29.Педагогічна ситуація. Види педагогічних ситуацій.

Педагогічною ситуацією називають сукупність умов, у яких учитель ставить педагогічні цілі й задачі, приймає та реалізує педагогічні рішення. У принципі, будь-яка ситуація стає педагогічною, якщо в ній реалізуються педагогічні цілі й задачі.

У педагогічній ситуації учитель вступає в контакт з учнями з приводу його конкретного вчинку, дії.

Педагогічні ситуації можуть бути простими і складними.Перші дозволяються вчителем без зустрічного опору учнів через організацію їхнього поводження в школі. Протягом навчального дня учитель включається в широкий діапазон взаємин з учнями по різних приводах: зупиняє бійку, попереджає сварку між учнями, просить допомогти в підготовці до уроку, включається в розмову між учнями, виявляючи часом спритність.У складних ситуаціях велике значення мають емоційний стан вчителя й учня, характер сформованих відносин зі співучасниками ситуації, вплив присутніх при цьому учнів, а результат рішення завжди має визначений ступінь успішності через важко прогнозоване поводження учня в залежності від багатьох факторів, врахувати які вчителю практично неможливо.Уся педагогічна діяльність складається з ланцюга педагогічних ситуацій. Вони виникають з ініціативи як учителя, так і учні, спонтанно і спеціально. Педагогічна ситуація – короткочасна взаємодія учителя з учнем (колективом класу) на основі протилежних норм, цінностей, інтересів, яка супроводжується значними емоційними проявами і направлена на перебудову стосунків, що склалися (в бік покращення чи погіршення). Можна умовно виділити три фази перебігу педагогічної ситуації: 1) конфліктний гострий початок з явним порушенням соціальних норм і цінностей одним із учасників ситуації; 2) зворотна реакція “суперника”; 3) зміна норм і цінностей в двох напрямках – покращення чи погіршення стосунків, що склалися.

42.Суть авторитету вчителя початкових класів. Структура педагогічного авторитету.

Авторитет учителя – це соціокультурний феномен, який якісно характеризує систему стосунків педагога, визначає його професійно-особистісний статус, прийняття і признання його пріорітетної ролі в системі суб’єктно-суб’єктних стосунків.Суть педагогічного авторитету – в постійному розвитку педагогом у собі громадської, творчої особистості, людяної, духовної, інтелігентної.Авторитет учителя має дві істотні і взаємопов’язані сторони: зовнішню і внутрішнюВнутрішня сторона – це усвідомлення вчителем себе як авторитетної особистості. Адже без високої самооцінки, що є стержнем особистості, неможливо зберегти активної професійної позиції, внутрішньої рівноваги, творчого потенціалу. Зовнішнім проявом авторитету є його необхідність у ефективному здійснення педагогічного процесу, розв’язанні задач навчання, виховання, розвитку суб’єктів педагогічної взаємодії.

Структура авторитету педагога містить:

І. Професійний компонент включає:

Спеціальну ерудицію; методичну майстерність; технологічну різноманітність.

ІІ. Особистісний компонент включає:

Ціннісну складову; характерологічну складову;

Культурологічну складову.

ІІІ. Соціальний компонент включає:

Соціальну значимість професії; соціальний престиж професій;

Соціальні стереотипи.

ІV. Рольовий компонент включає:

Посаду, яку займає педагог; права й обов’язки.