Історія держави і права України - В.М. Іванов (2013)
.pdfДавньоруської держави. Серед основних його джерел був звичай. На нормах звичаєвого права базувалися писані джерела права: міжнародні договори,
князівське законодавство, церковні статути. Найважливішою пам‘яткою давньоруського права є Руська правда, в якій найповніше розкриті характерні для того часу правові норми. Право Київської Русі було правом привілеїв. Його норми охороняли власність і забезпечували привілейоване становище панівної феодальної верстви. Феодально залежне населення перебувало поза законом.
Завдання для самостійної роботи
1.Дайте загальну характеристику джерел права Київської Русі.
2.Розкрийте, яким чином в процесі становлення політичної організації суспільства звичаї східних слов‘ян трансформувалися у норми звичаєвого права. Чому вони ставали загальнообов'язковими для виконання? В яких сферах суспільних відносин вони діяли?
3.Проаналізуйте наведені серед джерел до теми витяги з тексту договору Ігоря з греками (945р.) та віднайдіть норми давньоруського права, що встановлювали відповідальність за вбивство, крадіжку, тілесні пошкодження тощо, а також тогочасні міжнародно-правові норми.
4.Прочитайте УСТАВ Святого князя Володимира та СТАТУТ князя Ярослава (тексти додаються) та проаналізуйте їх зміст. Які справи відносив до юрисдикції церкви Устав Володимира та яке джерело матеріального забезпечення церкви було визначено даним статутом? Розкрийте, як Статут Ярослава відтворює характерне для феодального суспільства право привілею щодо диференціації покарання (залежно від станового положення потерпілого).
5.Прочитайте Коротку й Просторову редакції Руської правди.
Охарактеризуйте їх основний зміст та структуру Наведіть аргументи на користь того, що за рівнем розвитку правових інститутів це була достатньо розвинена пам‘ятка права.
6. Знайдіть в Руській правді статті, де йдеться про княжі борті, ролейні
91
межі, перевіси на деревах, купівлю й продаж, позику й поклажу майна,
порядок повернення речі справжньому власнику з неправомірного володіння. Зробіть на підставі цього самостійний висновок - чи можна стверджувати про застосування в давньоруському праві інститутів права власності й права володіння? Розкрийте зміст права власності в Київській Русі.
7. Розкрийте зміст спадкового права в Київський Русі, поняття спадок,
особливості спадкування за законом та заповітом. Кому належало право заповідати та успадковувати? Поясність, чому існували обмеження на успадкування майна жінками. Чи передбачалося спадкування сторонніх осіб? Проаналізуйте, як відбилася у спадковому праві станова організація суспільства. З'ясуйте, за яким принципом успадковувався ―батьківський двір‖ та розкрийте зміст його дії стосовно різних суспільних верств.
8. Що спричинило інтенсивний розвиток зобов’язального права на Русі?
На грунті аналізу Руської правди наведіть приклади виникнення зобов'язань, які виникали в наслідок правопорушення, пов’язаного із нанесенням матеріальної шкоди, та витікали з договорів. Які наслідки мало невиконання стороною зобов‘язань? Охарактеризуйте основні види договорів (позики, позички, міни, купівлі-продажу, найму, поклажі) та порядок їх укладання. В яких випадках договори вважалися недійсними і які це мало наслідки для сторін?
9.Розкрийте відмінності у шлюбно-сімейному праві до і після прийняття християнства на Русі.
10.Поясніть, чому Руська Правда та інші джерела давньоруського права
не відрізняли кримінальне правопорушення від цивільно-правового.
Розкрийте процес еволюції від приватно-правового до публічно-правового розуміння злочину.
11. Охарактеризуйте види злочинів за давньоруським правом. На основі аналізу статей Руської правди, Церковних Статутів Володимира і Ярослава наведіть докази розвитку давньоруського кримінального права як права привілею. Віднайдіть в тексті Руської правди зародки таких кримінального-
92
правових інститутів як умисел та необережність.
12.Охарактеризуйте мету та види покарань на Русі.
13.Як відомо, найдавнішим інститутом охорони правопорядку і карою була кровна помста. Спираючись на норми Руської правди, проаналізуйте процес її обмеження та скасування державою. Поясніть причини поширення грошових видів покарань на Русі.
14.Сформулюйте та занотуйте характерні риси давньоруського кримінального права.
15.З'ясуйте сутність змагально-обвинувального характеру судового процесу на Русі. Поясніть, чому не було чіткого розмежування між кримінальним і цивільним процесом.
16.Назвіть і охарактеризуйте основні етапи судового процесу: заклич,
звід, гоніння сліду. З'ясуйте, які процесуальні дії могли застосовуватися лише за кримінальними справами та в чому вони полягали.
17. Спираючись на статті Руської правди, назвіть основні види доказів,
які використовувалися в судовому процесі та розкрийте порядок їх застосування. Виокремте ті з них, які, на вашу думку, є характерними для ранньофеодального періоду державності, та порівняйте їх з аналогічними в інших державно-правових системах цього часу.
18. Охарактеризуйте процедуру винесення судових рішень та порядок їх виконання.
ПЕРШОДЖЕРЕЛА
Договір Ігоря з греками (945р.)
(Витяги)
...І великий князь наш Ігор, і князі, і бояри його, і всі руські послали нас до Романа, і до Костянтина, і до Стефана, до великих царів Грецьких,
Текст подано за: Хрестоматія з історії СРСР. – К.,1956. – Т.1. – С. 46-48.
93
утвердити дружбу з самими царями і з усім боярством і з усіма людьми грецькими на весь час, доки сяє сонце і весь світ стоїть.
...Великий князь Руський і бояри його хай посилають в Грецію до великих царів Грецьких скільки хочуть кораблів з послами і купцями.
...І нехай входить Русь у місто через одні ворота з царським чиновником без зброї, 50 мужів, і торгує, як їм треба, і знову виходить; і
чиновник царства нашого хай охороняє їх, і якщо хто від Русі або від греків вчинить неправильно, то він виправляє [їх неправду].
...Якшо втече раб від Русі, то раба слід спіймати; якщо ж утікача не виявлять то нехай тоді Русь бере на нас [греках], ціну раба, як встановлено, і
раніше, по 2 шовкові тканини за раба. Коли ж утече до Русі раб кoгo:нeбyдь з людей царства нашого, або з міста нашого [тобто Царграда], або з інших міст і забере що-небудь з собою, то його повернути назад, і якщо забране цим рабом з собою буде все ціле, то слід взяти за вкрадене 2 золотих. Якщо русин украде що-небудь у греків або гречин у Русі, то слід повернути не тільки вкрадене, а й [заплатити] його ціну; а як виявиться, що вкрадене було продано, то хай виплатять подвійну ціну за вкрадене і той, що вкрав, хай буде покараний по закону грецькому і по уставу, і по закону руському.
...Якщо Русь виявить корабель грецький, викинутий у якому-небудь місці, то не завдасть йому шкоди; коли ж хто візьме що-небудь з корабля,
або поверне в неволю, або вб'є людину з корабля, хай буде підлеглий законові руському і грецькому.
...Якщо християнин уб'є русина або русин християнина, то той, хто вчинив убивство, буде затриманий родичами убитого і нехай [вони] уб'ють його. Коли ж той, хто вчинив убивство, втече, а він був заможним, то хай візьмуть маєток його родичі вбитого; якщо ж той, хто вчинив убивство,
бідний і втече, то його [треба] шукати, поки не виявлять; коли ж він буде виявлений, хай буде вбитий. Якщо ударить мечем, або списом, або якою-
небудь зброєю русин гречина або гречин русина, то за той вчинок заплатить
5 літрів срібла по закону Руському; якщо ж він бідний, то скільки може,
стільки повинен заплатити, в цьому разі з нього можна зняти і одяг, в якому
94
він ходить, а про невиплачене повинен він іти до присяги по своїй вірі, на доказ того, що він нічого більш не має, і тоді буде відпущений.
...В разі ж наше царство захоче мати від вас [допомогу] у війні проти ворогів наших, то ми напишемо князеві вашому, і він пошле до нас
[допомогу], скільки ми захочемо, і з цього побачать інші країни, яку дружбу мають Греки з Руссю. Ми ж договір цей написали на двох грамотах, одна грамота залишається у царства нашого, на ній написаний хрест і наші імена,
а на другій грамоті [імена] послів ваших і купців ваших.
РУСЬКА ПРАВДА
(Коротка редакція)
1. Убьеть мужь мужа, то мьстить брату брата, или сынови отца, любо отцю сына, или братучаду, любо сестрину сынови; аще не будеть кто мьстя,
то 40 гривен за голову; аще будеть русин, любо гридин, любо купчина,
любо ябетник, любо мечник, аще изъгои будеть, любо словении, то 40
гривен положить за нь.
2.Или будеть кровав или синь надъражен, то не искати ему видока человеку тому; аще не будеть на нем знамениа никотораго же, то ли приидеть видок; аще ли не можеть, ту тому конець; оже ли себе не можеть мьстити, то взяти ему за обиду 3 гривне, а летцю мъзда.
3.Аще ли кто кого ударить батогом, любо жердью, любо пястью, или чашею, или рогом, или тылеснию, то 12 гривне; аще сего не постигнуть, то платити ему, то ту конець.
4.Аще утнеть мечем, а не вынем его, любо рукоятью, то 12 гривне за обиду.
5.Оже ли утнеть руку, и отпадеть рука любо усохнеть, то 40 гривен.
6.Аще будеть нога цела или начьнеть храмати, тогда чада смирять.
7.Аще ли перст утнеть который любо, 3 гривни за обиду.
Текст подано за: Российское законодательство X—XX веков: В 9 т. — Т. 1. Законодательство Древней Руси. — М., 1984. — С. 47—49.
95
8.А во усе 12 гривне, а в бороде 12 гривне.
9.Оже ли кто вынезь мечь, а не тнеть, то тъи гривну положить.
10.Аще ли ринеть мужь мужа любо от себе любо к собе, 3 гривне, а
видока два выведеть; или будеть варяг или колбяг, то на роту.
11.Аще ли челядин съкрыется любо у варяга, любо у колбяга, а его за три дни не выведуть, а познають и в третий день, то изымати ему свои челядин, а 3 гривне за обиду.
12.Аще кто поедеть на чюжем коне, не прошав его, то по(ло)жити 3
гривне.
13.Аще поиметь кто чюжь конь, любо оружие, любо порт, а познаеть в своемь миру, то взяти ему свое, а 3 гривне за обиду.
14.Аще познаеть кто, не емлеть его, то не рци ему: мое, нъ рци ему тако:
пойди на свод, где еси взял; или не поидеть, то поручника за пять днии.
15. Аже где възыщеть на друзе проче, а он ся запирати почнеть, то ити ему на извод пред 12 человека; да аще будеть обидя не вдал будеть,
достойно ему свои скот, а за обиду 3 гривне.
16. Аще кто челядин пояти хощеть, познав свои, то к оному вести, у кото то будеть купил, а той ся ведеть ко другому, даже доидеть до третьего, то рци третьему: вдаи ты мне свои челядин, а ты своего скота ищи при видоце.
17. Или холоп ударить свободна мужа, а бежить в хором, а господин начнеть не дати его, то холопа пояти, да платить господин за нь 12 гривне; а
за тым, где его налезуть удареныи той мужь, да бьють его.
18. А иже изломить копье, любо щит, любо порт, а начнеть хотети его деръжати у себе, то приати скота у него; а иже есть изломил, аще ли начнеть приметати, то скотом ему заплатити, колько дал будеть на нем.
Правда установлена руськои земли, егда ся съвокупил Изяслав,
Всеволод, Святослав, Коснячко, Перенег, Микыфор Кыянин, Чюдин Микула.
19.Аще у бьють огнищанина в обиду, то платити за нь 80 гривен убиици,
алюдем не надобе; а в подъездном княжи 80 гривен.
96
20.А иже убьють огнищанина в разбои, или убийца не ищуть, то вирное платити, в ней же вири голова начнеть лежати.
21.Аже убиють огнищанина у клети, или у коня, или у говяда, или у коровье татьбы, то убити в пса место. А то же покон и тивуницу.
22.А в княжи тивуне 80 гривен.
23.А конюх старый у стада 80 гривен, яко уставил Изяслав в своем конюсе, его же убиле Дорогобудьци.
24.А в сельском старосте княжи и в ра(та)инем 12 гривне.
25.А в рядовници княже 5 гривен.
26.А в смерде и в хо(ло)пе 5 гривен.
27.Аще роба кормилица любо кормиличиц 12.
28.А за княжь конь, иже той с пятном, 3 гривне, а за смердеи 2 гривне, за кобылу 60 резан, а за вол гривну, а за корову 40 резан, а третьякь 15 кун, а
за лоныцину пол гривне, а за теля 5 резан, за яря ногата, за боран ногата.
29.А оже уведеть чюжь холоп любо робу, платити ему за обиду 12
гривне.
30.Аще же приидеть кровав мужь любо синь, то не искати ему послуха.
31.А иже крадеть любо конь, любо волы, или клеть, да аще будеть един крал, то гривну и тридесят резан платити ему; или их будеть 18, то по три гривне и по 30 резан платити мужеви.
32.А в княже борти 3 гривне, любо пожгуть, любо изудруть.
33.Или смерд умучать, а без княжа слова, за обиду 3 гривны; а в
(о)гнищанине, и в тивунице, и в мечници 12 гривъне.
34.А иже межу переореть любо перетес, то за обиду 12 гривне.
35.А оже лодью украдеть, то за лодью платити 30 резан, а продажи 60
резан.
36. А в голубе и в куряти 9 кун, а в утке, и в гусе, и в жераве, и в лебеди
30 резан; а продажи 60 резан.
37. А оже украдуть чюжь пес, любо ястреб, любо сокол, то за обиду 3
гривны.
97
38.Аще убьють татя на своем дворе, любо у клети, или у хлева, то той убит; аще ли до света держать, то вести его на княжь двор; а оже ли убьють,
алюди будуть видели связан, то платити в немь.
39.Оже сено крадуть, то 9 кун; а в дровех 9 кун.
40.Аже украдуть овъцу, или козу, или свинью, а их будеть 10 одину овьцу украле, да положать по 60 резан продажи; а хто изимал, тому 10
резан.
41. А от гривни мечнику куна, а в десятину 15 кун, а князю 3 гривны; а от
12 гривну емъцю 70 кун, а в десятину 2 гривне, а князю 10 гривен.
42. А се покон вирный: вирнику взяти 7 ведер солоду на неделю, тъже овен любо полот, или две ногате; а в среду резану въже сыры, а в пятницу тако же; а хлеба по кольку могуть ясти, и пшена; а кур по двое на день; коне
4 поставити и сути им на рот, колько могуть зобати; а вирнику 60 гривен и
10 резан и 12 веверици, а переде гривна; или ся пригоди в говение рыбами,
то взяти за рыбы 7 резан; тъ всех кун 15 кун на неделю; а борошна колько могуть изъясти; до недели же виру (сберу)ть вирници. То ти урокЯрославль.
43. А се урок мостьников: аще помостивше мост, взяти от дела ногата, а
от городници ногата; аще же будеть ветхаго моста подтвердити неколико доск, или 3, или 4, или 5, то тое же.
РУСЬКА ПРАВДА
(Просторова редакція)
1. Аже убиеть муж мужа, то мьстити брату брата, любо отцю, ли сыну,
любо братучадо, ли братню сынови; аще ли не будеть кто его мьстя, то положити за голову 80 гривен, аче будеть княжь мужь или тиуна княжа; аще ли будеть русин, или гридь, любо купець, любо тивун бояреск, любо мечник, любо изгой, ли словении, то 40 гривен положити за нь.
Текст подано за: Российское законодательство X—XX веков: В 9 т. — Т. 1. Законодательство Древней Руси —М., 1984. — С.64 -73.
98
2. По Ярославе же паки совкупишеся сынове его: Изяслав, Святослав,
Всеволод и мужи их: Коснячько, Перенег, Никифор и отложиша убиение за голову, но кунами ся выкупати; а ино все, яко же Ярослав судил, такоже и сынове его уставиша.
3. О УБИЙСТВЕ. Аже кто убиеть княжа мужа в разбои, а головника не ищють, то виревную платити, в чьей же верви голова лежить, то 80 гривен;
паки ли людин, то 40 гривен.
4.Которая ли вервь начнеть платити дикую виру, колико лет заплатить ту виру, зане же без головника им платити.
5.Будеть ли головник их в верви, зан(е) к ним прикладываеть, того же деля им помагати головнику, любо си дикую виру; но спла(ти) ти им вообчи
40 гривен, а головничьство, (а то) самому головнику; а в 40 гривен ему
заплатити ис дружины свою часть.
6.Но оже будеть убил или в сваде, или в пиру явлено, то тако ему платити по верви ныне, иже ся прикладывають вирою.
7.ОЖЕ СТАНЕТЬ БЕЗ ВИНЫ НА РАЗБОИ. Будеть ли стал на разбой без всякая свады, то за разбойника люди не платять, но выдадять и всего с женою и с детми на поток и на разграбление.
8.Аже кто не вложиться в дикую виру, тому людье не помагають, но сам платить.
9.А се покони вирнии были при Ярославе: вирнику взяти 7 ведер солоду на неделю, (о)же овен любо полоть, любо 2 ногате; а в середу куна (о)же сыр, а в пятницю тако же; а кур по двою ему на день, а хлебов 7 на неделю,
апшена 7 уборков, а гороху 7 уборков, а соли 7 голважень; то то вирнику со отрокомь; а кони 4, конем на рот сути овес. Вирнику 8 гривен, а 10 кун перекладная, а метелнику 12 векшии, а съсадная гривна.
10.(О вирах). Аже будеть вира во 80 гривен, то вирнику 16 гривен, и 10
кун и 12 векшии, а переди съсадная гривна, а за голову 3 гривны.
11. О КНЯЖИ МУЖЕ. Аже в княжи отроци, или в конюсе, или в поваре,
то 40 гривен.
12. А за тивун за огнищный и за конюший, то 80 гривен.
99
13.А в сельскомь тивуне княже или в ратайнемь, то 12 гривен.
14.А за рядовича 5 гривен. Тако же и за бояреск.
15.О РЕМЕСТВЕНИКЕ И О РЕМЕСТВЕНИЦЕ. А за ремественика и за ремественицю, то 12 гривен.
16.А за смердии холоп 5 гривен, а за робу 6 гривен.
17.А за кормилця 12 (гривен), тако же и за кормилицю, хотя си буди холоп, хотя си роба.
18.О ПОКЛЕПНЕЙ ВИРЕ. Аще будеть на кого поклепная вира, то(о)же будеть послухов 7, то ти выведуть виру; паки ли варяг или кто ин то два.
19.А по костех и по мертвеци не платить верви, аже имене не ведають,
ни знають его.
20.АЖЕ СВЕРЖЕТЬ ВИРУ. А иже свержеть виру, то гривна кун сметная отроку; а кто и клепал, а тому дати другую гривну; а от виры помечнаго 9 (кун).
21.Искавше ли послуха, (и) не налезуть, а истьц(ь) начнеть головою клепати, то(да)ти им правду железо.
22.Тако же и во всех тяжах, в татбе и в поклепе; оже не будеть лиця, то тогда дати ему железо из неволи до полугривны золота; аже ли м(е)не, то на воду, оли то до дву гривен; аже мене, то роте ему ити по свое куны.
23.Аже кто ударить мечемь, не вынез его, или рукоятию, то 12 гривен продажи за обиду.
24.Аже ли вынез меч, а не утнеть, то гривна кун.
25.Аже кто кого ударить ботогомь, любо чашею, любо рогомь, любо тылеснию, то 12 гривен.
26.Не терпя ли противу тому ударить мечемь, то вины ему в томь нетуть.
27.Аче ли утнеть руки, и отпадеть рука или усхнеть, или нога, или око,
или не утнеть, то полувирье 20 гривен, а тому за век 10 гривен.
28.Аже перст утнеть кии любо, 3 гривны продаже, а самому гривна кун.
29.А ПРИДЕТЬ КРОВАВ МУЖ. Аже придеть кровав муж на двор или синь, то видока ему не искати, но платити ему продажю 3 гривны; аще ли не
100