- •Розділ 1 огляд літератури
- •1.1. Проблема засолення ґрунтів.
- •Розділ 2
- •Розділ 3 об’єкти, методи та умови проведення досліджень
- •3.2. Матеріали і методи дослідження
- •3.2.1 Визначення тест-показників жита озимого (s. Сereale), ячменю ярого ( h. Sativum) та кукурудзи ( Zea mays).
- •Розділ 4 результати досліджень та їх обговорення
- •4.1. Хіміко-аналітичний аналіз розсолів.
- •4.2. Визначення схожості насіння s. Сereale, h. Sativum та Zea mays l на водному середовищі за дії різної концентрації розсолів.
- •4.3. Визначення енергії проростання насіння s. Сereale, h. Sativum на ґрунті за дії різної концентрації розсолів.
- •4.4. Морфометричні параметри проростків s. Сereale, h. Sativum та Zea mays, як тест-реакція на дію засолення ґрунту.
- •4.5. Zea mays, як біотестор токсичності сольового забруднення ґрунтів околиці с.Росільни.
- •Список використаної літератури
4.3. Визначення енергії проростання насіння s. Сereale, h. Sativum на ґрунті за дії різної концентрації розсолів.
Схожість насіння визначали також пророщенням даних культур ( H. Sativam та S Cereale) при експозиції на ґрунті, який зволожували різним ступенем концентрації розсолів. Дані дослідження показали, що енергія проростання в жита озимого максимальна в контролі і на 7-й день становить 83,3 % , а зі збільшенні концентрації розсолів до 25% різко зменшується сягаючи 23,3 % ( табл. 4.3). Натомість максимальна енергія проростання у ячменю ярого (H. Sativum) спостерігається на 10-й день у IV варіанті експерименту ( 25% концентрація ропи) і становить 80%, що на 23,4% більша від контролю. А із збільшенням концентрації проростання насіння різко зменшується і при 100% концентрації розсолів сягає нуля.
Таблиця 4.3.
Швидкість проростання жита озимого (Secale Cereale L.) у ґрунті, з різною концентрацією розсолів при зволоження
|
№ п/п |
Варіанти експерименту |
Енергія проростання, % | ||||||||
|
S. Сereale |
H. Sativum | |||||||||
|
7-й день |
8-й день |
9-й день |
10-й день |
7-й день |
8-й день |
9-й день |
10-й день | |||
|
І |
100 % ропи |
- |
- |
- |
3,3 |
- |
- |
- |
- | |
|
ІІ |
75% ропи |
10 |
13,3 |
13,3 |
13,3 |
3,3 |
3,3 |
3,3 |
3,3 | |
|
ІІІ |
50% ропи |
23,3 |
23,3 |
23,3 |
26,6 |
6,6 |
26,6 |
26,6 |
33,3 | |
|
IV |
25% ропи |
36,6 |
73,3 |
83,3 |
90 |
10 |
40 |
70 |
80 | |
|
V |
контроль |
83,3 |
90 |
100 |
100 |
- |
26,6 |
46,6 |
56,6 | |

Рис.4.4.Енергія проростання жита озимого (Secale Cereale L.) на ґрунтах з різною концентрацією розсолів (10-й день)

Рис.4.5. Енергія проростання ячменю ярого (Hordeum Sativam J.) на ґрунтах з різною концентрацією розсолів (10-й день)


Рис. 4.6. Проростання жита озимого (Secale Cereale L.) та ячменю ярого (Hordeum Sativam Jessen) при експозиції на ґрунті із різною концентрацією розсолів.

Рис. 4.7. Індекс схожості насіння Hordeum Sativam Jessen та Secale Cereale L. за дії різних концентрацій розсолів у ґрунті
Порівнюючи результати отримані на середовищі різної концентрації розсолів та у ґрунті можна вважати, що тенденція енергії проростання та індексу схожості, як у жита озимого так і у ячменю ярого зберігається. Так, жито озиме характеризується зменшенням енергії проростання, а також зменшенням індексу схожості із збільшенням концентрації розсолів, як при експозиції на водному середовищі (при 25% концентрації ІС зменшується до 51%) так і у ґрунті (до 44%). Натомість, ячмінь ярий характеризується більшою енергією проростання при концентрації розсолів 25% та більшим індексом схожості порівняно із контролем (в 2 рази на водному середовищі та в 1,5 рази на ґрунті).
Отримані нами результати свідчать, що динаміка проростання та схожість насіння жита озимого та ячменю ярого є чутливими та інформативними тест-реакціями для оцінки засоленості ґрунту. Такі тест-реакції є перспективними для проведення фітооцінки засоленості ґрунту, на їх основі можна розробляти методичні рекомендації для фітоіндикації засолення територій [16].
