – 1-2 доби.

- У суки – 4-20 діб.

158. Тривалість охоти (вказати правильну відповідь):

- У корови – збігається з тічкою.

- У вівці, кози, - 3-36 годин.

+ У кобили – 2-12 діб.

- У суки – 48 годин.

159. Оптимальним часом для введення сперми самкам сільськогосподарських тварин є феномен стадії збудження:

- Анафродизії.

- Овуляції.

- Спокою.

+ Статевої охоти, як позитивної реакції самки на самця.

160. Метод, яким одночасно виявляють статеву охоту і діагностують вагітність:

- Трансректальним дослідженням внутрішніх статевих органів.

+ Самцем пробником.

- Оглядом, пальпацією і аускультацією.

- Дослідженням зовнішніх статевих органів.

161. Методи виявлення оптимального часу для введення сперми, це:

- За вмістом еритроцитів, лейкоцитів і макро- та мікроелементів у крові.

+ Рефлексологічний, клініко-візуальний, за ступенем зрілості фолікула, енергометрії, за допомогою собак, електрометричні.

- На штучну вагіну, спермозбирача, фістульний, масажу ампул.

162. Методи, які найчастіше використовуються для визначення оптимального часу осіменіння корів, кобил, свиней, овець, кіз, сук:

+ У корів, свиней, кіз, сук – клінічно-візуальний, у кобил, овець, кіз – пробника.

- У корів, кобил, свиней, овець, кіз, сук – за вмістом естрального слизу.

- У корів, кобил, свиней – на штучну вагіну, а в овець, кіз, сук – трансректальний.

- Ректо-цервікальний.

163. Помилки під час визначення оптимального часу для введення сперми призводять до:

+ Зниження ймовірності запліднення через старіння яйцеклітини або загибель сперміїв.

- Ускладнень перебігу вагітності й родів.

- Необхідності збільшення кількості сперміїв у дозі.

-Ембріонального аборту.

164. Суть рефлексологічного, клініко-візуального та інших методів виявлення оптимального часу для введення сперми:

+ Рефлексологічного – виявлення статевої охоти; клініко-візуального та інших – виявлення ознак і симптомів, які можуть вказувати їх наявність.

- Рефлексологічного – виявлення локомоторного рефлексу; клініко-візуального та інших – виявлення параметрів макро- та мікроклімату.

- Рефлексологічного – виявлення рефлексу ерекції; клініко-візуального та інших – виявлення похибки правил розморожування і якості сперми.

- Рефлексологічного – виявлення статевої охоти.

165. Технологія рефлексологічного методу визначення статевої охоти:

- Вивчення локомоторного, ерекції, еякуляції рефлексів та якості сперми.

- Розміщення самців у приміщенні, де утримуються самки.

+ Дозовані дворазові на добу контакти самців і самок із метою виявлення позитивної сексуальної реакції у самок – статевої охоти.

166. Технологія клініко-візуального методу визначення оптимального часу для введення сперми:

- Щомісячне обстеження самок на вагітність і неплідність.

+ Щоденне виявлення ознак тічки і симптомів загального збудження.

- Щоденне ректальне дослідження неплідних самок для визначення гінекологічного діагнозу.

167. Правила підготовки сперми до введення залежно від умов її зберігання:

- Глибокозаморожену сперму розморожують за температури +38±0,5⁰С, і поміщають у інструменти для введення; сперму, що зберігається за t +2+4⁰С та +1,8⁰С, поміщають у інструменти і у разі необхідності підігрівають.

+ Глибокозаморожену сперму розморожують за t +38+40⁰С, поміщають у інструменти для введення.

- Глибокозаморожену сперму поміщають у інструменти для введення; у разі інших методів зберігання сперму розливають у лунки для підігрівання.

168. Об’єми сперми, які вводяться самкам сільськогосподарських тварин різних видів за різних методів її зберігання:

- Коровам, кобилам – 20–40 мл; свиням – 150–200 мл; вівцям, козам – 1–2 мл.

- Коровам – 5–10 мл; кобилам – 50–100 мл; вівцям, козам – 1 мл на кг маси тіла (не більше 35 мл).

- Коровам– 15–20 мл; кобилам – 50–150 мл; вівцям, козам – 1 мл на кг маси тіла (не більше 45 мл).

+ Коровам – 0,25–1,2 мл; кобилам – 20–40 мл; свиням – 1 мл на кг маси тіла (не більше 150 мл); вівцям, козам – 0,1–0,3 мл.

169. Мінімальна кількість активних сперміїв, що вводять самкам різних видів сільськогосподарських тварин:

- Коровам – 6 млрд; кобилам – 15–30 млн; свиням – 80–240 млн; вівцям, козам – 3 млрд.

+ Коровам – 15–30 млн; кобилам, свиням – 3 млрд; вівцям, козам – 80–240 млн.

- Коровам, кобилам – 1–2 млрд; свиням, вівцям, козам – 15–30 млн.

- Коровам, кобилам – 2–3 млрд; свиням, вівцям, козам – 25–40 млн.

170. Для осіменіння корів, телиць, кобил, свиней, овець, кіз використовують способи введення сперми:

- Коровам і телицям – фракційний спосіб, кобилам – ректоцервікальний; свиням, вівцям і козам – маноцервікальний.

- Коровам і телицям – за допомогою скляного шприца і гумового катетера Іванова; кобилам – візоцервікальний; вівцям, козам, свиням – абдомінальний.

+ Коровам – ректо-, мано-, візоцервікальний; телицям – ректо-, візоцервікальний; кобилам – внутрішньоматково за допомогою скляного шприца і гумового катетера Іванова або спеціальної скляної ампули; свиням внутрішньоматково – фракційний і нефракційний; вівцям і козам – візоцервікальний, піхвовий.