- •1. Органи, що належать до статевого апарату самок:
- •8. Особливості будови зовнішніх статевих органів у сільськогосподарських тварин:
- •171. Самкам великої і дрібної рогатої худоби сперму у разі штучного осіменіння вводять у цервікальний канал, а кобилам і свиням – у матку тому що:
- •181. Техніка ректального дослідження корів і кобил:
- •182. Основні ознаки вагітності під час ректального дослідження корів і кобил у різні терміни:
- •218. Вводять, використовують і виводять акушерський інструмент під час рододопомоги:
- •219. Особливості рододопомоги у разі тазового предлежання плода:
- •220. Під час черевного передлежання плід переводять:
- •222. Для витягування плода використовують інструмент:
- •224. Кінцівки плода фіксують:
- •2. Протимікробну терапію;
- •91. Для фолікулярного кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:
- •92. Для фібринозного кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:
- •93. Форми поверхневого кон’юнктивіту:
- •242. Під час виконання інтраплевральної блокади у теляти голку вколюють:
- •243. Під час виконання надплевральної блокади у корови голку вколюють:
- •244. Під час виконання пункції черевної аорти в корови за методом і.І. Вороніна голку вколюють:
- •246. До загальних бинтових відносять пов’язку:
- •247. Вісімкоподібну пов’язку накладають на:
- •248. До лікувальних іммобілізованих пов’язок відносять:
- •249. Під час виконання провідникової анестезії нерва рога у великої рогатої худоби точка введення голки знаходиться:
- •250. Приступати до пластики носо-губного дзеркала у разі його розриву в бугая:
- •256. Методи лапаротомії вентральної черевної стінки:
- •271. У разі резекції „манжетки” на статевому члені в коня на її основу накладають петлеподібні шви таким чином, щоб:
- •292. Під час виконання провідникової анестезії великогомілкового нерва в коня голку вколюють:
- •293. Прекарпальна бурса знаходиться на:
- •22. Збудники харчових токсикоінфекцій, це:
- •119. Нутрування туш, це:
- •120. Під час визначення м’яса загиблих, хворих або забитих
- •Тести на оцінку залишкових знань
Акушерство
1. Органи, що належать до статевого апарату самок:
+Статеві губи, клітор, сечостатевий присінок, піхва, матка, яйцепроводи, яєчники.
- Калитка, сім’яниковий мішок, сім’яники.
- Препуцій, статевий член, сечостатевий канал.
- Надниркова залоза, печінка, сечовий міхур.
2. До зовнішніх статевих органів самок належать:
- Шийка, тіло і роги матки.
- Піхва, яйцепроводи, яєчники.
+ Статеві губи, клітор.
- Калитка, сім’яниковий мішок, сім’яники.
3. До внутрішніх статевих органів самок належать:
- Промежина, сім’яниковий мішок, сім’яники.
+ Сечостатевий присінок, піхва, матка, яйцепроводи, яєчники.
- Статеві губи, клітор.
- Надниркова залоза, печінка, сечовий міхур.
4. Яєчники виконують функції:
-Бар’єрну, виділення.
-Захисну, живлення.
+ Відтворну, гормональну.
- Переробну.
5. Яйцепроводи виконують функції:
+ Транспорт яйцеклітин, забезпечення запліднення і розвитку зигот та ембріонів протягом кількох днів.
- Виведення плода в період родів.
- Синтез і виділення гормонів.
- Синтез антитіл.
6. Будова клітора:
- Тіло, шийка і хвіст. Тіло клітора оточує серозна оболонка, головка покрита ендотелієм.
+ Головка, тіло, корінь, два печеристих тіла. Тіло клітора оточує фіброзна оболонка, головка покрита слизовою оболонкою.
- Валик, паренхіма, хрящ. Тіло клітора оточує слизова оболонка, головка покрита серозною оболонкою.
- Верхівка, тіло, корінь. Тіло вкрите серозною оболонкою.
7. Будова сечостатевого присінка (переддвер’я піхви):
+ Слизова оболонка оточена сполучною тканиною і кільцевим поперечносмугастим м’язом.
- Серозна оболонка оточена білковою і судинною оболонками.
- Мозкова і кіркова речовина оточена нервовим сплетінням.
- Утворений твердою, м’якою та павутинною оболонками.
8. Особливості будови зовнішніх статевих органів у сільськогосподарських тварин:
-У самок жуйних тварин сечостатевий присінок (переддвер’я піхви) відсутній, піхва розпочинається від статевих губ.
- У свиноматок і кобил клітор знаходиться у верхньому куті статевої щілини, відсутні вестибулярні залози.
+ У всіх самок, крім кобил, верхній кут статевої щілини заокруглений, а нижній – загострений, у бокових стінках сечостатевого присінка (переддвер’я піхви) кобил розміщується печеристе тіло.
- У великої рогатої худоби відсутній клітор.
9. Будова піхви самок сільськогосподарських тварин:
+Стінка піхви складається із слизової і м’язової оболонок та серозної оболонки (краніальна частина) або адвентиції (каудальна частина).
- Стінка піхви складається із білкової, жирової і судинної оболонок.
- Стінка піхви складається із шкіри, фасції та ендотелію.
- Стінка піхви складається із твердої, м’якої та павутинної оболонок.
10. Матка сільськогосподарських тварин складається з:
- Піхви, переддвер’я, яйцепроводів.
- Ампули, уретри, яєчників.
+ Шийки, тіла, рогів.
- Твердої, м’якої та павутинної оболонок.
11. Стінку матки формують оболонки:
- Білкова, фіброзна, залозиста.
-+. Ендометрій, міометрій, периметрій.
- Водна, судинна, сечова.
- Тверда, м’яка та павутинна.
12. У широкій матковій зв’язці проходять маткові артерії:
- Велика, широка і мала.
-Краніальна, середня і каудальна.
- Головна, соромітна і сім’яна.
- Зовнішня і внутрішня клубові.
13. Особливості будови шийки матки у сільськогосподарських тварин:
- У свиноматок шийка матки коротка, у овець слизова оболонка шийки гладенька, без складок.
+ У корів на слизовій оболонці шийки матки є 3–4 циркулярні складки, у овець – 5–7 складок, у свиноматок – численні складки-валики, розміщені у шаховому порядку.
- У кобил шийка матки довга – до 20 см, на її слизовій оболонці багато циркулярних складок.
- У суки слизова оболонка шийки матки має численні складки-валики, розміщені у шаховому порядку.
14. Гормони, що виробляються в яєчниках, їхній вплив на організм самки:
+ Естрон, естріол, естрадіол, прогестерон, релаксин. Беруть участь у нейрогуморальній регуляції статевої функції.
- Кортизол, інсулін, тироксин. Регулюють функцію травлення.
- Окситоцин, вазопресин, синестрол. Регулюють функцію кровотворення.
- Гідрокортизон, преднізолон. Регулюють функцію росту.
15. Види і функція жовтого тіла:
- Латентне. Виробляє гормон тестостерон.
- Просте. Виробляє гормон окситоцин.
+Статевого циклу, вагітності, персистентне. Виробляє гормон прогестерон.
- Складне. Виробляє гормон преднізолон.
16. Стадії розвитку фолікулів:
+ Примордіальні, первинні, вторинні, третинні.
- Малі, середні, великі.
- Морула, бластула, гаструла.
- Раннє дозрівання.
17. Стадії розвитку яйцеклітини:
- Лютеальна, фолікулярна, старіння.
+ Гоноцит, овогонія, ооцит першого і другого порядків, яйцеклітина.
-Зиготи, ембріональна, плідна.
-Раннє дозрівання.
18. Назвіть органи статевого апарату самця:
- Яєчники, яйцепроводи, матка.
- Мюллерові канали, піхва, сечостатевий присінок.
+ Калитка, сім’яники та їх придатки, сім’япроводи, сечостатевий канал, додаткові статеві залози, статевий член і препуцій.
- Шийка, тіло, роги.
19. Будова сім’яників:
- Серозна і м’язова оболонки, паралельні, довгі і петлеподібні канальці.
- Слизова і фіброзна оболонки, трубчасті, тонкі і виносні канальці.
+ Власна піхвова і білкова оболонки, частки, звивисті і прямі канальці, сітка сім’яника.
- Краніальна, каудальна і додаткова частки.
20. Функції сім’яників.
- Кровотворення, газообміну.
- Бар’єрна, виділення.
+ Відтворювальна, гормональна.
- Захисна функція та функція гемопоезу.
21. Особливості будови сім’япроводів:
- Стінка сім’япроводу має одну фіброзну оболонку. Сім’япроводи у жеребця над сечовим міхуром утворюють S-подібний згин.
+ Стінка сім’япроводу має слизову, м’язову і серозну оболонки. Сім’япроводи у барана, бугая і цапа над сечовим міхуром утворюють ампули.
- Стінка сім’япроводу має чотири оболонки: ендо-, міо-, пери- і параметрій. Сім’япроводи кнура мають діаметр 5 см.
- Стінка сім’япроводу має тверду та м’яку оболонки.
22. До додаткових статевих залоз самців належать:
- Бартолінієві, сальні, пітні.
+ Передміхурова (простата), міхурцеві, цибулинно-сечівникові, уретральні.
- Вестибулярні.
- Надниркові, щитоподібна, прищитоподібна.
23. Значення секрету міхурцевих залоз:
- Містить токсичні речовини, робить сперму більш густою.
+ Містить білки, ліпіди, фруктозу, лимонну кислоту, розріджує сперму, є живильним середовищем.
- Зменшує об’єм сперми, знижує її температуру.
- Сприяє ранньому дозріванню сперміїв.
24. Значення секрету передміхурової залози (простати):
- Переводить спермії у анабіотичний стан.
- Знижує активність і густину сперміїв.
+Містить ферменти, простагландини групи F2-альфа, що викликають скорочення м’язів матки, розріджує сперму, збільшує об’єм еякуляту.
- Сприяє ранньому дозріванню сперміїв.
25. Значення секрету уретральних залоз:
- Містить білки, ліпіди, цукри і є живильним середовищем для сперміїв.
+ Виділяється першим і промиває сечостатевий канал від залишків сечі перед проходженням сперми.
- Регулює осмотичний і онкотичний тиск у спермі.
- Сприяє ранньому дозріванню сперміїв.
26. Будова статевого члена:
- Тіло, хвіст, яйцепровід.
+ Головка, тіло, корінь, печеристі тіла, білкова оболонка.
- Основа, паренхіма, звивистий канал.
- Шийка, тіло, верхівка.
27. Будова сечостатевого каналу (уретри):
- Має черевну і маткову ділянки. Стінка складається з серозної і білкової оболонок.
- Має грудну і задню ділянки. Стінка складається із ендотелію і паренхіми.
+ Має тазову і статевочленну (удову) частини. Стінка складається із слизової оболонки, оточеної печеристим тілом і м’язами.
- Має шийку, тіло і верхівку.
28. Стадії спермогенезу:
- Брунькування, спороутворення.
+ Розмноження, росту, дозрівання і формування.
- Старіння, розсмоктування.
- Раннє та пізнє дозрівання.
29. Акушерське дослідження проводиться:
+ У період вагітності, родів та в післяродовий період.
- Під час досягнення самкою статевої зрілості.
- Під час досягнення самкою фізіологічної зрілості.
- Під час переведення у родильне відділення.
30. Акушерське дослідження під час родів проводять:
- В усіх випадках родів.
+ У разі підозри на патологію родів, із-за наявності передумов для дослідження.
- Під час перших родів.
- Під час переведення у родильне відділення.
31. Дайте визначення положення плода:
- Розміщення його рухомих частин у родовому каналі.
+ Відношення поздовжньої осі тіла плода до поздовжньої осі тіла матері.
- Відношення голови плода до його тулуба.
- Відношення маси тіла плода до висоти його у холці.
32. Назвіть правильне положення плода:
- Вертикальне.
- Поперечне.
+ Поздовжнє.
- Всі положення є правильними.
33. Передлежання плода – це:
- Відношення частин тіла плода до спини матері.
- Відношення рухомих частин тіла плода до його тулуба.
+ Відношення анатомічної частини тіла плода до входу в родові шляхи.
- Відношення маси тіла плода до висоти його у холці.
34. Назвіть правильне передлежання плода:
- Спинне.
+ Головне і тазове.
- Бокове і черевне.
- Всі передлежання є правильними.
35. Позиція плода, це:
- Відношення голови плода до спини матері.
+ Відношення спини плода до спини або черевних стінок матері.
- Відношення спини плода до входу в таз.
- Відношення маси тіла плода до висоти його у холці.
36. Правильна позиція плода:
+ Верхня.
- Бокова.
- Нижня.
- Всі позиції є правильними.
37. Членорозміщення плода – це:
- Відношення рухливих частин тіла плода до входу в таз.
- Відношення рухливих частин тіла плода до спини матері.
+ Відношення рухливих частин тіла плода до його власного тулуба.
- Відношення маси тіла плода до висоти його у холці.
38. Тривалість стадії виведення плода у кобил:
- До 6 годин.
- До 12 годин.
+ До 30 хвилин.
- До 3 хвилин.
39. Тривалість стадії виведення плода у корів:
- До 30 хвилин.
+ До 6 годин.
- До 15 хвилин.
- До 2-х годин.
40. Тривалість стадії виведення плода у овець і кіз:
+ До 2 годин.
- До 6 годин.
- До 12 годин.
- До 2-х годин.
41. Тривалість стадії виведення плодів у свиней:
+ До 6 годин.
- До 30 хвилин.
- До 12 годин.
- До 2-х годин.
42. Тривалість стадії виведення плодів у кролиць:
- До 6 годин.
+ До 30 хвилин.
-До 15 хвилин.
- До 2-х годин.
43. Тривалість стадії виведення плодів у собак і кішок:
- До 6 годин.
- До 30 хвилин.
+ До 6 годин.
- До 2-х годин.
44. Мета акушерського дослідження у післяродовий період:
- Визначення готовності самок до осіменіння.
+ Визначення перебігу інволюції статевих органів і діагностика післяродових ускладнень.
- Діагностика вагітності.
- Визначення раннього дозрівання.
45. Гінекологічне дослідження це:
+ Дослідження статевих органів неплідних самок.
- Дослідження статевих органів вагітних самок.
- Дослідження самок у разі досягнення статевої зрілості.
- Визначення раннього дозрівання.
46. Неплідною вважають корову:
+ Яка не вагітна через 30 діб після родів.
- У післяродовий період.
- Після осіменіння до діагностики вагітності.
- До 10 діб після отелення.
47. Середня тривалість вагітності у корів:
- 114 діб.
+ 285 діб.
- 340 діб.
- 725 діб.
48. Середня тривалість вагітності у кобил:
- 285 діб.
- 150 діб.
+ 340 діб.
- 725 діб.
49. Середня тривалість вагітності у свиней:
- 150 діб.
- 340 діб.
+ 114 діб.
- 725 діб.
50. Середня тривалість вагітності у овець і кіз:
- 285 діб.
+ 150 діб.
- 114 діб.
- 725 діб.
51. Види вагітності:
- За кількістю плодів: первинна і повторна.
- За часом настання: одно плідна і багатоплідна.
+ За перебігом: фізіологічна і патологічна.
52. Періоди утробного розвитку за Г.А. Шмідтом:
+ Зародковий, передплодовий, плодовий.
- Морули, ооцисти, зародковий.
- Зародковий, плодовий, після плодовий.
53. Періоди утробного розвитку за Г.А. Шмідтом:
- Яйцеклітини, морули, ембріональний.
- Ембріональний, передплодовий, плодовий.
+ Ембріональний, плодовий (фетальний), після плодовий (пост фетальний).
54. Періоди утробного розвитку в гуманній медицині:
- Зародковий, плодовий, післяплодовий.
+ Стадії зиготи, зародка, ембріона, плода.
- Стадії морули, ооцисти, плода.
55. Тривалість знаходження ембріона в яйцепроводі:
- У корови - 72 годин.
- У вівці – 90 годин.
+ У кобили – 98 години.
-У свині – 50години.
56. Тривалість знаходження ембріону в яйцепроводі:
+ У корови – 90 годин.
- У кролиці – 148 годин.
- У кішки – 49-74 години.
- У суки – 72 години.
57. Імплантація – це:
- Міграція зародка у матку.
+ Укорінення зародка у слизову оболонку матки.
- Міграція ембріона в матку.
58. Імплантація ембріона відбувається:
- У свиней на 10 добу.
- У кобил на 30 добу після запліднення.
+ У корів і овець на 17-32 добу.
-У сук і кішок на 18 добу.
59. Імплантація ембріона відбувається:
+ У кобил на 40 добу після запліднення.
- У корів і овець на 16-17 добу.
- У свиней на 10 добу.
- У сук на 13-14 добу.
60. Дайте визначення плацентації:
- Це утворення зародка.
+Це утворення плодових оболонок.
- Це утворення в ендометріумі кратера.
61. Які плодові оболонки оточують плід:
+ Амніон (водна оболонка), алантоїс (сечова оболонка), хоріон (судинна).
- Слизова, м’язова, судинна.
- Трофобласт, ембріобласт, судинна.
62. Дайте визначення плаценти:
- Це комплекс трофобластичних і ембріобластичних утворень, які здійснюють зв'язок плода з організмом матері.
- Це морфологічні тканинні утворення, які здійснюють зв'язок плода з організмом матері.
+ Це комплекс тканинних утворень на хоріоні плода і слизовій матки, які здійснюють зв'язок плода з організмом матері у період утробного розвитку.
63. Мастологією називають:
+ Наука, яка вивчає морфологію, фізіологію і патологію молочної залози.
- Наука, яка вивчає фізико-хімічний склад молока та його біологічну цінність.
- Наука, яка вивчає походження та вторинні ознаки молочної залози.
64. Під час дослідження молочної залози застосовують клінічні методи:
+ Огляд, пальпацію, візуальне оцінювання секрету молочної залози.
- Аускультацію, перкусію.
- Рентгенографію, кардіографію.
- Мікро- та макроскопчні.
65. Проводять дослідження молочної залози у сухостійних корів:
- Планово щомісяця протягом періоду сухостою.
+ У перші 10-15 діб до родів.
- Перед ставленням на сухостій.
- У перші дні після отелення.
65. Дослідження молочної залози у лактуючих корів проводять:
- Один раз на квартал протягом лактації.
+ Один раз на місяць для моніторингу субклінічного маститу, та щоденно, після звернення до лікаря оператора машинного доїння чи власника тварини.
- У разі переведення у родильне відділення.
- У перші дні після отелення.
67. Огляд молочної залози у дійних корів проводять:
- Протягом усього доїння.
+ Двічі: до і після доїння.
- Тричі з інтервалом 10 хвилин.
- Кожні 10 діб.
68. Техніка пальпації молочної залози:
+ Пальпацію проводять двома руками, пальпуючи окремо кожну чверть вим’я.
- Пальпацію проводять однією рукою.
- Пальпацію проводять аритмічними поштовхами руки, прикладеної до шкіри вим’я.
- Пальпацію проводять одночасно з аускультацією.
69. Техніка пальпації дійки і її цистерни:
- Пальпацію проводять двома руками, притискаючи дійку до її чверті.
+ Дійку захоплюють біля основи вказівним та великим пальцями і витягують, промацуючи її до верхівки.
- Дійку і її цистерну не пальпують.
- Пальпують тільки цистерну.
70. Прохідність дійкового каналу визначають:
- Катетеризацією.
+ За товщиною молочного струменя.
- За кількістю молока, видоєного за одну хвилину.
- За кількістю наявності жирових кульок.
71. Візуальне оцінювання секрету молочної залози проводять:
+ У молочно-контрольних пластинках або чашках Петрі визначають колір, консистенцію, наявність та характер включень.
- У пробірках визначають запах, смак.
- Шляхом проціджування. Визначають забрудненість та характер домішок.
- Шляхом визначення редуктазної проби.
72. Лікарські речовини вводять у матку у випадку:
+ Затримання посліду, субінволюції матки, метриті.
- Гепатиту, гепатодистрофії, анемії.
- Остеомаляції, остеопорозу, гіповітамінозу.
- Пневмонії, гастриту.
73. Застосовують для введення лікарських речовин у матку і піхву інструмент:
- Троакар, фетотом, акушерську клюку.
+ ПОС–5, шприц Жане, кружку Есмарха.
- Щипці Мюзо, еластратор, кератоскоп.
- Кружку Есмарха.
74. Патогенетична терапія, це:
+ Нормалізація гомеостазу та функції органів і тканин через регулювальні та захисні системи організму.
- Атака імунної системи проти органів і тканин власного організму, в результаті чого відбувається їх структурно-функціональне пошкодження.
- Технічні засоби, за допомогою яких лікар виконує різноманітні оперативні заходи на органах і тканинах живої тварини.
- Підбірантипарабіотичних препаратів, антиалергійних препаратів.
75. Новокаїнотерапія – це використання:
+ Антипарабіотичних препаратів.
- Антиалергійних препаратів.
- Антидепресивних препаратів.
- Антигістамінних препаратів.
76. Дія новокаїну у разі новокаїнових блокад:
- Імуностимулювальна, нейроендокринна, противірусна.
- Антиоксидантна, протимікробна, регенеративна.
+ Антигістамінна, антитоксична, анестезуюча.
- Антиалергійна, антидепресивна.
77. У разі внутрішньочеревного введення новокаїну він діє на:
+ Блокування сильних подразників із рецепторного поля очеревини.
- Блокування вагосимпатичного блоку в ділянці голови.
- Стимулювання репаративних процесів в органах черевної порожнини.
- Імуностимулювальну, нейроендокринну, противірусну функцію організму.
78. Розчин новокаїну готують для внутрішньовенних ін’єкцій на:
- Розчині Рінгера.
+ Фізіологічному розчині.
- Сироватці крові.
- Спирту.
79. Швидкість введення новокаїну під час внутрішньовенних ін’єкцій у коней і ВРХ не має бути більшою за:
+ 30-40 мл на хвилину.
- 5-10 мл на хвилину.
- 15-20 мл на хвилину.
- 50-70 мл на хвилину.
80. Відсоток та доза новокаїну для внутрішньовенних ін’єкцій становить:
+ 0,5% 20 мл або 1% 10 мл на 100 кг маси тіла.
- 1-2% – 5 мл на 1 кг маси тіла.
- 5-10% – 10 мл на 1 кг маси тіла.
- 10-15% – 15 мл на 1 кг маси тіла.
81. Місце уколу голки під час внутрішньоаортального введення новокаїну за І.І. Вороніним є:
- З правого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини.
+ З лівого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини.
- Між 4 та 5 поперечнореберними відростками поперекових хребців.
- Між 6 та 7 поперечнореберними відростками поперекових хребців.
82. Відсоток та доза для внутрішньоаортального введення новокаїну за І.І. Вороніним є:
+ 0,5% – 200-250 мл або 1% – 100-150 мл (0,002г/кг маси ).
- 2% – 1 мл на 1 кг маси тіла.
- 5% – 300-450 мл.
- 7 % – 420-450 мл.
83. Аортопункцію за Д.Д. Логвиновим проводять:
+ Між четвертим і п’ятим поперечними відростками поперекових хребців з правого боку.
- З лівого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини.
- Між другим та третім крижовим хребцем, відступивши від середньої лінії на 10 см.
- У яремній борозні.
84. Відсоток та доза розчину новокаїну для внутрішньоаортального введення за Д.Д. Логвиновим є:
+ 1% – 100-150 мл.
- 1% – 1 мл на 1 кг маси тіла.
- 1% – 300-400 мл.
- 2,5% – 10 мл на 1 кг маси тіла.
85. Введення новокаїну під час аортопункцій здійснюють:
- Швидким рухом під великим тиском.
+ Повільно вводять розчин під невеликим тиском.
- Контролюють самовільне всмоктування розчину.
- З попереднім підігріванням розчину до температури 40º С.
86. Місцем уколу голки під час паравертебральної блокади за І.І. Магдою є:
+ Каудальний край перших чотирьох поперечних відростків поперекових хребців на відстані 5 см від остистих відростків.
- У ділянці лівої голодної ямки на середині відстані між останнім ребром і маклоком.
- Перетин краніального краю останнього ребра з латеральним краєм найдовшого м’яза спини.
- Яремна борозна.
87. Доза та відсоток новокаїну під час паравертебральної блокади за І.І. Магдою:
- 1% р-н – 1 мл на 1 кг маси тіла.
- 10% р-н – 100 мл з одного боку.
+ 0,5% р-н – 20 мл в кожній точці.
- 0,7 % р-н – 150 мл в кожній точці.
88. Місце проведення промежинної блокади за І.І. Магдою:
+. Сіднична ямка.
- Голодна ямка.
-. Між третім та четвертим поперековим хребцями.
- Між четвертим та п’ятим поперековим хребцями.
89. Доза та відсоток новокаїну під час промежинної блокади за І.І. Магдою?
- 5-10 мл – 5% розчину.
+ 20 30 мл – 0,5% розчину.
- 50-70 мл – 1% розчину.
- 55-80 мл – 1% розчину.
90. Місце уколу голки під час внутрішньотазової провідникової анестезії зовнішніх статевих органів у бугая за І.І. Вороніним знаходиться:
+ У сіднично-прямокишковій ямці на рівні середини каудального краю крижово-сідничної зв’язки.
- Паралельно вентральній поверхні крижової кістки в напрямі до протилежного надлопаткового хряща.
- Попереду першого крижового хребця на 2-3 см вбік від середньої лінії
- Паралельно дорсальній поверхні крижової кістки в напрямі крижово-сідничної зв’язки
91. Доза та відсоток новокаїну під час внутрішньотазової провідникової анестезії зовнішніх статевих органів за І.І. Вороніним:
- 0,5% – 1 мл на 1 кг маси тіла.
- 5% – 100-110 мл.
+ 2% – 100 мл.
- 7 % – 100 мл.
92. Місце уколу голки під час парасакральної блокади тазового сплетіння за В.І. Завірюхою:
+ Краніодорсальний кут сіднично-прямокишкової ямки з обох боків від кореня хвоста.
- Каудальний край перших чотирьох поперечних відростків поперекових хребців на відстані 5 см від остистих відростків.
- На рівні третього крижового хребця, остистий відросток якого найвищий, з обох боків.
- На рівні четвертого крижового хребця, остистий відросток якого найвищий, з обох боків.
93. Відсоток новокаїну і доза, що застосовують під час парасакральної блокади тазового сплетіння за В.І. Завірюхою:
- 5% – 10 мл на 1 кг маси тіла.
- 2% – 5 мл на 1 кг маси тіла.
+ 0,6-0,7% – 0,5 мл на 1 кг маси тіла.
- 0,8-0,9 % – 0,9 мл на 1 кг маси тіла.
94. Про правильне введення голки під час надплевральної блокади за В.В. Мосіним свідчить:
- Всмоктування повітря.
- Витікання крові.
+ Кров не витікає та не всмоктується повітря.
- Кров витікає і всмоктується.
95. Для блокади зовнішнього сім’яного нерва за Б.О. Башкировим застосовують:
- 20-50 мл 2-5% розчину новокаїну.
+ 80-150 мл 0,25-0,5% розчину новокаїну.
- 200-350 мл 1-2% розчину новокаїну.
- 400 мл 1,5-1,8 % розчину новокаїну.
96. Про правильне введення голки під час блокади тазового сплетіння за А.Д. Ноздрачовим свідчить:
- Голка входить без зусиль, виділяється кров.
- Хрустіння, потім із голки під тиском витікає кров.
+ Хрустіння, потім провал голки.
- Під час введення провал голки і виділення крові.
97. Місце введення голки під час блокади за Т.С. Фатєєвим:
- Між другим та третім поперековими хребцями, відступивши від середньої лінії на 7-8 см.
- Голодна ямка.
+ Підхвостова ямка.
- Між четвертим та п’ятим хвостовим хребцями.
98. Глибина введення голки, відсоток та доза новокаїну під час блокади за Т.С. Фатєєвим:
+ 3-7 см – 0,25-0,5% – 100-250 мл
- Більше 10 см – 1-2% – 300-400 мл
- Більше 15 см – 5% – 2-5 мл
- Більше 25 см – 5 % – 3-6 мл.
99. Кров для гемотерапії готують:
+ Консервують 4% розчином цитрату натрію у співвідношенні 1:10 і 2-3 доби витримують за температури 2-4˚С.
- Заморожують на 2-3 доби, потім після розморожування добавляють
10% розчин глюкози.
- Витримують 5 діб за температури +15-20˚С, додають спермосан у співвідношенні 1:3.
- Витримують 8 діб за температури + 18-25 ˚С, додають спермосан у співвідношенні 1:5
100. Лактотерапію використовують лише для:
- Запобігання утворенню парааортальної гематоми.
- Лікування інфекційних хвороб.
+ Профілактики родових та післяродових ускладнень.
- Профілактики раннього дозрівання.
101. Препарати для лізатотерапії виготовляють з:
- Екстрактів лікарських рослин
+ Тканин (взятих від здорових тварин), гідролізованих під впливом ферментів, кислот, лугів.
- Гомогенізованих органів, взятих від перехворілих тварин.
- Печінки, надниркових залоз.
102. Серотерапія – це використання:
- Сировотки молока.
+Алогенної сироватки.
- Цільної крові.
- Залоз внутрішньої секреції.
103. Вазелін під час отримання сперми використовують із метою:
- Змащування тубуса.
- Змащування спермоприймача.
+ Змащування внутрішньої поверхні камери штучної вагіни з метою ослизнення гумової камери штучної вагіни
- Змащування ебонітового краника.
104. Кріобіологічний посуд за кімнатної температури перед стерилізацією витримують:
- Не менше трьох діб.
- Дві години.
+ Не менше двох діб.
- Не менше 10 діб.
105. Проводять знезараження кріобіологічного посуду:
- Через 5 років.
- Через 10 років.
+ 1 раз в рік.
- 1 раз в 6 місяців.
106. Для приготування 200 мл 1%-ного розчину натрію гідрокарбонату потрібно:
- 199 мл дистильованої води і 1 г натрію гідрокарбонату.
+ 198 мл дистильованої води і 2 г натрію гідрокарбонату.
- 197 мл дистильованої води і 3 г натрію гідрокарбонату.
- 200 мл дистильованої води і 5 г натрію гідрокарбонату
107. Термін зберігання свіжоприготовленого 1%-го розчину натрію гідрокарбонату, це:
+ Одна доба.
- Один тиждень.
- Один місяць.
- 60 діб.
108. Для приготування одного літра 0,85%-го розчину натрію хлориду потрібно:
- 0,85 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою.
+ 8,5 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою.
- 5 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою.
- 10 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою.
109. 2,9%-й розчин натрію цитрату знезаражують:
+ У водяній бані за температури 90°С протягом 10 хв.
- Кип’ятінням.
- Додають на 100 мл три краплі 3 % спиртового розчину йоду.
- Додають на 100 мл десять крапель 3 % спиртового розчину йоду
110. Стерилізують кип’ятінням:
- 1% розчин натрію гідрокарбонату.
+ 0,9% розчин натрію хлориду.
- 2,9% розчин натрію цитрату.
- 3,5% розчин натрію цитрату.
111. 2,9%-й розчин натрію цитрату використовують з метою:
- Довготривалого зберігання сперми.
+ Відтаювання сперми.
- Стерилізації інструментів.
- Знезаражування інструментів.
112. Визначають концентрацію спирту:
+ За допомогою спиртометра.
- За допомогою зважування.
- За допомогою спалювання.
- За допомогою жирометра.
113. Для знезараження піхвових дзеркал використовують:
- 96 %-й спирт.
- Перманганат калію у розведенні 1:1000.
- 4% розчин каустичної соди.
+ 70% спирт.
114. Використовують розчин фурациліну під час осіменіння корів у концентраціях:
+ 1:5000.
- 1:10000.
- 1:100.
- 1 : 200.
115. З якою метою використовують розчин фурациліну під час штучного осіменіння?
- Для розморожування і розрідження сперми.
- Для санації піхви перед введенням сперми.
+ Для обробки зовнішніх статевих органів перед введенням сперми.
- Для обробки внутрішніх статевих органів перед введенням сперми.
116. Для санітарного оброблення кріобіологічного посуду використовують:
- 2-3%-й розчин натрію гідрокарбонату.
- 3%-й спиртовий розчин йоду.
- 96 %-й етиловий спирт.
+ 70%-й етиловий спирт.
117. Приготування хромової суміші:
+ До 9,2 г калію двохромовокислого додають 100 мл концентрованої сірчаної кислоти.
- 1 г калію двохромовокислого розчиняють у 100 мл 40% азотної кислоти.
- 1 г калію двохромовокислого розчиняють у 100 мл 40% молочної кислоти.
- 1 г калію двохромовокислого розчиняють у 120 мл 30% молочної кислоти.
118. Хромову суміш застосовують для:
- Прання халатів і рушників.
+ Відмивання забрудненого білком і спермою скляного посуду.
- Відмивання піхвових дзеркал від залишків вазеліну чи бруду.
- Знезаражування інструментів.
119. Фільтрувальний папір стерилізують:
+ За допомогою гарячої праски.
- Просочують хромовою сумішшю.
- Просочують 3% розчином каустичної соди.
- Просочують 70% етиловим спиртом.
120. Вкажіть послідовність виготовлення паперових фільтрів:
- Вирізають трикутник відповідно до розмірів лійки.
- Вирізають чотирикутник відповідно до розмірів лійки, складають за діагоналлю так, щоб утворився трикутник і верхівку трикутника зрізають, для кращого проходження рідини.
- Вирізають восьмикутник відповідно до розмірів лійки, складають за діагоналлю.
+ Вирізають чотирикутник відповідно до розмірів лійки, складають за діагоналлю так, щоб утворився трикутник.
121. Для виготовлення тампонів необхідні матеріали:
+ Біла гігроскопічна вата і марля.
- Фільтрувальний папір.
- Негігроскопічна вата.
- Стерильні ножиці.
122. Тампони для знезараження штучних вагін зволожують:
- Рідким азотом.
- Ізотонічним розчином натрію хлориду.
- 0,02 % розчином фурациліну.
+ 70% спиртом.
123. Сухі ватно-марлеві тампони знезаражують:
- 3%-им спиртовим розчином йоду.
+ У сушильній шафі за температури 130°С 60 хвилин.
- 0,02 % розчином фурациліну.
- Рідким азотом
124. Марлеві серветки використовують:
- Для виймання гранул з посудин Дьюара.
- Для фламбування приладів.
+ Для витирання приладів та інструментів від залишків вазеліну, фізіологічного розчину тощо.
- Для знезаражування інструментів.
125. Стерилізують марлеві серветки:
+ За допомогою гарячої праски.
- 3 %-м спиртовим розчином йоду.
- 3 %-м розчином перекису водню.
- 3%-м розчином каустичної соди.
126. Чи можна 1% розчин натрію гідрокарбонату нагрівати вище 60°С?
- Можна, так як його стерилізують кип’ятінням.
- Можна, тільки у скляному посуді.
- Можна, тільки в емальованому посуді.
+ Не можна, тому що він перетворюється у натрію карбонат і стає токсичним для сперміїв.
127. Штучна вагіна для взяття сперми в бугая, кнура, жеребця і барана має будову:
+ Корпус, гумова камера, спермоприймач.
- Зонд довжиною 25 см з двома електродами на кінці та блок живлення.
- Шкіряний чохол діаметром 5 см та довжиною 40 см.
- Шкіряний чохол діаметром 10 см та довжиною 50 см.
128. Методи знезаражування штучної вагіни:
- Фламбування.
- Ультрафіолетове опромінення.
+ Автоклавування, кип’ятіння у дистильованій воді, використання 70 % спирту-ректифікату.
- Фільтрування, сушіння.
129. Нагнітання повітря в штучну вагіну проводиться:
+ За допомогою компресора або куль Річардсона до стискування стінок камери.
- Вливанням через патрубок 500 мл води.
- Закриванням патрубка і підігріванням штучної вагіни до температури 60–70 °С.
- За допомогою ебонітового краника.
130. Робоча температура у вагіні:
- 36–38,5 °С
- 55–70 °С
-. 60–65 °С.
+ 40–42 °С.
131. Відносять до хірургічних методів отримання сперми:
- Масажу ампулоподібних розширень сім’япроводів, електроеякуляції.
- Мастурбації, спермозбирача.
+. Отримання сперми після кастрації чи забою тварини, аспірації сперміїв з придатка сім’яника.
- Використання спермоприймача.
132. Для одержання сперми використовують метод мастурбації у самців:
+ Собак та хутрових звірів.
- Бугаїв.
- Жеребців.
- Баранів.
133. Методи, якими одержують еякулят із піхви самки після статевого акту з плідником:
- Уретральні.
- Хірургічні.
+ Піхвові.
- Гінекологічні.
134. До уретральних методів одержання сперми відносять:
- Піхвові.
- Хірургічні.
+ Метод мастурбації, спермозбирача, масажу ампулоподібних розширень сім’япроводів, електроеякуляції, фістульний та штучної вагіни.
- Гінекологічні.
135. Метод, яким одержують сперму в бугаїв із хворими кінцівками, неповноцінними та збоченими статевими рефлексами:
- Методом спермозбирача.
+ Методом масажу ампул сім’япроводів.
- Фістульним методом.
- Методом штучної вагіни.
136. Для отримання сперми в бугаїв частіше використовують метод:
+ На штучну вагіну.
- Мастурбації.
- Кастрації самця.
- Фістульний.
137. В яких тварин використовують метод масажу ампулоподібних розширень сім’япроводів для одержання сперми:
- Баранів і козлів.
+ Бугаїв.
- Кобелів.
- Жеребців.
138. Одержують сперму у кнура:
- Методом електроеякуляції.
- Методом спермозбирача.
+ Методом штучної вагіни.
- Фістульним методом.
139. Методи дослідження якості сперми, які є обов’язковими на пунктах штучного осіменіння:
- Визначення відсотка живих і мертвих сперміїв.
- Визначення концентрації сперміїв.
- Визначення стерильності сперміїв.
+ Визначення рухливості.
140. Нормальний об’єм еякуляту у бугая:
- 50-100 мл
- 1–2 мл
+ 4–5 мл
- 5-10 мл.
141. Сперму вважають густою:
+ Коли в полі зору мікроскопа між сперміями майже немає проміжків.
- Коли проміжки між сперміями добре виражені.
- Коли проміжки між сперміями перевищують довжину спермія.
- Коли проміжки між сперміями не перевищують довжину спермія.
142. Використовують для визначення відсотка живих і мертвих сперміїв у спермі жеребця фарбу:
- Еозин.
- Метиленовий синій.
- Гематоксилін.
+ Конго-рот.
143. Використовують для визначення інтенсивності дихання сперміїв фарбу:
- Конго-рот.
- Еозин.
+ Метиленовий синій.
- Гематоксилін.
144. Концентрація сперми, це:
- Кількість сперміїв з ППР в еякуляті.
- Кількість живих сперміїв в еякуляті.
- Кількість статевих клітин в 3 мл сперми
+ Кількість статевих клітин в 1 мл сперми.
145. Визначають виживаність сперміїв:
- Одразу після отримання сперми.
- Перед заморожуванням сперми.
+ Після певного строку зберігання.
- Після 10 діб зберігання.
146. Розріджують сперму з метою:
- Щоб краще транспортувалася у статевих органах самки.
- Щоб підвищити заплідненість самок.
- Щоб підвищити дозрівання фолікулів.
+ Щоб збільшити об’єм сперми та підтримати запліднювальну здатність протягом терміну зберігання.
147. Розводять сперму кнура:
+ У 2–10 разів.
- У 50 разів.
- У 20 разів.
- У 30 разів.
148. Компоненти середовищ для розрідження сперми, які підвищують стійкість сперміїв до швидкого охолодження та зберігання:
- Лактоза, цитрат натрію.
- Бідистильована вода, молоко.
+ Лецитин, жовток курячого яйця.
- 0,2 -0,3 % розчин перманганату калію.
149. Час збереження розрідженої сперми кнура за температури +18–20 °С, це:
- До 24 год.
+ 72 год.
- До 60 діб.
- До 30 діб.
150. Еквілібрація, це:
- Процес осідання сперміїв після розрідження сперми.
- Насичення розрідженої сперми вуглекислим газом.
- Насичення розрідженої сперми перманганатом калію.
+ Вирівнювання концентрацій осмотично-активних речовин і гліцерину між розріджувачем та плазмою сперміїв.
151. Використовують для приготування середовищ для розрідження спермии воду:
+ Бідистильовану.
- Артезіанську.
- Мінеральну, з високим вмістом гідрокарбонатів.
- Дистильовану.
152. Типи статевого циклу:
- Фолікулярний.
+ Естральний.
+ Менструальний.
- Кістозний.
153. Класифікація стадій статевого циклу за А.П.Студенцовим:
+ Збудження, гальмування, зрівноваження
- Загального збудження, тічки, гальмування
- Проеструм, еструс, метеструм, діеструс
154. Класифікація статевого циклу за У.Хіпом:
- Збудження, гальмування, зрівноваження.
+ Проеструм, еструс, метеструм, діеструс.
- Проеструм, збудження, гальмування, зрівноваження.
155. Види неповноцінних статевих циклів (вказати правильну відповідь):
- Анестральний – відсутня овуляція.
- Ареактивний – відсутня тічка.
+ Алібідний – відсутня охота.
- Ановуляторний – відсутня реакція.
156. Види неповноцінних статевих циклів (вказати правильну відповідь):
+ Анестральний – відсутня тічка.
- Ареактивний – відсутня охота.
- Алібідний – відсутня овуляція.
- Ановуляторний – відсутня реакція.
157. Тривалість тічки (вказати правильну відповідь):
+ У корови – 2-5 діб.
- У вівці, кози – 14-19 діб.
- У кобили – 1-2 доби.
- У суки – 4-20 діб.
158. Тривалість охоти (вказати правильну відповідь):
- У корови – збігається з тічкою.
- У вівці, кози, - 3-36 годин.
+ У кобили – 2-12 діб.
- У суки – 48 годин.
159. Оптимальним часом для введення сперми самкам сільськогосподарських тварин є феномен стадії збудження:
- Анафродизії.
- Овуляції.
- Спокою.
+ Статевої охоти, як позитивної реакції самки на самця.
160. Метод, яким одночасно виявляють статеву охоту і діагностують вагітність:
- Трансректальним дослідженням внутрішніх статевих органів.
+ Самцем пробником.
- Оглядом, пальпацією і аускультацією.
- Дослідженням зовнішніх статевих органів.
161. Методи виявлення оптимального часу для введення сперми, це:
- За вмістом еритроцитів, лейкоцитів і макро- та мікроелементів у крові.
+ Рефлексологічний, клініко-візуальний, за ступенем зрілості фолікула, енергометрії, за допомогою собак, електрометричні.
- На штучну вагіну, спермозбирача, фістульний, масажу ампул.
162. Методи, які найчастіше використовуються для визначення оптимального часу осіменіння корів, кобил, свиней, овець, кіз, сук:
+ У корів, свиней, кіз, сук – клінічно-візуальний, у кобил, овець, кіз – пробника.
- У корів, кобил, свиней, овець, кіз, сук – за вмістом естрального слизу.
- У корів, кобил, свиней – на штучну вагіну, а в овець, кіз, сук – трансректальний.
- Ректо-цервікальний.
163. Помилки під час визначення оптимального часу для введення сперми призводять до:
+ Зниження ймовірності запліднення через старіння яйцеклітини або загибель сперміїв.
- Ускладнень перебігу вагітності й родів.
- Необхідності збільшення кількості сперміїв у дозі.
-Ембріонального аборту.
164. Суть рефлексологічного, клініко-візуального та інших методів виявлення оптимального часу для введення сперми:
+ Рефлексологічного – виявлення статевої охоти; клініко-візуального та інших – виявлення ознак і симптомів, які можуть вказувати їх наявність.
- Рефлексологічного – виявлення локомоторного рефлексу; клініко-візуального та інших – виявлення параметрів макро- та мікроклімату.
- Рефлексологічного – виявлення рефлексу ерекції; клініко-візуального та інших – виявлення похибки правил розморожування і якості сперми.
- Рефлексологічного – виявлення статевої охоти.
165. Технологія рефлексологічного методу визначення статевої охоти:
- Вивчення локомоторного, ерекції, еякуляції рефлексів та якості сперми.
- Розміщення самців у приміщенні, де утримуються самки.
+ Дозовані дворазові на добу контакти самців і самок із метою виявлення позитивної сексуальної реакції у самок – статевої охоти.
166. Технологія клініко-візуального методу визначення оптимального часу для введення сперми:
- Щомісячне обстеження самок на вагітність і неплідність.
+ Щоденне виявлення ознак тічки і симптомів загального збудження.
- Щоденне ректальне дослідження неплідних самок для визначення гінекологічного діагнозу.
167. Правила підготовки сперми до введення залежно від умов її зберігання:
- Глибокозаморожену сперму розморожують за температури +38±0,50С, і поміщають у інструменти для введення; сперму, що зберігається за t +2+40С та +1,80С, поміщають у інструменти і у разі необхідності підігрівають.
+ Глибокозаморожену сперму розморожують за t +38+400С, поміщають у інструменти для введення.
- Глибокозаморожену сперму поміщають у інструменти для введення; у разі інших методів зберігання сперму розливають у лунки для підігрівання.
168. Об’єми сперми, які вводяться самкам сільськогосподарських тварин різних видів за різних методів її зберігання:
- Коровам, кобилам – 20–40 мл; свиням – 150–200 мл; вівцям, козам – 1–2 мл.
- Коровам – 5–10 мл; кобилам – 50–100 мл; вівцям, козам – 1 мл на кг маси тіла (не більше 35 мл).
- Коровам– 15–20 мл; кобилам – 50–150 мл; вівцям, козам – 1 мл на кг маси тіла (не більше 45 мл).
+ Коровам – 0,25–1,2 мл; кобилам – 20–40 мл; свиням – 1 мл на кг маси тіла (не більше 150 мл); вівцям, козам – 0,1–0,3 мл.
169. Мінімальна кількість активних сперміїв, що вводять самкам різних видів сільськогосподарських тварин:
- Коровам – 6 млрд; кобилам – 15–30 млн; свиням – 80–240 млн; вівцям, козам – 3 млрд.
+ Коровам – 15–30 млн; кобилам, свиням – 3 млрд; вівцям, козам – 80–240 млн.
- Коровам, кобилам – 1–2 млрд; свиням, вівцям, козам – 15–30 млн.
- Коровам, кобилам – 2–3 млрд; свиням, вівцям, козам – 25–40 млн.
170. Для осіменіння корів, телиць, кобил, свиней, овець, кіз використовують способи введення сперми:
- Коровам і телицям – фракційний спосіб, кобилам – ректоцервікальний; свиням, вівцям і козам – маноцервікальний.
- Коровам і телицям – за допомогою скляного шприца і гумового катетера Іванова; кобилам – візоцервікальний; вівцям, козам, свиням – абдомінальний.
+ Коровам – ректо-, мано-, візоцервікальний; телицям – ректо-, візоцервікальний; кобилам – внутрішньоматково за допомогою скляного шприца і гумового катетера Іванова або спеціальної скляної ампули; свиням внутрішньоматково – фракційний і нефракційний; вівцям і козам – візоцервікальний, піхвовий.