утрачає й виробляє лише регіональні структури. Таким чином, камбіальні клітини забезпечують відновлення втрачених клітин відповідних тканин і органів.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання:

1.Хто відкрив стовбурові клітини?

2.Навіщо організму потрібні стовбурові клітини?

3.Чим стовбурові клітини відрізняються від інших клітин організму?

V. Домашнє завдання

Урок 44. Взаємодія та диференціація клітин, утворення тканин і органів

Цілі уроку: проаналізувати механізми взаємодії та диференціації клітин; на прикладі утворення клітин та органів показати важливість міжклітинних контактів.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації «Будова клітини тварин», «Будова клітини рослин», «Диференціація клітин», «Стадії ембріонального розвитку людини».

Базові поняття й терміни: клітини, взаємодія клітин, диференціація клітин, ембріональний розвиток, зародкові листки, тканини, органи.

Хід уроку

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1.Хто відкрив стовбурові клітини?

2.Навіщо організму потрібні стовбурові клітини?

3.Чим стовбурові клітини відрізняються від інших клітин організму?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

Диференціація клітин — це процес, у ході якого клітини отримують певні риси (фенотип). Морфологія клітини та картина експресії генів клітини можуть значно змінитися в ході диференціації, але генетичний матеріал зазвичай залишається без змін (хоча

із цього правила є винятки).

Уцілому процес диференціації, тобто виникнення і наростання структурних і функціональних розходжень між окремими клітинамийчастинамизародка,відбуваєтьсяпротягомусьогоперіодурозвитку організму. За цей період утворюються кілька сотень типів клітин специфічної будови, що відрізняються одна від одної. З біохімічної точкизору,спеціалізаціяклітинполягаєвсинтезівизначенихбілків, властивих тільки певному типу клітин. Біохімічна спеціалізація клітин забезпечується диференціальною активністю генів, тобто в клітинах різних зародкових листків — зачатків певних органів і сис- тем—починаютьфункціонуватирізнігрупигенів.Уразіподальшого диференціювання клітин, що входять до складу зародкових листків, з ектодерми утворяться: нервова система, органи чуттів, епітелій шкіри, емаль зубів; з ентодерми — епітелій середньої кишки, травні залози — печінка й підшлункова залоза, епітелій зябер і легень; з мезодерми — м’язова тканина, сполучна тканина, кровоносна система, нирки, статеві залози та ін. У різних видів тварин ті самі зародкові листки дають початок одним і тим самим органам і тканинам.

Гістогенез (від грец. histos — тканина + грец. genesis — утворен- ня,розвиток)—сукупністьпроцесів,щоприводятьдоутворенняівід- новлення тканин у процесі індивідуального розвитку (онтогенезу).

Вутворенні певного виду тканин бере участь той чи інший зародковий листок. Наприклад, м’язова тканина розвивається з мезодерми, нервова — з ектодерми тощо. У ряді випадків тканини одного типу можуть мати різне походження, наприклад, епітелій шкіри має ектодермальне, а всмоктуючий кишковий епітелій — ентодермальне походження.

Вивчення гістогенезу різних тканин і його закономірностей — одне з найважливіших завдань гістології. В основі гістогенезу лежить клітинне диференціювання, яке починається з найбільш ранніх стадій ембріогенезу. Це складний молекулярно-генетичний процес закономірного включення активності генів, що визначають специфіку білкових синтезів у клітині. Розмноження клітин, їх узаємопереміщення й інші процеси приводять до формування ембріональних зачатків, що являють собою групи клітин, закономірно розташовані в тілі зародка.

Урезультаті диференціювання ембріональних зачатків виникає все різноманіття тканин різних органів тіла. У післязародковому періоді процеси гістогенезу підрозділяють на три основні типи:

утканинах, клітини яких не розмножуються (наприклад, нервова тканина); у тканинах, розмноження клітин яких пов’язано голов­ ним чином з ростом органа (наприклад, паренхіма травних залоз, нирок); у тканинах, що характеризуються постійним відновленням клітин (наприклад, кровотворна тканина, покривні епітелії). Відновлення ушкоджених чи частково втрачених тканин після травм здійснюється завдяки так званому репаративному гістогенезу. За патологічних умов процеси гістогенезу можуть піддатися глибоким якісним змінам і призвести до розвитку пухлинних тканин.

Органогенез у тварин — це утворення і розвиток органів у процесі їх індивідуального розвитку.

Наприклад, у хордових після гаструляції невелика ділянка спинної ектодерми у вигляді пластинки занурюється вглиб зародка, прогинається й утворює нервову трубку з порожниною всередині, заповненою рідиною. З клітин ектодерми розвиваються шкірні покриви з їхніми похідними (волосся, нігті, пера, копита) і органи чуттів. З верхньої частини ентодерми утвориться хорда, з нижньої частини — епітелій, що вистилає всередині відділи кишечнику, травні залози й органи дихання. З мезодерми утворяться м’язи, кістяк, кровоносна система, статеві залози, органи виділення і власне шкіра — дерма.

Уході гістогенезу й органогенезу в живих організмів спостерігаєтьсятакеявище,якембріональнаіндукція.Ембріональнуіндукцію можна визначити як явище, за якого в процесі ембріогенезу один зачаток впливає на інший, визначаючи шлях його розвитку, і, крім того, сам піддається індукуючому впливу з боку першого зачатка.

Урослин терміном «органогенез» зазвичай позначають формування і розвиток основних органів (кореня, стебла, листів, квіток)

упроцесі онтогенезу з ділянки недиференційованої тканини — меристеми.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання:

1.Що таке гістогенез?

2.Що таке органогенез?

3.Яке біологічне значення має ембріональна індукція?

V. Домашнє завдання

Урок 47. Узагальнення та контроль знань з теми

Мета уроку: узагальнити й закріпити знання про історію біології, методи біологічних досліджень та неорганічні речовини у складі живої матерії.

Обладнання й матеріали: таблиці з теми, підручник, зошит. Базові поняття й терміни: клітини,хромосоми,каріотип,клітинний

цикл, мітоз, мейоз, спадкові хвороби, обмін речовин, апоптоз, некроз, клітинна теорія, цитотехнології, взаємодія клітин, диференціація клітин, тканини рослин, тканини тварин, органи.

Хід уроку

І. Організаційний етап

II. Обговорення та узагальнення матеріалів теми

Питання для бесіди

1.Які функції виконують хромосоми?

2.Які відмінності порівняно з мітозом має мейоз?

3.Які спадкові захворювання, пов’язані з порушеннями каріотипу, спостерігаються у людини?

4.Що таке метаболізм?

5.Чим відрізняються між собою апоптоз і некроз?

6.Які основні типи тканин мають рослини?

7.Які основні типи тканин мають тварини?

III. Контроль знань з теми

Варіант І

1. Фаза мітозу, в ході якої розчиняється оболонка ядра:

2.Наявність третьої хромосоми у 21-й парі в людини призводить до розвитку синдрому: