stalivyrazy

Російсько-український словник сталих виразів

Лёгкие деньги (перен.) – легко зароблені (легкі) гроші; незагорьовані гроші. | Лёгкий труд

– легка праця; (перен. образн.) легкий хліб. | Лёгкое (легко) ли дело! – легко сказати!; то не жарт! | Лёгок (скор) на ногу (на ноги) – легкий (швидкий, прудкий) на ноги. | Лёгок на подъём – рухливий (повороткий, моторний). | Лёгок на помине – про вовка помовка, а вовк у хату (а вовк тут). Пр. | С лёгким паром! – доброго здоров’я помившись!; приємно спочити (приємного спочинку), покупавшись!; (скорочено) приємно спочити (приємного спочинку)! | С лёгким сердцем (перен.) – з легким серцем. | С лёгкой руки (перен.) – з легкої руки; з доброго почину.

Легкость | Лёгкость в мыслях – легкість думок. | С лёгкостью что-либо делать, сделать

– робити, зробити щось легко (завиграшки).

Легко | Легко добыто, легко и прожито – що легко прийде, то легко й піде. Пр. | Легко и вольно стало кому – легко і вільно (і гарно) стало кому; (образн.) світ [угору] піднявся кому; наче на світ удруге народився хто. | Легко на душе, на сердце – легко (добре) на душі, на серці. | Легко относиться к чему – легковажно ставитися до чого; легковажити що. | Легко пришло, легко и ушло – легко прийшло, легко й пішло. Пр. Легко ся дістало, легко й пропало. Пр. | Легко сказать (разг.) – легко сказати (мовити). | Наука давалась ему легко – наука йому легко давалася (гладко йшла). | Хоть далеко, да легко, а близко, да слизко – далеко, та легко, а близько, та слизько. Пр.

Легче | Как можно легче – якнайлегше (щонайлегше). | Легче всего давать советы –

найлегша річ (найлегше) давати поради. | Легче говорить, чем делать – легше говорити, ніж робити (як узяти та зробити). | Легче стало кому – полегшало (легше стало) кому; відпустило кому. | Мне от этого не легче – мені з (від) цього не легше. | Он легче всех – він найлегший поміж усіма (з усіх, з-поміж усіх, за всіх). | Час от часу не легче – що далі, то гірше (то важче); що година, то й новий клопіт (то й нові прикрощі). | Шла кума пеша, куму легче – баба з воза, кобилі (коням, на коні) легше. Пр. Тарах баба з воза (з коліс), кобилі (коням, волові, колесам, на колеса) легше. Пр.

Леденить | Ужас леденит сердце – з (від) жаху серце холоне (крижаніє, терпне). Леденящий | Леденящее дыхание – льодово-студений (крижаний) подих. | Леденящий

страх, ужас (перен. книжн.) – страх, жах - аж серце холоне (терпне).

Ледяной | Ледяная душа, ледяной тон, взгляд (перен.) – крижана (льодова) душа (душакрига), крижаний (льодовий) тон, погляд.

Лед | Бьётся как рыба об лёд – б’ється, як риба об лід (як риба на ятері, у саку). Пр. Кидається (б’ється), як риба на сухому. Пр. Кидається і сірим собакою, і білим, а ради не дасть. Пр. Мається, як у терні. Пр. | Злоба, что лёд, до тепла живёт – і лихе серце на сонці тане. Пр. | Лёд тронулся (перен.) – крига скресла. | Надейся на него, как на вешний лёд – покладайся на нього, як на торішній сніг. | На языке мёд, а в сердце лёд – на язиці мід, а під язиком лід. Пр. На язиці медок, а під язиком (а на думці) льодок. Пр. Слова ласкаві, та думки лукаві. Пр. | Подёргиваться, подёрнуться льдом – шерхнути, зашерхнути (про багатьох позашерхати); (ледь-ледь) пришерхати, пришерхнути (про багатьох попришерхати). | Под кем лёд трещит, а под нами ломится – кому лиха вщерть, а нам з наспою. Пр. | Покрываться, покрыться льдом – братися, узятися кригою (льодом). | Разбить (сломать) лёд (перен.) – розбити (проломити) кригу (лід); зробити перший крок; покласти (зробити) початок чому (чого). | Река скована льдом – річка (ріка) замерзла. | Схватилась мачеха о пасынке, когда лёд пришёл – згадала баба дівера, що добрий був. Пр. Згадала баба, як дівувала. Пр. | У скупого и в крещенье лёду не выпросишь – щедрий - серед зими снігу не випросиш. Пр. Посеред зими льоду не випросиш у куми. Пр. У нього посеред зими льоду не випросиш. Пр.

Лежать | Были бы хлеб да одёжа, так и ел бы лёжа – якби хліб та одежа, їв би козак лежа. Пр. | Дорога, путь лежит на… – дорога (шлях) веде до… | Душа, сердце не лежит к кому, к чему (разг.) – душа, серце не лежить до кого, до чого; (в душі) верне від кого, від чого. | Лёжа на боку, не заработаешь и понюшки табаку – лежали на боку, не заробили і на понюшку табаку. Пр. Лежаного хліба немає. Пр. | Лежать в лёжку, лежмя лежать (разг.) – лежма (ліжма) лежати. | Лежать в основе чего – лежати в основі чого; бути підвалиною чого; бути за підвалину (за підставу, за основу) чого, для чого. | Лежать в противоположные стороны головами (валетом) – лежати митусем (митусь); головами навпаки лежати. | Лежать впусте – лежати облогом (облогами); облогувати; вакувати;

(іноді) гуляти. | Лежать на боку (на печи) (перен. разг.) – лежні та сидні справляти; лежнем лежати; байдикувати; байдики (байди, багла) бити. | Лежать навзничь – лежати навзнак(и), горілиць, горічерева. | Лежать ничком – лежати ниць (ницьма, долічерева, долілиць). | Лежать пластом – лежати крижем (плиском, навзнак, навзнаки). | Лежать при смерти – лежати при смерті (на смерті, на вмерті); лежати на смертельній (на

249

Російсько-український словник сталих виразів

смертній) постелі; (давн.) стояти (бути) на Божій дорозі. | Лежать [свернувшись] калачиком – верчика лежати, лежати [скрутившись] калачиком (бубликом); (лок.) лежати скрутившись (скукобившись) у ковтюшок. | Лежит, оглушённый ударом – лежить, приголомшений ударом; (жарт.) джмелів слухає. | Лето пролежишь - зимой с сумой побежишь – хто вліті (літом) ледарює, той узимі (узимку) голодує. Пр. Нехай гуляє. «Що робив?» - зима спитає. Пр. Дріта-дріта серед літа, прийшла зима - хліба нема. Пр. | На мне лежат все заботы – на мені [лежать] усі турботи (весь клопіт). | Плохо лежит что (разг.) – легко лежить що. | Подозрение лежит на ком – підозра лежить на кому; під підозрою (у підозрі) хто; підозрений хто. | Содержание семьи лежит на моей обязанности – утримувати родину - [це] мій обов’язок (моя повинність). | Хорошая слава лежит, а худая по дорожке бежит – добра слава лежить, а погана біжить. Пр. | Худые вести не лежат на месте – лихі вісті не лежать на місці. Пр.

Лежачий | В лежачем положении – у лежачому стані; лежачи (лежачки, навлежачки). | Лежачего не бьют – лежачого не б’ють. Пр. | Лежащий камень мохом обрастает – на однім місці і камінь обростає. Пр. Лежачи і камінь мохнатіє. Пр. Лежачий камінь порохом обростає. Пр. Лежачи й сокира іржавіє. Пр. | Под лежачий камень и вода не течёт – під лежачий камінь і вода не тече. Пр. З лежі не справиш одежі, а з спання не купиш коня. Пр. Лежаний хліб не ситить. Пр.

Лежка | Лежать в лёжку, лежмя лежать – Див. лежать.

Лезть | Глаза на лоб (из-под лба, вон) лезут – очі рогом лізуть; очі на лоба (на лоб, з-під лоба) лізуть. | Ему ничто не лезет в голову (разг.) – йому нішо не лізе в голову (до голови); його голови ніщо не береться; йому ніщо не йде на думку. | За словом он в карман не лезет (разг. фам.) – він язика в кишені не ховає; він по слово до кишені не лізе; він по слово до батька не бігає; він по слово далеко не ходить; він слова [ніде] не позичає. | Из кожи [вон] лезть (перен. разг.) – із шкури лізти (вилазити, рватися, вибиватися, пнутися); [геть] з-під шкури п’ястися (пнутися). | Куда ты лезешь? – куди ти лізеш (пнешся)?; (згруб.) куди ти пхаєшся (прешся)? | Лезть в бары, в начальство – пнутися (п’ястися, лізти) в пани, в начальники; на панську лінію гнути; (згруб.) пертися (пхатися, микатися) в пани, в начальство. | Лезть в (на) глаза – лізти на (в) очі; лізти в вічі; бути настирливим (настирним, уїдливим). | Лезть в голову – лізти (згруб. пертися) в голову (до голови); хапатися (братися) голови; лізти на думку (на мислі). | Лезть в драку – лізти в бійку; лізти (сікатися, соватися) з кулаками (з ножем…); (розм.) сіпатися, битися. | Лезть в чужой карман (перен.) – лізти (залазити) до чужої кишені (калитки, до чужого гаманця). | Лезть в чью душу, лезть в душу кому – лізти в чию душу, в душу кому; закрадатися до чиєї душі. | Лезть на рожон (фам.) – лізти (перти) на рожен; лізти на ніж; лізти на роги (в пащу); підставляти (наставляти) свою голову (шию). | Лезть на стену – лізти (дертися, пнутися) на стіну. | Не лезет что в горло (в рот) – у горло не йде (не лізе, застряє в горлі) що; у пельку не лізе що. | Не лезь в чужое дело – не втручайся (не микайся) до чужого діла (в чуже діло, до чужої справи, в чужу справу); Не сунь (не пхай) носа до чужого проса. Пр. | Не лезь куда не следует – не лізь куди не треба (куди не слід). [Не лізь, куди голова не лізе. Пр.] | Хоть в петлю лезь (перен. разг.) – хоч у петлю лізь; хоч сам собі зашморг на шию накидай; хоч з мосту (з гори) та в воду; хоч живий (живцем) у яму лізь; хоч вішайся. | Чтобы рыбки съесть, надо в воду лезть – щоб рибу їсти, треба в воду лізти. Пр. Не обмочившись, рибки не впіймаєш. Пр. Ласа кішка до риби, та в воду лізти не хоче. Пр. Їв би кіт рибу, а в воду не хоче. Пр. Печені голуби не летять до губи. Пр. Нікому сама птаха в руки не вскочить. Пр. Не взявшись за сокиру, хати не зробиш. Пр. Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися. Пр.

Лекарство | Лекарство подействовало хорошо на кого – ліки добре подіяли на кого; ліки мали добру силу на кого; ліки добре допомогли кому. | Принимать, принять лекарство – заживати, зажити ліків; пити, випити ліки.

Лекция | Читать лекции (лекцию, нотации, нотацию) кому (перен.разг.) – читати лекції (лекцію, нотації, нотацію) кому; повчати кого. | Читать лекции по истории, по языковедению… – читати лекції з історії, з мовознавства…; викладати історію, мовознавство…

Лелеять | Лелеять надежду, мечту – пестити (голубити, плекати, кохати, живити) надію, мрію; (поет.) гріти [у серці] надію, мрію. | Лелеять слух – пестити (тішити) слух.

Лениво | Делать лениво что – робити ліниво що; робити мов не своїми [руками]; робити аби день до вечора; (іноді розм.) робити як за напасть. Робити, як мокре (як мерзле) горить. Пр. Тень-тень, аби збути день. Пр.

Ленивый | Ленивому всегда праздник – лінивому (ледачому) щодня (кожний день) свято. Пр. У ледачого (у лінивого) все свято. Пр. Йому щодня неділя. Пр. І будень і неділя -

250

Російсько-український словник сталих виразів

лінивому (ледачому) все безділля. Пр. Ледачий тільки свята пильнує. Пр. П’ять день нічого не робимо, а шостий відпочиваємо. Пр. | Ленивый к работе, ретивый к обеду – їсть за вола, а робить за комара. Пр. У роботі «ох», а їсть за трьох. Пр. До муки - то мельники, а до праці - «хворі, братця!» Пр. Як їсть, то пріє, а робивши мерзне. Пр. Третій день як лежить, та дев’ятий хліб кінчає. Пр. «Синашу, піди стовчи пшона на кашу». «Ох, мамо, спина заболіла». «Синашу, іди їсти кашу». «Мамо, а де моя велика ложка?». Пр. | У ленивой пряхи и про себя нет рубахи – за спанням та лежанням і сорочки не матимеш. Пр. Треба прясти, щоб руб’ям не трясти. Пр. З лежі не буде одежі, а з спання - коня. Пр. За сном коня не купиш. Пр. Хто ледащо, тому їсти нема що. Пр. | Хорошо ленивого за смертью посылать – його по смерть добре посилати. Пр. Такого тільки по смерть посилати. Пр.

Лентяй | Неисправимый лентяй – непоправне (неприторенне) ледащо; від світа (звіку) ледащо. | Праздновать святого лентяя – справляти лежня.

Ленца | Работать с ленцой – працювати ледаченько (лінивенько). | С ленцой кто (разг.) –

ледаченький (лінивенький) хто.

Лень | [Все] кому не лень – [Усі] кому не ліньки (кому охота); [всі] хто не лінується (хто захоче). | Ему лень слово сказать – йому ліньки (неохота) слово сказати; він лінивий (ледачий) на слово. | Ему (мне) лень сделать что (разг.) – йому (мені) ліньки зробити що; йому (мені) неохота зробити що; не бере охота його (мене) зробити що. | Лень нашла, напала, одолела – лінощі (ліньки, баглаї) напали, обсіли; баглаї вкинулися. | Лень - мать всех пороков – лінощі - мати усіх вад (усіх пороків). Пр. Лінощі псують людину. Пр. | От лени человек хворает, а от труда делается здоровым – без діла слабіє сила. Пр. Як без діла сидіти, то можна й одубіти. Пр. Лінощі - гірші за хворобу. Пр. | Труд человека кормит, а лень портит – праця чоловіка годує, а лінь марнує. Пр. Праця людину підносить, а лінощі псують. Пр. Праця - людині окраса, а ледарство - ганьба. Пр.

Лен | Дёргать, теребить лён – брати (вибирати) льон.

Лепешка | Разобьюсь (расшибусь) в лепёшку, а… – перервуся, а… (зроблю що, дійду, доб’юся чого).

Лепта | Внести, принести свою лепту во что – унести, покласти (докинути, додати) свою лепту (свою пайку, свій внесок) до чого. | Лепта вдовицы – удовина лепта; лепта вдовиці.

Лестница | Винтовая лестница – кручені (гвинтові) сходи. | Иерархическая лестница –

ієрархічна скала. | Лестница наказаний (юр.) – скала кар (покарань).

Лестный | Его похвала не лестна мне – його хвала не цікава (не честь) мені. | Лестное предложение – принадна (втішна) пропозиція. | Лестный отзыв – (по)хвальна думка ((по)хвальний відзив).

Лесть | Добиваться, добиться лестью чего – добиватися, добитися (добуватися, добутися) лестощами (лестками) чого. | Обходить, обойти, брать, взять лестью кого – лестощами (лестками, лестінням) підходити, підійти до (під) кого; злещувати, злестити (улещувати, улестити) кого.

Лес | В лесу леса не нашёл – у лісі був, а дров не бачив. Пр. | Волка бояться - в лес не ходить – вовків боятися - в ліс не ходити (не йти). Пр. Як вовка боятися, так і в ліс не йти.

Пр. Боявшися вовка, в лісі не бувати. Пр. | За деревьями (из-за деревьев) леса не видит –

за деревами лісу не бачить. Пр. | Кто в лес, кто по дрова – хто в ліс, а хто по дрова поліз. Пр. Хто в луг, а хто в плут. Пр. Хто в горох, а хто в сочевицю. Пр. Хто (одно) до ліса, а хто (а друге) до біса. Пр. Те к лісу, а те к бісу. Пр. Один дивиться до ліса, а другий до біса. Пр. Хто на хвості, хто на голові, а хто на колесі. Пр. Той хоче гарбузів, той огірків. Пр. Один не йде, другий не везе. Пр. | Лес рубят - щепки летят – у лісі дрова рубають, а до села тріски літають. Пр. Ліс рубають - тріски летять. Пр. Де дерево рубають, там тріски летять (падають). Пр. | Наука в лес не водит – наука в ліс не веде, а з лісу виводить. Пр. Наука не в ліс веде, а з лісу. Пр. | Поёмный, прибрежный лес – луг. [Ой не шуми, луже… Н. п. А чогось так сичі Розридалися в лузі. Тичина. А луг підіймає зелене і синє шатро верховіть. Малишко.] | Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит – хоч як годуй вовка, а він [усе] у ліс дивиться. Пр. Вовча натура в ліс (до лісу) тягне. Пр. Вовк, то вовче й думає. Пр. | Чем дальше в лес, тем больше дров – що далі в ліс, то більше дров. Пр. Що далі в ліс, то краще на дрова. Пр. Далі в ліс, більше труску. Пр.

Летаргия | Впадать, власть в летаргию – засинати, заснути летаргійним сном; (іноді) западати, запасти в летаргію; обмирати, обмерти (за(в)мирати, за(в)мерти).

Лета | Кануть в Лету (книжн. устар.) – канути в Лету (в криницю, в забуття); піти в непам’ять (у забуття); назавжди зникнути. [Книжечки відразу по своїм виданні так і канули в криницю забуття. Франко.] | Более ста лет кому – понад сто років (літ) кому; застолітній (понадстолітній) хто. | В возрасте семи лет – семи років (семи літ); семи років

251

Російсько-український словник сталих виразів

(семи літ) віку; по сьомому році (літі); по сьомій весні. | В двадцать лет жизнь только начинается – у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя тільки починається. | В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках – у десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. | В зрелых летах – мужніх (дозрілих) літ; дійшлого (дозрілого) віку; у мужніх (дозрілих) літах; у дійшлому (дозрілому) віці. | В лето от Рождества Христова… – у рік від Різдва Христова; року Божого… | В немолодых летах – немолодого віку (немолодих літ); у немолодому віці; в немолодих літах. | Войти в лета – увійти в літа; дійти дозрілого віку; дійти мужніх (дозрілих) літ; дорости (дійти) [до] літ; дійти до зросту. | В расцвете (во цвете) лет – у розквіті (у розцвіті) віку (років); у силі віку; у розповні літ. | В течение, в продолжение нескольких лет – протягом кількох років. | Ему было около двадцати лет –

йому [вже] було років з двадцять; йому було близько двадцяти (двадцятьох) років (літ); йому літ до двадцяти (до двадцятьох, до двадцятка) доходило (добиралося). | Ему было тридцать лет [от роду] – йому було (він мав) тридцять років (літ) [віку]. | Ему за сорок… лет – йому понад сорок… років (літ). | Ему исполнилось двадцать… лет – йому вийшло (минуло) двадцять… років (літ). | Ему нельзя дать его лет – він видає(ться) молодший (молодшим) за свої літа (за свій вік, проти своїх літ, проти свого віку). | Каких лет, в каких летах – якого віку, яких літ. | Летами, по летам – на літа (літами, віком). | Летами ушёл, а умом не дошёл – виріс, а ума не виніс. Пр. Борода виросла, та ума не винесла. Пр. Виріс до неба, а дурний як [не] треба. Пр. | Много лет – багато років, довгі літа (довгі роки); (арх. уроч.) много літ. | Молодые лета – молодий вік; молоді літа; молодощі. | Молодых лет кто – молодого віку хто; віком (літами) молодий хто; на літа молодий хто. | Мы с вами одних лет – ми з вами одного віку (одних літ); ми з вами однолітки; ми з вами рівня літами; (іноді розм.) ми з вами однієї верстви (доби). | На старости (на старость) лет, на склоне лет – на старості літ; у старих літах; на схилі (на схилку) віку. | Не под лета кому – не на вік чий; не на літа чиї. | Несколько лет [тому] назад – кілька років (літ) тому; перед кількома роками. | Он ваших (твоих) лет – він вашого (твого) віку; він ваших (твоїх) літ; він у ваших (твоїх) літах; він літами такий, як ви (як ти); він, як ви (як ти), завстаршки (устаршки); (іноді розм.) він вашої (твоєї) верстви (доби). | Он в летах (разг.) – він у літах; він літній (літошній, під літами); він доходжалий (підстаркуватий, підстарий, підтоптаний).

| Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел летами – він ще літ не дійшов (не доріс); він ще літами не вийшов; йому ще літа не вийшли. | Он не по летам развит, умён – він дуже, як на свій вік (як на свої літа), розвинений, розумний. | Он умер двадцати лет – він помер (умер) двадцяти (двадцятьох) років (по двадцятому році, двадцять років мавши). | Пожилые лета – літній вік; доходжалість. | По молодости лет – через молодий вік (молоді літа). | Преклонные лета – похилий вік; похилі (благі) літа. | Продолжающийся, продолжавшийся несколько лет – Кількарічний (кількалітній). | Прошло несколько лет –

чимало років (літ) минуло (проминуло, зійшло, збігло); (поет.) чимало літ перевернулось. [Чимало літ перевернулось, Води чимало утекло. Шевченко.] | С детских лет – з дитячих (з дитинячих) літ; з дитячого (з дитинячого) віку; з дитинства. | Сколько вам (тебе) лет? – скільки вам (тобі) років?; скільки ви маєте (скільки ти маєш) років?; які ви (який ти)

завстаршки (устаршки)? | С малых лет – з малих років (літ); змал(к)у (змалечку). | С молодых лет – з молодого віку (з молодих літ); замолоду (змолоду). | Средних лет кто – середнього віку хто; середніх літ (років) хто; середній (іноді середовий) хто. | С самых ранних лет – з малого малечку (з самісінького малечку); з пуп’яночка. | Стольких-то лет – стількох-то років (літ); стільки-то років (літ) мавши; (рідше) по такому-то році (літі);

(про молодих іще) по такій-то весні. | Уже не в тех летах кто; вышел из лет кто – уже не того віку (не тих літ) хто; вийшов з тих літ хто; з літ вийшло кому. [Бабі з літ вийшло. Номис.]

Лететь | Время летит (перен.) – Див. время. | Летела пташка высоко, а села недалеко –

високо летів, а низько сів. Пр. Вороні де не літати, та на сміття сідати. Пр. | Лететь вниз головой – летіти сторч [головою]; летіти сторчака (сторчма, сторчки); летіти сторчголов (стовбула, вниз головою, коміть головою). | Лететь кувырком (перен. разг.) – летіти шкереберть. | Лететь сломя голову – летіти стрімголов (прожогом). | Лететь стрелой – летіти як (мов) стріла; летіти стрілою. | Летит как бешеный – летить (жене, женеться) як скажений (як несамовитий, як навіжений); (фам.) жене як дідько вітри.

Лето | Бабье лето – бабине літо; погожа (погідна) підосінь. | Благоприятное лето, урожайное лето – сприятливе, урожайне літо; поліття. | В прошлое, прошедшее лето, прошедшим летом – того (минулого) літа. | В разгаре лета – у розповні літа; гарячої літньої пори; у гарячу літню пору; саме в середоліття. | В это лето – цього (сього) літа; (іноді) се літо. | Готовь летом сани, а зимой телегу – готуй уліті (улітку) сани, а взимі

252

Російсько-український словник сталих виразів

(взимку) вози. Пр. | Каждое лето – щоліта (щоліто); літо крізь літо. | Лето работает на зиму, а зима на лето – літо на зиму робить. Пр. | Лето собирает, а зима поедает – літо збирає, а зима з’їдає. Пр. Літо зробить, а зима з’їсть. Пр. | Летом – уліті (улітку); літом. | На будущее, на следующее лето – на те літо; майбутнього літа. | Начало лета – проліток; заліток (частіше у мн. залітки); початок літа. | По дважды в год лето не бывает – двічі літо не буває. Пр. | Проводить, провести лето, летовать, перелетовать – перебувати, перебути літо; літувати, пролітувати (перелітувати, вилітувати). | Прошлого, минувшего лета – тоголітній. | Сколько лет, сколько зим не виделись – видом видати, слихом слихати; скільки літ, скільки зим не бачилися; наче вік не бачилися. | Сухое лето – сухе літо; сухоліття. | Урожай этого года – урожай цього літа; сьоголітній урожай.

Летучий | Летучая мышь – кажан (лилик). | Летучий голландец – летючий голландець.

Лет | На лету отдать приказание – мимохідь (поспіхом) дати наказ(а). | На лету (с лёту) хватать, ловить… что (разг.) – на льоту хапати, ловити… що; хутко сприймати (засвоювати) що. | Стрелять (бить) в лёт – стріляти (бити) на льоту (іноді у льоті); стріляти (бити) летючого птаха (летючу птицю).

Лечь | Лечь в бою, лечь головою – (по)лягти у бою; лягти (накласти, наложити) головою. | Лечь в основу чего – лягти в основу чого; лягти підвалиною чого; за основу стати чому. | Лечь костьми – лягти (про багатьох полягти) кістьми.

Леший | Какого (коего) лешего? (бранное) – якого дідька? | Ну тебя к лешему! Иди (пошёл) к лешему! (бранное) – а йди (піди) ти до дідька!

Лещ | Дать (поддать) леща кому – дати ляща (ляпаса) кому.

Лжец | Сделать кого лжецом – пошити кого в брехуни (брехачі); зробити з кого брехуна (брехача).

Либо | Либо… либо – або… або; чи то… чи [то]; хоч… хоч. | Либо грудь в крестах, либо голова в кустах – хоч голова в кушах, хоч груди в хрестах. Пр. Або дома не бути, або волю здобути. Пр. | Либо дождик, либо снег, либо будет, либо нет – або дощ, або сніг, або буде, або ні. Пр. Або погода, або негода. Пр. | Либо пан, либо пропал – або пан, або пропав. Пр. Хоч пан, хоч пропав. Пр. Чи пан, чи пропав. Пр. Або виграв, або програв. Пр. Хоч виграв, хоч програв. Пр. (лок.) Куць виграв, куць програв. Пр. | Либо победить, либо умереть – або перемогти, або кістьми лягти. Пр. Або перемогу здобути, або вдома не бути. Пр. | Либо рыбку съесть, либо на мель сесть – або рибку з’їсти, або на дно сісти.

Пр.

Ливмя | Ливмя льёт (разг.) – ливцем (ливнем) ллє; пірить (піжить); ллє як з відра (як з коновки, як з-під ринви). | Слёзы лились ливмя – сльози лилися струмками (цівками, цюрком); (образн.) сльози котилися, як роса з листя.

Лизать | Лизать руки, ноги, пятки кому – лизати руки, ноги, п’яти (халяви, чоботи) кому; рачки лазити перед ким; плазувати (колінкувати) перед ким.

Ликовать | Сердце, душа ликует – серце, душа [радощами] радіє; серце, душа веселиться (веселіє).

Лик | Причислять, причислить к лику святых – приєднувати, приєднати до [лику, сонму] святих.

Лимон | [Как] выжатый лимон (разг. ирон.) – [Як] вичавлена (видавлена) цитрина.

Линия | Вести, держать, гнуть свою линию (разг.) – вести, держати, гнути свою лінію; робити по-своєму; стояти на своєму (додержуватися свого); (образн.) виводити [далі] свою нитку. [Веди свою лінію до самого краю. Кониський.] | Идти по восходящей, нисходящей линии – іти висхідною, спадною лінією; іти вгору, вниз; (іноді) іти східно, спадно. | Идти по линии наименьшего сопротивления – іти лінією найменшого опору; уникати труднощів. | Линия не вышла – не так склалося; не пощастило (не поталанило); не судилося. | Родственники по боковой линии – бічні родичі. | Родственники по женской линии – родичі [з] жіночої лінії (з материного боку); родичі [з] жіночого (материного) коліна (покоління). | Родственники по мужской линии – родичі [з] чоловічої лінії (з батькового боку); родичі [з] чоловічого (батькового, батьківського) коліна (покоління). [Він мені доводиться якимсь далеким родичем з батьківського коліна. Сл. Ум.] | Родственники по прямой линии – прямі родичі.

Линь | Как линь по дну (перен.) – як лин по дні (по дну).

Липка | Ободрать (облупить, обобрать) как липку кого (фам.) – обдерти (обібрати) як овечку кого; живцем (до голого тіла) облупити кого; обголити кого; обібрати (обідрати) до нитки кого.

Липовый | Липовый документ – луб’яний (солом’яний) документ.

Лирический | Лирический беспорядок (перен.) – ліричний безлад (нелад); ліричне

253

Російсько-український словник сталих виразів

безладдя. | Лирическое отступление – ліричний відбіг (відступ).

Лиса | Лиса всё хвостом прикроет – стара лисиця писком риє, а хвостом слід замітає. Пр. Лисова шуба слід замітає. Пр. | Лиса и во сне кур считает – лис спить, а курям лічбу знає. Пр. Лис спить, а кури бачить. Пр. Спить, а Химині кури бачить. Пр. | Лиса Патрикеевна (фольк.) – лис Микита; лисичка-сестричка. | Лисой прикидываться (разг.) –

дивитися лисицею; лестками (лестощами) підходити [під] кого; підстелятися (підмощуватися) під кого; у очі (у вічі) світити кому. | Лису петь, подпускать – лисом співати; співати як лисичка-сестричка; бісики пускати (підпускати). | Хитрый как лиса – хитрий як лис (як лисиця); (образн.) лисом підшитий.

Листок | Фиговый листок – фіговий листок.

Лист | Дрожит (трясётся) как осиновый лист – тремтить як осичина (осиковий лист); труситься як на ножі. | Пристал (привязался) как банный лист – прилип (пристав) як шевська смола до чобота (до п’яти); причепився як реп’ях [до кожуха]; причепився, мов той реп’ях [до кожуха]; причепився, мов той реп’ях до овечої вовни; Прилип як до Гандзі Пилип. Пр.

Литература | Изящная литература – красне письменство. | Литература по истории, этнографии… – література з історії, етнографії…

Литься | Литься ручьём – цюрком (дзюрком) литися (текти); дзюркотати (дзюркотіти, дзюрчати, цебеніти). | Литься через край – литися (переливатися) через вінця (іноді через край). [Через край із серця Рідне слово ллється. П. Куліш.] | Речь льётся легко, свободно… – розмова ллється (точиться) легко, вільно…

Лить | Колокола лить (устар. разг.) – [Великий] дзвін лити; вигадувати нісенітниці; химери гнати (ганяти, гонити); байку (байки) пускати. | Ливмя льёт (разг.) – Див. ливмя. | Лить воду на чью мельницу – лити воду на чий млин (на чий камінь, на чиї лотоки, на чиє колесо, на чиє коло). | Лить кровь за кого, за что – лити (проливати, розливати, точити) кров за кого, за що. | Лить (отливать) пули (перен.) – Див. пуля. | Лить слёзы – лити сльози. | Льёт как из ведра – ллє як (мов, немов) з відра (з цебра, з луба, з рукава, з коновки, з бочки); ллє як відром (цебром, дійницею); ллє як з-під ринви.

Лихва | Отплатить с лихвой – віддячити сто з оком кому. [Еней на Турна напустив, Оддячивши йому сто з оком. Котляревський.] | С лихвой – з лишком (з лишкою, з наддатком, з верхом, лок. з надтом, жарт. з чохом).

Лихой | Лиха беда начало – аби почати, а там воно й піде. Добрий початок - половина діла. Пр. Почин дорожчий за гроші. Пр. За початком діло становиться. Пр. Найтяжче зачати, а потому вже легше йде (а далі як хліб з маслом); важко розгойдатися, а далі - легко. | Лихое лихом избывается – на люту хворобу лютий і лік. Пр. | Лихое споро: не умрёт скоро – погань сивіє, та не старіє. Пр. | От лихого человека хоть полу отрежь, да уйди –

від лихого (ледачого) поли вріж та тікай. Пр. Від лихого, поли врізавши, втікати треба. Пр. | От чёрта крестом, от свиньи пестом, а от лихого человека ничем – від чорта відкрестишся, відмолишся, а від лихого і ломакою не відіб’єшся. Пр. | Тот не лих, кто во хмелю тих – хто п’є та спить, той не грішить. Пр.

Лихорадить | Меня лихорадит – мене морозить (трусить, трясе); мене пропасниця (лихоманка, трясця) трясе (трусить, б’є); у мене гарячка.

Лихорадка | Лихорадка бьёт, трясёт кого – пропасниця (лихоманка, трясця) б’є (трясе, трусить, тіпає) кого.

Лихо | Не поминать лихом кого (разг.) – не згадувати (не споминати) лихом (лихим, злим словом) кого. | Он знает, почём фунт лиха (разг.) – він знає, почім ківш (коряк) лиха; він бачив смаленого вовка. | От лиха не уйдёшь – від лиха не втечеш. Пр. Лиха доля і під землею надибає. Пр. На кожному кроці чоловіка біда пасе. Пр. Лиха конем не об’їдеш. Пр. І на меду знайдеш біду. Пр. Не шукай лиха: само тебе знайде. Пр. Біда знайде, хоч і сонце зайде. Пр. Біда як хоче, то й на гладкій дорозі знайде. Пр. Від біди й у печі не замажешся. Пр. | Хватить, хлебнуть лиха – випити ківш лиха; спізнати, почім ківш лиха.

Лицевой | Лицевая сторона дома – чільний бік будинку; чоло будинку. | Лицевая сторона материи – лице матерії; правий (лицьовий, зверхній) бік матерії.

Лицо | А посмотри-ка мне в лицо: правду ли ты говоришь – а подивись-но мені у вічі: чи правду ти кажеш. | Быть к лицу, не к лицу кому – бути до лиця, не до лиця кому; личити, не личити (іноді лицювати, не лицювати) кому; приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому; пасувати, не пасувати кому, до кого; (іноді) подоба, не подоба (подібно, не подібно) кому. [Тобі тото не лицює. Сл. Гр. Згорда мовив побратим на теє: «Не подоба лицарю втікати!» Українка. Дивися, ненько, чи хорошенько, Чи хорошенько і подібненько. Сл. Гр.] | Вверх лицом – догори обличчям (лицем); горілиць. | В лице кого – в особі (в образі) кого; (про двох чи багатьох) в особах (в образі) кого. | В лицо знать кого – у лице

254

Російсько-український словник сталих виразів

(в обличчя, в образ) знати (пам’ятати) кого. | Вниз лицом – обличчям (лицем) униз (до землі, додолу); долілиць. | В соте лица (книжн.) – у поті чола. | Все на одно лицо (разг.) –

усі один на одного (одна на одну, одне на одного) схожі; (іноді зниж.) усі на один штиб ((к)шталт, копил). | Должностное лицо – службова (урядова) особа; службовець (урядовець). | Изменяться, измениться в лице – мінитися, змінитися (про багатьох

помінитися) на обличчі (на лиці, на виду, рідше з лиця). | Исчезнуть с лица земли – зникнути (щезнути) з лиця землі; зійти з світу. | Лицом к деревне, лицом к производству

– лицем до села, лицем до виробництва. | Лицом к лицу с кем, с чем – віч-на-віч (іноді око в око) з ким, з чим; лицем до лиця з ким, з чим; лицем (лице) у лице з ким, з чим. | Лицом не вышел (разг.) – негарний (негожий) з лиця (на лиці, на обличчі); не вдався вродою (лицем). | Лицом, с лица, на лицо красивый, худой… – з обличчя (на обличчя, з лиця, на лиці, з виду, на виду, обличчям, лицем, видом, тільки про красу людини на вроду, іноді образом, у образі) гарний, гарна (красний, красна, хороший, хороша, гожий, гожа, пригожий, пригожа, красовитий, красовита, красивий, красива), худий, худа (сухий, суха) … | На лице написано, не написано у кого, чьём – у кого на обличчі (на лиці, на виду), на чиєму обличчі (на чиєму лиці, на чиєму виду) написано, не написано (намальовано, не намальовано). | На нём лица нет (разг.) – його й не пізнати, так змарнів (зблід, пополотнів); він [сам] на себе не схожий (зробився, став); (іноді) на ньому свого образу нема(є). [На жодному (з дітей) не було свого образу; всі білі аж зелені. Свидницький.] | Невзирая на лица – не вважаючи (не зважаючи) на особи; (іноді) байдуже хто; хоч би хто. | Не ударить лицом в грязь – вийти з честю з чого; відстояти честь свою; гідно (з честю) триматися; не завдавати собі ганьби (сорому); не осоромитися; не скомпрометувати себе;

(іноді розм.) і на слизькому не посковзнутися. | Ни с лица, ни с изнанки (о человеке) – ні з очей, ні з плечей; ні спереду, ні ззаду нема складу. | От лица кого – від кого; від імені (від імення) чийого, кого. | Перед лицом кого, чего – перед лицем кого, чого; перед чиїм лицем; перед очима кого; перед чиїми очима. | Перед лицом опасности – у небезпеці; при небезпеці. | Показывать, показать товар лицом (разг.) – товар (крам) показати з правого (з кращого, з ліпшого) боку; заличкувати товар (крам); показати товар лицем. | По лицу видно было – з обличчя (з лиця, з виду) видно (знати) було. | Постороннее лицо – стороння особа; чужа людина. | С лица воду не пить – з краси не пити роси. Пр. Краси у вінку не носити. Пр. Краси на тарілці не крають. Пр. Байдужа врода, аби була робота. Пр. Краси на стіл не подаси. Пр. Красою ситий не будеш. Пр. Не дивися, чи гарна, дивися, чи зугарна. Пр. | Смотреть в лицо опасности, смерти – дивитися (глядіти) у вічі небезпеці, смерті. | Ставить, поставить лицом к лицу кого – зводити, звести віч-на-віч (іноді очі-на- очі) кого. | Стереть, смести с лица земли кого (перен. книжн.) – з світу (з світа) згладити (звести) кого; стерти з [лиця] землі кого; (образн.) не дати рясту топтати кому.

Личина | Надевать (носить) личину (перен.) – накладати на себе (надівати, носити) личину (машкару). | Под какой-либо личиной, под личиной кого-либо – під личиною (машкарою) чого; під личиною (машкарою) чиєю, кого; як хто, як що. | Сорвать личину с кого (перен.) – зірвати личину (машкару) з кого; здемаскувати кого.

Личность | А это что за личность? – а це що за особа (людина)?; (іноді) а це що за один (за одна)? | Видная личность – видатна (визначна) особа. | Подозрительная, тёмная личность – непевна, темна особа (людина). | Прошу без личностей! (устар.) – прошу не називати осіб!; прошу не торкатися (не зачіпати) осіб!; прошу без особистостей!

Лично | Лично знать кого – знати особисто кого; знати в обличчя (у лице) кого. | Лично явиться – самому (особисто, власною особою) прийти (з’явитися). | Лично я не возражаю

– [Особисто] я не заперечую. | Сам я лично этого не видел – сам я [особисто] цього не бачив; я на свої власні очі цього не бачив. | Я лично был там – я особисто був там; я сам був там.

Личный | Личное дело (канц.) – особова справа. | Личный состав учреждения – особовий склад установи. | Под свою личную ответственность – на свою власну (особисту) відповідальність. | По личным обстоятельствам, причинам – з особистих обставин, причин; через особисті обставини, причини. | Это моё личное дело – це моя особиста (власна) справа.

Лишаться | Лишаться, лишиться сил – збутися, позбутися сили; утрачати, утратити сили; знесилюватися, знесилитися (висилюватися, висилитися, виснажуватися, виснажитися, знемагатися, знемогтися). | Лишаться, лишиться ума, рассудка – позбуватися, позбутися розуму (глузду); безглуздіти, збезглуздіти (про багатьох побожеволіти); (згруб.) зсунутися (з’їхати, спасти) з глузду; відбитися глузду; здуріти; (тільки докон.) стерятися.

Лишать | Лишать, лишить жизни кого – позбавляти, позбавити життя кого; відбирати, відібрати життя в кого, укорочувати, укоротити (збавляти, збавити) віку (життя) кому;

255

Російсько-український словник сталих виразів

заподіювати, заподіяти смерть кому. | Лишать, лишить свободы кого – позбавляти, позбавити волі кого; зневолювати, зневолити кого; (про багатьох) позневолювати кого; (перен.) залигувати, залигати; (іноді) запетльовувати, запетлювати кого; (заарештовувати) ув’язнювати, ув’язнити кого. | Лишать, лишить слова кого – позбавляти, позбавити слова кого; (розм., тільки докон.) замкнути уста (мову, зниж. заткнути уста) кому. | Лишить девственности – [Позбавити дівоцтва (невинності) (док. справичити); (поет. образн.) [дівочий] вінець (вінок) розвити (зірвати, здійняти, зняти); (по)збавити вінця (вінка); (іноді) зірвати квітку. | Лишить себя жизни – смерть [самому] собі заподіяти; відібрати собі життя; укоротити (збавити) собі віку; стратитися.

Лишек | С лишком (с лишним) – Див. лишний. | Это уже слишком – це вже аж надто; це вже аж занадто.

Лишение | Жить в лишениях – жити в злиднях (у нестатках). | Перенести множество лишений – перетерпіти такі злигодні; зазнати (витерпіти) стільки лиха; напоневірятися; (образн.) випити добру повну. | Терпеть лишения – терпіти нестатки; бідувати; злиднювати.

Лишенный | Лишённый здоровья – безздоровий. | Лишённый растительности участок поля – безрослинна ділянка поля. | Он не лишён остроумия – він не без дотепності; він доволі (досить) дотепний; він дотепненький. | Этот слух лишён всякого основания – ця чутка (поголоска) не має жодної (ніякісінької) підстави; ця чутка (поголоска) цілком безпідставна. | Я лишён возможностей – я не маю змоги; я не можу; мене позбавлено змоги.

Лишиться | Лишился сна кто – утратив сон хто; збувся сну хто; відібрало сон кому; сну не має хто. | Лишиться доверия, уважения, расположения… у кого – позбутися довіри (довір’я), пошани (поваги), прихильности… в кого; зневіритися в кому; утратити чию віру (довіру, чиє довір’я), пошану, прихильність; відпасти ласки чиєї. | Лишиться друга – утратити друга (приятеля). | Лишиться жизни – утратити (іноді позбутися) життя; умерти (померти); загинути. | Лишиться зрения – утратити зір; отемніти; (іноді) стемніти на очі. | Лишиться надежды – утратити (стратити) надію. | Лишиться славы, чести – утратити добру славу, честь. | Лишиться чувств, сознания, памяти – Зомліти (умліти, омліти); утратити свідомість, пам’ять; знепритомніти; (іноді) обмертвіти (зневажитися, знебутися).

Лишний | Быть лишним – бути зайвим; бути узайві; (іноді) у зайвину бути. | Лишнее говорить - только себе вредить – зайва мова - собі шкода. Пр. Хто багато говорить, той собі сам шкодить. Пр. Не говори пишно, аби тобі на зле не вийшло. Пр. | Лишние брёвна в избе - лишние уши – казав би й більше, та піч у хаті. Пр. Мовчи, бо піч у хаті. Пр. | Лишние деньги – зайві (розм. лежані) гроші. | Лишний рот – зайвий рот (їдець); (згруб.)

зайва пелька. | Лишний человек, лишние люди (лит. истор.) – зайва людина, зайві люди. | Лишняя денежка карману не тяга – запас біди не чинить. Пр. | Не лишнее (не лишне) было бы, будет – не зайва річ (не зайве, не зайвим) було б, буде; не завадить, не завадило б. | С лишним (лишком) – з лишком (з лишкою); з чимсь; з гаком. | Это уже лишнее – це вже надто (занадто); це аж надто (над міру, зайве, зайва річ, зайвина).

Лишь | Всего лишь – тільки (тільки-но); усього тільки (лише). | Всего лишь? – і тільки?; ото (та) й усе?; та й годі? | Лишь бы было угодно – аби була ласка. | Лишь бы где-нибудь –

абиде. | Лишь бы как-нибудь, кое-как – аби-то; абияк (як-небудь); аби-аби; аби, бабо, рябо. | Лишь бы, лишь бы только – аби; аби тільки; тільки б; аби-но; аби лиш (аби лишень); коли б тільки. | Лишь только, только лишь – скоро; тільки (тільки-но); як тільки; заледве.

Льнуть | Льнуть всей душой к кому – душею горнутися до кого. | Язычком-то берёт, а к делу не льнёт – на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балалайш. Пр.

Лоб | Брить, забривать лоб (лбы) кому (истор.) – чуба (лоба) голити, заголити кому; зняти чуба кому; голити, заголити кого; (про багатьох) чуби (лоби) голити, поголити кому. | Глаза лезут на лоб – очі рогом лізуть; очі на лоба (на лоб) лізуть. | Как поленом по лбу – як обухом по голові. | Лбом стены (стену) не прошибёшь – головою стіни не проб’єш. Пр. Головою (лобом) муру не проб’єш. Пр. Проти гори піском не сипати. Пр. Голим задом їжака не задавиш. Пр. Батога з піску не уплетеш. Пр. Шилом моря не нагрієш. Пр. | Лоб широк, а в голове тесно – під носом косити пора (косовиця), а на розум не орано. Пр. На голові гречка цвіте, а в голові й не орано (не сіяно). Пр. | Медный лоб – мідний лоб; безчільник; нахабний дурень. | На лбу не написано – на чолі (на лобі) не написано (не намальовано). | Подкатывать глаза под лоб – пускати (закочувати) очі під лоба; підкочувати білки під лоба. | Пустить [себе] пулю в лоб – пустити [собі] кулю в лоба; застрелитися. | С высоким лбом – високочолий (високолобий). [Мов ті діди високочолі, Дуби з гетьманщини стоять. Шевченко.] | Семи пядей во лбу – розуму як наклано. Пр. Розуму наче два клали, а третій топтав. Пр. Мудрий як Соломон; розуму аж понад голову.

256

Російсько-український словник сталих виразів

Більше у нього в пам’яті, як у тебе (як у нього) в голові. Пр. Мудра голова; мудрагель; головатий чоловік. | Уши выше лба не растут – вуха вище лоба не ходять. Пр. Вище від лоба очі не ходять. Пр. Вище тину лобода не бува. Пр. | Хлоп его в лоб, да в мешок – цок та в лобок, та в писану кайстру (тайстру). Пр. | Что в лоб, что по лбу – що раз батька по лобі, що два. Пр. Чи в камінь головою, чи каменем у голову. Пр. Хоч круть-верть, хоч верть-круть. Пр. Хоч пень об сову, хоч сову об пень, а все сові лихо. Пр.

Ловец | На ловца и зверь бежит – на стрільця і звір біжить. Пр. На мельника вода робить. Пр. Кому щастя, тому й півень несеться. Пр.

Ловить | В мутной воде рыбу ловить – у мутній воді риб(к)у ловити (вудити). | Двух зайцев ловить, ни одного не поймать – двох зайців ловиш, ні одного не вловиш. Пр. | Ловит волк, ловят и волка – ловив вовк, ловив, а колись і вовка зловлять. Пр. Бере, бере вовк, та й вовка візьмуть. Пр. Ловить вовк, ловить, а як вовка спіймають шкуру здеруть. Пр. Носить вовк, понесуть і вовка. Пр. | Ловить вора с поличным – ловити злодія з краденим (з крадіжкою). | Ловить на лету (перен.) – з льоту ловити; з двох слів розуміти. | Ловить на месте преступления – ловити на гарячому [вчинкові]. | Ловить на слове (на словах) кого (разг.) – ловити на слові (на словах, на мові) кого. | Ловить случай, момент – ловити мить (момент); використовувати [добру] нагоду (оказію); користатися з [доброї] нагоди.

Ловкий | Ловкая женщина – спритниця; моторуха. | Ловкий делец – управний (меткий) ділок; спритний ділок; митець; (образн.) такий, що й з вареного яйця курча вилупить; з піску мотузки суче; уміє з чорного біле зробити. | Ловкий ответ – влучна відповідь. | Ловкий плут, мошенник – спритний (промітний, пронозуватий) пройдисвіт (шахрай, крутій). | Ловкий танцор – зграбний (ручний, звичний) танцюрист; вправний танцюрист; (фам.) ручний танцюра. | Он ловкий малый (парень) – з нього моторний хлопець (хлопчина, хлоп’яга); (глузл.) з його моторяка (з його крутій) хоч куди.

Ловкость | Ловкость рук – управність рук.

Ловко | Ловко врать – гладко брехати. | Ловко сказано – влучно (дотепно, ловко) сказано. | Ловко сшитое платье – гарно (доладно, до ладу) пошите вбрання. | Он ловко выпутался из беды – він спритно виплутався (виборсався) з біди; він спритно позбувся халепи. | Чувствовать себя не совсем ловко – почувати себе не зовсім зручно; почувати себе ніяково. | Я его ловко провёл – я його спритно (хитро) одурив.

Ловля | Какова пса ловля, такова ему и кормля – як пес гавкає, так його й годують. Пр. Як пес гавкає, так і гамкає. Пр. Як пес дбає, так пес має. Пр. Як пес робить, так пес ходить.

Пр. | Рыбная ловля – риболовля.

Ловушка | Попасть в ловушку (перен.) – попастися (пійматися) в пастку; ускочити в лабети.

Лодочный | Лодочная мастерская – човнарня.

Ложечка | Сосёт, болит, щемит под ложечкой (разг.) – болить під грудьми; тисне під серцем; нудить коло серця; тягне всередині (під грудьми).

Ложе | Прокрустово ложе (книжн.) – прокрустове ложе.

Ложиться | Время, когда ложатся спать – обляги (ляги). [Хто б се глупої ночі, в такі обляги прийшов. Барвінок.] | Как ни вертись, а в могилку ложись – смерті не минута. Пр. Смерті не відперти. Пр. Скільки не жити, а смерті не відбити. Пр. Як не живеш, а труни не минеш. Пр. Крути не верти, та треба вмерти. Пр. Крути-верти, а доведеться вмерти. Пр. Круть-верть, таки буде (прийде) смерть. Пр. | Ложиться под стену – лягати повз ((по)під) стіну. | Пора ложиться [спать] – час лягати [спати]; час уже кластися (облягатися). | Хоть в гроб ложись – хоч живий (живцем) у яму лізь; хоч у домовину (у труну) лягай; хоч умирай.

Ложка | Дорога ложка к обеду – дорога ложка до обіду. До обіду ложка, а після обід не треба. Пр. Дорога ложка до обіду, а пообідавши, то й під лаву. Пр. Дороге яєчко к Великодню (на Великдень, до Великодня). Пр. Поміч у свій час, як дощ у посуху. Пр. Невчас даєш хліба густо, коли зубів пусто. Пр. | Ложка дёгтя в бочке меда – ложка дьогтю у бочці меду. Пр. | Ложка разливательная – (о)полоник. | Ложкой кормит, а стеблем глаз колет – хлібом годує, а очі випікає. Пр. Хлібом годують, а стеблом очі колють. Пр. | Ни ложки, ни плошки (разг.) – ні ложки, ні миски; ні голки, ні нитки; ані печі, ані лави; ні кіз, ні овець; ні в горшку, ні в мішку. | Один с сошкой, а семеро с ложкой

– семеро до рота, один до роботи. Пр. | Ты ему ложки, он тебе плошки – ти йому образи, а він тобі луб’я. Пр. Ти йому про образи, а він тобі про гарбузи. Пр. | Через (в) час по чайной ложке (перен. разг.) – через годину (щогодини) по чайній ложці; дуже (вельми) поволі; по краплині. По пошту волами. Пр.

Ложный | Ложный шаг – хибний (непевний) крок. | На ложном пути, на ложной дороге стоять (находиться); по ложному пути, по ложной дороге идти (двигаться) – на

257

Російсько-український словник сталих виразів

хибному (неправдивому, неправому) шляху стояти (бути); хибним (неправдивим, неправим) шляхом іти; (давн.) ходити неправим робом.

Ложь | Изобличать, изобличить, уличать, уличить во лжи кого – виявляти, виявити, виказувати, виказати брехню (неправду) чиюсь. | Ложью свет пройдёшь, да назад не вернёшься – брехнею увесь світ перейдеш, та назад не вернешся. Пр. Туди брехнею перейдеш, а назад трудно. Пр. | Обвинять, обвинить во лжи кого – звинувачувати, звинуватити (обвинувачувати, обвинуватити) у брехні (у неправді) кого; завдавати, завдати брехню (неправду) кому. | Он ни на шаг без лжи – він що ступне, то й (з)брехне; він як не брехне, то й не дихне. | Оправдываться, оправдаться, отделываться, отделаться ложью – неправдою (брехнею) відбутися], відбувати(ся); вибріхуватися, вибрехатися (відбріхуватися, відбрехатися). | Приобретать, приобрести ложью что – здобувати, здобути неправдою (брехнею) що; (вульг.) вибріхувати, вибрехати що. | Сплетение лжи – клубок брехень. | У него что ни слово, то ложь – він що не скаже, то збреше; він з брехнею не розминається. | Чистейшая ложь – справжнісінька (чистісінька) брехня. | Это похоже больше на ложь, чем на правду – це більше на брехню скидається, ніж на правду; це, може, й правда, та щербата (щербатенька). | Это явная ложь – це видима (очевидна) неправда (брехня).

Локоток | Дай с ноготок, запросит с локоток – ти йому колосок, а він цілий снопок; ти йому пучку, а він хап за ручку!

Локоть | Близок локоть, да не укусишь – близько лікоть, та не вкусиш. Пр. Хоч близько, та слизько. Пр. Близько видати — далеко стрибати. Пр. Видно й хати, та далеко чухрати. Пр. Бачить корова, що на повітці солома. Пр. Є в глеку молоко, та голова не влізе. Пр. Чує кіт у глечику молоко, та морда коротка дістати. Пр. Близько бачити, та далеко дибати. Пр. | Локоть к локтю – лікоть до ліктя (лікоть у лікоть); поруч (попліч). | Чувство локтя (перен.) – чуття товариської підтримки; чуття товариства (колективу).

Ломаный | Ломаного гроша не стоит – щербатого (ламаного) шага (шеляга) не варт. | Ломаный язык – калічена (покручена, іноді ламана) мова.

Ломать | Ломать голову над чем (разг.) – сушити (морочити, клопотати) [собі] голову над чим; морочитися коло чого, над чим; у голову заходити. | Ломать дурака (фам.) – строїти (клеїти) дурня (дурника); робити дурниці. | Ломать комедию (разг.) – удавати (грати)

комедію; удавати штуку. | Ломать копья – ламати (трощити) списи; кресати шаблями. | Ломать строение, дом – розбирати будівлю, будинок (хату). | Ломать шапку перед кем (разг.) – шапкувати перед ким, кому. | Ломать язык – калічити (іноді ламати) мову. | Меня, его… ломает (разг.) – мене, його… ломить (мне, тре). | Нечего над этим руки ломать (разг.) – нема чого (нічого) над цим ламати (ломити, заламувати) руки.

Ломиться | Ломиться в открытую дверь (перен.) – добуватися (битися) у розчинені двері; доводити давно відоме (знане).

Ломить | Ломить цену (разг.) – заламувати ціну. | Меня, его… ломает (разг.) – Див. ломать. | Народ так и ломит (разг.) – народ так і суне (народ плавом пливе).

Ломоть | В чужих руках ломоть велик – у чужих руках завжди більший шматок. Пр. На чужій ниві все ліпша пшениця. Пр. Гарна дівка, як засватана. Пр. | Отрезанный ломоть к хлебу не пристаёт – відрізаної скибки до хліба не притулиш. Пр.

Лоно | На лоне природы – на лоні природи; на вільному повітрі.

Лопата | Борода лопатой, в лопату, с лопату – борода, як лопата. | Глядеть под лопату (перен.) – на той світ збиратися; у домовину заглядати; до гробу моститися. | Грести, загребать деньги лопатой (разг.) – горнути гроші лопатою (як лопатою); мати великий дохід (прибуток); багато заробляти; гарбати (загарбувати) великі гроші.

Лопатка | Бежать, удирать во все лопатки, лупить во все лопатки (разг.) – на всі заставки (чимдуж, щодуху, що є духу, скільки духу, з усієї сили) бігти, тікати; бігти, як вітрів батько; бігти навзаводи з вітром. | Класть, положить на [обе] лопатки кого (разг.)

– класти, покласти на [обидві] лопатки кого; покласти кого на горб (навзнак, навзнаки). | У него язык не лопата — знает, что сладко – він знає, що солодке (що добре). Пр.

Лопаться | Лопаться от жиру (с жиру) – гладкий як не (мало не) лусне; гладкий аж шкура тріскається (аж у шкуру [свою] не потовпиться). | Терпение лопается – терпець уривається.

Лопнуть | Дело лопнуло – діло луснуло (лопнуло, запало); урвалося. | Лопни мои глаза – хай мені очі повилазять; бодай мені очі повилазили. | Лопнуть как мыльный пузырь – луснути як (мов) мильна (миляна) банька. | Лопнуть от зависти, злости… – луснути (лопнути, тріснути, розсістися) з (від) заздрощів (заздрості, зависті), злості… [Мало не трісне з зависті. Пр.] | Терпение лопнуло (перен.) – терпець увірвався (урвався). | Хоть лопни (разг.) – хоч лусни (лопни, розсядься, надсядься). | Чтобы ты лопнул (лопнула)!

258