§ 4. Спеціальні закони як джерела природноресурсового права

Джерела природноресурсового права поділяються також на за­кони й підзаконні акти. В основу такого поділу покладена юридич­на сила нормативних актів. Маючи найвищу юридичну силу, спе­ціальні закони посідають головне після кодифікованих актів місце в ієрархічній структурі законодавства, а всі інші нормативні акти видаються на основі, в розвиток і на виконання вимог Конститу­ції, кодексів, законів і в зв'язку з цим називаються підзаконними актами.

До джерел природноресурсового права належать спеціальні за­кони, переважна більшість норм яких спрямована на регулювання тих чи інших природноресурсових відносин. Прикладом вказаних актів можуть бути закони України від 16 червня 1992 р. "Про при-

54

родно-заповідний фонд України"¹, від 16 травня 1995 р. "Про вик­лючну (морську) економічну зону України"², від 9 квітня 1999 р. "Про рослинний світ"³, від 5 жовтня 2000 р. "Про курорти"⁴, від 13 грудня 2001 р. "Про тваринний світ"⁵ та ін.

Важливим джерелом природноресурсового права є Закон "Про природно-заповідний фонд України", який визначає правові осно­ви організації, охорони, ефективного використання природно-за­повідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів. В Законі визначено режим територій і об'єктів природ­но-заповідного фонду (природних і біосферних заповідників, регі­ональних ландшафтних парків, заказників, пам'яток природи, за­повідних урочищ, ботанічних садів, дендрологічних парків, зооло­гічних парків, парків — пам'яток садово-паркового мистецтва), а також їх охоронних зон. У ньому знайшли відображення питання економічного забезпечення організації й функціонування природ­но-заповідного фонду, закріплено порядок створення й відтворен­ня територій й об'єктів природно-заповідного фонду, передбачено охорону територій та об'єктів природно-заповідного фонду, кон­троль за дотриманням режиму, вирішено інші питання.

Джерелом природноресурсового права є також Закон України "Про рослинний світ", яким врегулюванні суспільні відносини у сфері охорони, використання та відтворення дикорослих та інших несільськогосподарського призначення судинних рослин, мохоподіб­них, водоростей, лишайників, а також грибів, їх угруповань і місцез­ростань. Слід враховувати, що відносини, пов'язані з використанням та охороною лісу, регулюються ЛК, а використання та охорона дико­рослих рослин поза лісами — законодавством про рослинний світ.

Тваринний світ є невід'ємним компонентом навколишнього природного середовища, національним багатством України, джере­лом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єк­том наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей. Правовою основою охорони, використан­ня і відтворення тваринного світу є Закон "Про тваринний світ". Завданням законодавства про тваринний світ є регулювання відно­син у галузі охорони, використання і відтворення об'єктів тварин­ного світу, збереження та поліпшення середовища існування диких тварин, забезпечення умов збереження всього видового і популя­ційного різноманіття тварин, збереження та поліпшення середови­ща його перебування, забезпечення умов збереження всього видо­вого і популяційного різноманіття тварин.

Закон "Про виключну (морську) економічну зону України" виз­начає, що морські райони, зовні прилеглі до територіального моря

Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 34. — Ст. 502. Там само. - 1995. - № 21. - Ст. 152. Там само. - 1999. - № 22-23. - Ст. 198. Там само. - 2000. - № 50. - Ст. 435. Там само. - 2002. - № 14. - Ст. 97.

55

України, включаючи райони навколо островів, що їй належать, становлять виключну (морську) економічну зону України, ширина якої становить до 200 морських миль, відлічених від тих самих ви­хідних ліній, що і територіальне море. Закон встановлює права Ук­раїни у її виключній (морській) економічній зоні.

Закон "Про курорти" визначає правові, організаційні, еконо­мічні та соціальні засади розвитку курортів в Україні та спрямова­ний на забезпечення використання з метою лікування і оздоров­лення людей природних лікувальних ресурсів, природних терито­рій курортів, які є надбанням народу України, та їх охорони. Зав­данням законодавства про курорти є регулювання суспільних від­носин у сфері організації і розвитку курортів, виявлення та обліку природних лікувальних ресурсів, забезпечення їх раціонального видобутку, використання і охорони з метою створення сприятли­вих умов для лікування, профілактики захворювань та відпочинку людей.