§ 3. Особливості спеціального

водокористування водними об'єктами

для потреб окремих галузей

національної економіки

Відповідно до ст. 48 ВК спеціальне водокористування здійсню­ється для задоволення питних потреб населення, а також для гос­подарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподар­ських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподар­ських та інших державних і громадських потреб. Отже, чинним за­конодавством встановлений загальний перелік правомірних видів спеціального водокористування, що не є вичерпним. Щодо корис­тування водними об'єктами, які мають особливе державне значен­ня, наукову або культурну цінність, а також тими, що належать до складу систем оборотного водопостачання теплових та атомних електростанцій, то воно може бути частково чи повністю забороне­но в порядку, встановленому законодавством. Спеціальна заборона на водних об'єктах діє, наприклад, стосовно лісосплаву.

Користування водними об'єктами для питних і господарсько--побутових потреб населення здійснюється в порядку централізова­ного і нецентралізованого водопостачання. Централізоване водо­постачання здійснюється в порядку спеціального водокористуван­ня, а нецентралізованого — у порядку загального або спеціального водокористування. Таке використовування води має передбачати такі якісні характеристики, які відповідають встановленим держав­ним стандартам, нормативам екологічної безпеки водокористуван­ня і санітарним нормам.

У разі невідповідності якісних характеристик цих вод встановле­ним стандартам, нормативам екологічної безпеки водокористуван­ня і санітарним нормам їх використання припиняється за рішенням державних органів санітарного нагляду. В порядку централізовано­го водопостачання підприємства, установи та організації, у віданні яких перебувають питні та господарсько-побутові водопроводи, здійснюють забір води безпосередньо з водних об'єктів. Ці підпри­ємства, установи та організації зобов'язані здійснювати постійне спостереження за якістю води у водних об'єктах, підтримувати в на­лежному стані зону санітарної охорони водозабору та повідомляти

194

державні органи санітарного нагляду, охорони навколишнього при­родного середовища, водного господарства і місцеві ради про відхи­лення від встановлених стандартів і нормативів якості води.

Нецентралізоване водопостачання здійснюється безпосередньо юридичними і фізичними особами шляхом забору води поверхне­вих або підземних водних об'єктів. Періодичний контроль за якіс­тю води, що використовується для нецентралізованого водопоста­чання населення, здійснюється державними органами санітарного нагляду. Особливе місце належить підземним водам питної якості. Ці води використовуються насамперед для задоволення потреб питного і побутового водопостачання населення, а також харчової промисловості та тваринництва.

Водні об'єкти, віднесені у встановленому порядку до категорії лікувальних, використовуються виключно у лікувальних і оздоров­чих цілях. Перелік водних об'єктів, віднесених до категорії ліку­вальних, із зазначенням запасів вод та їх лікувальних властивостей, а також інших сприятливих для лікування і профілактики умов зат­верджується Кабінетом Міністрів України¹. Користування водами в оздоровчих, рекреаційних та спортивних цілях здійснюється в по­рядку загального та спеціального водокористування. Місця корис­тування водами в оздоровчих, рекреаційних та спортивних цілях встановлюються в порядку, передбаченому законодавством.

Користування водними об'єктами для потреб повітряного тран­спорту здійснюється безоплатно та без надання відповідного дозво­лу. У разі необхідності воно може бути частково або повністю за­боронено.

Користування водами для потреб сільського і лісового госпо­дарства здійснюється у порядку як загального, так і спеціального водокористування. При здійсненні водокористування для потреб сільського господарства водокористувачі зобов'язуються вживати заходів із запобігання підтопленню, заболоченню, забрудненню зе­мель сільськогосподарського призначення.

Зрошення сільськогосподарських угідь та скидання дренажних вод у водні об'єкти здійснюються на підставі дозволу на спеціаль­не водокористування, який видається власнику зрошуваних угідь. Під час зрошення земель сільськогосподарського призначення во­докористувачі зобов'язані вживати заходів щодо запобігання під­топленню, заболоченню, засоленню та забрудненню цих земель. Під час осушення земель сільськогосподарського призначення ма­ють вживатися заходи щодо запобігання деградації та вітровій еро­зії цих земель, а також погіршенню стану водних об'єктів.

Використання водних об'єктів для потреб рибного та мислив­ського господарства має певні особливості. Згідно зі ст. 26 Закону України від 13 грудня 2001 р. "Про тваринний світ"² для рибогос-

¹ Перелік водних об'єктів, що відносяться до категорії лікувальних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996 р. № 1499.

² Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 14. — Ст. 97.

195

подарських цілей використовується рибогосподарський водний об'єкт. До рибогосподарських водних об'єктів належать усі повер­хневі, територіальні й внутрішні морські води, які використовують­ся (можуть використовуватися) для промислового добування, виро­щування чи розведення риби та інших об'єктів водного промислу або мають значення для природного відтворення їх запасів, а також виключна (морська) економічна зона та акваторія в межах конти­нентального шельфу України.

До рибогосподарських водних об'єктів належать: моря із зато­ками, лиманами та естуаріями; ріки з їхніми придатковими систе­мами (озера, бухти, затоки, канали, гирла, протоки, водосховища, що мають постійний або тимчасовий зв'язок з рікою, плавнями або тимчасовими водними об'єктами, а також всі притоки в межах по­ширення максимальних паводків ріки); технічні водойми, що ви­користовуються (можуть використовуватись) для розведення, виро­щування та вилову водних живих ресурсів або мають значення для відтворення їх запасів.

Перелік промислових ділянок рибогосподарських водних об'єк­тів (їхніх частин) визначено постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 22 травня 1996 р. № 552. Промислове рибальство допуска­ється на промислових ділянках рибогосподарських водних об'єктів та континентальному шельфі України. До них належать: Чорне мо­ре з лиманами, протоками та затоками, Азовське море з лиманами, затоками, включаючи Сиваш, басейн р. Дніпро з лиманами, водос­ховищами, басейн р. Дністер з лиманами, водосховищами, басейн р. Сіверський Донець з водосховищами, басейн р. Південний Буг з водосховищами та лиманами, басейн р. Західний Буг з водосхови­щами, басейн р. Дунай, водойми — охолоджувачі енергетичних об'єктів і технічні водойми, озера.

У порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам у випадках, передбачених законодавством, дозволяєть­ся безоплатне любительське і спортивне рибальство для особисто­го споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до за­конодавства водних об'єктах загального користування в межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умо­ви додержання встановлених правил рибальства і водокористуван­ня. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здій­снюються на праві спеціального використання об'єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На водних об'єктах (їхніх частинах), які використовуються для промислового добування риби та іншого водного промислу або ма­ють значення для відтворення їх запасів, права водокористувачів можуть бути обмежені в інтересах рибного господарства та водного промислу. Водокористувачі, яким надано в користування рибогос­подарські водні об'єкти (їхні частини), зобов'язані вживати заходів, що забезпечують поліпшення екологічного стану водних об'єктів і умов відтворення рибних запасів, а також утримувати в належному санітарному стані прибережні захисні смуги в місцях вилову риби.

196

Проведення гідромеліоративних робіт у місцях, де перебувають водоплавні птахи, хутрові звірі, а також промисловий вилов риби в місцях, де розводяться бобри і хохулі, здійснюється за погоджен­ням з державними органами рибного і мисливського господарства. Інші питання користування водами для потреб рибного і мислив­ського господарства регулюються Законом "Про тваринний світ" та іншими актами законодавства.

Одним із цільових видів є спеціальне водокористування для потреб промисловості і гідроенергетики. Під час користування вод­ними об'єктами для промислових потреб водокористувачі зо­бов'язані дотримуватися встановлених умов спеціального водоко­ристування, екологічних вимог, а також вживати заходів щодо зменшення витрат води (особливо питної) та припинення скидан­ня забруднених зворотних вод шляхом удосконалення виробничих технологій, схем водопостачання та очищення стічних вод.

Для потреб промисловості ліміти споживання питної води з ко­мунальних і відомчих господарсько-питних водопроводів встанов­люються місцевими радами за погодженням з державними органа­ми охорони навколишнього природного середовища. У передбаче­них законодавством випадках (стихійні лиха, аварії та інші обста­вини, перевитрата підприємством встановленого ліміту споживан­ня води з водопроводів) місцеві ради мають право зменшувати або забороняти споживання для промислових цілей питної води в ін­тересах першочергового задоволення питних та побутових потреб населення.

Користування водними об'єктами для потреб гідроенергетики має здійснюватися з урахуванням інтересів інших галузей народно­го господарства, додержанням комплексного використання вод. Гідроенергетичні підприємства зобов'язані дотримуватися встанов­лених правил експлуатації водосховищ, режимів накопичення та спрацювання запасів води, режимів коливань рівня у верхньому і нижньому б'єфах та пропускання води через гідровузли, забезпечу­вати у встановленому порядку безперебійний пропуск суден, а та­кож пропуск риби до місць нересту відповідно до проектів рибоп­ропускних споруд.

Користування водними об'єктами для потреб водного тран­спорту допускається на внутрішніх водних шляхах загального ко­ристування. До них належать річки, озера, водосховища, канали, інші водойми, а також внутрішні морські води та територіальне мо­ре України, за винятком випадків, коли відповідно до законодавс­тва їх використання повністю чи частково заборонено. Перелік внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1996 р. № 640.

До річкових шляхів належать ділянки рік (з позначенням ниж­ньої і верхньої меж) Дніпра, Прип'яті, Десни, Південного Бугу, Ін­гульця та ін., Дністровського лиману. До морських шляхів належать судноплавні ділянки м. Рені, м. Вилкове, порт Усть-Дунайськ, гир-

197

ло Новостамбульське, порт Білгород-Дністровський, порт Одеса, порт Південний, Дніпро-Бурський лиманний канал, порт Херсон, р. Дніпро та рукав р. Дніпро, Херсонський морський канал, порт Керч, Керч-Єнікальський канал, порт-пункт Генічеськ та інші морські шляхи. Всі судна та інші плавучі засоби мають бути облад­нані ємностями для збирання лляльних та інших забруднених вод, які мають систематично передаватися на спеціальні очисні спору­ди для очищення та знезараження.

Забороняється захід в територіальне море суден, які не провели заміну ізольованого баласту та не обладнані цистернами і закрити­ми фановими системами для збирання стічних вод будь-якого по­ходження чи установками для очищення та знезараження цих вод, що відповідають міжнародним стандартам. Користування водними об'єктами для плавання на маломірних суднах (веслових, моторних човнах) дозволяється з дотриманням правил, що встановлюються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київ­ською та Севастопольською міськими радами за погодженням з Ук­раїнською державною інспекцією Регістру і безпеки судноплавства.