Історія держави і права України - В.М. Іванов (2013)

11.Відкриті листи мають кожному повернуті бути.

14.Тим, хто за короля Казимира і Олександра домагався справедливості, господарь обіцяє правосуддя.

16. Дві частки маєтку можна віддати під заставу за гроші, але тільки не продавати навіки.

17. Хто би кому що заповітом чи листом відписав і оголосив про це перед господарем і панами радними, то це має залишатися у силі навіки.

Розділ ДРУГИЙ

Про оборону земську

1. Всі повинні ставати під свою повітову хоругву і проходити огляд.

3.Кожен після огляду повинен нести службу у тому ж загоні при господарі або при гетьмані.

4.Якщо хто через слабке здоров'я не може нести військову службу,

той має заявити про це перед гетьманом.

5. Якби хто мав сина, який міг би нести земську службу, то повинен показати його гетьману, щоб встановити, чи придатний син служити за батька.

10. Ніхто без відома гетьмана не повинен поїхати з війни.

13. Перебуваючи на військовій службі, ніхто не повинен нападати на шляхетські будинки і гумна.

Розділ ТРЕТІЙ

Про вольності шляхти і про розширення

Великого князівства Литовського

1.Господарь зобов'язується державу його милості Велике князівство і панів радних ні в чому не принижувати.

2.Господарь зобов'язується розширити Велике князівство Литовське і що незаконно відібрано, повернути державі.

3.Чужинцям не можуть бути жалувані держання і звання.

161

5.Держання не повинні відбиратися за заочним обвинуваченням.

6.Господарь зобов'язується зберігати усі колишні постанови, а нові ухвалювати з панами радними.

7.Його милість господарь зобов'язується зберегти в цілості вольності княжат, панят, шляхтичів і міщан.

8.Господарь дозволяє всім вільно виїжджати із землі господарської для навчання лицарської справи у всякі землі, крім земель неприятельських.

9.Після смерті батьків, діти: сини і дочки, не можуть бути позбавлені спадкових володінь.

10.Простих людей господарь не повинен підносити над шляхтичами.

Розділ ЧЕТВЕРТИЙ

Про спадкування жінками і про видання дівчат заміж.

Про удову, яка сидіть на удовиному стольці

5.Якби дружина не мала дітей, то вона повинна залишатися на удовиному стольці на третій частці довічно.

6.Дружина з малими дітьми після смерті чоловіка має залишатися на удовиному стольці до повноліття дітей. Якщо ж буде погано управляти маєтком, то родичі мають стати на заваді цьому через суд.

8.Перш ніж батько видасть свою доньку заміж, він має поставити вимогу перед зятем забезпечити вено.

13. Як має бути покарано того, хто вдарив батька або матір.

15.Княгинь, пані вдов і дівиць не мають ні за кого силою видавати, а

тільки за їхньою згодою.

Розділ П'ЯТИЙ

Про опікунів

1. Опікун має право вимагати через суд відшкодування дітям кривди,

але не має права витрачати на це їхнє майно.

162

2. Якби хто притягнув до суду неповнолітніх дітей, то вони до повноліття не зобов'язані бути відповідачами, а суд повинен відкласти розгляд справи до їхнього повноліття.

4. Опікун не має права продати або розтринькати спадковий маєток

дітей.

5. Неповнолітні діти відповідають перед судом тільки у чотирьох випадках: про викуп маєтку, про поручництво, дане батьком, про родове володіння, з приводу якого батько за життя вів судову справу, але не закінчив її.

12. Ніхто нікому не повинен записувати у спадок те, чим сам не володіє.

Розділ ШОСТИЙ

Про суддів, аби правом писаним судили,

аякби інакше судив, як має покараний бути

1.Під час розгляду справи у суді ніхто не повинен апелювати до господаря, але обидві сторони зобов'язані довести справу в суді до кінця.

2.Кожен воєвода, старости і державці наші у своєму повіті мають вибрати і привести до присяги двох земян, які мають судити разом із їхніми врядниками.

14. У позовній заяві мусить викласти суть скарги.

15. Якби хто кого безпідставно або незважаючи на судове рішення

притяг до відповідальності.

16. Якби хто не з'явився до суду після дворазового виклику, то в третій раз його має доставити децький.

18. Як має бути покарано того, хто під час судового розгляду образив би суддю або сторону, або суддю, який вдарив або образив кого-небудь у суді.

21. Ніхто не повинен брати судових зборів більше, ніж установлено.

163

Розділ СЬОМИЙ

Про земські насильства, про побої

іпро головщини шляхетські

1.Хто б навмисне напав на чий дім із метою вбивства.

2.Про докази насильства, чим воно має бути підтверджене і як воно має бути оскаржене.

4.Якби хто убив насильника і його співучасників у своєму домі або під час нападу.

5.Якби хто напав на чий маєток і його підданих, а той, захищаючи своє, його вбив.

6.Про зґвалтування жінок і дівчат.

9.Якби хто поранив шляхтича в руку або ногу або вибив око.

19.Якби хто наслав на чиє село своїх людей або напав на нього особисто, побив, поранив і пограбував.

20.За рядовий напад на сусідів дванадцять рублів грошей.

25.Якби який слуга, захищаючи свого пана, кого поранив або вбив.

26.Якщо чий-небудь слуга вчинить напад на дім або вбивство і

втече.

27.Якби хто вчинив напад на іншого або вкрав що, або чия людина перейшла до іншого, а потерпілий буде мовчати протягом десяти років.

29.Якщо якого злодія буде присуджено до смертної кари за який злочин, але він уникне цієї кари, то йому немає місця між добрими людьми.

Розділ ВОСЬМИЙ

Про земельні суди, про кордони і межі, про копи

1. Перш за все розпочинають королівською постановою із власноручним підписом його величності: якщо хто із перелічених у цьому артикулі станів захоче відібрати в іншого його землі, порушуючи кордони або межі, той, кому вкаже суд, мусить присягнути сам із шістьма свідками.

164

2.Той, хто володіє за земською давністю, першим доводить своє право на володіння.

3.Для вирішення земельних спорів... необхідно виїжджати на місце.

5.Свідками можуть бути тільки християни римського і грецького віросповідання.

13. Якщо хто на чужій землі посіє жито, як має бути заборонено вижем, щоб під загрозою застави не вивозив врожаю до рішення суду.

14. Якби хто тримав землю протягом трьох років, а інший, не звернувшись до суду, скосив би жито або забрав скошене, або затіяв бійку і порубав сохи.

19. Якщо які брати або родичі, які володіють неподіленим маєтком,

перед судом поділили його і поділ оформили письмово, то такий поділ мусить мати вічну силу.

Розділ ДЕВ'ЯТИЙ

Про лови, про пущі, про бортне дерево

1. Якби хто незаконно полював у чужих володіннях.

3.Як мають використовуватися борті, озера і луки, якщо хто має їх

учужій пущі.

4.Що має платити той, хто виловить рибу з чужих озер, які знаходяться в його пущі, або скосить сінокоси.

5.Якби хто у своїй пущі застав чиюсь людину і затримав її.

6.Як мають розглядатися у суді справи про борті або про входи в пущу, якби хто хотів іншого позбавити права володіти бортями і користуватися входами.

7.Якби хто виловив рибу з чужого озера, садка чи пруду.

13. Постанова про те, скільки має бути заплачено за бортне і

небортне дерево.

Розділ ДЕСЯТИЙ

165

Про маєтки, які обтяжені боргами, і про заставу

1. Якби хто купив обтяжений боргами маєток, а кредитор мовчав би десять років.

3. В яких випадках необхідно присягати про борг.

5.Дія давності не мусить поширюватися ні на яку заставу.

8.Якби хто заставив маєток на певний термін і не викупив його.

Розділ ОДИНАДЦЯТИЙ

Про головщини людей путних, селян і парубків

1.Про головщину і про нав'язку ремісних людей.

2.Про побиття і головщину тіунів, приставів та інших врядників.

3.Про головщини і побиття простих людей і паробків.

4.Про побиття і рани мужицькі і паробоцькі.

5.Жид, татарин християн у неволі тримати не повинні.

6.Людина вільна ні за який злочин у неволю не повинна взята

бути.

Розділ ДВАНАДЦЯТИЙ

Про грабежі і про нав'язки

1.Якби хто захопив або пограбував стадо господарське, або князівське, панське і земянське і щось із цього стада заморив.

2.Якби хто пограбував чийсь кінський табун на своїй землі, або на землі власника табуна, або на місці потрави.

3.Якби хто украв щось, що належить шляхтичу або шляхтянці.

8.Нав'язка за волів, корів і іншу скотину.

10.Ціна на птахів.

12.Ціна на собак.

13.Якби кого вкусив неприв'язаний пес.

14.Якби хто мав пса або тварину, які спричинили б людям шкоди.

Розділ ТРИНАДЦЯТИЙ. ОСТАННІЙ

Про злодійство

166

Бояри путні, древні хочуть, щоб було залишено їм по два вільних наділи, з яких би за всі повинності пенями виплачували, залежно від грунту,

як люди осідлі платили, а на службу боргову та у підвори ходити неповинні,

нічого платити не мають уряду нашому без волі та розпорядження нашого,

уряду на дорогу їх не посилати, а якщо будуть на дорозі, то служити їм по-

старому: платити, як і перед тим згідно статуту.

Арт.3. Про слуг двірних

Одвірні та інші слуги двірні, перебуваючи на нашій службі, повинні мати по два наділи, звільнені від усіх тих повинностей, а які на службі нашій не будуть, щоб платили з кожного наділу пенями, виплачувавши все:

а якщо котрі зістарілись на службі нашій, тим, за листом нашим господарським, ма ють бути залишені наділи.

Арт.7. Про війтів

В селах війтові мають дати один наділ, а якщо захоче то й інший дати під проценти. А служба його така: з розпорядження урядового людей на роботу виганяти, бути при видачі плати, підлеглих наших замість децького по праву перед урядом ставити, при всіляких роботах замість пристава стояти над людьми війтовства свого, коли будуть відвозити овес і сіно до Вільни чи в інше місто, то їздити з людьми війтовства свого; переори наділів порожніх та найманих, стіни кордонів та копи на кожний рік між підлеглими нашими лагодити та поновляти, а якщо від котрого сусіда побачив копу чи кордон зіпсованими, то має уряду сповістити.

А судити уряду підлеглих і в торговий день, крім причини кривавої та гвалтівної, за таку провину, коли ж звелить уряд, ставити підлеглого до права наказу перед урядом не стане, то на такого своєвільного уряд має право послати децького (ви плативши йому за кожну в обидва кінці грош).

Війту бути на суді та допомагати у справедливості підлеглому. Вести відомість провин та ревізорами сповіщати, стерегтись того, щоб уряд не чинив пересудів, має про те війт ревізору сповіс тити. А війта уряду за всяку вину судити, тільки війтовства у нього не віднімати до тих пір, поки ревізор

168

не дізнається про справу і провину його, і тоді, скинувши війта, іншого поставити, — чоловіка з тої ж волості непідкупного, на якого підлеглі вкажуть. Війти та лавники не мають права чинити по селах жадібних судів,

вимагати покаянія та інших вчинків не чинити над підлеглими, якщо зробили шкоду господарсь ку, повинні оповідати уряду чи ревізору, нічого не прихову ючи, заплативши при цьому до скарбниці нашої руб грошей. А

якщо війтовство кому передають, то присягати тому не потрібно, бо відповідальність залишається.

Арт. 15. Про проценти та податки, про роботи людей тяглих

Податок з доброго земельного наділу — 21 грош, з середнього — 12

грошей, з гіршого — 8 грошей, а з найгіршого (піскового або болотного) — 6 грошей; вівса з земельного наділу доброго та середнього — по дві бочки, а

з гіршого — одна бочка, а якщо необхідно буде грошима за овес платити, то за кожну бочку — п'ять грошей, а за те, щоб відвезти бочку кожну — п'ять грошей, а з тих самих грунтів (з кожного наділу) сіна — один віз чи 3 гроші за сіно, а за перевезення—2 гроші, а з гіршого грунту сіна і вівса не треба давати: з кожного наділу мають давати: гуску чи півтори гроші, дві курки або пенезей 16, двадцять яєць або пенезей 4, на нево ди 2 гроші, на станцію грошей півтретини, а коли повинно станцію брати, то один раз на рік за ті пенязі мають давати з тридцяти наділів телицю одну, два барана, а з кожного наділу курку та по десять яєць, а пенязей вже того року на стан цію не давати. (станції — грошовий збір на особу чи певну мету).

Арт. 16. Про огородників

Тяглі люди повинні працювати по два дні кожного тижня, а влітку відбути чотири толоки, за це дати тиждень відпо чинку на Різдво Христово, тиждень на М'ясниці, тиждень на Великодень, а ті, що на роботу не з'являються,

платити борг;

Арт.22. Про двірні огороди

Ставити до роботи підлеглих, як сонце сходить, а йти з роботи, як сонце заходить. А відпочинку тим, хто біля скотини працює, перед обідом —

169

година, опівдні — година, ввечері — година, а котрі біля землі працюють,

то відпочинку по півгодини (але у ті ж часи), відпочинок у святкові дні. А

хто вранці на роботу не вийде, так на другий день відпрацю вати має стільки часу, скільки згаяв.

Арт.40. Про виловлювання риби в озерах

Уряд та невідничий не мають права забороняти нашим підлеглим ловити рибу в озерах та річках кригою, вудкою, пригубицею, сбором та іншими малими сітками; а з місяців квітня, травня, червня уряд та невідничий можуть заборонити ловити рибу в озерах тому, що вона розмножується, а

щодо річок такої заборони немає.

Арт.41. Про скарги децького на підлеглих та про кривди,

пограбування йому заподіяні

Убогий підлеглий (за голодних часів) засіявши ріллю на зиму, з якої буде годуватись, має сповістити урядові і війтові про причину своєї убогості зробивши це, з такого підлеглого податки не беруться аж до святого Яна, а

якщо не зможе повернути все взяте до визначенного часу, то віддати усю його маєтність іншому без розпорядження урядового. А котра людина, не сповістивши урядника при війтові, втіче з наділу, його землю зі всією маєтністю, що залишиться, іншому віддати, а втікача уряд з війтом шукати повинні, якщо його знайдуть, а видати не схочуть, присягувати законом.

Якщо сам втікач буде знайдений, чи після того часу, що втік, повернеться,

поселити його на пустому наділі. А якщо підлеглий, ображений урядовим чи війтом, вернеться назад, ревізор має довідатись про кривду та її причину,

а вже потім дати дозвіл чи заборонити засівати та забудовувати наділ.

Арт.51. Про злодіїв та злочинців

Старости, державці щоб карали злодіїв та інших злочинців згідно статуту,

не враховуючи те злодійство, що було скоєно колись, а маєтки злодіїв та злочинців ніхто інший, крім уряду, не має права забирати. Якщо є жінка і діти, землю залишити їм, а якщо немає, то іншу людину поселити.

170