1. Методика навчання кидку з місця

Починати навчати кидку доцільно з освоєння хльостовидного руху кисті. Для нього використовуються вправи як з ручним, так і з тенісними м'ячами. Помилки, що виникають, тут же усуваються. Спочатку вся увага звертається на послідовність виконання руху і особливо прийняття вихідного положення перед початком кидка. З цією метою тренер, стоячи ззаду, фіксує положення руки з м'ячем (положення натягнутого лука). Спочатку кидки проводяться без завдання, а потім з попаданням в ціль або в кутки воріт за сигналами.

Кидок в опорному положенні в русі

В опертому положенні в русі існує декілька способів розбігу (рис. 6). При чому останній крок в розбігу може бути звичайним або гальмуючим. Основна фаза кидка виконується з опорою на одну або дві ноги.

При розбігу звичайним кроком замах і кидок виконують при опорі на одну ногу (рис. 7). Дужо часто застосовується розбіг з перехресними кроками (рис. 8). Перший крок робиться різнойменною ногою. Далі, виводячи руку для замаху, спортсмен повертається боком у напрямі розбігу і робить другий перехресний крок, ставлячи стопу під кутом до цього напряму. З постановкою різнойменної ноги виконується кидок по воротах. Іноді перехресний крок роблять легко підстрибуючи з прийомом стійкого двохопорного положення для кидка.

Розбіг з підскоком починається з однойменної ноги, на ній же робиться підскок і потім швидкий крок другою ногою вперед (рис. 6). Гравець займає положення боком у напрямі кидка, кидок може виконуватися або зверху, або з боку. Але і в тому, і в іншому випадку підскок не слід робити занадто високим. При кидку з таким розбігом тулуб треба відхиляти назад, що6 створити оптимальне вихідне положення для сильного кидка.

Розбіг з приставними кроками спортсмен починає, як і з перехресним кроком, але з лівої ноги. Винесену вперед праву ногу для завершення другого кроку швидко приставляють до лівої. Далі йде широкий. і швидкий крок лівою вперед (рис. 7, г, е). Коли права нога підтягнеться до лівої, ліва швидко виставляється вперед, нібито робиться підсічка лівою ногою. Швидке виставлення лівої ноги вперед веде до того, що тулуб відхиляється назад (відстає від ніг) і створюються сприятливі умови для заняття вихідного положення для кидка по воротах.

Кидок з таким розбігом має свої переваги. Не виконуючи оберту тулуба під час замаху, гандболіст скорочує час для -кидка, який стає раптовим для воротаря і достатньо точним.

Опорні кидки виконуються як з нахилом, так і без нахилу тулуба. Кидок з нахилом тулуба застосовується тоді, коли на шляху нападаючого раптово з'являється захисник і обвести його немає можливості. Крім того, такі кидки, як правило, для воротаря бувають раптовими і тому результативними, Чим швидше виконується нахил, тим менша вірогідність правильних дій захисника. Розрізняють опорні кидки з нахилом тулуба вправо і вліво (рис. 9). Щоб збільшити амплітуду нахилу і всього кидка, необхідно останній крок її розбігу зробити в бік руху, який передбачається. При нахилі вліво важливо, щоб рука не відставала від руху тулуба. її необхідно довести до положення, яке характерне для кидка зверху. Дуже важливо при кидках, як зліва, так і справа акцентувати увагу на фінальному хльостовидному русі кисті, який посилює швидкість польоту м'яча.

Вправи, для вдосконалення кидків в опорному положенні

1. Метання набивного м'яча однією і обома руками.

2. Імітація розбігу і кидка з амортизаційною резиною, один кінець якої тримає спортсмен, а інший — тренер.

3. Метання тенісних м'ячів, каміння зверху, збоку.

4. Гра в городки. 5. Гра у водне поло.

6. Кидок зліва і справа від стійки або ширми.

7. Кидок зліва і справа від пасивного захисника, а потім з протиборством захисника.

8. Вправи із завданням на точність.

Помилки при виконанні кидків в опорному положенні: малий замах і відведення руки назад для кидка; робиться великий підскок і тим самим порушується координація рухів; відсутній фінальний хльостовидний рух кисті при випуску м'яча з руки; робиться більше трьох кроків; відсутній обгін тулуба ногами.