V. Зміст програми

Модуль 1. Філософія: сутність та історія

Змістовий модуль 1 Сутність філософії та філософського знання.

Тема 1. Предмет філософії, коло філософських проблем.

Змістовий модуль 2. Історія філософії.

Тема 2. Філософія стародавнього Сходу.

Тема 3. Антична філософія.

Тема 4. Філософія Середніх віків та Відродження.

Тема 5. Філософія Нового часу.

Тема 6. Німецька класична філософія.

Тема 7. Сучасна світова філософія.

Тема 8. Філософська думка в Україні.

Модуль 2. Основні філософські проблеми

Змістовий модуль 3. Філософське розуміння буття, пізнання та розвитку світу..

Тема 1. Онтологія – проблема буття.

Тема 2. Діалектика – вчення про розвиток.

Тема 3. Гносеологія – проблема пізнання.

Змістовий модуль 4. Філософські проблеми взаємозв’язку людини, природи і суспільства.

Тема 4. Людина, природа і суспільство в філософії.

Модуль 3. Філософія релігії.

Змістовий модуль 5. Філософія і релігія

Тема 1. Поняття релігії, релігієзнавства, філософії релігії. Основні релігієзнавчі концепції.

Змістовий модуль 6. Походження та класифікація форм релігійних вірувань.

Тема 2. Первісні форми релігійних вірувань. Національні релігії.

Тема 3. Світові релігії: буддизм, іслам, християнство.

Тема 4. Основний зміст християнського віровчення та культу. Католицизм, православ’я, протестантизм.

Тема 5. Сучасні нетрадиційні релігії.

Змістовий модуль 7. Релігія в контексті історії України.

Тема 6. Історія релігій в Україні. Конституційно-правові акти про свободу совісті та релігійні організації в Україні.

Vі. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

МОДУЛЬ 1. Філософія: сутність та історія

Тема: «Предмет філософії, коло філософських проблем»

Форма заняття: самостійне вивчення.

Мета заняття: довести, що філософія є насамперед концептуальним вираженням світоглядних проблем, була і залишається інтелектуальною формою відповіді на глибинні запити людини.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Предмет філософії і своєрідність філософських проблем:

• поняття «філософія»; предмет філософії в різні історичні часи;

• коло філософських проблем; основні філософські дисципліни та основні розділи філософії;

• специфіка філософських питань.

2. Основне питання філософії:

• основне питання філософії;

• матеріалізм та ідеалізм, гностицизм та агностицизм; метафізика та діалектика у філософії.

3. Світогляд. Його структура і типи:

• світогляд його структура та рівні;

• історичні типи світогляду, спільне і відмінне між ними;

• специфіка філософського світогляду.

4. Основні функції філософії:

• функції філософії (світоглядна, методологічна, наукова) та їх значення;

• основні етапи співвідношення філософії і науки;

• спільні та відмінні риси філософії і науки;

• біполярність філософії.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

Завдання 1. За допомогою словника дайте визначення поняттям: світогляд, міфологія, релігія, філософія, методологія, матеріалізм, ідеалізм онтологія, гносеологія, аксіологія, праксеологія, агностицизм,.

Завдання 2. Робота з першоджерелом.

Законспектуйте уривок праці Ф.Енгельса «Людвіг Фейєрбах і кінець німецької класичної філософії» і складіть схему філософських течій та напрямів, які склалися в результаті розв’язання основного питання філософії.

«Найвищим питанням всієї філософії, питання про відношення мислення до буття, духу до природи, має свої корені в... обмежених і незграбних уявленнях людей.. Але воно було поставлене тільки тоді, коли все населення Європи пробудилося від зимової сплячки християнського середньовіччя (хоча питання про відношення мислення до буття в церкві принесло нову постановку питання: створений світ Богом чи існував він вічно?)...

Філософи розділилися на два протилежні табори в залежності від того, як вони відповідали на питання: що було первинним – дух чи природа? Ті, які стверджували, що дух існував до природи, і які визнавали створення світу, ... становили ідеалістичний табір. Ті ж, які основним началом вважали природу, прилучилися до різних шкіл матеріалізму.

Але питання про відношення мислення до буття має ще й іншу сторону: як відноситься наше мислення про оточуючий нас світ до самого світу. Чи здатне наше мислення пізнавати дійсний світ, чи можемо ми в наших уявленнях і поняттях про дійсний світ складати правдиве відображення дійсності? На філософській мові це питання називається питанням про тотожність мислення і буття...».