Лекція Соціальна структура та соціальна стратифікація суспільства План
Рольова теорія особистості: соціальний статус та соціальна роль.
Поняття соціальної структури та соціальної стратифікації суспільства. Причини соціальної стратифікації.
Системи соціальної стратифікації.
Марксистське вчення про класи як основний елемент соціальної структури суспільства. Теорії соціальної стратифікації.
Профіль соціальної стратифікації.
Соціальна мобільність. Марґіналізація індивідів та груп.
Література: “Маленькі та середні українці” – http://www.narod.in.ua
Олександр Чунаєв “Формування середнього класу в Україні – http://politican.com.ua
Середній клас в Україні: майбутнє народжується сьогодні” – http://dialogs.org.ua
0 Питання
В просторі соц.. зв’язків та взаємодій вчинки людей, їх відносини один з одним великою мірою визначаються становищем (позицією), котре вони займають в суспільстві в цілому і в соц. групі, зокрема. В зв’язку з цим становищем особистість володіє певними функціональними правами та обов’язками стосовно інших. Певна позиція, котру займає індивід у суспільстві чи соц. групі, яка пов’язана з іншими позиціями через систему прав та обов’язків, називається соціальним статусом. Дане поняття характеризує місце особистості в соц.. стратифікації суспільства, в системі соц.. взаємодії та оцінку діяльності особистості з точки зору суспільства.
Соц. статус відображається як у внутрішній позиції (установки, цінності) так і у зовнішності індивіда (одяг, манери, сленг). Права та обов’язки людини закріплюються за нею не абсолютно, а відносно прав та обов’язків стосовно інших людей (професор-студент, професор-декан, батько-син). Тому кожна людина є своєрідним перехрестям множини зв’язків, взаємодій та відносин з іншими, виконуючи кожного разу певні функції.
Оскільки кожна людина має множину статусів, Р.Мертон ввів поняття “статусний набір” на позначення всієї сукупності статусів даної людини. З цієї сукупності виокремлюють головний або інтегральний статус, який притаманний даному індивіду. Саме за цим статусом його виокремлюють оточуючі. Він обумовлений досить часто посадою чи професією людини (директор заводу, юрист, лікар), проте може бути расова приналежність (негр), соц.. походження (королева, князь). Головним для життєдіяльності людини виступає той статус, котрий визначає цінності та установки, спосіб життя, коло знайомих, манери поведінки.
В соціології визначається два рівні статусних позицій індивіда: соціально-груповий та особистий. Соціально-груповий – це становище індивіда у суспільстві, котре він займає як представник великої соц.. групи (раси, нації, класу, статі, релігії, професії). Особистим статусом називається становище індивіда в малій групі (сім’ї, шкільному класі, студентській групі). Соціально-груповий статус залежить від становища тієї чи іншої групи в соц.. стратифікації суспільства. Особистий – індивідуальними якостями особистості і залежить від того, як її оцінюють і сприймають члени малої соц.. групи.
Приписаний (аскриптивний) – це статус нав’язаний суспільством: стать, раса, етнічне походження, місце народження, соц. становище сім’ї. Досягнутий (набутий) статус визначається зусиллями самої людини, її талантом, настирливістю, або стає наслідком везіння та удачі. Знаючи соц.. статус даної людини, його соц.. функції, люди очікують від нього певної поведінки. За визначенням Р.Лінтона, очікувана поведінка, що асоціююється з певним соціальним статусом, котрий має людина називається соціальною роллю. Соціальна роль – це модель поведінки, яка орієнтована на даний статус у відповідності до очікувань людей. ЇЇ можна визначити, як шаблонний тип поведінки, направлений на виконання прав та обов’язків, що є приписаними до конкретного статусу. Отож, соц. роль – це статус в русі, у безпосередньому його здійсненні. Очікування фіксуються в інституціалізованих соц.. нормах: юридичних документах, інструкціях, уставах, тощо та можуть носити характер звичаїв, моральних норм. Рольові очікування пов’язані з функціональною доцільністю. Проте, рольові очікування реалізації того чи іншого статусу у кожному суспільстві різні в знаходяться у відповідності з прийнятою у них системою цінностей. Тобто у кожній культурі відібрані найбільш доцільні для кожного статусу типові риси особистості і закріпили їх у вигляді зразків, стандартів, норм, зразків поведінки.
Роль вужче статусу, до якого вона приписана. Кожний статус для своєї реалізації потребує множину ролей. Наприклад, статус викладача вузу включає в себе і роль учителя (дотримання формальних норм та правил) і роль наставника (обумовлена неформальними відносинами), який прагне допомогти розібратися студенту у певних життєвих ситуаціях.
Сукіпність ролей, що витікає із кожного статусу, який належить даній людині, називається рольовим набором. Поняття рольвий набір описує всю множину шаблонів поведінки (ролей0, які закріплені за одним статусом. Кожна особистість володіє лише їй притаманним набором ролей. Унікальність поєднання соц.. ролей можна розглядати як один із аспектів індивідуальності особистості.
Індивіди різною мірою ототожнюють себе зі своїм статусом і ролями, що їм відповідають. Максимальне злиття індивіда зі своєю роллю називається рольовою ідентифікацією (автоматичне перенесення стереотипу своєї поведінки з одного статусу на інший: жінка на посаді начальника). Нерідко, можна спостерігати дистаціювання від ролі, коли людина свідомо веде себе всупереч вимогам норм та очікувань оточуючих. Рольовий конфлікт – це зіткнення двох чи декількох несумісних ролей, що витікають із даного статусу. Засобом подолання рольового конфліктує визнання одних ролей більш важливими, надання їм пріоритетного значення.