Передумови мовленнєвого впливу

До числа передумов мовленнєвого впливу належать наступні:

Психологічні. Людська свідомість багато в чому є вразливою для зовнішнього впливу: слабких місць у захисному бар'єрі є чимало. Свідомість є інертною, і тому можна повідомити співрозмовнику у великій кількості відомих речей щось таке, із чим він міг би і не погодитися, якби відокремив це нове від відомого. Свідомість схильна до спрощень і не любить протиріч, а тому охоче піддається на стрункий і гарний обман. Вона схильна перебільшувати роль людських намірів та дій і недооцінювати об'єктивні фактори і випадки, особливо під час оцінки тих діячів, яким людина себе протиставляє (відношення до себе зазнає зворотного викривлення – це відома із соціальної психології "фундаментальна помилка атрибуції").

Когнітивні. У людини є певна модель світу, особливості будови якої можуть використовуватися маніпулятором. Наприклад, рекламні кампанії можуть будуватися на експлуатації образа товару, послуги тощо. або ж на його свідомому зламі; у будь-якому випадку образ враховується. Прикладом тут можуть слугувати рекламні компанії турів в Іспанію (Bravo, España) і в Туреччину (Ритм життя відчуй у Туреччині) відповідно.

Логічні. Розуміння мовних висловлень пов'язане зі здійсненням логічних висновків, які можуть бути навмисно спрямовані у помилкове русло. Наприклад, добре відомі багато пророцтв Дельфійского оракула, що за легендою підштовхували до помилкових висновків. Наприклад, у вірші К.Кавафіса Строк Нерона розповідається, як оракул порадив 30-річному Нерону "страшитися сімдесятьох трьох років". Зраділий Нерон продовжив свої навіженства, а меж тим на окраїні імперії, в Іспанії, 73-річний Гальба у глибокій таємниці збирав військо, що лише через кілька місяців змусило Нерона утекти з Риму та покінчити із собою.

Соціологічні. За деяким даними, близько 85% людей – конформісти (причому ця цифра є константою соціальної вселеної, визначальна стійкість людських співтовариств; понад 15% конфліктних особин здатні підірвати суспільство, а при меншому відсотку наступає застій, що робить його вразливим для зовнішніх погроз), які просто схильні піддаватися маніпулюванню.

Комунікаційно-семіотичні. Щоб спілкування відбувалося досить гладко і не перетворювалося в боротьбу та суперечку про способи опису дійсності, на ці розходження – у тому випадку, якщо вони представляються несуттєвими для цілей спілкування – доводиться закривати очі, як це зробив капітан Врунгель із повісті А.Некрасова, коли його яхту " Беда" у пісні назвали корветом. (Вот только насчет корвета он, конечно, несколько преувеличил. Какой там корвет!.. А впрочем, это своего рода украшение речи. В песне это допускается. В рапорте, в рейсовом донесении, в грузовом акте, конечно, такая неточность неуместна, а в песне – почему же? Хоть дредноутом назови, только солиднее звучать будет.) Розходження між мовними формами мають значення лише тоді, коли це важливо для учасників діалогу, і несуттєві (варіативні), коли учасники діалогу схильні цими розходженнями нехтувати. Практично будь-яке наявне в мові формальне розходження можна зробити значущим, – і одночасно, у певних умовах, можуть ігноруватися (розглядатися як варіанти опису однієї й тої ж дійсності) навіть дуже значні розходження, наприклад, між значеннями іменників яхта та дредноут.

Структурно-семіотичні. Будь-яка семіотична система не просто позначає дійсність – вона інтерпретує її, пропонує якесь своє специфічне бачення реальності, причому та сама ситуація дійсності може бути проінтерпретована по-різному, і мовець завжди, навіть не бажаючи цього, у певній мірі нав'язує слухачеві власне тлумачення дійсності. Оскільки мова є основною семіотичною системою у цьому процесі, структурно-семіотичні передумови мовленнєвого впливу трансформуються у лінгвістичні.

Інструменти мовного впливу

Звернемося тепер до питання про те, які саме особливості структури мови можуть бути використані для ефективного подолання захисних бар'єрів свідомості при мовленнєвому впливі. Інакше кажучи, які мовні інструменти використовуються для цілей мовленнєвого впливу?

Відповідь виглядає дещо парадоксальною. З одного боку, з метою мовленнєвого впливу можуть бути утилізовані майже будь-які сторони мовної структури. З іншого боку – існує лише один інструмент мовленнєвого впливу – це використання значущого варіювання мовних структур, при якому розходження між ними (іноді дуже тонкі, а іноді досить значні) ігноруються адресатом повідомлення в рамках "комунікативного компромісу", внаслідок чого йому нав'язується одна з декількох можливих інтерпретацій навколишньої дійсності. В ідеалі – з погляду цілей мовного впливу – ця дійсність є вигідною для мовця.