- •Державний вищий навчальний заклад
- •Лабораторна робота 3
- •2.1. У результаті проведення лабораторного заняття студенти повинні:
- •2.2. Самостійна робота на занятті:
- •3. Реактиви і обладнання:
- •4. Теоретичні відомості
- •5.Зміст роботи
- •5.1.2. Дія загальних реагентів
- •5.1.3.1. Окиснення хром (ііі)-катіона до Сr(vі) різними окисниками.
- •5.1.3.2. Співосадження хром (ііі) і цинк (іі) гідроксидів
- •5.1.4.1. Дія алізарину
- •5.1.4.3. Гідроліз гідроксоалюмінатів (ііі) у присутності амоній хлориду
- •5.1.5.4. Реакція на Zn 2 -іон сухим способом
- •5.1.6. Характерні реакції на Sn(іі)-катіон
- •5.1.7. Характерні реакції на Sn(іv)-катіон
- •5.1.8. Характерні реакції на As(іii)-катіон (Обережно! Сполуки Арсену отруйні)
- •5.1.9. Характерні реакції на As(V)-катіон
- •Контрольні запитання
- •Література
5.1.2. Дія загальних реагентів
5.1.2.1. Реакція з розчином NH3. При дії розчину амоніаку на розчини катіонів IV аналітичної групи також утворюються осади гідроксидів алюмінію, стануму, хрому. Іони цинку в надлишку аміаку розчиняються з утворенням комплексних іонів [Zn(NH3)4]2+ і [Zn(NH3)6] 2+:
Zn(OH)2 + 4NH4OH = [Zn(NH3)4](OH)2 + 4H2O
Положення рівноваги між цими двома комплексними іонами залежить від концентрації аміаку в розчині.
Іони AsO43- та AsO33- при дії NH4OH осадів не утворюють.
Всі осади гідроксидів розчинні в оцтовій та розбавлених мінеральних кислотах.
Виконання реакції
В ряд пробірок вносять по 2-3 краплі розчинів солей алюмінію, цинку, хрому (III), стануму (II і IV), в кожну з пробірок додають при перемішуванні по 2-3 краплі концентрованого розчину аміаку та спостерігають випадання осадів гідроксидів алюмінію, хрому, стануму.
5.1.2.2. Натрій карбонат Na2CO3 та амоній карбонат (NH4)2CO3 осаджують іони Al 3+,Cr 3+, Sn 2+та Sn 4+ у вигляді відповідних гідроксидів, карбонати цих елементів повністю гідролізують у водних розчинах:
2AlCl3 + 3Na2CO3= Al2(CO3)3 + 6NaCl
Al2(CO3)3 + 3H2O = 2Al(OH)3 + 3CO2 або загалом
2AlCl 3 + 3Na 2CO3 + 3H2O = 2Al(OH)3 + 6NaCl + 3CO2
2CrCl 3 + 3Na 2CO3 + 3H2O = 2Cr(OH)3 + 6NaCl + 3CO2
SnCl2+ Na2CO3 +H2O =Sn(OH)2 + 2NaCl + CO2
SnCl4 + 2Na2CO3 + 2H2O =Sn(OH)4 + 4NaCl + 2CO2
2ZnCl 2 + 2Na2CO3+ H2O =Zn2(OH)2CO3 + 4NaCl + CO2
Осад Zn2(OH)2CO3 розчиняється в надлишку (NH4)2CO3, в оцтовій та розбавлених мінеральних кислотах.
Іони AsO33- та AsO 43- з карбонатами осадів не утворюють.
5.1.2.3. Натрій гідрофосфат Na2HPO4 утворює з іонами Al3+, Zn 2+, Sn2+ та Sn4+ білі, а з Cr3+ – зеленуватий осади середніх фосфатів:
AlCl3 + 2Na2HPO4 =AlPO4 +NaH2PO4 + 3NaCl
CrCl3 + 2Na2HPO4 = CrPO4 + NaH2PO4 + 3NaCl
3ZnCl2 + 4Na2HPO4 = Zn3(PO4)2 + 2NaH2PO4 + 6NaCl
3SnCl2 + 4Na2HPO4 =Sn3(PO 4)2 + 2NaH2PO4 + 6NaCl
3SnCl4 + 8Na2HPO4 = Sn3(PO4)2 + 4NaH2PO4 + 12NaCl
Іони AsO33- та AsO43-- з Na2HPO4 осадів не утворюють.
Осади AlPO4 та CrPO4 нерозчинні в оцтовій кислоті, однак добре розчинні в розбавлених мінеральних кислотах та розчинах лугів. Осад Zn3(PO4)2 розчинний в оцтовій та мінеральних кислотах, а також у розчинах лугів та гідроксиду амонію.
5.1.3. Характерні реакції на іони Cr3+
5.1.3.1. Окиснення хром (ііі)-катіона до Сr(vі) різними окисниками.
Для йона Сr3+ характерні реакції окиснення в лужному середовищі до хромат (VI)-іона СrО42– жовтого кольору, в кислому середовищі – до дихромат (VI)-іона Сr2О72– оранжевого кольору. Вони найчастіше використовуються для виявлення іонів Сr3+.
5.1.3.1.1. Окиснення йонів Сr3+ в лужному середовищі
У лужному середовищі для окиснення Сr3+ використовують пероксид водню Н2О2, пероксид натрію Nа2О2, бромну воду (розчин Вr2 у воді ), хлорну воду (розчин Сl2 у воді ) та інші.
Найчастіше окиснення іонів Сr 3+ до хромат-іонів у лужному середовищі проводять за допомогою пероксиду водню:
2CrCl3 + 3H2O2 + 10NaOH = 2Na2CrO4 + 6NaCl + 8H2O
Реакцію проводять за наявності надлишку NаОН у розчині.
Виконання реакції
До 2-3 крапель розчину солі хрому(III) додати краплями 2М розчин NаОН до повного розчинення хром (ІІІ) гідроксиду, 2-3 краплі 3%-го розчину Н2О2 і нагріти на водяній бані до утворення жовтого забарвлення.
5.1.3.1.2. Окиснення йонів Сr3+ в кислому середовищі
Для окиснення Cr3+ до дихромат -іонів Cr2O72- у кислому середовищі треба використовувати сильні окиснювачі – персульфат амонію (NH4)2S2O8, KMnO4, Н2О2, Na2O2, вісмутат натрію NaBiO3 та ін.
В кислому середовищі аніони СrO42– і Сr2О72– окиснюються, наприклад, гідроген пероксидом Н2О2, до сполуки СrO5 – хром (VI) монооксид-дипероксид (Сr(О2)2О), яка має інтенсивно-синє забарвлення:
Cr2О72– + 4Н2О2 + 2H+→ 2CrO5 + 5H2O.
Ця реакція дуже чутлива і характерна для виявлення хрому. Для підсилення інтенсивності забарвлення СrO5 екстрагують в органічний розчинник. В органічних розчинниках СrO5 більш стійкий, ніж у водних розчинах. Виявлення хром(ІІІ)-катіона з використанням органічного розчинника можна проводити при наявності катіонів інших аналітичних груп.
Виконання реакції
У пробірку внести краплю 2М розчину HNO3, 2 краплі 0,1 н розчину AgNO3, 5 крапель 50%-го розчину (NH4)2S2O8, додати 2 краплі розчину солі хрому (ІІІ) і нагріти. Спостерігають забарвлення розчину в оранжевий колір.
Наявність іонів Сr2O72- підтверджують реакцією одержання надхромової кислоти Н2СrO6 (утворюється при розчиненні СrO5 у воді). Для цього до 2-3 краплин розчину, що отримали, додати 5 крапель Н2О2, 5 крапель (0,5 мл) 1М розчину H2SО4 до кислої реакції і 5 крапель амілового спирту. Вміст пробірки злегка струсити; за наявності іонів Сr2O72- верхній органічний шар забарвлюється в синій колір внаслідок утворення хром пероксиду СrO5.
