5. Роман Шухевич: життя в Пласті та поза ним.

«У 1926 році існував у Львові "Підготовчий Курінь Старших Пластунів ім. сот. Ф. Черника". У ньому було три гуртки, а це: 1 — Імені бою під Крутами, 2 — Водний Пластовий Гурток і 3 — Імені Лицарів "Залізної Остроги". Того року Водний Пластовий Гурток зачав оформлюватися, як самостійний курінь і 1927-го року був затверджений як 10 Курінь Уладу Старших Пластунів "Чорноморці" у Львові.

Між основниками того куреня був і Головний Командир УПА, генерал Тарас Чупринка, тоді старший пластун Роман Шухевич, який мав в курені "Чорноморців" число 2…» - писав у своїх спогадах пл. сен. Мирон Ганушевський, ЧМ.

Це була одна з багатьох сторінок життя людини, що 7 років очолювала цілу армію, стала символом Української національної ідеї, та прикладом унікального всебічного розвитку особистості. 60 років минуло з дня його смерті, а у пресі не перестають з’являтися невідомі досі факти біографії. Історики продовжують знаходити забуті документи та публікувати спогади очевидців, щоразу відкриваючи нові цікаві подробиці життя Шухевича...

У 2007 вийшла книга «Роман Шухевич – пластун» (упорядник Андрій Сова). У книзі зібрані спогади та архівні матеріали, які дають можливість розкрити маловідому сторінку з життя Р. Шухевича, його діяльність в Пласті та молодіжному націоналістичному підпіллі 20-х років. Читаючи цю працю, справді захоплюєшся фізичним вмінням та сильним духом молодого чоловіка. Шухевич у воєнно-нестабільній, першій половині 20 сторіччя, зумів вдало поєднювати військову боротьбу та керівництво, з пластовою діяльністю на воді (мандрівки по Дністрі, табори в Монастирку. Також на човні проплив з Галичини по Бугу та Віслі до Балтики і назад — на веслах проти течії), сімейним життям, майже професійним спортом (займався кінним і лижним спортом, боксом, грав у футбол, волейбол, баскетбол, водне поло. На Запорозьких іграх у Львові встановив рекорд бігу з перешкодами на 400 метрів та рекорд у плаванні на 100 метрів. Займав призові місця у метанні диску та штовханні ядра. Особливо добре володів шпагою, якою тричі боронив честь українського студентства. Займався планеризмом і отримав диплом пілота безмоторного літака), успішним бізнесом (Мав власну рекламну фірму), музичною освітою (грав на фортеп’яно, співав. Виступав в Оперному театрі) і танцями (Закінчив курс народних танців відомого танцюриста та художнього керівника Василя Авраменка). Такі факти з життя генерал-хорунжого, вкотре підтверджують його всебічну освіченість, що відіграє неабияку роль у військовій справі.

Роман Шухевич Демонстрував чудеса хоробрості. Серед білого дня проходжувався Львовом і під німцями, і під совєтами. У формі радянського офіцера відвідав у лікарні прооперованого батька, за яким було встановленого нагляд НКВС. Попри те, що держбезпека СРСР збилася з ніг, роками полюючи на Шухевича, він кілька разів їздив на Схід та Південь України. Двічі лікувався в Одесі, у 1948–му і 1949–му роках. На процедури у санаторії завжди брав ампулу з отрутою.

Досі остаточно не розгаданими залишаються обставини смерті і поховання Шухевича. Операцію із захоплення головнокомандувача УПА здійснювали на світанку 5 березня 1950 року. Близько тисячі солдатів радянської міліції блокували село Білогорща, де він переховувався. Наказ був один: взяти Шухевича живим. Проте Шухевич чинив опір до останнього. У радянських документах, вказується що Чупринку внаслідок перестрілки вбили автоматною чергою, проте син Юрій у свої спогадах писав, - «Батько лежав на соломі у вишитій сорочці, на правому боці обличчя було видно слід кулі, а під грудьми було три рани, на голові поруч із кульовим отвором обпалене волосся. «Значить, застрелився», — подумав я».

З 2001 року, на цьому місці працює меморіальний музей Романа Шухевича. Серед інших речей, у музей зберігається відновлена Чорноморська хустка командира.