- •Розділ 1. Суматори і арифметично-логічні пристрої
- •1.1. Однорозрядні суматори
- •1.2. N-розрядні (паралельні)суматори
- •Розділ 2. Основні мікросхемисуматорів
- •2) Об'ємобладнання, що оцінюється кількістю входів, рівному 15 (це одне з кращих значень даного параметра). Рис. 2.1. Схема (а) і умовне графічне позначення (б)однорозрядногосуматора(к155им1)
- •2.1. Мікросхеми к155им2 – к155им3
- •2.2. Мікросхема к155ип3
- •Розділ 3. Модульні операції
- •Висновки
- •Література
Висновки
Отже, основною арифметичною операцією, що виконується будь-якою ЕОМ, єоперація підсумовування двохп-розрядних кодів (хп, ..., х1 іyп, ..., y1). Підсумовуванняувсіх розрядах, починаючи з молодшого,відбуваєтьсяза єдиними правилами. У кожномуі-му розрядіздійснюєтьсядодаванняхі+yі+рі–1, дері–1–перенесеннязмолодшогоi–1-го в старшийi-й розряд. Результат представляється кодами сумиSi іперенесеннярі
Схему, що виконує підсумовування в одномурозряді,називаютьоднорозрядним суматором.
На основі однорозряднихсуматорівбудуютьсяn-розрядні (паралельні)суматори.
Перший напрям в пошукахрішень, що забезпечують збільшення швидкодії ЕОМ, –побудовасхемисуматораз мінімальними часомtзд.ріоб'ємомобладнання. Така постановка є класичною задачею синтезусуматора. Вона до цього часу не вирішена. За весь час існування ЕОМ ця задачавирішуваласяемпірично. У результатіотриманівдалірішення, які широко використовувалися і продовжують використовуватися на практиці. Схемисуматора,отриманіемпірично, мають певні відмінності. Так,однісхемисуматоравимагають прямих іінверснихзначеньпочатковихкодів, інші – тільки прямих. Ряд схем мають певні переваги реалізації в тому абоіншомубазисі логічних функцій. УоднихсхемахSi = f(xi, уi,pi–1), в іншихSi = f(xi, уi,pi–1,рі), що представляєпевні переваги для контролю виконання операціїскладання. Для більшості схемсуматорів, щознайшлизастосуванняв ЕОМ,tзд.р=tзд.р І–АБО–НІ, тобто час затримкипоширенняперенесеннярівно часу затримкипоширеннясигналурі–1черезоднусхемуІ‑АБО-НІ.
Література
Айден К. и др. Аппаратные средства PC: Пер. с нем. / К. Айден, Х. Фибельман, М. Краммер. – Спб.: BHV-Сонет. П., 1996.
Вермань А.Ф., Апатова Н.В. Інформатика. – К.: Форум, 2000.
Вильховченко С. Современный компьютер: устройство, выбор, модернизация. – СПб.: Питер, 2000.
Глинський Я.М. Інформатика: Пробний навч. посіб. – Львів: Фенікс ЛТД, 1992.
Глушаков С.В., Мельников И.В. Персональный компьютер: Учебный курс. – Харьков: Фолио, М.: ООО «Издательство АСТ», 2000.
Гук М. Аппаратные средства IBM PC: Карманная энциклопедия. – СПб.: Питер, 1999.
Гук М. Аппаратные средства IBM PC: Энциклопедия. – СПб.: Питер, 2000.
Дешифраторы дискретных систем. Городецкий В. И.К.: «Техніка», 1974. – 176 с.
Информатика. Базовый курс. / Симонович С.В. и др. – СПб: Издательство "Питер", 1999.
Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник для вузів / За ред. О.І. Пушкаря. – К.: Академія, 2002.
Леонтьев В.П. Новейшая энциклопедия персонального компьютера – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2001.
Схемотехника ЭВМ: Учеб / Соловьев Г.Н., Кальнин Б.И., Панов Ю.А. и др. – М., 1985.