
- •Лекція №1
- •Лекція № 2 Тема: психодіагностичні методи дослідження особистості
- •Лекція № 3
- •Лекція № 4 Тема: психодіагностика самосвідомості
- •Лекція № 5 Тема: методи діагностики інтересів, цінностей та установок особистості
- •3.Опитувальник професійної спрямованості (опс) д.Голланда
- •Лекція № 6
- •Лекція № 8 Тема: методи діагностики психічних процесів особистості
- •Методика класифікації
- •Тема: використання методів психодіагностики у психології управління
- •1. Опитувальник «Лідер».
- •2. Методика «Ефективність лідерства».
- •1. Методика оцінки рівня демократизації управління за стильовими характеристиками.
- •2. Тест «Стиль управління».
- •5. Картка комунікативної діяльності, розроблена на основі анкети Леонтьєва.
- •6. Методика «Трансактний аналіз спілкування».
- •7. Методики оцінки ступеня конфліктної особистості.
- •8. Тест на оцінку самоконтролю у спілкуванні м. Снайдер.
Тема: використання методів психодіагностики у психології управління
Управління як єдність керівництва та лідерства.
Методи дослідження лідерський якостей.
Методи дослідження стилів керівництва колективом.
Методи психодіагностики комунікативної компетентності керівника.
Мета:розкрити специфіку використання методів психодіагностики у психології управління.
Основні поняття теми:керівництво, лідерство, управління, психологія управління, лідерські якості, стилі керівництва колективом, комунікативна компетентність керівника.
Обрані методи: лекція.
Професійна спрямованість:знання даної теми дозволять майбутнім педагогам усвідомити специфіку використання методів психодіагностики у психології управління.
Основна література:
А.Анастази. Психологическое тестирование. – М., 1982.
Общая психодиагностика /Под. Ред. Бодалева А.А. Столипа В.В. – М., 1987 – гл 9.
Психология личности. Тесты, опросники, методики. Составители Н.В.Коршева, Н.В. Кобчикова. – М., 1995. – гл 8. С. 99 – 134.
Соколова Е.П. Самосознание и самооценка при аномалиях личности. М., 1976.
Липкина А.И. Самооценка школьника. – М., 1976.
Р.Бернс. Развитие «Я – концепции» и воспитание. – М., 1986.
Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь – справочник по психологической диагностике. – К.: Наукова думка, 1989 – 200 с.
Додаткова література:
Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. К.: Здоров'я, 1995.
Психологическая диагностика детей и подростков. Учебное пособие для студентов / Под ред. К.М. Гуревича, Е.М. Борисовой. – М.: Международная педагогическая академия, 1995.
Рабочая книга школьного психолога / Под ред. И.В. Дубровиной. М.: Просвещение, 1991.
Худик В.А. Психологическая диагностика детского развития: Методы исследования – К., 1992.
1.Процес управління включає в себе процеси керівництва і лідерства, тобто соціальне управління людьми у суспільстві здійснюється на основі цих процесів.
Керівництво і лідерство – це тісно поєднані, але не тотожні процеси. За визначенням Волкова, Кузьміна, Яку піна керівництво – процес управління діяльністю колективу, який здійснюється керівником як посередником соціального контролю і влади на основі правових повноважень і норм. Лідерство являє собою внутрішню соціально-психологічну самоорганізацію і самоуправління взаєминами і діяльністю членів колективу за рахунок внутрішньої ініціативи учасників.
Отже, про керівництво мова йде коли розглядається офіційна структура цієї групи. Соціальне управління являє собою двоєдиний процес, який включає в себе і владні повноваження (керівництво) і психологічний вплив (лідерство). У діяльності конкретного колективу лідерство і керівництво виявляються в авторитеті керівника у його судженнях, діях, вчинках. Офіційний керівник у певній групі може виступати одночасно і її неофіційним лідером. Проте часто у групах керівник і лідер – це різні особи, але взаємопов’язані між собою при здійсненні процесу управління групою.
У психодіагностиці розроблено ряд методик, які вивчають схильність і здатність людини бути лідером. Так, Немов у своїй роботі з психодіагностики характеризує дві методики такого типу: