33В. Методики дослідження мислення

Мислення - це процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів та явищ об'єктивної дійсності в їх істотних зв'язках і відношеннях

В даному пункті ми розглянемо методики, які можна використовувати для дослідження індивідуальних особливостей характеристик мислення. Зокрема такі: 1)Методика «Словесний лабіринт»; 2) Визначення активності вербального і наочно-образного мислення; 3) Методика «Порівняння понять».

Методика «Словесний лабіринт».

Тема: визначення лабільності – ригідності мислительних процесів.

Мета: визначити лабільність – ригідність мислительних процесів за допомогою методики «Словесний лабіринт».

Оснащення: для кожного досліджуваного слід підготувати 10 словесних лабіринтів, кожен на окремій картці. Під лабіринтом розуміється стовпчик вроздріб перемішаних літер з 6 рядків по 6 літер в кожному рядку. Набір літер виглядає випадковим, але в ньому обов’язково закодоване якесь слово. Для регістрації часу вирішення завдання потрібен секундомір.

Хід роботи: експериментатор дає досліджуваному наступну інструкцію: «Зараз вам будуть видані картки зі словесними лабіринтами, в яких приховані усвідомлені слова. Ваша задача в тому, щоб якомога швидше знайти вихід з лабіринту, використовуючи три правила. Перше правило складається в тому, що вхід в лабіринт завжди починається з правого нижнього кута, а вихід з лабіринту завжди знаходиться в лівому куті, тобто вхід і вихід з лабіринту завжди чітко визначені. Друге правило складається в тому, що пересуватися по лабіринту можна тільки ходом шахової фігури: тільки по прямій на будь-яку кількість літер. Третє правило складається в тому, що будь-яка «пройдена» літера входить в закодоване слово, пропустити чи перескочити її просто неможливо. Знайдене слово запишіть з вказуванням часу пошуку за секундоміром ».

За часовими показниками вирішення всіх 10 задач побудувати графік, який відображує якості мислення. По осі абцисс вказати послідовно всі номера лабіринтних задач. По осі ординат вказати часові затрати з діленнями, які відповідають середньоарифметичній величині вирішення кожної окремої задачі. Відносно стабільні показники вказують на лабільність мислення. Зигзагообразність кривої з великими відмінностями між максимальними, середніми і мінімальними показниками свідчать про ригідність мислення, коли об’єкту доводиться витрачати зайвий час на «перебудову» свого мислення і переходу на новий спосіб. За графіком можна також відмітити схильність до навчання, якщо порівняти результати першої половини лабіринтних задач з результатами другої половини. Ефект навчання відображується в загальному зменшенні часових витрат. За допомогою самоспостереження можна також відмітити індивідуальні особливості мислення з вибором тих чи інших стратегій. Крім того, можна співставити свої індивідуальні середні результати з груповими і оцінити своє положення в групі (успішні, середні показники, неуспішні з великими витратами часу і низьким відсотком вирішення задач).

Правильні відповіді до завдання «Словесний лабіринт»: докладывать, подвижность, эксперимент, управляющий, факультатив, выступление, предложение, пролетариат, содружество, языкознание.

Визначення активності вербального і наочно-образного мислення.

Тема: дослідження активності вербального і наочно-образного мислення.

Мета: оцінка активності мислення за допомогою регістрації продуктивності його в завданнях різного типу. 

Оснащення: зошити для досліджуваних, ручки або олівці; секундомір; таблиця 7.3.1. 

Хід роботи: експериментатор за допомогою ручного секундоміру хронометрує щохвилинно виконання завдань за слідуючими інструкціями.

Перша інструкція: «Запишіть у своїх зошитах будь-які жіночі імена, які починаються на літеру «Р»». можна варіювати зміни літер, жіночі та чоловічі імена, інші завдання типу «Запишіть будь-які міста, які починаються з певної літери». Кількість правильно записаних досліджуваним слів буде відповідати показникам вербальної бігкості.

Наступна інструкція оцінює активність досліджуваного за параметром образної гнучкості. Досліджувані готують матрицю з 6-8 кругів невеликого розміру, де за вказівкою експериментатора вони повинні малювати різні об’єкти, включаючи форму кружечка в малюнок. Зміст інструкції: «Намалюйте на протязі хвилини в цих кружечках ті об’єкти, які відносяться до класу «Флора»». Тут також можна варіювати характер інструкції, дотримуючись умови рівності важкості завдань. Кількість правильно намальованих об’єктів буде відповідати показникам образної бігкості.

Третя інструкція спрямована на з’ясування особливості гнучкості (дивергентності) мислення в варіантах вербального і образного видів: «На протязі хвилини складіть і запишіть в зошитах речення з чотирьох слів, які починаються на літери П, З, О, Л ». Можна привести приклад виконання завдання, в даному випадку – написати речення «Поступово Зникло Опале Листя» чи щось аналогічне. Кількість правильно складених речень буде відповідати показникам вербальної гнучкості.

Остання, четверта інструкція визначає особливості образної гнучкості досліджуваних. Експериментатор малює на дошці будь-який фрагмент без змістового навантаження, наприклад, хрест, який пересікає лінії, коло, хвилясту лінію тощо. Інструкція для досліджуваних: «На протязі хвилини вмонтуйте цей фрагмент якомога в більшу кількість закінчених малюнків». Кількість правильно виконаних завдань буде відповідати показникам образної бігкості.

При обробці результатів досліджувані складають матрицю, розраховуючи на повторюваність завдання, в якій вони узагальнюють отримані результати.

Наявні експериментальні дані дозволяють припустити, що для вікової вибірки 18 – 25 років і рівня освіти не меншого за середній достатньо стабільними показниками активності мислення являється показники вербальної бігкості, які дорівнюють п’яти іменам, образній бігкості – 5 малюнкам, вербальній гнучкості – 4 реченнями, образної гнучкості – 5 малюнкам. Звісно, при врахуванні показників середньоквадратичного відхилення і інших вікових і освітніх особливостей ці групові норми можуть трішки змінитися в той чи інший бік.

Значно більший інтерес набувають власні зміни показників в різні періоди часу – зранку, вдень, ввечері, а також при різних емоційних і психофізіологічних станах суб’єктів. В такому випадку можна, користуючись експрес-психодіагностикою, оцінити власні середні показники активності мислення, отримані шляхом проведення експерименту в різний час, а також знайти свої найкращі біоритмічні зони.

Методика «Порівняння понять».

Тема: дослідження понятійного мислення. 

Мета: дослідити особливості понятійного мислення за допомогою методики «Порівняння понять».

Оснащення: бланк з 22 парами порівнюваних понять, де 15 пар відносяться до одного семантичного поля ознак, а 7 – до різних.

Хід роботи: досліджуваним роздаються бланки з парами понять. Інструкція для досліджуваних складається в тому, щоб вказати загальні суттєві ознаки для порівнюваних пар понять. Слід звернути увагу на те, що в інструкції не вимагається обов’язково знайти спільні ознаки. Бажано фіксувати і час виконання експерименту, для того, щоб визначити індивідуальні і групові часові особливості. Після проведення експерименту в групі разом з експериментатором обговорюються виділені ознаки і вказуються на необхідність більш простого і раціонального вирішення задач. Досліджуваним, які не диференціюють характер семантичних полів, вказується на необхідність більш очевидного і раціонального шляху. Правильні відповіді по 15 одно польовим парам оцінюються в балах, результати підсумовуються. Норма відповідає показникам від 10 до 15 балів. Більш низькі результати свідчать про недостатнє вміння виділяти і узагальнювати ознаки понять.

Сім пар понять відносяться до семантично різних полів, і ознаки між ними можна віднести до слабких, випадкових, суто зовнішніх. Подібні ознаки можуть вказувати на резонерський демагогічний характер мислення.