24. Програма «я у світі» дошкільного розвитку дитини.

Структурування сфери “Я Сам” обумовлене нерозривною єдністю фізичної, психічної та соціальної сторін розвитку дитини. Це слугувало підґрунтям для вибору назв та змістового наповнення відповідних субсфер та змістових ліній.

Компетентність у субсфері ”Я–фізичне“ визначається інтересом та позитивним ставленням дошкільника до своєї зовнішності, тілобудови, статевої належності, рухової активності; сформованістю основних фізичних якостей, практичних умінь, культурно-гігієнічних, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності; орієнтацією в основних вікових змінах щодо зовнішності та фізичних можливостей представників різних віково-статевих груп (в дитинстві, юності, дорослості, старості); елементарним уявленням про народження і смерть, як життєві віхи людини на Землі.

Компетентність у субсфері “Я–психічне” визначається сформованістю елементарних уявлень та позитивного ставлення дитини до свого внутрішнього світу – думок, почуттів, мрій, бажань, мотивів, планів, ідеалів, цілей, прагнень; становленням основ її світогляду; розвиненістю її свідомості(пізнавальної активності, емоційної сприйнятливості, позитивної налаштованості дій, думок, оптимістичними переживаннями, реалістичними намірами); сформованістю самосвідомості(ідентифікації себе зі своїм «Я», адекватної самооцінки, домагання визнання іншими її чеснот, уміння співвідносити “хочу”, “можу” і “треба”; здатність уявляти себе в минулому, теперішньому, майбутньому часі; орієнтування в своїх основних правах і обов’язках).

Компетентність у субсфері“Я–соціальне” визначається здатністю дитини гармонійно соціалізуватися в нових умовах життя; її умінням орієнтуватися, пристосовуватися та конструктивно на них вливати. Реалізовувати свої здібності, презентувати можливості, допомагати собі у складних життєвих ситуаціях, чинити опір руйнівним зовнішнім впливам. Засвідчується вмінням ставати на місце іншого, самовизначатися та працювати в команді, дорожити налагодженими взаєминами, виявляти товариськість, узгоджувати особисті інтереси з колективними; з власної ініціативи допомагати іншим; виявляти самолюбність, почуття власної гідності, справедливість, співчуття, совісність, миролюбність.

Отже, знання отримані в дошкільному віці є підґрунтям до вивчення предмету «Я у світі» початкової школи.

25. Становлення культури особистості.

Становлення особистості передбачає засвоєння цінностей культури і формування на їх основі стійкої індивідуальної системи гуманістичних ціннісних орієнтацій, які детермінують поведінку і діяльність.

Культура виконує різноманітні і відповідальні соціальні функції. Перш за все, вона, структурує суспільне життя, тобто робить те ж, що генетично запрограмована поведінка в житті тварин. Культура передається від одного покоління до іншого в процесі соціалізації. Оскільки культура не передається біологічним шляхом, кожне покоління відтворює її і передає наступному поколінню. Саме цей процес є основою соціалізації. Дитина засвоює цінності, вірування, норми, правила і ідеали суспільства, формується особистість дитини. Формування особистості - важлива функція культури.  Ще однією, не менш важливою функцією культури є регулювання поведінки особистості. Якби не було норм, правил, поведінка людини стало б практично некерованим, хаотичним і безглуздим. Про те, наскільки важлива культура для життя людини і суспільства, можна судити, якщо ще раз згадати про описані в науковій літературі людських дитинчат, які волею випадку виявилися повністю позбавленими спілкування з людьми і «виховувалися» в стаді звірів, в джунглях. Коли вони були знайдені - через п'ять-сім років і знову потрапили до людей, ці діти джунглів не могли опанувати людською мовою, вони виявилися не в змозі засвоїти упорядкований спосіб життя, жити серед людей. У цих диких дітей не сталося розвитку особистості, для якого необхідне спілкування з людьми. Тісно пов'язана з соціалізацією духовно-моральна функція культури. Вона виявляє, систематизує, адресує, відтворює, зберігає, розвиває і передає вічні цінності в суспільстві - добро, красу, істину. Цінності існують як цілісна система. Сукупність цінностей, загальноприйнятих в тій або іншій соціальній групі, країні, що виражають особливе бачення ними соціальної реальності, називається менталітетом. Розрізняють політичні, економічні, естетичні та інші цінності. Домінуючим видом цінностей є моральні цінності, які представляють собою кращі варіанти взаємин між людьми, їх зв'язків один з одним і суспільством. Культура має також комунікативною функцією, що дозволяє закріпити зв'язок особистості і суспільства, побачити зв'язок часів,встановити зв'язок прогресивних традицій, налагодити взаємовплив (взаємообмін), провести відбір найнеобхіднішого і доцільного для тиражування. Можна назвати також такі аспекти призначення культури, як бути інструментом розвитку соціальної активності, громадянськості. 

Підводячи підсумок, слід ще раз підкреслити особливо, що культура - це невід'ємна частина людського життя. Культура організовує людське життя. Становлення і розвиток особистості відбувається багато в чому завдяки культурі.