- •Передмова
- •Розділ 1. Германські мови та індоєвропейська мовна спільність
- •Протоіндоєвропейська мова
- •Давні германські мови
- •1.3. Порівняльно-історичний метод
- •Розділ 2. Суспільно-політичні та культурно-релігійні особливості давніх германців
- •2.1. Найдавніші свідчення про германців
- •2.2. Давньогерманські племена і народності
- •2.3. Суспільний устрій давніх германців
- •2.4. Міфологія і релігія германців
- •2.5. Велике переселення народів і утворення германських держав
- •Розділ 3. Мови германських народностей та перші писемні пам’ятки
- •Значення літер футарку
- •3.2. Мови германських народностей IV–хv ст.
- •Діалекти давньоверхньонімецького періоду
- •3.3. Особливе місце готської мови у вивченні германських мов
- •Розділ 4. Порівняльно-історична характеристика акцентуації, вокалізму та консонантизму давньогерманських мов
- •4.1. Типи словесного наголосу
- •4.2. Фонетична система давньогерманських мов
- •4.3. Комбінаторні зміни голосних
- •4.4. Переголошення (умлаут). Дифтонгізація та монофтонгізація
- •4.5. Чергування голосних (аблаут)
- •II: iu – au – u –u
- •V: I – a – ē – I
- •4.6. Редукція ненаголошеного вокалізму
- •4.7. Система консонантизму
- •Індоєвропейські приголосні
- •Германські приголосні
- •4.8. Західногерманське подвоєння приголосних (гемінація)
- •4.9. Закон а. Гольцмана
- •Розділ 5. Порівняльна характеристика граматичної будови давніх і сучасних германських мов. Іменник
- •5.3. Морфологічна класифікація іменників у давніх германських мовах.
- •5.1. Морфологічна структура слова в спільноіндоєвропейській та германських мовах
- •5.2. Іменник в індоєвропейській мові-основі
- •5.3. Морфологічна класифікація іменників у давніх германських мовах
- •5.4. Граматичні категорії іменника в давніх та сучасних германських мовах
- •Відмінювання основ на -а-
- •Відмінювання основ на -ō-
- •Відмінювання основ на -і-
- •Відмінювання основ на -и-
- •Відмінювання основ на -n-
- •Відмінювання основ на -r-
- •Відмінювання основ на -s-
- •Відмінювання основ на -nd-
- •Відмінювання кореневих основ
- •Розділ 6. Прикметник, присЛівник, числівник, займенник у давніх та сучасних германських мовах
- •6.1. Граматична будова прикметника.
- •6.2. Прислівник в германських мовах.
- •6.3. Характеристика будови займенника.
- •6.3. Числівник у германських мовах
- •Розділ 7.
- •7.2. Граматичні категорії дієслова в давньогерманських мовах.
- •IV клас
- •Особові закінчення дієслів (презенс) у середньоанглійській мові
- •7.4. Категорії інфінітива та дієприкметника в германських мовах
- •Розділ 8. Синтаксична система давньогерманських мов
- •8.3. Ускладнення простого речення нефінітними конструкціями
- •8.4. Складне речення в давніх германських мовах
- •Сполучниковий склад для різних типів давньогерманських підрядних речень
- •Розділ 9. Давньогерманський словниковий склад: індоєвропейська спадщина vs. Власне германська лексика
- •9.1. Мовні контакти
- •9.2. Спільноіндоєвропейська лексика
- •2) Назви тварин або рослин. Спільноіндоєвропейська лексика представлена тут як назвами домашніх, так і диких тварин. Напр.:
- •Дієслово.
- •9.3. Власне германська лексика
- •9.4. Запозичення з класичних мов. Шляхи запозичення
- •9.5. Розвиток інструментальної лексики в англійській мові VII– XVII ст. Як приклад історичних змін номінативних одиниць
- •Розділ 10. Практичний блок Семінар 1. Германський мовний континуум, його основні характеристики
- •Семінар 2.Германська писемність та її пам’ятки
- •Семінар 3. Звукова будова індоєвропейської мови-основи та прагерманської мови
- •Семінар 4. Порівняльна характеристика граматичної будови давніх і сучасних германських мов. Система імені
- •4. Якого розряду займенників не існувало вдавньоанглійській мові?
- •Семінар 5. Порівняльна характеристика граматичної будови давніх і сучасних германських мов. Система дієслова
- •Семінар 6. Синтаксична система давньогерманських мов
- •Семінар 7. Давньогерманський словниковий склад
- •КоРоткий готсько-український Словник
- •Перелік умовних скорочень
Відмінювання основ на -ō-
|
|
|
герм. |
|
гот. |
|
двн.-ісл. |
|
двн.-англ. |
|
двн.-в.-нім. |
|
наз. одн. |
|
gebō |
|
giba |
|
gjǫf |
|
giefu |
|
geba |
|
род. одн. |
|
gebōz |
|
gibōs |
|
gjafar |
|
giefe |
|
gebā |
|
дав. одн. |
|
gebāy |
|
gibái |
|
gjǫf |
|
giefe |
|
gebu |
|
знах. одн. |
|
gebōn |
|
giba |
|
gjǫf |
|
giefe |
|
geba |
|
наз. мн. |
|
gebōz |
|
gibōs |
|
gjafar |
|
giefa |
|
gebā |
|
род. мн. |
|
gebōn |
|
gibō |
|
gjafa |
|
giefa |
|
gebōno |
|
дав. мн. |
|
gebōmiz |
|
gibōm |
|
gjǫfom |
|
giefum |
|
gebōm |
|
знах. мн. |
|
gebōz |
|
gibōs |
|
gjafar |
|
giefa |
|
gebā |
Парадигма 3
Відмінювання основ на -і-
|
|
|
герм. |
|
гот. |
|
двн.-ісл. |
|
двн.-англ. |
|
двн.-в.-нім. |
|
наз. одн. |
|
gastis/z |
|
gasts |
|
gestr |
|
gæst |
|
gast |
|
род. одн. |
|
gastez |
|
gastis |
|
gests |
|
gæstes |
|
gastes |
|
дав. одн. |
|
gastai |
|
gasta |
|
gest |
|
gæste |
|
gaste |
|
знах. одн. |
|
gastin |
|
gast |
|
gest |
|
gæst |
|
gast |
|
наз. мн. |
|
gastiyiz |
|
gasteis |
|
gester |
|
gæstas |
|
gesti |
|
род. мн. |
|
gastiyōn |
|
gastē |
|
gesta |
|
gæsta |
|
gestio |
|
дав. мн. |
|
gastimz |
|
gastim |
|
gestom |
|
gæstum |
|
gestim |
|
знах. мн. |
|
gastinz |
|
gastins |
|
geste |
|
gæstas |
|
gesti |
Парадигма 4
Відмінювання основ на -и-
|
|
|
герм. |
|
гот. |
|
двн.-ісл. |
|
двн.-англ. |
|
двн.-в.-нім. |
|
наз. одн. |
|
sunuz |
|
sunus |
|
sunu |
|
sunu |
|
sun(u) |
|
род. одн. |
|
sunauz |
|
sunáus |
|
suna |
|
suna |
|
sunes |
|
дав. одн. |
|
sunāu |
|
sunáu |
|
suna |
|
suna |
|
sune |
|
знах. одн. |
|
sunun |
|
sunu |
|
sun |
|
sunu |
|
sun(u) |
|
інстр. одн. |
|
suniway |
|
|
|
|
|
|
|
suniu |
|
наз. мн. |
|
suniwiz |
|
sunjus |
|
suna |
|
suna |
|
suni |
|
род. мн. |
|
suniwōn |
|
suniwē |
|
suna |
|
suna |
|
suneo |
|
дав. мн. |
|
sunumiz |
|
sunum |
|
sunum |
|
sunum |
|
sunim |
|
знах. мн. |
|
sununz |
|
sununs |
|
suna |
|
suna |
|
suni |
Парадигма 5