
- •1.Психологічна сутність інтелекту.
- •2.Психологічна сутність мислення.
- •3.Проблемна ситуація. Задача. Завдання.
- •4.Засоби узагальненого опосередкування у психічному відображенні.
- •5.Перцептивна модель.Кінестезична модель.Сенсо-моторна схема.
- •6.Наочно-дійове мисення.
- •8.Наочно-образне мислення.(4-6років)
- •9.Характер взаємозв’язку мислення і мовлення.
- •10.Піктограма. Ідеограма. Ієрогліф.
- •13.Трансдукція за в.Штерном.
- •14-15.Психологічний аспект мовних класів і категорій. Іменник. Прийменник. Чисельник. Займенник. Дієслово. Інфінітив. Дієприкметник. Прислівник.
- •16. Знак і символ
- •17.Словезний символізм за о.О.Потебнею
- •18.Послідовність опанування категоріями (частинами ) мови дитиною.
- •19.Психологічна сутність поняття і емпіричного поняття
- •20. Мисленнєві операції. Аналіз і синтез.
- •21. Мисленнєві операції. Порівняння і абстрагування.
- •22. Мисленнєві операції. Узагальнення й означення.
- •23. Теоретичне мислення. Правило. Закон.
- •24.Апорії Зенона.Парадокс Рассела.Принцип додатковості н.Бора.
- •27. Творче мислення
8.Наочно-образне мислення.(4-6років)
Наочно-образне мислення – процес вирішення проблем і розв’язання задач за допомогою оперування образами уяви. Наочно-обр мис функціонує в «чистому» вигляді у інтелектуальних актах тварин і дітей на до мовленнєвій стадії їх розвитку. Сутність наоч-обр мисл постає в життєвих узагальненнях посередництвом відповідних ситуацій, предметів. «після бійки кулаками не махають», «горіхи принесли коли зубів не стало», «після дощ плащ не одягають». Вочевидь в усіх цих ситуаціях йдеться про те саме. Такого роду узагальнення ф-нують поняття свідомість, тобто не чисто образне мислення. Так само нам уже відомо про феномен – символ(феміда, змій і чаша). Образне мислення було розвинене як уява у знаменитого мнемоніста Шеришевського. Цей різновид мислення виявляють поети, художники, архітектори, парфумери, модельєри. Це мислення виникає в дошкільному віці. Дошкільники мислять образами.
9.Характер взаємозв’язку мислення і мовлення.
Тільки всі види і різновиди дискурсивного(понятійного) мислення взаємопов’язані з мовленням. Понятійне або дискурсивне або словесно-логічне мислення оперує поняттями, а поняття позначаються словами. А понятійне знання – базисна основна структура свідомості. Отже це мислення свідоме, людина знає що вона мислить і що вона мислить. Тому висвітлення цього виду мислення вимагає розкриття: основний психологічний зміст людської мови.
Питання про співвідношення, зв’язки мислення і мовлення вчені цікавили з давніх часів. Різні були тлумачення, межові позиції: цілковите ототожнення, мовляв, думку ніщо інше як мовлення – звук. Якщо так, то питання про співвідношення усувається. І протилежна позиція – це різні за своєю сутністю феномени, зв'язок між якими поверховий, зовнішній, несуттєвий. Ми переконались, що є мислення без мовлення, і раніше зоопсихологи – що є мовлення без мислення – засоби комунікації тварин. Розвиток мислення дитини починається з домовленнєвої стадії, вона гулить, лепече, артикулює перші слова, які жодним чином не пов’язані з мисленням, вона повідомляє про свої потреби. Тільки у 2 роки відбувається приближення ліній розвитку, мислення і мовлення перехрещуються і інтегруються – поєднуються, утворюючи якісно новий феномен – понятійне мислення. В цьому віці дитина робить найважливіше у житті – засвоює назви предметів, поповнювати мовленнєвий словник.
10.Піктограма. Ідеограма. Ієрогліф.
Піктограма - рисункове спрощене зображення предмета, що замінює слово. Наприклад, намальований слон означає слона.
Ідеограма - це запис схематично малюнком, але вже у символічній формі. Напр. обручка-нескінченність.
Ієрогліф - святознак, назва знаків(символів) у деяких системах письма. Назва пов'язана з тим, що ієрогліфи мали певне богослужбове значення або були важливим способом збереження і передачі знань і мудрості.
11. Парадигматичне і лінгвістичне значення. Значення слова, представлені в його денотаті і конотаті, називаються парадигматичними.
Приклад:
"Глока куздра штеко бодланула бокра і кудрячить бокренятка." - ці звукосполучення не мають парадигматичних значень, але деякі з них мають певні значення, котрі виразно постають у сполученні цих звукосполучень (ятко - це щось маленьке, ячить і ула - вказують на дію, це дієслова, глока і штеко - вказують на якісь ознаки, властивості куздри і бодра)
Значення, які випливають зі сполучень слів і допоміжних частин мови називаються лінгвістичними.
Приклад:
Курка - це птах, Птах - це курка
12. Денотат і конотат слова. Інтенсивне і остенсивне означення. Трикутник Фреге. Основне значення слова називається денотатом. Додаткове значення - конотатом. Наприклад, денотат знака "морда" - передня частина голови тварини, конотат - неприємне обличчя людини; "рило" - функціональна частина морди свині, конотат - неприємне обличчя людини.
Є два способи означення (пов'язування знака і значення) - остенсивний та інтенсивний. Остенсивний - вказування на об'єкт і називання його (так допомагають засвоювати мову дітям). Інтенсивний - розкриття значення за допомогою інших знаків (поняття -це знання про ті ....).
Співвідношення між об'єктом і його значенням - тими знаннями про нього, якими ми володіємо, є не безпосереднім, а опосередковане знаком.
Трикутник Фреге:
знак
об'єктзначення